Податки українцям перерахують уже найближчими тижнями. Без додаткового ресурсу можуть виникнути проблеми із фінансуванням армії. Поки що зміни передбачають підвищення ставки військового збору, а також запровадження нових правил для ФОП. Відповідний “ресурсний” законопроект 11416 був прийнятий у першому читанні 17 вересня. Першу спробу провалили, але за повторного першого читання вдалося знайти необхідну кількість голосів. Попереду друге читання.
Про те, як підвищать податки та до якого наступного кроку потрібно готуватися
Як і кому незабаром підвищать податки: скільки платитимуть ФОП та кожен українець
В Україні законопроект щодо підвищення податків на фінансування армії довелося голосувати повторно. 17 вересня його ухвалили у першому читанні. Хоча ще кілька тижнів тому цей документ провалили у сесійній залі. Забракло кількох голосів, зарплати військових опинилися під загрозою. За кілька місяців до цього прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляв у стінах Ради, що питання перегляду податків взагалі не розглядається. Хоча вже тоді було розроблено модель урядового законопроекту про підвищення податків та деталі цього документа
Українці беруть участь у волонтерських ініціативах, збирають мільярди гривень на допомогу армії, але не готові платити на цю саму армію більше податків. І тут є багато причин: від недовіри до органів влади до відсутності податкової культури.
Але підвищити податки все ж таки доведеться. "Це навіть не цинізм, це або біполярний розлад, або (що ймовірніше) повна зневага до розумових здібностей власних виборців, яким вони намагаються одночасно "продати" взаємовиключні історії про популярну підтримку армії та про зрив непопулярного підвищення податків", - прокоментував провалене голосування інтерв'ю OBOZ.UA голова Комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев.
Отже, підвищення податків передбачено у такому розмірі:
- військовий збір зросте із 1,5 до 5%. Наприклад, якщо зараз з доходу 20 тис. грн військовий збір сплачується у розмірі 300 грн, то після підвищення доведеться платити вже 1000 грн;
- платники єдиного податку на третій групі сплачуватимуть військовий збір у 1% (зараз не платять). Тобто з доходу 30 тис. грн ФОП третьої групи заплатить 300 грн;
- ФОП на першій, другій та четвертій (аграрії) формі єдиного податку сплачуватимуть військовий збір у розмірі 10% мінімальної зарплати. На сьогодні це 800 грн.;
- банки заплатять податок з прибутку у вигляді 50%. Це пояснюють тим, що банки змогли отримати фактично аномальні прибутки за рахунок ОВДП. Небанківські фінансові установи сплатять 25% податку на прибуток.
Кабінету міністрів доручать розробити законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування військового збору до спецфонду Держбюджету з метою їхнього спрямування на потреби фінансового забезпечення сектору безпеки та оборони.
Таким чином, звичайний українець із зарплатою 30 тис. грн після підвищення військового збору заплатить замість 450 грн (1,5%) 1500 грн (це вже 5%).
ФОП третьої групи зі щомісячним доходом у 30 тис. грн платитиме на 300 грн більше (військовий збір не платив, а платитиме 1%).
ФОП другої групи з доходом 30 тис. грн щомісяця платитиме на 800 грн більше (військовий збір не платив, а платитиме 10% мінімальної зарплати).
Це не останнє підвищення податків. Найбільші кроки попереду
Ще на початку року в Україні було опубліковано Національну стратегію доходів (її затвердив уряд ще наприкінці грудня минулого року). Документ був розроблений на вимогу МВФ та погоджений з міжнародними партнерами (і не лише у Фонді).
Але досвід ухвалення ресурсного законопроекту (тобто спроба ухвалення) доводить: цілком можливо, що Нацстратегія так і залишиться втіленою виключно на папері. Як стало відомо OBOZ.UA, зараз конкретні пропозиції, законопроекти, які реалізували б стратегію, навіть не розробляють.
Серед основних податкових змін, які у Національній стратегії доходів зобов'язався запроваджувати уряд:
- Зміна податку нерухомість
До війни місцеві бюджети на 8,7% формувалися за рахунок податків на квартири та будинки, площа яких перевищує нормативну. Йдеться про квартири від 60 квадратів та будинки від 120 квадратів.
Чинна система нарахування податків викликає багато питань. При цьому не враховується ні вартість житла, ні місце розташування. Наприклад, будинок у центрі столиці площею 200 квадратів може коштувати сотні тисяч доларів. А такої ж площі будівля у Павлограді на Дніпропетровщині може коштувати сотні тисяч гривень. Різниця у цінах – у десятки разів. Проте податок може бути нарахований однаковий.
Відповідно до стратегії, податок має бути реформований. Враховуватимуть оціночну вартість. “Однак для запровадження нової моделі оподаткування на сьогоднішній день є низка факторів, що стримують. Так, зараз: не сформовано у повному обсязі Державний реєстр прав на нерухоме майно; відсутня інститут оцінки нерухомого майна; відсутній орган, на який покладено функції щодо проведення оцінки об'єктів нерухомості для цілей оподаткування”, – йдеться у стратегії.
У планах передбачено, що протягом 2024-2025 років затвердять акт, який визначає правові засади та механізм здійснення оцінки майна. Протягом 2026-2027 років: здійснення оцінки об'єктів нерухомості, які містяться у Державному реєстрі прав на нерухоме майно. Протягом 2027 року: наповнення інформаційної бази щодо оцінної вартості. Протягом 2027-2028 років розробка моделі оподаткування об'єктів нерухомості.
Новий податок на доходи фізосіб та реформа єдиного податку
Податок на доходи фізичних осіб в Україні для всіх однаковий – 18%. Такий податок запровадили 2016-го через велику кількість схем. Тоді діяла прогресивна шкала: що менше заробляли українці, то меншу ставку податку платили. Тоді масово використовували схеми приховування доходів, щоб використати низьку ставку.
Після змін в Україні мають запровадити прогресивну шкалу, проте до цього покращать адміністрування. "Серйозну проблему для ефективного оподаткування найманої праці створює спрощена система оподаткування, що діє на сьогоднішній день, оскільки багато платників податків вважають привабливим вибрати для своїх найманих працівників статус самозайнятих осіб", - йдеться в Нацстратегії.
У рамках реформи обіцяють:
- відновлення прогресивної шкали ставок з однією або двома значно вищими ставками ПДФО для частини доходу осіб з високими доходами;
- заміну мінімального доходу, що не оподатковується, на надання персональної соціальної допомоги особам з низьким рівнем доходу;
- перегляд пільг з ПДФО, спеціальних умов оподаткування;
- впровадження ефективної стимулюючої системи податкових відрахувань (повернень сплачених податків);
- надання контролюючим органам доступу до банківської інформації про рух коштів на рахунках платників податків.
Правила для ФОП кардинально змінять. Це відбуватиметься поступово (протягом щонайменше трьох років). Юридичним особам заборонять користуватися єдиним податком, у третій групі єдиний податок поступово збільшать із 5% до 18%. Першу та другу групи єдиного податку об'єднають, а ставка коливатиметься від 3 до 17% залежно від виду діяльності.
На зміни чекають і звичайний бізнес. Так, поступово скасують пільги щодо сплати ПДВ (наприклад, для аграріїв). Розглянуть можливість запровадити акциз на солодкі напої. Після війни підвищать ставки на екологічні викиди. Переглянуть податок на майно: його хочуть прив'язати до оцінної вартості нерухомості.
Україні доведеться змінити Податковий кодекс, правила застосування ПДФО та кардинально скоротити спрощену систему та єдиний податок. Навіть якщо зараз на це недостатньо голосів у Раді, це доведеться зробити для подальшої євроінтеграції та можливості стати повноправним членом ЄС.
