Євген Казьмін виманює мільярди з ComInBank.
Очевидно, "Комерційний індустріальний банк" (ComInBank), явно пов'язаний з контроверзним бізнесменом Євгеном Казьміном, найближчим часом може повторити долю "Айбокс банку" (iBox банк), який фактично був ліквідований рішенням Нацбанку в березні поточного року. — активне обслуговування транзакцій мискодованих угод підпільних інтернет-казино та завзяте ігнорування фінансового моніторингу, як зазначає Іван Чіп у своєму огляді для проектів CRiME та [гучні справи].
Як повідомляла раніше "Економічна правда" , у вересні Національний банк оштрафував "Комінбанк" на вкрай велику суму - 135,15 млн грн . Такі драконівські санкції були накладені за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму. Також стягнення накладено на порушення вимог валютного законодавства у вересні 2023 року.
Згідно з офіційним повідомленням Нацбанку, серед порушень, зокрема, незабезпечення функціонування належної системи управління ризиками, незастосування у своїй діяльності ризик-орієнтованого підходу та неприйняття належних заходів з метою мінімізації ризиків. Крім того, регулятор звинуватив ComInBank у наданні недостовірної інформації на запити щодо виконання банком вимог законодавства у сфері фінмоніторингу та інформації про валютні операції з помилками, а також неналежної верифікації платника.
Серед інших претензій – порушення у розробці та впровадженні внутрішніх документів з питань фінмоніторингу та затримка у впровадженні комплексної інтегрованої системи автоматизації процесів фінансового моніторингу.
Можливо, сума штрафу була б меншою, якби бенефіціари «Комінбанку» прислухалися до окрику Нацбанку за кілька місяців до цього. У травні цього року НБУ оштрафував ComInBank на 10,45 млн грн за порушення правил фінмоніторингу та наказав порушення виправити. Але, схоже, власникам банку вигідніше платити великі штрафи, аніж працювати у правовому полі.
Тут варто згадати, що «Комінбанк» сплив у масштабному розслідуванні Бюро економічної безпеки та СБУ наприкінці минулого року.
«Відбувається документування протиправної діяльності посадових осіб суб'єктів господарювання, які з метою ухилення від сплати податків створили низку веб-сайтів двійників, на яких провадиться незаконна господарська діяльність у вигляді онлайн-бізнесу, без сплати податку на прибуток, ПДФО та військового збору. За наявною інформацією, орієнтовний щомісячний обсяг тіньових операцій може досягати 12 млрд грн. Це, у свою чергу, може становити 2 млрд грн не сплачених податків», — йшлося в офіційній заяві ВЕБ.
Слідство встановило, що з метою прикриття протиправної діяльності, діючи за попередньою змовою з посадовими особами банківських установ України та фінансових компаній як резидентів, так і нерезидентів, згадана група осіб у своїй діяльності використала реквізити 80 суб'єктів господарювання з ознаками фіктивності.
З метою забезпечення проведення незаконних фінансових операцій, їх міскондингу та уникнення первинного фінансового моніторингу фактичні власники зазначених компаній вступили в злочинну змову з посадовими особами банків.
Міскодинг - маніпуляція з цим кодуванням, коли замість чотиризначного коду платежу 7995, що відноситься до азартних ігор, вказувався будь-який інший. Таким чином, ставки на спорт або платежі в онлайн-казино у банках проходили як плата за відеоігри , купівля квітів тощо. Або ж, з іншого боку, банк, отримавши гроші від грального бізнесу на виплату виграшу гравцю, відправляє його під кодом також зовсім іншої галузі, або навіть проводячи його як звичайний переказ із картки на картку.
За даними низки ЗМІ, у «Комінбанку» транзакції за кодом 7994 – купівля відеоігор – за останні півтора-два роки становили 90% загального обсягу. А це, на думку журналістів, понад 120 млрд. грн.
Згаданий вище iBox банк, який разом із «Комінбанком» обслуговував схеми тіньових ділок грального бізнесу, за даними слідства, щорічно заробляв на азартному схематозі понад 2,5 млрд грн. Якщо відомості моїх колег щодо обсягів міскодингу в «Комінбанку» вірні, тут порядок сум «гешефту» аналогічний.
Логічно, що бенефіціар «Комінбанку» готовий заплатити і 135 мільйонів штрафів, і 235. Та хоч мільярд – він все одно залишиться у величезному плюсі. Тож вилікувати цей гнійник у банку може лише відкликання ліцензії фінансової установи та подальше кримінальне переслідування його власника.
А з власником "Комерційного індустріального банку" все дуже цікаво.
З кінця 2016 року «Комінбанк» контролює британський підданий Стефан Пол Пінтер ( станом на 8 березня цього, 2023 року у нього було 94,86% акцій банку, ще 5,14% належать голові правління фінустанови Тетяні Путінцевій). Згідно з офіційною легендою, британський інвестор придбав ComInBank за $5 млн у великого кримського торговця металобрухтом Євгена Казьміна у 2016 році.
Як писало видання Neweurope, Стефан Пол Пінтер є партнером-засновником, генеральним директором та головним інвестиційним директором GML International Limited, компанії, заснованої в 1983 році для надання корпоративних та державних консультацій, збору та реструктуризації боргів, конвертації боргів та великих інвестицій у ринки, що розвиваються. Пізніше фірма розширила свою діяльність, включивши до неї створення та структурування нових джерел фінансування для банків, компаній та урядів країн, що розвиваються, на міжнародних ринках синдикованих кредитів, облігацій та торговельного фінансування.
У 1996 році GML запустила свій перший інвестиційний фонд, за яким пішла серія фондів для кредитування ринків, що розвиваються, особливих ситуацій і торговельного фінансування. Має представництва у Києві, Москві, Генуї, Тбілісі, Стамбулі, Алмати, Бухаресті та Белграді. У 2007 році консалтинговий та управлінський напрями були виділені в окрему структуру GML Capital LLP. GML International Limited виступає керуючим членом GML Capital LLP. Кінцевим бенефіціаром обох компаній у британському реєстрі вказано Стефана Пола Пінтера.
Власне, GML International Limited і GML Capital LLP, що входить до її структури, є джерелами доходу Стефана Пінтера. І якщо вникнути у фінзвітність цих компаній (знайти можна тут і тут ), то виникне підозра, що ці «підприємства» навряд чи могли згенерувати для свого бенефіціара капітал для купівлі «Комінбанку» у 2016 році. Адже їхній річний чистий прибуток вимірювався зовсім не в мільйонах, а в сотнях тисяч фунтів стерлінгів. Тобто наважимося обережно припустити, що в цій історії Стефан Пол Пінтер виступає «фунтом».
Хто тоді купив «Комінбанк» у Євгена Казьміна? Автор цих рядків має боязкий здогад, що цей загадковий покупець сам Євген Казьмін.
Нагадаємо , що ComInBank довгий час належав голові концерну ЄДАПС Юрію Сидоренку . У 2015 році кримський бізнесмен Євген Казьмін домовився з Сидоренком про купівлю банку за 4,2 млн доларів. З цього моменту ComInBank загруз у скандалах та кримінальних справах.
Колишній глава служби безпеки ComInBank Анатолій Мазур розповів про подробиці купівлі фінустанови Казьміним.
За його словами, легальних коштів бізнесмен не мав, тому йому довелося обманювати Нацбанк при купівлі. Юрист, найнятий Казьміним для оформлення купівлі банку, у пакеті документів для НБУ подав сфальсифіковану декларацію, згідно з якою джерелом коштів на купівлю банку є продаж монет мертвій особі, куплених у мертвої особи, а операцію оформлював покійний нотаріус. НБУ у цю історію не повірив і не дозволив Казьміну оформити банк на себе. У результаті номінальними акціонерами ComInBank стали юридичні особи, які заснували співробітники компаній кримського бізнесмена.
У березні 2016 року Казьмін став головою наглядової ради банку, а Нацбанк незабаром визнав його кінцевим бенефіціаром фінустанови .
28 квітня 2016 року Казьмін був затриманий співробітниками СБУ за підозрою у фінансуванні сепаратизму у Криму. Простими словами, СБУ з'ясувала, що бізнесмен після анексії продовжив вести бізнес на окупованому півострові, сплачуючи податки до бюджету РФ. Казьмін вирушив до СІЗО.
Тут необхідно сказати кілька слів про те, хто такий Казьмін і чим заробляв на хліб з маслом. Ще на початку 2000-х він зайнявся в Севастополі збиранням та утилізацією металобрухту, пізніше до цього додалося будівництво. Потім бізнес розширився на материк, з'явилася група компаній КВВ Груп. Сам Казьмін став депутатом Севастопольської міськради від Партії регіонів, 2012 року навіть опинився у списку партії Януковича на виборах до Верховної Ради, але до парламенту не потрапив.
Коли Росія окупувала Крим, Казьмін поїхав на материк і заявив, що не веде бізнес на півострові і не має відношення до власності, стратегічного та оперативного управління будівельними майданчиками на півострові.
Досить швидко з'ясувалося, що це неправда, а родина Казьміних перереєструвала активи до РФ і продовжує працювати у Криму. Видання «Крим.Реалії» з'ясувало , що бізнес великої родини Казьміних, що залишився в Криму, великий. ТОВ «Карбон», яке раніше належало Євгену Казьміну, багато років активно будувало нерухомість у Севастополі та інших регіонах півострова.
У листопаді 2014 року підприємство перереєстрували за російським законодавством. Тоді із засновників та керівників зникло ім'я Євгена Казьміна. На даний момент фірмою володіє його брат Владислав Казьмін.
У державному Реєстрі підприємств та організацій Росії є й інші підприємства, що належать до членів родини Казьміна. Вони досі одержують великі підряди з держбюджету РФ. При чому журналісти з'ясували, що ці фірми через ланцюжок офшорів допомагали Казьміну будувати житло в Україні.
Крім того, колишній глава служби безпеки холдингу Казьміна Анатолій Мазур стверджує, що навіть після анексії Криму бізнесмен незаконно вивозив звідти брухт до Туреччини.
СБУ ж звинуватила Євгена Казьміна в тому, що під його безпосереднім керівництвом у Криму будувалося житло, частина якого призначена для безкоштовного надання співробітникам ФСБ та Міністерства внутрішніх справ країни-агресора. Йдеться про так зване «Містечко Миру», яке компанія «Карбон-буд», що належить Казьміну, зводила на околицях Сімферополя.
Під час обшуків у Казьміна знайшли російський паспорт. А також слідство отримало докази отримання бізнесменом російського громадянства. Крім іншого, під час обшуку слідством було виявлено наручний годинник із зображенням герба Росії та написом «Москва-Кремль», очевидно подарований підсудному за особливі заслуги перед «новою» вітчизною.
Однак, незважаючи на документальні докази, що фігурували у справі, через п'ять місяців прокурор, який веде кримінальне провадження, клопотав про звільнення Казьміна від кримінальної відповідальності. Підставою для цього нібито став той факт, що підозрюваний добровільно повідомив слідство про свою фінансову діяльність, яка згодом стала предметом розгляду, ще до того, як йому інкримінували відповідну статтю .
Коли власник «КВВ груп» опинився на волі, то з'ясував, що втратив частину бізнесу. Її рейдерським шляхом забрали колишні бізнес-партнери. Сам Казьмін раніше діяв аналогічно, коли рейдерив київський завод АТЕК.
Незважаючи на часткову втрату бізнесу, банк Казьмін зберіг. Ще влітку 2016 року, перебуваючи у СІЗО, він нібито продав банк «іноземному інвестору». За фактом, це було переоформлення фінустанови на підставну особу – британського інвестбанкіра Стефана Пола Пінтера – щоб зберегти актив.
Незважаючи на те, що юридична адреса банку — Бульварно-Кудрявська, 6, реальне місце розташування офісу — Предславинська, 28. Саме за цією адресою знаходиться офіс «КВВ Груп» Казьміна.
Джерело у банку стверджувало, що на Предславинській Казьмін особисто бере участь у нарадах правління та по суті здійснює управління фінустановою.
Службою безпеки банку керував Андрій Рязький, за сумісництвом голова СБ «КВВ Груп». Рязький до вересня 2016 року був головою РБ фірми «Карбон» Казьміна, яка досі перебуває у власності сім'ї бізнесмена та сплачує податки до бюджету РФ.
У структурі банку досі працює багато співробітників «КВВ Груп». А юрист Євген Порада, який у 2015 році сфальсифікував документи для купівлі Казьминим банку, зараз заступник голови наглядової ради ComInBank.
На фотографіях Казьмін стоїть поряд із головою правління банку Тетяною Путінцевою. Це фото зроблено після 2019 року, коли Путінцева очолила банк.
Як бачимо, є вагомі підстави вважати, що «Комінбанком» досі має Євген Казьмін, громадянин країни-агресора.
