Коли на старті бізнесу ще були реальні бандити, то у них можна було і попросити знижку та розстрочку. З перевіряючими так ніколи не можна. У них одна відповідь: «Я за тебе начальству зі своєї схованки приносити не буду. Плати зараз і готівкою».
Ще спогади про бізнес в Україні.
«Відібравши у ворога горілку та ковбасу, не витрачайте патрон на контрольний постріл. Все одно він скоро помре від радіації» В.Пєлєвін
Ще одна податкова перевірка. Рахунок перевірок уже на сотні. З першої сотні за 30 років у приватному бізнесі, чи з другої сотні, не пам'ятаю. Перевіряючі прийшли вже з «планом», то одразу й сказали. Я спокійний, бо впевнений: у паперах порядок.
Так і нічого реального знайти не змогли. Але! У перевезеннях транзитних вантажів через Україну завжди було «каламутне» оподаткування. За місяць перевірки нараховують мільйони гривень до свого попереднього Акту. Причина: ПДВ за ставкою нуль або взагалі без ПДВ — важка різниця у «трактуванні положень Податкового Кодексу та Закону про транзит».
Відразу мільйони штрафу до Акту! Усно формулюють свої висновки щодо Акту перевірки у ці мільйони: «Ми розуміємо, що ви підете до суду. Років 5 судитиметеся. Суд, швидше за все, ви виграєте. Але за 5 років з нашим цим «Актом Перевірки» та наступним «Рішенням» із мільйонними штрафами ми вас «зґвалтуємо». Зроблять це податкові менти щодо нашого наведення. Тобто відкритим текстом: «Шукайте всім потрібний вихід!»
Говорить так хлопчисько, податковий інспектор, котрий взагалі вперше на перевірці. Прийшов за наведенням на конкретне різночитання з Кодексу, яке видно у бухгалтерському обліку у будь-якій транспортній компанії. Раджуся з колективом: «Іти до суду чи працювати? Бути згвалтованим чи розслабитися та отримати «задоволення»?»?
Задаю хлопчику проміжне запитання: «Я можу вирішити з тобою, можу з твоїм керівництвом, можу з обласним. Пиши зараз чистий акт і скажи, з ким треба «вирішувати» у вашій «богадільні». Через деякий час від нього відповідь: "з областю". Бридко, бридко, але подітися нікуди. Домовились, вирішили. Згодом цей хлопчик приносить чистий акт перевірки. Мабуть, ми домовилися.
Я говорю:
— Ок, я підписав Акт, забирайтеся, не хочу тебе більше тут бачити.
Він не йде! Він б'є мене:
— А мені також треба дати. Хоч щось дайте за мою роботу.
— Стривай, я ж «вирішив питання» так, як ти сказав. Тобто в області. Там і дадуть тобі.
— Але ж підпис на акті ставлю я. Мені теж треба, «за мій підпис».
Дві години не йшов, умовляв. Я стояв міцно, просто не було більше на них, цих глистів у моєму бюджеті. Пішов хлопчик-інспектор дуже незадоволеним. До наступного разу, мабуть.
З досвіду знаю, що до 50% часу в «бізнесі українською» займаєшся не тим, що саме ти «виносиш» на ринок послуг, не створенням якості роботи та взаємин із клієнтами, а створенням умов хоч щось зберегти із заробленого. Для колективу, сім'ї, у розвиток. Інакше перевіряльники вигріблять усі, останнє заберуть без сумнівів та жалю.
Коли на старті бізнесу ще були реальні бандити, то у них можна було і попросити знижку та розстрочку. З перевіряючими так не можна ніколи. У них одна відповідь: «Я за тебе начальству зі своєї схованки приносити не буду. Плати зараз і готівкою».
Коли на Майдані стояли бізнесмени, які підтримували протестувальників і особисто, і матеріально, була величезна надія на зміни не лише у владі, а й системі взаємовідносин влади та бізнесу, яку впровадив тодішній дебіл-геолог Азаров.
Саме цей патологічний ненависник будь-якого бізнесу досі добиває українське підприємництво своїм Податковим Кодексом на 500 сторінок та коментарями до нього ще на 1000 сторінок. Складність та різночитання до якого і створюють усі 100% проблем реальному малому та середньому бізнесу України.
За всю шкоду Україні, яку завдав цей чинуша після Майдану, він уже отримав з десяток підозр, а за його діяльність головним податківцем та за впровадження справді ординської податкової системи поки що він «чистий». Я, до речі, перевірив, до речі, хто ще був у співавторах «податкового шедевра» від Азарова, тобто 1000 сторінкових коментарів до Податкового Кодексу.
Цілком очікувано з'явилося ще одне українське «податкове світило» — П.Мельник. Це той співавтор, якого у серпні 2013 р. оголосили у всеукраїнський, міждержавний та міжнародний розшук по лінії Інтерполу через одержання хабара. Краще б ці діячі писали собі Кримінальний Кодекс, а не Податковий.
Саме ПДВ запровадження «а-ля Азаров та ко» привели і призводять регулярно до скандалів як «з смітником ПДВ» у податкових органах, так і скандалів із затриманнями найбільш нахабних податківців. Я чотири роки тому після затримання одеської податкової гранд-дами написав свої думки. на цю тему. Тільки зараз з'явилися дані про прогрес у тому затриманні. колонії «виклопотала» Але ще є апеляція! Правда, дорожче.
З середини 2023 року активізувався експорт із портів, тобто (зерновий коридор), відповідно у податкової почала працювати більш активно «смітник експортного ПДВ» і пішли нові затримання. СИСТЕМА
Причому у цьому прикладі-посиланні цікавий нюанс: за що брала чергова податкова гранд-дама бабло: «За ухвалення рішення про виключення ТОВ із переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, а також про реєстрацію зупинених податкових накладних цього ТОВ». Тобто, не за «смітник експортного ПДВ» через бюджет, де, мабуть, жінка домовилася окремо, а з цим ТОВ домовлялася вже за іншим варіантом. Двічі здогадалася "зрубати" на одній схемі.
Збереження податкової системи від Азарова досі основний тренд всієї влади після Майдану. На жаль для бізнесу та всієї країни. Але ж на Майдані були й бізнесмени. Саме азарівська податкова політика у поєднанні з метастазами захоплень бізнесів від Сашка-Стоматолога з усією несправедливістю того, що відбувається, були одними з спонукальних мотивів участі малого та середнього бізнесу у справах Майдану.
Насправді податкова система від Азарова законсервувала бізнес на єдино можливому варіанті вижити, а саме: необхідність давати хабарі і постійно розробляти системи захисту. Захисту немає від нападу конкурентів чи конкретних бандитів. а саме: від орди чиновників захопити в тебе все, що можна відібрати.
Це і є суть ординської системи оподаткування від Азарова, яку так «плекає» вся наша влада після Майдану. Саме в цій системі лише чиновник від «орди» (баскаки) визначатиме правильність трактування тих чи інших положень Кодексу та обов'язково штрафуватиме «бізнесменів, які звичайно прокралися».
А незгодних відправить далі, тобто в корумпований суд (звичайно ханський). З окремими дарами та дарами, звичайно. Щоб уже вдосталь знущатися з того, хто вирішив сперечатися з чиновником від орди.
Саме подібний, суто монгольський тип влади повністю заперечує будь-який договір, а всяка співпраця між підневільним і баскаком насаджується за принципом: я начальник — ти дурень і ти повинен завжди платити винагороду. Саме з ординського облаштування товариства «істий монголець» Азаров і списав свою податкову систему влади насильства над бізнесом, у якій головне це — зневага інтересів бізнесу та свободи підприємництва заради, мабуть, інтересів держави, а насправді інтересів чиновників від орди (баскаків). СИСТЕМИ, де вміння пристосовуватися до будь-яких умов і терпіти будь-які приниження, хабарництво як основу внутрішньої політики, організацію суспільства на образі армії, поведінка влади як окупаційного режиму біля своєї країни, масовий терор приведення людей у покору тощо. зведені до абсолюту Податковим Кодексом країни.
Адже саме в ординському суспільстві культивувалися поняття друг-ворог, влада = насильство, якщо можу розорити, то обов'язково розорю. Саме це ординство не сумісне із сучасними способами побудови економік розвинених країн чи розвитку бізнесу для процвітання країни цього бізнесу. Сучасний світ економіки побудований саме на мінімізації конфліктів та протиріч між державою та бізнесом, на зменшенні необхідності постійно щось вирішувати у судах у справах із державою. Адже лише в цьому випадку є можливість розкриття економіки України, потенціалу тих, хто прийде після війни у бізнес у нашій нещасній Батьківщині. Нещасною, доки не зживе з себе всі наслідки сталінщини у мізках чи азарівщини у податках.
Невдоволення бізнесу діями вже «зеленої влади» зростає. Податковий прес, хабарі, наїзди та інші «насолоди» не зменшуються, ще й орда масово розсилає баскаків. Що робить влада? Збирає незадоволених на «посидіння, та обговорення». Наприклад, нещодавня зустріч Президента з бізнесом.
На зустрічі зокрема: «Особливу увагу приділили впровадженню цифрових рішень для осучаснення взаємодії держави та бізнесу. А саме створення платформи для отримання зворотного зв'язку від бізнесу та аналітичного модуля до Єдиного регістру досудових розслідувань, який дозволить у режимі реальної години бачити повну картину за кримінальними. Стверджують у Президента, що цифрова платформа сприятиме налагодженню зворотного зв'язку влади. і бізнесу — регіонального, дрібного, середнього — і це дасть розуміння та можливість систематизувати питання, які передусім турбують підприємців, та визначити шляхи покращення бізнес-середовища.»
Ви серйозно? Бізнесу (регіональному, дрібному, середньому) так треба знати в режимі реального часу справи щодо кримінальних проваджень, що це потрібно окремо смакувати у Президента? Схоже, що це вже московська опричнина, а не лише орда. Які це вже за рахунком збори із бізнесом? Починаючи із Майдану? З першої сотні чи з першої тисячі? Про ідею «зелених бізнес-нянь» ще не забули, а натомість почали давати доступ бізнесу до реєстрів кримінальних справ проти нього ж.
Немає слів взагалі ніяких для цензурного опису того, що відбувається у цієї влади.
Чому не можна Президенту з повністю своїм парламентом зібратися і за 3-4-6 місяців поміняти Податковий Кодекс на будь-який інший, але не ординський? Скасувати 500 сторінок азарівської нісенітниці та ще 1000 сторінок коментарів до цієї податкової нісенітниці? У вас уже є сотні депутатів, які набули досвіду законотворчості за наш, звичайно, рахунок. Щоб швидко та якісно хоч щось зробити, хоч якусь позитивну пам'ять про себе залишити в Україні. І відповісти, хто зацікавлений у збереженні СИСТЕМИ знищення бізнесу в країні через нинішню податкову систему, адміністрування ПДВ, через тотальне хабарництво податкового апарату?
Чому не можна приготувати нормальну, зрозумілу систему оподаткування на той час, коли сотні тисяч воїнів повернуться з фронту та підуть у бізнеси? Чи влада хоче, щоб демобілізовані повернулися до «вирішення питань а-ля орда»? Вигнавши з нашої землі одну орду, вони повернуться, щоб миритися з іншою, внутрішньою, податковою? Мені здається, це марні сподівання. Ніхто миритися з жодною ордою більше не захоче! Час уже не той. Громадяни вже не ті, що були у 2014-15.
Якщо для цього (саме для цього) треба буде продовжити ще на 3-4-6 місяців повноваження цієї влади (вже наприкінці), то їх можна ще потерпіти. Але поки що, крім безглуздих нарад «а-ля Азаров», перспективи бізнесу в нашій країні немає взагалі.
Ще раз, дуже прикро!
