У Малині роздали мільйонні підряди ФОП, пов'язаним з мерією, починаючи від доріг і закінчуючи ритуальним бізнесом - розслідування

У Малині, що на Житомирщині, деякі близькі до міськради підприємці регулярно проводять тендери з невисокими сумами, які не потребують спеціальних процедур. Журналісти, виявляючи підозрілі практики, звернулися до Державної аудиторської служби України (ДАСУ) з проханням провести перевірку можливих схем, які можуть завдавати шкоди місцевій громаді.

“Інтерв'ю не даю”: саме такою була відповідь міського голови Малина Олександра Сітайла журналістам про роботу підсанкційної компанії на території громади, яку він очолює. Невже мерові є про що мовчати? СтопКор дослідив, що відбувається у місті Житомирській області та виявив низку фактів, які можуть зацікавити Держаудитслужбу та НАЗК.

Чому в Малині систематично розбивають закупівлі на "дорогові" тендери та хто їх виграє? Яка ситуація у житлово-комунальному секторі міста? І яке відношення до всього цього може мати сам Олександр Сітайло ? Докладніше про це розповів журналіст СтопКора Ігор Хмурий у масштабному розслідуванні.

“Загалом, знайомство з життєдіяльністю мерії Сітайла вкотре довело тезу, що у провінційних містах “пацани” не дуже мудрують, коли роблять щось із присмаком корупції. Як то кажуть – свій до свого за своїм. Почнемо із тендерів. Тому що в Малині ігри з так званими допороговими закупівлями відбуваються всюди. Від асфальту та палива до закупівлі трун для загиблих на війні городян ”, – зазначає розслідувач.

Отже, хто і як заробляє на трунах?

У Малині діє власне ритуальне комунальне підприємство "Скорбота". І після приходу до влади у місті пана Сітайла взимку 2021 року у ньому з'явився новий директор – Вадим Лось . Ще через чотири місяці пан Лось фактично вибрав собі постійного підрядника-гробника – Михайла Ігнатенка . З того часу саме його ФОП “Скорбота” та управління з ЖКГ Малинського виконкому віддали замовлень на майже 2,5 мільйона гривень. І все це без конкурсу завдяки використанню схеми “допорогових” закупівель.

Йдеться про невеликі тендери, які можна проводити без проведення відкритих торгів. Восени 2022 року на тлі війни Кабмін дозволив збільшити суму таких закупівель. Нині вони становлять 100 тисяч для послуг та товарів, 200 тисяч для поточних ремонтних робіт та півтора мільйона – для капремонтів відповідно.

“При цьому ціну, наприклад, однієї труни відстежити та порівняти з ринком важко. У тендерах Ігнатенка вони "плавають" від плюс-мінус двох тисяч до десяти за одну штуку. А там, де суми вищі за “допорогові”, замовники прикрилися опцією “Українська визвольна війна”, яка на початку повномасштабного вторгнення дозволяла проводити тендери без конкурсу для оперативності ”, – коментує журналіст.

Яскравий приклад – тендер від 26 вересня цього року. "Скорбота" уклала з ФОП Ігнатенка три угоди на закупівлю трун - рівно на 99 тисяч кожна. Фактично комунальне підприємство закупило 96 трун за 300 тис. грн. у одного бізнесмена. І цей тендер має відбуватися з конкуренцією, яка, ймовірно, могла б заощадити бюджетні кошти.

Примітно, що директор "Скорботи" Вадим Лось у липні 2022 року отримав через рішення сесії за підписом самого Сітайла дозвіл на придбання майже 33 соток землі в межах міста всього по 96 грн за квадратний метр. Для порівняння – на тій самій сесії мобільному оператору "Лайфселл" продали дві сотні у двох селах Малинської ОТГ землі під розміщення обладнання. І там землю оцінили вже втричі дорожче.

Схожа ситуація і з дорожніми тендерами.

Так, компанія “Райагродорбуд” отримала від КП “Малін” та Управління ЖКГ майже 25 мільйонів гривень протягом 2023 року, що становить дві третини всіх тендерних доходів за 6 років, які фірма бере участь у держзакупівлях. Традиційно і тут тотальна більшість угод була укладена без конкуренції із застосуванням “допорогової” схеми.

Наприклад, 14 серпня уклали дві угоди на капітальний ремонт двох вулиць, розбивши майже 3 млн. грн. на дві “дорогові” суми. 20 липня також розбили 400 тисяч ремонту. 18 липня на п'ять угод щодо поточного ремонту розбили мільйон гривень. 21 червня – ще мільйон. І це лише маленький фрагмент загального пазла.

Звідки така довіра до компанії “Райагродорбуд” з боку Сітайлу? Можливо, у відповідь це питання у функціонерах фірми, передбачає репортер.

Офіційно власниками компанії є двоє мешканців Малина, прописані у сусідніх квартирах – Володимир Кириченко та Олександр Щуліпенко . Повний тезку першого YouControl знає, як слідчого одного з місцевих відділів поліції. А другий із 2009-го і до моменту ліквідації 2022 року очолював держпідприємство “Словечанське лісове господарство” і навіть встиг побувати депутатом Житомирської облради.

Примітно, що одним із замовників по ремонту дорожнього покриття було КП “Малин”. При цьому воно має потужності для проведення подібних робіт і легко могло закрити частину обсягу самостійно, не просто заощадивши бюджетні кошти, а й збільшивши власний прибуток. Про це розповів його керівник, який днями звільнився з посади. За його словами, ця тендерна ситуація стала однією із причин такого рішення.

“Так, можливо, ми б не справлялися з обсягами такими, як планувалися. Але все одно максимально треба робити самотужки. Тут невелика арифметика – це люди, це збільшення. Але є інше питання. На жаль, завжди у всіх структурах жирні шматки віддаються комусь, а комусь залишається… ”, – зауважив екс-директор Микола Поліновський .

"Своїм" - все, а чужим - за законом?

Цей принцип може бути гаслом команди Сітайло, вважає журналіст. Адже саме про це кажуть місцеві підприємці. Знімальна група СтопКора поспілкувалася із власником хостелу на околицях міста Малин.

Саме приміщення Олег викупив ще 2012 року. Каже, що сім'ї довелося продати всю нерухомість та з'їхатись жити разом. Вкладене не відбили досі. І ось у розпал війни мерія Сітайло вирішила несподівано в 5-6 разів підняти вартість оренди землі без аргументації - звідки взялися такі нові цифри. Він неодноразово надсилав запити Сітайло, але чітких пояснень так і не досяг.

“Відповідь я отримав невчасно та із запізненням. І лише тому, що знову йому нагадав про себе. Було порушено повністю земельний кодекс, Конституцію України, податковий кодекс. Запитав, на якій підставі це було зроблено – чіткої відповіді я так і не отримав досі ”, – розповідає чоловік.

Варто зауважити, що на початку війни Олег безкоштовно розміщував у себе бійців “Айдару”, які, на його думку, врятували Малін від росіян. Влада компенсувала лише половину комунальних витрат. При цьому перші три тижні вторгнення власник хостелу комунікував із владою лише через деяких депутатів, бо самого мера Сітайла у місті було важко знайти.

Місцеві інсайдери впевнені: бізнесмена просто хочуть вижити із землі, на якій стоїть хостел на користь інших. Правда це чи ні – питання відкрите.

Втім, земельна тема в Малині за каденції Сітайла – справді болісна.

“Переглядаючи рішення сесій за його головування після вторгнення росіян, я побачив тисячі гектарів земель запасу, які пускали з аукціонів, безліч ділянок у межах міста, яким змінювали цільове призначення та віддавали під торгівлю, гектари для дачного кооперативу, в якому дружина мера отримала два роки тому нерухомість і не лише ”, – зазначає Ігор Хмурий.

СтопКор направив відповідний запит до міської ради ще на початку листопада. Але в мерії Сітайло нам відповіли, що земельних рішень за його правління було так багато, що на підготовку відповіді піде цілий місяць.

У результаті "ігри" з "допороговими" тендерами залишили громаду Малина без можливості заощадити теоретичні мільйони гривень. Хоча у місті вистачає проблемних напрямів, на які можна було б спрямувати заощаджені кошти.

У той же час, як стало відомо СтопКору зі своїх джерел, виконком Малинського міськради допустив недбалість при роздачі державної компенсації потерпілим від ракетних обстрілів. До нашої редакції надійшла інформація, що гроші нібито отримали люди, які взагалі не мають права власності на місцеву нерухомість.

“ З цього та інших приводів ми вже направили запити до Сітайлу, його підлеглих та керівництва. Також ми підготували звернення до Державної аудиторської служби щодо тендерних “допорогових” ігор. Адже саме туди нам порадили звернутися до НАЗК ”, – резюмує Ігор Хмурий.

Наприклад, багато років тягнеться історія з каналізацією. Наразі борг міста становить близько 5 млн. грн. Також нещодавно через нестачу коштів довелося реструктуризувати місцеву лікарню, ледь не обнулявши пологове відділення.

Нагадаємо, раніше в Малинській міськраді Житомирщини "засекретили" інформацію про сумнівні закупівлі авто для чиновників та зарплату глави міста Олександра Сітайло. У відповідь на надіслані запити редакція СтопКору отримала від посадових осіб лише “відписки”, хоча мер обіцяв не перешкоджати журналістській діяльності.