Українці втрачають свої квартири через кредити під заставу нерухомості. У деяких випадках боржники самі порушують умови договору, а в інших – недобросовісні кредитори створюють такі умови, що виплатити борг стає неможливо.
Існує ціла низка компаній, які дають кошти в борг під заставу нерухомості. Такі компанії активно розміщують свою рекламу, їх сайти легко знайти у мережі. Один із прикладів – Royal Standard Group. У повідомленнях вони пропонують кредит під заставу квартири від 18% річних у гривні, але це мінімальна ставка. На вимогу Нацбанку компанія оприлюднила суттєві умови кредиту. Вони говориться, що реальна річна відсоткова ставка сягає до 400% річних.
На ту ж вимогу Нацбанку на сайті опублікували і приклад типового договору. Договір пропонують укласти з ТОВ «Гелексі Фінанс». Умови відповідають чинному законодавству, а в одному з пунктів чітко сказано: якщо не повернути гроші, компанія має право на стягнення на закладене майно.
А у реєстрі судових рішень є купа справ, у яких незадоволені клієнти намагаються оскаржити умови договору із зазначеною ТОВ. Наприклад, минулого року у Львівській області (справа № 456/2541/22) у судах із клієнта намагалися стягнути 207 620 грн. При цьому він брав лише 120 тисяч гривень. Решта – відсотки та штрафи. А у Києві в суді перебуває справа 756/16876/23: ТОВ забрало у боржника квартиру загальною площею 45,5 кв. м. Він оформив кредит, але не сплачував його вчасно.
Є два варіанти: деякі компанії прозоро повідомляють про умови кредитування, інші створюють умови для того, щоб кредит було важко повернути. Зокрема, і на сайті «Гелексі Фінанс», і на інших сайтах, де в документах зазначена назва цього ТОВ, можна легко знайти всі умови: розмір річних відсотків, умови погашення, загрози потрапляння до різних реєстрів, загрози втратити заставне майно тощо. д. Тобто клієнт має всі можливості зважити ризики і відмовитися від такої угоди, якщо він не впевнений, що зможе вчасно повернути кошти.
Поганий приклад: коли кредит, що надає, вводить в оману позичальника і створює умову, що виключає повернення боргу. Наприклад, кілька років тому Головне управління Нацполіції викрило групу фізосіб, які кредитували українців без ліцензій. «При цьому для позичальників штучно створювалися умови щодо невиконання угод та здійснювалася перереєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна з подальшим їх продажем», – йдеться у повідомленні ГУ НПУ.
