Банківська таємниця перестане бути таємницею? Який закон готують нардепи

Верховна Рада готує до другого читання законопроект 11043, спрямований на удосконалення функцій Національного банку з державного регулювання ринків фінансових послуг. Серед іншого в документі є положення щодо банківської таємниці та порядку її розкриття.

Банківська таємниця та хто може отримати до неї доступ

Банківська таємниця в Україні гарантується на законодавчому рівні як для фізичних, так і для юридичних осіб. Відповідно до статті 60 Закону «Про банки та банківську діяльність», нею є:

• відомості про банківські рахунки клієнтів, зокрема кореспондентські рахунки банків у Національному банку України;
• інформація про операції, проведені на користь або за дорученням клієнта, вчинені ним угоди;
• фінансово-економічний стан клієнтів;
• інформація про організацію та здійснення охорони банку та осіб, які перебувають у приміщеннях банку;
• інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи-клієнта, його керівників, напрями діяльності;
• відомості про комерційну діяльність клієнтів або комерційну таємницю, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та іншу комерційну інформацію;
• інформація про звітність по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню;
• коди, що використовуються банками для захисту інформації;
• інформація про фізичну особу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отримана в оцінці її кредитоспроможності;
• інформація про організацію та здійснення інкасації коштів та/або перевезення валютних цінностей;
• інформація про банки або клієнтів банків, що збирається від банків при здійсненні банківського нагляду, валютного нагляду, нагляду (оверсайту) платіжних систем та систем розрахунків, а також нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансування поширення зброї масового знищення;
• інформація про банки або клієнтів банків, отримана Національним банком України відповідно до міжнародного договору або за принципом взаємності від органу банківського нагляду іншої держави;
• рішення Нацбанку щодо застосування заходів впливу, крім рішень про накладення штрафів, про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Банки зобов'язані забезпечити збереження банківської таємниці, зокрема обмеживши коло осіб, які мають доступ до відповідної інформації.

Однак, стаття 62 Закону «Про банки та банківську діяльність» передбачає порядок розкриття банківської таємниці. Так, відомості про операції, банківські рахунки або платіжні картки можуть бути надані банком виключно:

• самим клієнтам (їх представникам);
• за рішенням суду;
• правоохоронним чи державним органам, які мають відповідні повноваження, проте виключно у випадках, у порядку та обсязі, встановлених Законом «Про банки та банківську діяльність».

У листопаді 2023 року народні депутати вже вносили до закону виправлення. Нацбанк у свою чергу оновив Правила зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці. Зміни набули чинності 20 березня 2024 року.

«Відповідно до норм попередньої редакції Закону України «Про банки та банківську діяльність» правоохоронці могли запросити у банків номери банківських рахунків, залишки коштів на них та проведених операцій. Цей перелік доповнили можливістю отримати інформацію про номер платіжної картки клієнта банку.

Відповідна інформація може надаватися виключно на запит органів прокуратури України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління. активами, отриманими від корупційних та інших злочинів», – пояснив регулятор.

У НБУ уточнили, що інформація про номер платіжної картки допоможе правоохоронцям розслідувати справи щодо платіжного шахрайства, зокрема виманювання коштів методами соціальної інженерії, фішингу тощо.

«Адже платіжні операції можуть здійснюватися фактично і без використання номера рахунку, лише за номером платіжної картки», — наголосили в Нацбанку.

Які зміни пропонують?

Відповідно до законопроекту 11043, статтю 62 Закону «Про банки та банківську діяльність» хочуть доповнити пунктом, згідно з яким інформація про юридичних та фізичних осіб, яка становить банківську таємницю, розкривається банками «органам Національної поліції України — у випадках та в обсязі, визначених у статті 31 Закону України „Про платіжні послуги“.

Водночас, статтю 31 Закону «Про платіжні послуги» доповнять новою частиною 7. Відповідно до неї, у разі отримання постачальником платіжних послуг від органу Національної поліції України, завданням якого є реалізація державної політики у сфері протидії кіберзлочинності, письмового (електронного) запиту щодо здійсненого платіжної операції користувача, якщо така операція містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 190-192, 200, 361, 361-2, 362-363 (див. таблицю нижче) Кримінального кодексу України, такий постачальник зобов'язаний протягом найкоротшого терміну (але не пізніше 24 годин після отримання запиту) надати таку інформацію

• суму та валюту платіжної операції;
• дату проведення платіжної операції;
• тип платіжної операції;
• геопросторові дані, IP-адреса, адреса засобу дистанційної комунікації (включаючи платіжним додатком) або платіжного пристрою, що використовувався для здійснення платіжної операції (за наявності), а у разі здійснення платіжної операції через касу – адреса каси (за наявності);
• ідентифікаційні дані одержувача: для фізичної особи - прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків; для юридичної особи - повне найменування, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;
• повне найменування постачальника платіжних послуг отримувача;
• унікальний ідентифікатор одержувача та/або повний номер електронного платіжного засобу та/або рахунки одержувача;
• найменування та код еквайєра (за наявності);
• ідентифікатор платіжного пристрою (за наявності);
• код, що ідентифікує операцію у платіжній системі (за наявності);
• унікальний ідентифікатор платника та/або повний номер електронного платіжного засобу та/або рахунки платника.

Критика законопроекту

У Головному юридичному управлінні Верховної Ради провели експертизу законопроекту та надали свої висновки щодо змін до статті 31 Закону «Про платіжні послуги».

Там переконані, що йдеться про надзвичайно широкий обсяг інформації. Водночас законодавець не обмежив підстав для направлення Національною поліцією запиту до банку.

«Також незрозуміло, яким чином постачальник платіжних послуг визначатиме, чи операція містить ознаки кримінального злочину», — зазначається у висновках Головного юридичного управління.

Крім того, такий законодавчий підхід не враховує вимог частини другої статті 32 Конституції України (щодо захисту конфіденційної інформації про особу) та не відповідає критерію якості закону в контексті вимог цієї статті Конституції, оскільки вона суперечить таким елементам принципу верховенства права, як юридична визначеність та заборона свавілля, що може призвести до порушення конституційного права кожного на приватне життя, суперечить правовим позиціям Конституційного Суду України, не відповідає міжнародним актам, а також не враховує практики

У той же час, текст представленого проекту не містить правових норм, які б пов'язували обмеження прав громадян, що охороняються Конституцією, з інтересами національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

«Отже, запровадження поширення «інформації про все належне майно (активи) та зобов'язання осіб», що є конфіденційною інформацією, без згоди власників цих даних, є необґрунтованим, непропорційним і таким, що не враховує вимоги статті 3 Конституції України», — наголошують експерти .

Свої думки щодо законопроекту висловив і адвокат Юрій Демченко:

«Поліція за електронним запитом — не ухвалою суду, просто електронним запитом — може отримати всю інформацію про банківські операції особи. Навіть до того моменту, де її було зроблено, тобто геолокаційні дані, пристрій, з якого операції проводилися тощо. Фактично це переслідування особи».

На думку адвоката, законопроект 11043 є втручанням у приватне життя, адже за допомогою інформації про платіжні операції можна дізнатися, в якій країні чи місті людина перебуває. Крім того, документ порушує норми Конституції та конвенції про захист прав та свобод. Демченко припускає, що у разі ухвалення цього законопроекту багато українців закриють свої карти та попрощаються з банківською системою України.

«Це жах, адже поліція знатиме, де ви перебуваєте, в якій країні. Розрахувалися в Польщі на АЗС чи поїхали до Німеччини, купили щось у супермаркеті, і все це поліція бачитиме. Це порушення Конституції та права на конфіденційність інформації. Така інформація має надаватися лише за рішенням суду», — резюмує адвокат.

Знову за дропи гроші

Законопроект 11043, зокрема, виник на підставі домовленостей України з Міжнародним валютним фондом. Наша держава взяла на себе зобов'язання посилити регуляторні вимоги до учасників платіжного ринку та підвищити вимоги до їхнього капіталу.

Крім того, у документі йдеться про збільшення розміру штрафів для постачальників платіжних послуг (зокрема банків), які будуть порівняти з їхніми доходами. Розмір штрафу сягатиме 5% від суми операцій, проведених з порушеннями. Наразі ж максимальний штраф становить 170 тис. грн.

Справа в тому, що під час роботи тимчасової слідчої комісії Верховної Ради раніше з'ясувалося, що деякі учасники платіжного ринку припускалися різних порушень. Наприклад, здійснювали перекази на адресу організаторів азартних ігор, які працюють без ліцензії; підмінювали коди платіжних операцій (міскодинг); спотворювали інформацію, яка має супроводжувати платіжну операцію тощо.

Загалом законопроект направлений на учасників ринку платіжних послуг, але експерти переконані, що він вплине на всіх, хто здійснює перекази. Адже практично будь-яка платіжна операція може бути визнана потенційно незаконною. Все через збільшення відповідальності учасників платіжного ринку. Їм простіше заблокувати операцію, аніж отримати багатомільйонний штраф від Нацбанку.

Тому, у разі ухвалення законопроекту 11043, він чудово доповнить нові обмеження НБУ на карткові перекази, які запрацюють уже з 1 жовтня.

Нагадаємо, з 1 жовтня на вихідні перекази з картки на картку протягом півроку діятиме ліміт 150 тис. грн на місяць. Він стосуватиметься всіх рахунків клієнта в одному банку. Як пояснили в Нацбанку, такі кроки потрібні для боротьби із протиправною діяльністю, насамперед так званими «дропами». Регулятор обіцяє, що ані волонтери, ані пересічні українці не постраждають від цього рішення.