Податкові ухилісти: «Олком» реалізує товари за готівку

Військовий стан так і не став для бізнесу мотивацією сумлінно сплачувати податки та підтримувати державу, зокрема ЗСУ.

Податковим ухилистом стало ЗАТ «Київський маргариновий завод» (ЕДРПОУ 00333581) – промислове підприємство, яке 20 років спеціалізується на виробництві маргарину та подібних тваринних жирів. «Висока якість, інноваційні технології та орієнтованість на потреби своїх клієнтів та партнерів дозволяють нам легко адаптуватися під запити сучасного ринку, постачаючи продукцію до 27 країн світу, зокрема ЄС та США», — з ентузіазмом заявлено на сайті Торгової марки «Олком», що належить ПрАТ «Київський маргариновий завод» (КМЗ). Українському товариству майонез, олія та маргарин «Олком» добре знайомі з полиць магазинів.

Але насправді ситуація навколо маргаринового заводу та ТМ «Олком» складається не так яскраво, як повідомляється на сайті.

До уваги гідний факт масштабного зловживання «Олкомом» несплатою податків: стало відомо, що частина продукції, що виробляється, реалізується за готівку. Іншими словами, «Олком» збуває «свій майонез» поза податковим обліком і свідомо ухиляється від сплати податків. Виручка йде не на обслуговування підприємства, а направляється в кишені його власників, що незаконно збагачуються. У свою чергу, держава недоотримує значну кількість надходжень до бюджету. Слід додати, що у 2023 р. із доходу 480 млн грн, прибуток склав лише близько 6 млн, тобто 1%. Якби «Олком» офіційно реалізовував продукцію, тоді прибуткові та прибуткові частини були б у рази вищими.

З відкритих джерел відомо, що власницями заводу є Олексенко Ганна Олегівна та Олексенко Ольга Іванівна з частками власності у статутному капіталі 50.28% та відповідно 43.86%. Недбалість власників маргаринового заводу призвела до фінансової неплатоспроможності підприємства. Захоплення власниками «Київського маргаринового заводу» банківськими позиками від свого часу лояльних до підприємства банківських установ, таких, як «Схід», «Міжнародний інвестиційний банк», «Райффайзен Банк», зрештою призводило до заборони та арешту нерухомого майна ПрАт "КМЗ". Іншими словами, епопея кредитної історії заводу складалася з схеми, що повторюється: договір іпотеки -> обтяження з боку банку у вигляді заборон і арештів -> припинення обтяження.

В даний час підприємство знаходиться на межі дефолту та повної фінансової неплатоспроможності, про що свідчить наявність низки непогашених кредитів. Як приклад, у 2021 р. було оформлено договір іпотеки між маргариновим заводом та «Альфа-банком» (діючий «Сенс Банк») на суму 90 000 000 грн. до 2026 р. та у сумі 110 000 000 до березня 2024 р.

Але насправді виявляється, що маргаринний завод мало того, що не здатний погасити наявні кредити, більше того, він не в змозі навіть обслуговувати їх. Замість того, щоб залучити антикризові інструменти управління підприємством, власницями Олексенко Ганною та Олексенко Ольгою, ймовірно, було прийнято рішення взяти курс на отримання додаткових кредитів відразу в кількох банківських установах, таких як «Сенс Банк», «УКРГАЗБАНК» та «ПУМБ», що тільки накопичило заборгованості ПрАТ та збільшило кредитне навантаження. Ціль нових спроб кредитування – погасити відсотки попередніх. Зазвичай така схема використовується для того, щоб загнати підприємство в борги безповоротно і остаточно, а потім взагалі оголосити банкрутом. Оскільки сплата нарахованих відсотків за кредитом за рахунок нового кредиту призводить до того, що підприємства потрапляють у нескінченний борг, і, відповідно, жодної економічної стабільності для ПрАТ «Київський маргариновий завод» та ТМ «Олком» не може бути ні в теперішньому, ні у майбутньому часу.

Крім того, ЗМІ стало відомо про шахрайські дії з боку власників заводу: у кількох різних фінансових установах «Київським маргариновим заводом» було отримано кошти під заставу одного і того ж об'єкта нерухомості, що грубо порушує норми законодавства. Вирішується питання про відкриття кримінального провадження з цього приводу.

Банки, отримуючи запит на кредит від суб'єктів господарювання, мають досліджувати та спрогнозувати джерела погашення цього кредиту. Постає питання, чи прискіпливо банківські установи, до яких звертаються за кредитом власниці Олексенка, звертають увагу на кредитну історію ПрАТ «Київський маргариновий завод» та факти реалізації продукції за «кеш»?

Нарешті, як зазначалося вище, ухилення від сплати податків, шахрайство на заставах та спроби власників «Олком» отримати новий кредит – виглядають як цілеспрямований захід загнати завод у безповоротну боргову яму та банкрутство, але ніяк не порятунок підприємства та його майбутній розвиток. Добросовісні працівники заводу, цікаво, про такий план власників знають?