МВФ звертає увагу на необхідність проведення нових перевірок підприємств України.
Фіскальні органи поновлять податкові перевірки бізнесу. Скасування мораторію на такі перевірки, яке було запроваджено у зв'язку з російським вторгненням, є умовою отримання чергового траншу МВФ, який в умовах можливого скорочення західної фінансової допомоги є вкрай важливим для нашої країни. З іншого боку, багато положень закону про податкові перевірки, що набрав чинності, досить розмиті, а тому створюють благодатний ґрунт для корупції. «Апостроф» розбирався, чого слід готуватися вітчизняним підприємцям.
З другої спроби
Податкові перевірки бізнесу повертаються. 5 грудня відповідний законопроект №10016д підписав президент України Володимир Зеленський, і 7 грудня, після опублікування в офіційному пресі, він набув чинності як закон.
Скасування мораторію на проведення податкових перевірок було одним із зобов'язань України відповідно до меморандуму, укладеного з Міжнародним валютним фондом (МВФ). вкотре готувався до другого читання. Такий відступ від своїх зобов'язань не було оцінено МВФ, який цього року. остаточно перейшов у питанні фінансування України до концепції «гроші в обмін на реформи». І парламенту разом із урядом довелося терміново розробляти і приймати новий законопроект.
Передбачалося, що він набуде чинності з 1 грудня до чергового перегляду меморандуму. І така можливість була технічно, оскільки на підпис президенту закон вирушив 27 листопада. Однак із цим вийшла затримка, через що термін набрання чинності пересунувся на тиждень, що є ще одним порушенням домовленостей із МВФ. Залишається сподіватися, що, незважаючи на два зриви термінів, фонд все ж таки зарахує виконання цього «маяка» і ухвалить рішення щодо чергового траншу поточної програми фінансування.
Частка траншу на майже 900 мільйонів доларів вирішуватиметься 11 грудня.
Ризик – неблагородна справа
Таким чином, українські підприємства очікують на податкові перевірки. Однак, передбачається, що вони не будуть тотальними. Парламенту та уряду вдалося домовитися з фондом про те, щоб вони поширювалися на підприємства, де є певні фактори ризику.
Тому крім підприємств, які задіяні у виробництві підакцизної продукції, організації азартних ігор та наданні фінансових послуг (для них перевірки було відновлено ще у липні), на візити податкових інспекторів слід чекати платникам податків, які у 2021 році мали:
- удвічі більшу дебіторську заборгованість, ніж кредиторську;
— рівень сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість менше 50% галузі;
— річний прибуток понад 10 мільйонів гривень, а витрати – понад 75% від суми річного доходу.
У той же час, закон звільняє від перевірок ФОП першої та другої груп, а також підприємства, розташовані на тимчасово окупованих територіях або територіях, де йдуть бойові дії.
Вітчизняний бізнес новину про повернення перевірок сприйняв досить спокійно.
«Бізнес-середовище дуже чутливе до неадекватних рішень влади, — розповів у коментарі для «Апострофа» координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетьман. — І коли розглядається законопроект, який передбачає значні корупційні ризики чи перешкоджання роботі бізнесу, усі бізнес-асоціації бурхливо на нього відгукуються. Як, наприклад, зараз вони активно виступають проти законопроекту №5420 щодо криміналізації контрабанди. Однак у разі цього закону такої реакції не було. Це говорить про те, що загалом цей закон бізнес влаштовує».
За словами експерта, представники бізнес-середовища брали участь у розробці законопроекту, і їхні рекомендації щодо формулювання критеріїв ризику були враховані.
Не довіряй, а перевіряй
Головна мета законопроекту – підвищення податкових надходжень до бюджету, проте, на думку фахівців, сподіватися на дива у цій сфері не варто.
«Звичайно, перевірки дадуть певне зростання платежів, проте воно буде не надто великим – швидше за все, у межах статистичної похибки», – вважає Олег Гетьман.
Проте податківці виступають за повернення перевірок. І вони мають для цього свої резони.
«Податкова активно підтримує новий закон, оскільки для неї кожна перевірка — це можливість отримати хабар, — розповів експерт CASE Україна Володимир Дубровський. — Згідно з опитуваннями, які проводились раніше серед українських підприємців, близько 20% із них під час проведення перевірок були змушені давати хабарі».
Якщо ж говорити про збільшення надходжень до бюджету, то, на думку експерта, воно не буде великим, оскільки більшість українських підприємців не є такими затятими ухилистами, як вважається.
«Частина керівників уряду та парламенту дотримуються тієї думки, що якщо бізнес жорстко не контролюватиме, то він взагалі не сплачуватиме податки, — каже Володимир Дубровський. — Саме тому свого часу під керівництвом Миколи Азарова податкова адміністрація створювалася саме як інструмент тиску на бізнес. І одним із головних її завдань було стягнення штрафів та нарахувань. Податківці навіть мали планові показники щодо них».
Тим часом таке ставлення з боку держави є значним перебільшенням. За словами експерта, абсолютна більшість податків в Україні сплачується добровільно.
«Це підтверджує досвід 2022 року, – каже Дубровський. – Незважаючи на російське вторгнення, значне падіння економіки та повний мораторій на перевірки, надходження від податків скоротилися лише на 5%. Тобто абсолютна більшість підприємств сплачувала їх без тиску з боку податківців».
Втім, держава не надто схильна довіряти підприємцям.
«У нашій податковій системі закладено презумпцію винності бізнесу, — каже «Апострофу» керівник аналітичного спрямування мережі «АНТС» Ілля Несходовський. — Кожен підприємець вважається ухилистом, якого ще не викрили податківці. Саме на цьому переконанні, наприклад, ґрунтується система блокування податкових накладних. Досвід показує, що в більшості випадків воно є безпідставним. 80% накладних розблокуються після подальшого розгляду. В інших випадках підприємства подають до суду, і він у 95% випадків приймає рішення на їхню користь. Таким чином, обґрунтованим є блокування дуже невеликої кількості накладних.
Прийдуть (майже) до всіх
Повернення перевірок не призведе до значного підвищення ефективності оподаткування ще й тому, що податкова служба не має достатніх для цього можливостей.
«Щодо підприємств, які займаються виробництвом та реалізацією підакцизних товарів, перевірки відновлено ще в липні, — каже Ілля Несходовський. — Але чи прорив у боротьбі з ухиленнями від податків на цих підприємствах? Ні, не сталося. А якщо принципових змін не відбулося в області, де масштаби ухилень сягають мільярдів, то які підстави вважати, що перевірки змінять ситуацію в менш ризикованих галузях?»
На думку експерта, інституційна неспроможність податкової служби робить неефективними будь-які перевірки. І за нездатності здійснювати ефективний контроль за діяльністю бізнесу збільшення її повноважень призводить не до покращення якості роботи, а лише збільшує корупційні ризики.
Цьому сприяють і положення нового закону, у яких сформульовані дуже розпливчасті критерії для груп ризику.
«Ризик орієнтовані процедури вимагають дуже виваженого підходу, – пояснює Володимир Дубровський. — Ми маємо велику традицію вибіркового застосування законодавства. Тому якщо критерії перевірок прописані не дуже докладно, це дає великий простір для маніпуляцій і хабарництва».
Єдиний чіткий критерій, зазначений у законі – відсутність перевірок для підприємств з річним доходом менше 10 мільйонів гривень.
«Ця сума трохи вища за верхню межу для спрощеної системи оподаткування, — каже Дубровський. — Інші критерії сформульовані досить широко і не дозволяють відокремити дійсно ризиковані підприємства від сумлінних платників. Фактично це означає, що податківці можуть відвідати з перевірками усі підприємства, які не перебувають на спрощеній системі».
