Мінімальні зарплати та пенсії хочуть заморозити на роки, при цьому долар і ціни зростатимуть: головне із Бюджетної декларації

Кабінет міністрів планує заморозити мінімальні зарплати та пенсії. Співрозмовники в уряді кажуть, що соцстандарти не планують переглядати як мінімум у бюджеті на 2025 рік. При цьому у Бюджетній декларації зазначено: прожитковий мінімум (а від нього залежить і мінімальна пенсія) та мінімальну зарплату заморозять аж до 2027-го.

Водночас наступного року очікується значна девальвація гривні. Долар може подорожчати більш ніж на 10% і досягти позначки 45 грн/$. Загальний рівень цін (індекс інфляції) наближатиметься до 10% на рік протягом наступних двох років. Лише 2027-го інфляція сповільниться до 8%.

Що буде із зарплатами та пенсіями?

Бюджетна декларація здивувала навіть деяких представників владної команди. Це документ, який раз на кілька років приймає Кабінет міністрів і який прогнозує основні макропоказники та демонструє оцінки уряду щодо доходів та видатків держави. Найбільш чутлива новина: в уряді пропонують заморозити мінімальну зарплату та прожитковий мінімум аж до 2027-го. Поки що це лише офіційна заява про намір. Але якщо ситуація не зміниться, ймовірно, на українців чекають важкі роки.

“Це буде катастрофа”, – розповідає про наслідки такого рішення доктор економічних наук, завідувач відділу досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень Людмила Черенько. Справа в тому, що від прожиткового мінімуму залежить рівень мінімальної пенсії.

За два роки великої війни загальний рівень бідності в Україні зріс у 1,5-1,7 раза. Але "глибока бідність" за цей же період зросла більш ніж у 5 разів. Глибокою бідністю називають ситуацію, коли доходів бракує забезпечення фізіологічних потреб, тобто людина змушена недоїдати. У цій категорії перебувають і ті пенсіонери, які мешкають на мінімальну виплату.

Зрозуміло, що йде війна, але доходи людей не те, на чому треба критично економити. Економіка теж залежить від доходів людей… Лише за два роки великої війни масштаби бідності зросли у 1,5-1,7 раза. А от коли ми беремо глибоку бідність, це частка людей, які виживають, там їхня кількість зросла більш ніж у 5 разів”, – каже Черенько.

Журналіст поспілкувався із двома представниками уряду. Обидва підтвердили: у проекті бюджету як мінімум на 2025 рік не буде підвищення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму. Ми для вікових груп мінімальну пенсію підвищуємо окремим рішенням уряду. Тому для більшості мінімальна пенсія все одно зростатиме, але щодо загального рівня мінімальної пенсії та мінімальної зарплати, на жаль, їх буде заморожено”, – пояснили в уряді.

Зазначимо: справді, в Україні є одразу кілька мінімальних пенсій. Наприклад, пенсіонери віком від 70 до 80 років, які мають страховий стаж 35 років чоловіка та 30 років жінки, отримують пенсію не нижче 3240 грн. Але ці “мінімальні пенсії” отримують лише ті, хто виконав норму за стажем і досяг певного віку. Решта пенсіонерів має отримувати не менше мінімальної пенсії, рівень якої залежить від прожиткового мінімуму для тих, хто втратив працездатність. Зараз це 2361 грн., і ця цифра не змінюватиметься.

Як зміняться прибутки українців?

Андрій Рева, колишній міністр соцполітики, розповідає OBOZ.UA: соціальні стандарти вже заморожували 2015-го, і тоді подолати падіння доходів було вкрай складно. Рева, коментуючи таке рішення уряду, заявив: “Навіть Гетьманцев висловив сумніви, що це треба робити. У нас були заморожені стандарти на один рік 2015-го. Це призвело до падіння життєвого рівня, і 2016-го було дуже важко виправити цей провал. Ви можете заморозити соцстандарти, але ви не заморозите інфляцію. Людям треба жити”.

Справді, голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев у своєму Telegram-каналі заявив, що у парламенті дадуть свої пропозиції. Зазначимо, проект бюджету розробляє та подає до Ради уряд, проте ухвалити його можуть лише парламентарії. Також вони мають право вносити виправлення до проекту Кабміну.

“Розумію логіку Мінфіну, але вважаю такий крок надмірно жорстким заходом щодо фіскальної консолідації, тим більше в умовах прогнозованого прискорення інфляції. У таких умовах не зовсім реалістично виглядає, як мінімум, завдання повернення з-за кордону мігрантів. Це питання обов'язково дискутуватиметься у парламенті, ми дамо свої оцінки та пропозиції”, – зазначив Гетьманцев.

За чотири роки кумулятивний рівень інфляції (з 2024 по 2027 рік) досягне 35,8%. Якщо за цей період не зміняться мінімальна зарплата та пенсія, доходи найбідніших українців впадуть на третину.

При цьому, як каже Рева, зростання мінімалки дозволяє збільшити надходження до бюджету. Роботодавці підвищують мінімальну зарплату, при цьому зростає надходження під податок на доходи фізосіб, єдиного соцвнеску.

“Зміна мінімальної зарплати не лише збільшує доходи бюджету, а й збільшує витрати державних підприємств, де багато зарплат прив'язані до мінімального рівня. Мінімальна зарплата у перші два роки повномасштабного вторгнення нікуди не рухалася. Тільки зараз у два етапи піднялася”, – додає Паращій.

Що буде із курсом долара?

Гривня значно девальвує, починаючи з 2025-го. Якщо курс, закладений до бюджету цього року, становить 40,7 грн/$, то вже наступного року в уряді передбачили девальвацію гривні до позначки 45 грн/$. Девальвація очікується на рівні 10,5%. Тоді як з 2025-го по 2026-й гривня по відношенню до долара втратить лише 3,3%.

Девальвація аж на 10% – досить песимістичні оцінки. У коментарі OBOZ.UA керівник відділу аналітики Concorde Capital Олександр Паращий зазначив, що, на його думку, це малоймовірний сценарій. Міністерство фінансів завжди прагне закласти найпесимістичніші оцінки за курсом, тому що це призводить до збільшення доходів. Проте найчастіше ці прогнози не реалізуються.

“Треба розуміти, що для Міністерства фінансів схильність завищувати очікуваний курс долара є нормальною. Бо чим вищий курс долара, тим більше податків вони збирають”, – каже Паращій. Також він зазначає, що досить песимістичні оцінки щодо курсу долара озвучили і в МВФ. Там очікують, що наступного року вартість гривні щодо долара сягатиме 45,8 грн/$.

Зазначимо, декларацію розробили з огляду на те, що всі ставки податків не зміняться, крім акцизів на паливо та тютюн. Це пояснюється тим, що законопроект про підвищення податків ще не ухвалено урядом. При тому, як кажуть джерела OBOZ.UA, вже цього місяця маємо затвердити законопроект, метою якого є підвищення ПДВ та ПДФО. Це значно змінить ситуацію із надходженням до бюджету.

Чіткі прогнози в уряді розробити не можуть через невизначеність щодо тривалості та інтенсивності воєнних дій. Є загроза блокади автомобільного транзиту (насамперед польськими активістами) українських сільськогосподарських товарів, блокада морських портів України тощо. Бюджетна декларація розробляється з урахуванням рекомендацій кредиторів, насамперед МВФ.

"Бюджетна політика буде спрямована на зменшення рівня дефіциту державного бюджету у 2025-2027 роках, який був збільшений з метою задоволення потреб у фінансових ресурсах держави після початку повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України", - йдеться у презентації уряду. Навіть після завершення повномасштабної війни на українців чекає як мінімум кілька важких років. Для стабілізації бюджету скорочення боргового навантаження доведеться піти на жертви. Однак при цьому важливо насамперед захистити найуразливіші категорії населення: пенсіонерів та тих, хто працює на мінімальну зарплату. Економія за їхній рахунок може призвести до того, що кількість українців зі статусом “глибокої бідності” досягне критичної позначки.