Бездіяльність чи злочинний намір? Як НКЦПФР нехтує інтересами українців на користь підсанкційного росіянина

Два роки тому Україна ввела санкції проти російського бізнесмена із казахським паспортом Тимура Турлова та його брокерської компанії «Фрідом фінанс Україна». Обмеження РНБО залишили тисячі клієнтів компанії у підвішеному стані: усі їхні активи заблоковані.

Ситуація ускладнюється тим, що тисячі українців купували через «Фрідом фінанс» військові облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) та єврооблігації, які напередодні реструктуризував уряд.

Рік тому ЕП писала про бізнес Турлова, санкції проти його української компанії та мільярди гривень, до яких втратили доступ тисячі клієнтів «Фрідом фінанс». вкладені кошти, але й не розгледів, як бізнес підсанкційної особи продовжив заробляти мільйони гривень на українцях під час великої війни.

Стаття 2 закону "Про державне регулювання ринків капіталу" покладає на НКЦПФР зобов'язання захищати права та інтереси інвесторів. Ця історія про те, як комісія зневажає свої обов'язки на користь інтересів підсанкційного росіянина.

Санкції, які працюють лише проти українців

19 жовтня 2022 року Рада національної безпеки і оборони (РНБО) запровадила санкції проти низки осіб, пов'язаних із російською агресією. Окрім наближених до Кремля олігархів, під немилість української влади потрапили Турлов та «Фрідом фінанс Україна».

Санкції заблокували діяльність компанії, рахунки у якій відкрили 12,7 тис. українців. Загальна вартість активів цих громадян тоді становила близько 3,5 млрд. грн., з яких 250 млн. грн. — вкладення в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП).

Українське законодавство однозначно закриває підсанкційним особам доступ до вітчизняного ринку цінних паперів (ЦП). Отже, логічним втіленням санкцій мала б стати втрата «Фрідом фінанс» ліцензій та ліквідація компанії з поверненням клієнтам коштів із наявних активів. Однак у НКЦПФР закон прочитали по-своєму і замість анулювання ліцензій вирішили їх припинити на час дії обмежень, тобто на п'ять років.

З того часу клієнти «Фрідом Фінанс Україна» опинилися у підвішеному стані. Через санкції РНБО та призупинення дії ліцензій вони не можуть ні вивести кошти з рахунків, ні отримати відсотки від держави за придбані ОВДП, ні отримати гроші за їх погашення, ні закрити. рахунки, ні переказати цінні папери на рахунки в інших депозитарних установах.

Номінально клієнти бачать активи на своїх рахунках у мобільному додатку брокера, проте доступу до коштів немає. У такому стані ці інвестори мешкають уже два роки.

Тим часом, бізнес підсанкційного Турлова продовжує успішно працювати в Україні. Справа в тому, що "Фрідом фінанс Україна" - лише одна з компаній міжнародної групи Freedom Holding Corp. Окрім України, холдинг працює у Казахстані, на Кіпрі, у США та інших юрисдикціях.

Українським клієнтам «Фрідом фінанс» міг відкрити рахунки у цінних паперах і в Україні, і на Кіпрі у Freedom Finance Europe. Остання не потрапила ні під обмеження РНБО, ні до списків санкцій жодної іншої країни. Ті, хто відкрили рахунки у цій кіпрській «дочці», вільно розпоряджаються своїми активами.

«Фрідом» не лише обслуговує рахунки українців на Кіпрі, а й, незважаючи на санкції РНБО, продовжує працювати в Україні та активно залучає нових клієнтів. Замість закритих дверей компанії, яка не повинна працювати, його зустріли співробітники ТОВ «Навчальний центр „Біржовий університет“ (НЦБО).

Ця компанія надає освітні послуги та обіцяє за два тижні та 5-11 тис. грн навчити основ торгівлі цінними паперами. За даними YouControl, нею керує фінансовий директор "Фрідом фінанс України" Руслан Ісмайлов. Власницею компанії є Анастасія Острецька, керівник відділу маркетингу "Фрідом Фінанс України". Сам університет до грудня 2022 року називався «Учбовий центр фрідом фінанс».

Працівники НЦБУ повідомили журналісту, що програма навчання передбачає відкриття клієнтам рахунків у цінних паперах у кіпрській Freedom Finance Europe. Більше того, через університет можна відкрити рахунок у компанії навіть без необхідності проходження навчального курсу. їм контакти нових потенційних клієнтів.

Таким чином, навіть після запровадження санкцій «Фрідом фінанс» Турлова продовжує працювати в Україні, залучає клієнтів та заробляє на операціях, як і до рішення РНБО. Єдина незручність — заблоковані рахунки клієнтів, відкриті у Фрідом фінанс Україна, зокрема придбані ними військові облігації Мінфіну та інші урядові ЦП.

У розмові з ЕП члени НКЦПФР Юрій Бойко та Ярослав Шляхов повідомили, що комісія не може впливати на Freedom Finance Europe та забороняти її, адже ця установа зареєстрована на Кіпрі. За словами чиновників, їм нічого не відомо про діяльність НЦБУ та його зв'язок із підсанкційною компанією «Фрідом фінанс Україна».

ЕП також звернулася до «Фрідом фінансу України», куди НКЦПФР 11 червня 2024 року призначила тимчасового керівника. Там відповіли, що не мають відношення до НЦБУ, хоча заклад працює у відділенні «Фрідом фінанс України», його керівниками є менеджери цього ж брокера, а його працівники пропонують відкрити рахунки у «Фрідом фінанс».

НЦБУ – не єдиний слід Турлова у фінансовій системі України. Рік тому ЕП писала, що може неформально належати ще й «Скай банк». Зрештою, саме в будівлі цієї установи знаходиться єдине київське відділення «Фрідом Фінансу України», а нині НЦБУ.

Турлов кілька разів подавав документи до Національного банку для отримання дозволу на купівлю цієї установи, проте банківський регулятор такої операції не погоджував. Також росіянин через підконтрольну йому Freedom Finance Europe надав Скай банку 2 млн дол. та 37 млн ​​грн у вигляді субординованого боргу.

За даними НБУ, кінцевим бенефіціарним власником "Скай банку" є громадянин Казахстану Аріф Бабаєв. Рік тому у регуляторі повідомили, що не вважають Турлова реальним власником банку. З того часу його формальні власники у звітності Нацбанку не змінилися

Співрозмовники ЕП на фондовому та банківському ринках стверджують, що «Скай банк» не просто контролюється Турловим, а й інтегрований до його брокерського бізнесу в Україні. Зокрема, саме у цьому банку зберігаються грошові залишки рахунків клієнтів «Фрідом Фінанс Україна»: частина коштів від погашення ОВДП, а також відсоткові доходи та погашення іноземних та корпоративних облігацій.

Це може означати, що поки що діють санкції РНБО і клієнти не можуть зняти зі своїх рахунків активи та кошти, банк може використати цю ліквідність для заробітків на вкладеннях у депозитні сертифікати НБУ. Тим більше, що це не нова схема для України під час війни.

Співрозмовники ЕП, знайомі зі структурою активів «Фрідом Фінанс Україна», кажуть, що на рахунках «Скай банку» є 200-250 млн. грн. клієнтів підсанкціонного брокера. Для банку, сумарні активи якого 1 серпня становили 3,26 млрд. грн., це суттєвий фінансовий. ресурс. За даними НБУ, у 2023 році «Скай банк» заробив 217,9 млн грн відсоткових доходів (чистий прибуток після оподаткування – 43,8 млн грн).

Лобування на найвищому рівні

У березні 2022 року СБУ відкрила кримінальне провадження за статтею про фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни або повалення конституційного ладу. У справі фігурували «Фрідом фінанс Україна» та «Скай банк». СБУ підозрювала брокера у фінансуванні тероризму, концентрації ОВДП у руках російських інвесторів та закладі російського капіталу в Україну. Найцікавіша деталь справи — ймовірний зв'язок «Фрідом Фінанс» із деякими українськими чиновниками.

«Встановлено, що у зазначений вище період (2019-2022 роки) інтереси ТОВ «Фрідом фінанс України» на фондовому ринку України лобіювали посадові особи НКЦПФР, які сприяли вирішенню будь-яких питань щодо збереження ліцензій зазначеного товариства, незважаючи на порушення останніми вимогами ліцензійної діяльності на ринках. капіталу України», — йдеться у ухвалі Шевченківського суду Києва.

Донедавна НКЦПФР «сприяла вирішенню будь-яких питань щодо збереження ліцензії» ще одного бізнесу росіянина — «Української біржі». Турлов - єдина особа, яка має істотну участь у капіталі біржі. Йому через підконтрольну Freedom Holding Corp. належить 24,26% акцій «Української біржі».

НКЦПФР півтора роки не помічала, що співвласником однієї з трьох найбільших фондових бірж у країні був підсанкційний російський бізнесмен. Лише після розголосу цієї ситуації у березні 2024 року комісія «помітила» слід Турлова та Мінфіну РФ у фондовій біржі і через три місяці відкликала ліцензію.

Після введення РНБО санкцій проти «Фрідом Фінансу України» комісія три тижні думала над їх втіленням у життя. підтверджують підозри СБУ, що чиновники регулятора можуть лобіювати Хто саме цим займається?

Декілька співрозмовників ЕП на фондовому ринку та в банківській сфері стверджують, що з Турловим знайомий голова НКЦПФР Руслан Магомедов. Зокрема, ще до призначення до комісії останній нібито допомагав «Фрідому фінансу» виходити на український ринок. Більше того, Магомедов у 2019 році намагався допомогти Турлову отримати узгодження від НБУ на купівлю Скай банку. Очевидно, ці спроби виявились марними.

Голова НКЦПФР на дзвінки ЕП не відповів. Як і на переглянуті ним питання щодо його потенційного зв'язку з Турловим та ймовірної допомоги останньому в отриманні погодження від НБУ на купівлю «Скай банку».

Співрозмовники видання в НКЦПФР стверджують, що після застосування санкцій проти «Фрідом Фінанс» керівництво комісії вимагало їх перегляду чи скасування. Цю ж позицію члени комісії дотримувалися у розмові з журналістом ЕП у вересні 2023 року.

Коли це не вдалося, неофіційною стратегією комісії щодо заблокованих активів клієнтів українського «Фрідома» стало очікування на момент, коли закінчиться термін санкцій. Хоча ця стратегія працює, проте бездіяльність НКЦПФР мало не завдала деяким клієнтам підсанкційного брокера збитків на мільйони гривень.

Від бездіяльності до збитків

У липні 2024 року Мінфін домовився з власниками єврооблігацій щодо умов реструктуризації зовнішнього держборгу. Інвестори погодились списати частину боргу України. І тому старі єврооблігації обміняли на папери нового випуску.

Реструктуризація відбувалася у кілька етапів. На першому, що тривав до 23 серпня, інвестори могли надіслати свою згоду на умови реструктуризації та отримати за цю винагороду — 1,25% від номінальної вартості своїх цінних паперів. На другому етапі старі євробонди обмінювали на нові безкоштовно.

Власники єврооблігацій є серед клієнтів «Фрідом Фінанс Україна». Після введення санкцій проти брокера вони втратили доступ до цих активів та будь-які права розпоряджатися ними. Зокрема, вони не могли направити Мінфіну свою згоду на умови реструктуризації та отримати додаткові 1,25%.

Керівник ініціативної групи постраждалих приватних клієнтів «Фрідом Фінанс Україна» Максим Дибенко заявив, що українські євробонди зникли з рахунків клієнтів брокера, а нових паперів за підсумками реструктуризації не нарахували.

Нацбанк пояснив, що він обміняв старі єврооблігації на тимчасові ISIN-коди, проте, ймовірно, внутрішні системи «Фрідом Фінанс» не відобразили ці зарахування в особистих кабінетах клієнтів. За даними НБУ, якщо клієнти фірми не погодяться обміняти свої єврооблігації в рамках реструктуризації, то держава вилучить ці папери та обміняє їх на нові, які продасть на ринку, а отримані кошти зарахує на рахунки цих клієнтів.

Оскільки надання згоди на реструктуризацію залишалося під забороною через санкції РНБО, клієнти «Фрідом Фінанс» ризикували втратити не лише комісію за згоду, а й частину номіналу нових євробондів. Справа в тому, що, швидше за все, їхній продаж відбувався б за ринковою ціною. Наразі, за даними Bloomberg, ці папери торгуються за 16-18% від номіналу, тобто клієнти «Фрідома» могли втратити понад 80% вартості своїх інвестицій у зовнішній борг України.

Уберегти їхню відмінність від потенційних втрат могло рішення НКЦПФР дозволити їм погодитися з умовами реструктуризації. До 23 серпня, коли клієнти ще могли отримати комісію за згоду, НКЦПФР не ухвалила цього рішення. Лише після публічної критики та звинувачень у бездіяльності комісія 1 жовтня дозволила клієнтам фірми отримати нові євробонди.

За даними Дибенка, клієнти Фрідом Фінанс Україна тримали на рахунках єврооблігації загальною вартістю близько 800 млн грн. Відтак запізніла видача дозволу могла коштувати їм 10 млн. грн. Показово, що інвестори, євробонди яких зберігалися у кіпрській Freedom Finance Europe, жодних проблем у ході реструктуризації українського держборгу не мали. Постраждали лише клієнти брокера, діяльність якого регулює НКЦПФР.

Дибенко не виключає, що клієнти «Фрідом Фінанс Україна» звернуться до суду для відшкодування збитків, заподіяних бездіяльністю НКЦПФР. Йдеться не лише про втрачену можливість отримати комісію, а й про втрати, пов'язані з тим, що їхні активи протягом двох років залишаються замороженими.

Світло в кінці тунелю

Бойко та Шляхов відмовилися надавати будь-які предметні відповіді на питання журналіста ЕП, які стосувалися діяльності «Фрідом Фінанс Україна» та перспектив розблокування рахунків її клієнтів. Члени комісії не змогли пояснити, чому так пізно ухвалили рішення про надання дозволу клієнтам компанії отримати нові єврооблігації у рамках реструктуризації державного боргу.

«Наш принцип – «не словом, а ділом». Ми не той орган, який хвалиться обіцянками. Ми робимо все за фактом. Ми не політичний орган, ми незалежний регулятор, ми не граємо в політику», — зазначив Бойко.

Обидва члени комісії просили ЕП не публікувати статтю про «Фрідом фінанс Україна», адже, за їхніми словами, проти регулятора здійснюється «інформаційна акція». Також вони заявили, що протягом наступних кількох тижнів дії НКЦПФР щодо клієнтів підсанкційного брокера стануть зрозумілими, як і майбутнє його клієнтів.

Члени комісії натякнули, що можливе розблокування активів клієнтів «Фрідом Фінанс Україна» лежить не лише у полі повноважень НКЦПФР, а й багато в чому залежить від державної санкційної політики. Уповноважений президента України з питань санкцій Владислав Власюк повідомив ЕП, що перегляду обмежень ні щодо «Фрідом Фінанс Україна», ні щодо Турлова найближчим часом не буде.

Як стало відомо ЕП, значна частина активів, заблокованих на рахунках Фрідом Фінанс, може належати особам, пов'язаним з Турловим. Крім того, до запровадження санкцій компанія випускала різноманітні синтетичні продукти на базі державних облігацій України. Наприклад, пропонувала клієнтам продукт, який дозволяв отримувати купонні платежі з ОВДП не раз на півроку, а щомісяця. Формально такі облігації перебували на балансі "Фрідом Фінанс України", а не її клієнтів.

Наразі завдання НКЦПФР та призначеного нею тимчасового керівника «Фрідома» — аудит активів брокера та відкритих у ньому рахунків. За даними джерел ЕП у правоохоронних органах, до цього аудиту комісія хоче залучити СБУ. Мабуть, щоб затягнути час.

Клієнти українського «Фрідом Фінансу» побоюються, що за зачиненими дверима НКЦПФР може відбуватися «чергова спроба збереження бізнес-інтересів Турлова». працівники «Фрідом Фінанс Україна» Віталій Братошек та Тетяна Новікова, а зареєстрована вона у київському Unit city, нерухомістю у якому володіє «Фрідом».

Джерела видання у НКЦПФР підтвердили, що фірма «Варто брокер» днями подала документи на отримання ліцензій, необхідних для діяльності на фондовому ринку, проте висловили сумнів, що саме цю компанію можуть використати для розблокування активів «Фрідом Фінанс Україна».

Поки що 12 тис. українців чекають, коли НКЦПФР «не словом, а ділом» доведе свою здатність регулювати фондовий ринок, із самої комісії масово звільняється персонал. Магомедів та Шляхів проводять реорганізацію, у рамках якої її співробітникам запропонували підписати тримісячні контракти без перспектив продовження. Працівники втрачають пільги, які надає держслужба, а деякі бронювання від мобілізації.

Через масові звільнення керівництво НКЦПФР підготувало листа прем'єр-міністрові Денису Шмигалю з проханням розглянути можливість запровадження органу у простій, кажуть співрозмовники ЕП у комісії та Верховній Раді. Передбачається, що в межах простою Нацкомісія не працюватиме, проте її працівники, зокрема керівництво, продовжуватимуть отримувати дві третини заробітної плати.

Як має працювати ринок без регулятора – невідомо. Однак, з огляду на те, як регулятор показав свою «ефективність» на прикладі «Фрідом фінанс», є висока ймовірність, що його відсутність ринок не відчує.