Держава скорочує соціальні витрати та забирає гроші з рахунків пенсіонерів. Що відбувається?

Перше, на що зазвичай звертають увагу під час детального аналізу законопроекту про державний бюджет – це додатки до нього. Великі таблиці, де детально розписано, звідки держава планує брати гроші і на що саме хоче їх витрачати.

Проте «диявол» у самому тексті законопроекту. Не став винятком і проект бюджету на 2025 рік, який Кабінет Міністрів затвердив 13 вересня та виніс на розгляд парламенту.

Зокрема уряд пропонує збільшити максимальний розмір єдиного соціального внеску (ЕСВ), а також забрати з банківських рахунків пенсіонерів-переселенців гроші, якщо ці рахунки не використовувалися протягом року.

З хворої голови на (тимчасово) здорову

На 2025 уряд передбачив відчутне зниження витрат, розпорядником яких є Міністерство соціальної політики. Наступного року на нього збираються витратити 420,7 млрд. грн. проти 470,4 млрд. грн. у плані на 2024 рік.

Економію майже 50 млрд грн забезпечать переважно за рахунок скорочення витрат на одну статтю – трансферт Пенсійного фонду (ПФУ), пояснив міністр фінансів Сергій Марченко.

«Це балансуючий елемент, і ми вважаємо, що доходи від єдиного соціального внеску будуть достатніми для того, щоб забезпечити виконання взятих пенсійних зобов'язань. Я не бачу проблем у тому, щоб ПФУ виконав пенсійні зобов'язання з урахуванням інших змін, які ми пропонуємо у бюджеті на 2025 рік», – наголосив міністр.

Так, розмір дотації ПФУ скоротиться з 321,8 млрд. грн. цього року до 280,2 млрд. грн. у плані на наступний.

Пенсійний фонд в Україні майже завжди був дефіцитним: його власних надходжень у вигляді ЄСВ не вистачало для виплат за зобов'язаннями. Однак під час Великої війни ця ситуація змінилася. Завдяки тому, що держава сплачує ЄСВ за сотні тисяч військовослужбовців, баланс ПФУ вирівнявся.

«Цього року бюджет ПФУ є бездефіцитним щодо зобов'язань, які мають фінансуватися за рахунок ЄСВ», – повідомили в Мінсоцполітики.

Однак якщо дефіциту Пенсійного фонду немає, то для чого держава перераховує йому кошти з бюджету? Справа в тому, що ПФУ фінансує лише страхові пенсії, які виплачуються відповідно до загального пенсійного законодавства. А спеціальні пенсії, наприклад, для колишніх суддів, прокурорів, силовиків чи військових фінансують із державного бюджету.

Оскільки спецпенсіонерів в Україні набагато більше, ніж у будь-якій розвиненій країні світу (близько 21% в Україні порівняно з 6% у Польщі, де цей показник є найвищим серед країн Об'єднання економічного співробітництва та розвитку), то й витрати на виплати таким українцям вимірюються сотнями мільярдів гривень.

2025 року уряд планує перекласти частину зобов'язань перед спецпенсіонерами з державного бюджету на Пенсійний фонд. Зокрема, стаття 39 законопроекту про держбюджет передбачає, що ПФУ доведеться фінансувати витрати на виплату пенсій частині колишніх військовослужбовців та працівників силових органів, які вийшли на пенсію після 1 жовтня 2011 року.

Наразі ПФУ лише співфінансує пенсії цим категоріям осіб. За його рахунок виплачується один прожитковий мінімум, встановлений для осіб, які втратили працездатність (2361 грн.). 2024 року це має коштувати Пенсійному фонду 11 млрд грн, повідомили в Мінсоцполітики.

Інша частина розміру спецпенсії сплачувалася з державного бюджету. Саме її уряд хоче перекласти на ПФУ, що пояснює зменшення пенсійного трансферту з бюджету.

У Мінсоцполітики вважають, що такий крок загалом не вплине на баланс ПФУ, адже стосуватиметься пенсійних виплат невеликої кількості осіб. Проте співрозмовники ЕП, наближені до Пенсійного фонду, називають тривожним сам факт перекладання зобов'язань за обіцянки колишніх урядів із держбюджету на систему пенсійного страхування.

ЄСВ, який сплачується до Пенсійного фонду, – це страховий платіж, який надалі людині дають право на отримання страхового відшкодування – пенсійної виплати. Покриття спецпенсій за рахунок ПФУ – це перекладання проблеми з «хворої голови» на тимчасово здорову, адже бездефіцитність Пенсійного фонду може зникнути у разі, наприклад, масштабної демобілізації військових.

Проте разом із додатковими зобов'язаннями уряд пропонує передати ПФУ та додаткові джерела доходів. Ці джерела можуть стати неприємним сюрпризом як українських роботодавців, так і деяких пенсіонерів.

Великі зарплати – великі внески

Основне джерело власних доходів Пенсійного фонду – це ЄСВ, який роботодавці платять за кожного працівника у розмірі 22% його зарплати. На відміну від податку на доходи фізичних осіб або військового збору ЄСВ не віднімається із зарплати, а нараховується зверху на суму до вирахування податків. Тобто, з погляду роботодавця, цей внесок є своєрідним податком на працівника.

На перший погляд, ЄСВ має бути пропорційним: що вища зарплата працівника, то більший внесок за нього сплачує роботодавець. Проте на практиці це не завжди так, адже законодавство обмежує максимальний розмір бази нарахування ЄСВ п'ятнадцятьма мінімальними зарплатами (зараз це 120 тис. грн).

Тобто якщо працівник отримує 200 тис грн, то його роботодавець платить ЄСВ не з усієї суми зарплати, а лише зі 120 тис грн. Отже, розмір внеску не може перевищувати 26,4 тис. грн.

У проекті бюджету на 2025 рік уряд пропонує збільшити максимальну базу нарахування ЄСВ до 20 мінімальних зарплат (до 160 тис грн), а згодом максимальний розмір внеску для роботодавців зросте з 26,4 тис грн до 35,2 тис грн.

За розрахунками Міністерства фінансів, такий крок збільшить надходження ПФУ у 2025 році на 3,3 млрд. грн. Для роботодавців це рішення стане додатковим тягарем, який доведеться нести за рішення виплачувати великі заробітні плати у білу.

Забрати пенсії у переселенців

Найбільш контроверсійна норма, закладена у проект бюджету на 2025 рік, стосується не осіб із високими зарплатами, а пенсіонерів-переселенців.

Так, стаття 41 проекту закону про держбюджет зобов'язує Ощадбанк перевести залишки коштів на пенсійних рахунках внутрішньо переміщених осіб, відкритих у цьому банку, назад до ПФУ. Це стосується тих рахунків пенсіонерів-переселенців, за якими не було руху коштів (тобто, зняття готівкових, безготівкових розрахунків або переказів на інші рахунки) протягом останніх 12 місяців, що передували 1 січня 2025 року, тобто протягом 2024 року.

Крім цього уряд пропонує забрати гроші з рахунків тих пенсіонерів-переселенців, які не пройшли фізичну ідентифікацію протягом 6 місяців з моменту, коли така ідентифікація мала відбутися.

Як пояснили ЕП у Мінсоцполітики, ця стаття законопроекту про держбюджет стосується переселенців, зареєстрованих до початку повномасштабного вторгнення Росії. Відповідно до постанови уряду, пенсійні рахунки внутрішньо переміщеним особам відкривалися лише в Ощадбанку, тому в інших банках відповідних невикористаних залишків коштів немає.

При цьому вилучення коштів з рахунків не відбуватиметься у разі, якщо на ці рахунки накладено арешт чи інше обтяження.

Якщо після вилучення коштів із пенсійних рахунків переселенець вирішить звернутися до ПФУ чи Ощадбанку, то держава відновить виплату такій особі пенсії. Проте відповідний порядок відновлення виплат ще має додатково затвердити Кабмін.

ЕП звернулося до «Ощадбанку» із запитом щодо потенційної кількості рахунків, яких може стосуватися зазначене вилучення коштів, а також суми, яку банк можуть зобов'язати переказати до ПФУ. У фінустанові відповіли, що ця інформація є банківською таємницею.

Водночас, Міністерство фінансів у відповідь на запит ЕП повідомило, що орієнтовна сума коштів, яку можуть вилучити з рахунків пенсіонерів-переселенців, становить 11,3 млрд грн.

Грошей не вистачає, проте не на все

Рішення уряду заощадити на пенсійних витратах можна було б зрозуміти в умовах, коли держава критично не вистачає коштів на боротьбу з агресором. Зрештою, саме через брак коштів на оборону Україна перебуває на порозі масштабного підвищення податків останніх років.

Нині всі свої внутрішні ресурси уряд мав би витрачати на війну. Мав би, але не планує. У бюджеті-2025 Міністерство фінансів пропонує відновити Дорожній фонд, у якому держава концентрує надходження від акцизного податку з палива та автомобілів.

На відміну від загального фонду бюджету, куди стікається більшість доходів, а потім витрачається переважно на оборону, гроші Дорожнього фонду мають конкретне цільове призначення - будівництво та обслуговування доріг.

2024 року Дорожній фонд скасували, перенаправивши доходи від акцизів у «загальний котел». Це рішення рік тому пояснювали саме нестачею коштів на оборону. І хоча з того часу ситуація з фінансуванням армії не покращала, уряд вирішив забрати із загального фонду бюджету до дорожнього понад 43 млрд грн.

Марченко пояснює логіку такого рішення необхідністю відновлення доріг у прифронтових районах. Нині ці роботи фінансуються із Резервного фонду бюджету.

«Наслідки обнулення Дорожнього фонду цього року – це те, що ми фінансували потреби дорожнього господарства переважно за рахунок Резервного фонду. Я вважаю, що це недостатньо надійне рішення. Тому доцільніше спрямувати ці кошти до окремого фонду для того, щоб мати можливість виплачувати борги. Там більша частина витрат йде саме на погашення зобов'язань, які були взяті в попередні роки», – заявив міністр.

Таке рішення Мінфіну підтримують не всі, зокрема його критикують у профільному комітеті Верховної Ради. «Як громадянка, я не можу погодитися з відновленням Дорожнього фонду (у будь-якій сумі, але аж надто – 43,2 млрд грн). Підвищуючи акцизи на пальне, ми переконували громадян, що це вимушений крок та потреба фронту.

Я досі впевнена, що кожна гривня українських платників податків має йти на оборону нашої держави, бо лише власні ресурси ми можемо використати на ці потреби», – заявила голова Бюджетного комітету Роксолана Підласа.

Депутати вже готуються до «запеклих політичних баталій» навколо кошторису держави на 2025 рік. Не виключено, що з бюджету зникне Дорожній фонд, а також буде переглянуто рішення про зменшення пенсійних витрат.

Чи це врятує банківські рахунки пенсіонерів-переселенців від конфіскації коштів на користь держави – покаже лише час.