Перед повномасштабним вторгненням Росії в Україну, Державне агентство меліорації та рибного господарства організувало махінацію, в результаті якої два рибальські судна були передані особі, яка має зв'язки з агресорською країною.
Росія кілька років намагалася відсудити в України ці кораблі, а Держрибагентство фактично віддало їх добровільно. Що це за флот, чому державній компанії довелося створити офшорну компанію і хто такий Акмаль Мамарахімов читайте у матеріалі.
Держрибагенство України має на балансі два рибальські судна «Професор Михайло Олександров» та «Капітан Русак». Довгий час обидва здавались в оренду за дуже хитрою і явно невигідною для держави схемою офшорної компанії Fishing Company SA. Ця офшорка була створена у 1997 році та зареєстрована на Британських Віргінських островах. Єдиним її засновником було те ж таки Держрибагенство. Тобто фактично державна структура здавала в оренду судна сама собі, але через офшорну компанію. Заробіток, звісно, теж «ділився».
Fishing Company SA, за інформацією агентства, створювалася з метою залучення інвестицій. Чому залучати їх було неможливо безпосередньо і навіщо для цього було залазити до офшорів – таємниці за сімома замками. Проте саме Fishing Company SA тривалий час заробляла на державних рибальських судах "Професор Михайло Олександров" та "Капітан Русак". Один із них ходив під прапором Іспанії, інший – Нової Зеландії.
У звіті Fishing Company SA за 2018 рік зазначається, що доходи компанії склали рекордні 1,4 млн. доларів США, що відповідає умовам довгострокових угод фрахту двох суден, що є у власності Компанії та від здачі в суборенду (починаючи з квітня 2018 року) танкера. Таманський», за яким Компанія має довгостроковий обтяжливий контракт оренди у власника – компанії ДП «Сервіс»».
Але компанія ніяк не повідомляла цього звіту про ризики, які можуть виникнути внаслідок того, що Україна ввела санкції проти банків Російської Федерації. І саме через судові справи щодо цих банків країна-агресор може спробувати відібрати зазначені кораблі.
Нагадаємо, 2017 року Україна ввела санкції проти російських банків — їм заборонили здійснювати будь-які фінансові операції, які передбачають виведення коштів за межі України. Під обмеження потрапила дочка російської державної компанії ВЕБ.РФ «Промінвестбанк». Згодом за позовом компанії Ігоря Коломойського акції ПІБ, які Державна виконавча служба спробувала продати, було заарештовано. А вже у червні 2019 року ВЕБ.РФ ініціювала арбітражну суперечку у Стокгольмському суді, вважаючи, що його інвестицію в «Промінвестбанк» було експропрійовано.
Стокгольмський арбітраж заборонив примусовий продаж акцій ПІБ у 2020 році, а доповненням до цього стало рішення суду Британських Віргінських островів, який у 2021 році заборонив компанії Fishing Company SA виводити активи, які вона нібито хотіла приховати від стягнення ВЕБ.
Як можна здогадатися, основною метою цієї судової тяганини для росіян було заволодіння двома українськими судами – «Професор Михайло Олександров» та «Капітан Русак». До лютого 2022 р. обидва кораблі були під арештом, що не дозволяло їм виконувати будь-яку діяльність.
За кілька днів до початку війни Мін'юст України несподівано повідомив, що має намір порушити питання щодо внесення депозиту для зняття арешту та обмежень з акцій української судноплавної компанії Fishing Company. Але саме у 2021-2022 роках ситуація з українськими судами та російським бажанням їх віджати стала неймовірно заплутаною.
За інформацією Держрибагентства України, директор компанії Fishing Company SA Михайло Герман наприкінці 2021 року передав суд у довгостроковий фрахт фрахтувальнику Victoria Celeste LLP. Зробив він це начебто без узгодження агентства та на «невигідних для держави умовах».
З огляду на те, що з березня 2021 року росіяни заблокували будь-яку діяльність Fishing Company SA, то залишається незрозумілим, яким чином Михайлу Герману взагалі вдалося передати суд нової компанії.
Victoria Celeste LLP – це компанія із Сейшельських островів із британською реєстрацією. Створено її було 1 вересня 2021 року, незадовго до передачі їй в оренду українських судів. У структурі її власності вказано ще дві компанії з офшорів – Ferton Impex Limited та Sturari Impex Limited, зареєстровані за однією адресою на Сейшелах і того ж дня, що й Victoria Celeste LLP.
Ferton Impex Limited, за даними відкритих джерел, має відношення до компанії з британською реєстрацією Perok Alliance LLP. А засновником останньої є громадянин Узбекистану Акмаль Мамарахімов.
В узбецьких ЗМІ Марамахімова рекламують як успішного бізнесмена, який активно допомагає «рідному краю» — розвиває ферми та будує медичні заклади.
При цьому, якщо подивитися іноземну пресу, то тут він представлений як власник низки компаній, які займаються постачанням автомобілів та самоскидів для різних підприємств. Зокрема, як пише Business magazine, Empyrean Heavy Machinery Spare Parts Trading LLC, що належить узбецькому бізнесмену Акмалу Мамарахімову, у 2019-2021 роках отримала замовлення на 293 мільйони євро від провідного виробника золота та урану в Узбекистані.
Також, Empyrean постачає Навойському гірничо-металургійному комбінату (НГМК) обладнання відомих брендів, включаючи Caterpillar, Shell, Michelin, Hitachi, Komatsu. І тут цікаво, адже 2011 року заступником директора НДМК був рідний брат Акмаля – Муслім. Новина про це збереглася на інформаційному порталі Узбекистану.
Зауважимо, що компанія Empyrean зареєстрована у Дубаї.
Головний офіс розташований у районі зосередження IT-компаній Tecom, у якому базується велика кількість росіян. Громадяни країни-агресора обирають цей район поблизу офісів таких гігантів, як Microsoft, Visa, Dell і т.д. У сусідньому районі під назвою Dubai media city також зареєстровано компанію, що розвиває додаток телеграм російського бізнесмена Павла Дурова. Сам Акмаль Мамарахимов показує адресу своєї реєстрації – Лондон. Саме цю адресу пов'язує її з компанією Victoria Celeste LLP, яка змогла орендувати українські рибальські судна напередодні війни.
85 Great Portland Street, London, Великобританія – це не просто адреса самого Мамарахімова. Тут також зареєстровані і Victoria Celeste LLP, Ferton Impex Limited, і Sturari Impex Limited. Тобто, скажімо, віртуальний офіс для масової реєстрації.
Власне, неважко було знайти організацію, яка готова прописати вашу фірму у Лондоні та займатися кореспонденцією та приймати дзвінки з 9 до 17:30 з понеділка по п'ятницю. Знаходиться вона за тією ж адресою, де нібито прописаний Акмаль Мамарахімов та низка його компаній.
Восени 2022 року Держрибагенство України повідомило, що його офшорна компанія Fishing Company SA припинила діяльність. «За результатами проведених внутрішнього та міжнародного аудитів Держрибагентство спільно з Мінагрополітики виявили кричущі фінансові порушення у діяльності цієї компанії. В результаті чого 29 серпня 2022 року було звільнено з посади Михайла Германа і призначено нового директора», - зазначає прес-служба.
Причому у укладанні договору на оренду двох судів з Victoria Celeste LLP агентство звинувачує цього Михайла Германа, який нібито діяв без погодження з державою.
"Новий фрахтувальник компанії "Victoria Celeste LLP" був зареєстрований за кілька тижнів до укладення договорів оренди, її учасниками є офшорні компанії, які використовуються для приховування російських власників", - додає Держрибагенство, вдаючи, що зовсім не знало про справжні наміри директора підлеглої йому. ж компанії. Адже нагадаємо, що 100% власником Fishing Company SA було Держрибагенство України.
Але в лютому 2023 року Офіс Генерального прокурора заявив дещо інше, що дає привід засумніватися у невинності Держрибагенства. «За даними слідства, посадові особи державних підприємств воднотранспортної галузі у змові з громадянами РФ планували передати державі-агресору два рибальські траулери, що належать Україні, за фіктивно створені борги перед окупантами. З цією метою чиновники держпідприємств найняли екіпаж із громадян РФ та перегнали судна до Іспанського порту Лас-Пальмас. Кошти, отримані за оренду судів, посадові особи держпідприємств перераховували на банківські рахунки підконтрольних юридичних компаній та адвокатських об'єднань за надання фіктивних послуг і надалі переводили в готівку їх», — красномовно повідомляє Офіс Генпрокурора, якому вдалося домогтися арешту українських судів, які могли відійти.
Акмаль Мамарахімов – очевидно, не єдиний, хто був залучений державою-агресором як посередник для заволодіння майном України. І ясно, що оренда ним українських судів на користь росіян може бути не останньою. Принаймні це прізвище слід тримати на олівці, якщо скоро випливе інформація про те, що якийсь дубайський інвестор почав отримувати контракти від державних структур України.
