Як виникла та як подолати багатомільярдну заборгованість? Уряд має рішення, але вони дуже популярні. Український ринок природного газу перебуває у ситуації заборгованостей. У жовтні понад 200 млрд грн були винні десяткам великих і малих компаній, і ця сума продовжує зростати з кожним днем.
Як і у випадку з ринком електроенергії, у переліку боржників і тих, кому винні, — чи не всі учасники галузі: Нафтогаз, Оператор ГТС, Укртрансгаз, комунальні підприємства теплокомуненерго (ТКЕ), теплоелектроцентралі (ТЕЦ), облгази, газзбуту та населення.
Загалом проблема наявності боргів у розрахунках за блакитне паливо для України не є новою, але після початку великої війни вона набула небачених масштабів. Що з цим робити?
Завдання-мінімум – зупинити нарощування боргів, а згодом – спробувати вирішити проблему. В ідеалі – не допустити повторення кризи. Останнє стане можливим лише після повної лібералізації ринку та переходу на ринкові рейки, до чого, схоже, не готові ні уряд, ні населення.
За що борги
На численних нарадах у владних кабінетах щодо вирішення боргової кризи на газовому ринку звучать різні цифри. За оцінками Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), на початку вересня загальний рівень неврегульованих боргів на ринку блакитного палива перевищував 190 млрд. грн. Водночас, згідно з даними НКРЕКУ, які є у редакції, загальна сума боргу 1 жовтня перевищувала 200 млрд. грн.
Шляхи погашення чи реструктуризації принаймні частини зазначеної НКРЕКУ суми не існує з об'єктивних причин. Справа в тому, що ряд боржників перебувають у зоні боїв або на тимчасово окупованій території. Для кращого розуміння ситуації, поточні борги слід розділити на кілька ключових категорій.
Борги тепловиків
Історично найбільшими боржниками за природний газ були підприємства теплокомуненерго та теплоелектроцентралі, що виробляють тепло та гарячу воду, та меншою мірою електроенергію. Із загального боргу непобутових споживачів, 129,7 млрд. грн., цих виробників припадає 90,4 млрд. грн.
Ще 38,9 млрд грн – на промислові підприємства, зокрема ТЕЦ та ТЕС, які виробляють електроенергію з газу. Зрозуміло, що в умовах постійних обстрілів енергетичних об'єктів та можливих блекаутів зупинити постачання палива на такі підприємства за борги неможливо.
Постачання газу для виробництва тепла завжди супроводжувалося проблемами. Державні та комунальні підприємства ТКЕ скаржаться на те, що тарифи на тепло не покривають витрати на закупівлю блакитного палива, а населення ніколи повністю не розраховується за спожитий газ.
Проте після початку Великої війни ситуація у галузі значно погіршилася. Вплинули на це два фактори. По-перше, з літа 2022 року і до кінця дії військового стану запроваджено мораторій на підвищення тарифів на теплову енергію для населення (закон було прийнято влітку, а мораторій діє з 24 лютого 2022 року), який не дозволяє переглянути їх до економічно обґрунтованих. По-друге, вартість блакитного палива в певні періоди постачання коштує дорожче, а тариф, що діє, не дозволяє покривати таку ціну.
Ситуацію посилили й масштабні обстріли критичної інфраструктури, через які підприємства змушені спрямовувати частину грошей, якими можна було покривати борги, на ремонт пошкодженого обладнання.
У результаті підприємства ТКЕ накопичили багатомільярдні борги перед «Нафтогазом», джерела покриття яких поки що не визначені.
Борги населення
До величезних масштабів зросли й газові борги населення. За даними НКРЕКУ, на початку жовтня заборгованість побутових споживачів за блакитне паливо перед постачальниками становила 29 млрд. грн.
«Йдеться, зокрема, про старі борги перед так званими газзбутами (контролювалися структурами Дмитра Фірташа — ЕП), які вже не постачають газ, а також споживачів на територіях, які після початку великої війни окупували росіяни. Це Маріуполь, Мелітополь, частина Запорізької, Херсонської, Луганської та Донецької областей», – пояснює співрозмовник ЕП на ринку.
При цьому борги за послуги з розподілу газу, за які населення платить облгазам, становили 2,7 млрд. грн. За даними Держстату, за централізоване опалення та гарячу воду українці заборгували 23,3 млрд. грн.
Суми боргів за інші послуги, які не мають прямого відношення до споживання газу, такі: за управління багатоквартирними будинками — 5,6 млрд грн, централізовані постачання холодної води та водовідведення — 6,4 млрд грн, вивезення побутових відходів — 1,3 млрд грн постачання електроенергії - 6,9 млрд грн.
Борги за комунальні послуги завжди були, проте після початку війни ситуація погіршилася. Одна із причин – заборона відключати населення у разі несплати рахунків за житлово-комунальні послуги.
«Найдієвіший механізм стимулювання споживачів до оплати — не інформаційна політика, а відключення. Якщо споживач знає, що його відключать, він не створюватиме борги. Нині ми маємо заборону на відключення. Навіть при цьому рівень оплати є високим, але це далеко не 100%”, – розповідає учасник газового ринку.
Борги облгазів та газзбутів
21,3 млрд грн ”Нафтогазу” заборгували газорозподільні компанії за так званий технічний газ. Розподіляють блакитне паливо оператори газорозподільних мереж (облгази), яких в Україні понад 40. Раніше близько 70% розподілу газу в країні контролювали структури Фірташа. Наразі цей бізнес переходить до групи «Нафтогаз».
Також облгази заборгували 15,2 млрд грн ”Оператору ГТС України” за добовий негативний небаланс. Простими словами, це газ, який було вилучено із системи без оплати.
Також є старі борги, що сформувалися до 2020 року. Зокрема, це борги облгазів перед Укртрансгазом, які перевищують 20 млрд. грн., і борги газопостачальних компаній — близько 24 млрд. грн. «Здебільшого заборгованість облгазів — це попередні тривалі періоди (до переходу до структури «Нафтогазу»), зараз вони, в принципі, справно платять», — розповідає співрозмовник ЕП на газовому ринку.
Це історичні борги, що накопичувалися роками. Зрозуміло, що війна негативно вплинула, бо багато об'єктів залишилося на окупованих територіях. Проблема була й раніше, коли довго не переглядалися тарифи на розподіл, і вони не дозволяли покрити всі витрати, зокрема, на технологічний газ. Тобто левова частка боргів була зумовлена недоліками державного регулювання», — каже співрозмовник ЕП в уряді.
Що робити
Опитані ЕП експерти та учасники ринку зазначають, що, як і у випадку з боргами на ринку електроенергії, простого рішення для вирішення всіх проблем, що накопичилися, поки немає. ”Потрібен системний підхід, який містить у тому числі непопулярні заходи”, — розповідає представник однієї з державних компаній сектору.
“Необхідно скасувати заборону відключення споживачів (крім областей, де тривають бої – ЕП), щоб підняти рівень платіжної дисципліни. Розраховувати на тотальну свідомість споживачів немає”, – каже співрозмовник ЕП в уряді.
Також слід поступово переходити до збалансованих тарифів, тобто підвищувати їх. ”Наша мета щодо Facility плану – до четвертого кварталу 2025 року поступово перейти до економічно обґрунтованих тарифів на енергоносії та скасувати всі ПЗГ. Це має робитися в комплексі із планомірним врегулюванням боргів на ринку газу та ТКЕ”, – каже заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Бутенко.
За словами екс-керівника «Оператора ГТС» Сергія Макогона, стимулювати людей більш відповідально витрачати енергоресурси можуть лише ринкові тарифи.
Україна має відмовлятися від регульованих цін на газ для населення. Про це свідчать і міжнародні партнери. У нас діє система монетизованих субсидій, тому захищені верстви населення не відчують запровадження ринкових цін, а решта має сплачувати ринкову вартість газу (12-13 грн)”, — вважає Макогон.
«Коли ми вживаємо таких жорстких заходів щодо стабілізації ситуації на ринку, потрібно не забувати про існування незахищених верств населення», — погоджується співрозмовник ЕП в уряді.
Проблему частини боргів можна було вирішити. У 2022 році було ухвалено закон №1639, але він не був реалізований, хоча для цього все було готове. Це був унікальний шанс хоча б почасти врегулювати багатомільярдні борги. Наразі ситуація суттєво не відрізняється від торішньої, за винятком збільшення обсягу боргу за газ ТКЕ та суттєвого збільшення обсягу різниці у тарифах до 37 млрд. грн.», — каже Бутенко.
“Ці фактори посилюють проблеми на ринку газу, теплогенеруючих та теплопостачальних підприємств. Ми скочуємося у системну боргову кризу. Якщо проблему поступово не вирішувати, то одного разу опалювальний сезон у багатьох регіонах може не розпочатися”, — резюмує співрозмовник ЕП в уряді.
