Зеленський — Єрмак фінансує російський бюджет війни, водночас вимагаючи від партнерів жорсткіших санкцій проти росії.
Збройні Сили України, спливаючи кров'ю, ведуть бої з агресором по всій лінії фронту. А тим часом тилові бариги укладають угоду про транзит російської нафти (під виглядом уже угорської) для троянських коней путіна в Європі — режимів Орбана та Фіцо.
Група MOL уклала угоди з постачальниками сирої нафти та операторами трубопроводів щодо забезпечення безперервного транспортування сирої нафти трубопроводом „Дружба“ через Білорусь та Україну до Угорщини та Словаччини. Згідно з домовленостями, MOL Group перейде у власність відповідні обсяги сирої нафти на білорусько-українському кордоні з 9 вересня 2024 року. Оновлені угоди про транспортування та нові домовленості щодо придбання сирої нафти повністю відповідають усім відповідним санкціям та положенням, у тому числі ЄС та Україні».
Звернуть увагу, що не Укртранснафта, не Нафтогаз, Міненерго України поінформували, а угорська компанія. Воно й зрозуміло, бо мадяри почуваються у виграші. А наші тихо соплять, бо розуміють, що спрацювали на користь ворога та його сателіту. Аргумент, що, мовляв, отримуватимемо транзитний дохід — це буде для відмазки, бо розмір цих надходжень буде на порядок меншим, ніж те, що отримає Росія, і податкові відрахування від яких підуть до бюджету війни, тобто на вбивство українців.
Гаразд, так чи інакше Росія, у разі нашої відмови від транзиту, продала б нафту, призначену для годування Орбана і Фіцо. Є інші маршрути, інші покупці. Але тоді постає питання, що отримали ми, окрім дрібниці, за транзит?
Може, влада, провівши тіньові переговори за допомогою орбаноїдів з орками, домовилася про те, що Запорізька АЕС та Енергодар повернуть під контроль України? Чи може ми отримаємо гарантовані додаткові постачання електроенергії зі словацьких та угорських АЕС на зимовий період?
Навряд, інакше штатні ТГ-брехунці вже б верещали про переможні успіхи на енергетичному фронті.
Вочевидь, що з тилових щурів військова система координат немає. Хто вони? Звісно, перша думка буде про Єрмака. Але схоже на те, що його «вертикаль» обійшов своєю «паралеллю» якийсь Міндіч, який дивиться над Галущенком від іншого угрупування на Банковій.
Верховній Раді, якщо вона ще десь існує, варто було б поцікавитись деталями цієї угоди та роллю посадових осіб у її прийнятті. Здається, що не лише окремо взятий тимчасовий повірений України в Грузії втратив, як влучно сказав новоспечений міністр закордонних справ, розуміння реалій держави, що воює. Здається, його або втратили на Банковій, або Банкова керує лише в межах своїх кабінетів, а реальне управління здійснюється іншою паралельною вертикаллю. Міненерго, зважаючи на все, вже переведено в режим непрямого управління ворогом.
Далі буде газовий етап. Бакинський служка Ердогана та Путіна вже повідомив на Ambrosetti Forum в Італії, що переговори ведуться щодо транзиту азербайджанського (читай — російського) газу до Європи: «Ми просто хочемо підтримати ці країни (у Європі) та Україну. певний оптимізм, я думаю, є підстави для прориву», — сказав Алієв. Він також підтвердив, що Москва та Київ звернулися до нього з проханням сприяти транзиту газу через Україну до Європи після завершення ключової транзитної угоди.
Знову ж таки, з українського боку — мовчок, тільки голова Нафтогазу Чернишов чомусь «раптово» їздив до Фіцо.
Отже, вертикаль Єрмака деформувалася, а може роздвоїлася і тепер уже править якийсь ЄрМіндич? Не випадково, що зараз посилюють пропагандистську компоненту на Банковій, потрібно буде відбрихатися значно більше і пояснювати суспільству чомусь влада, чи за своїм «хотінням», чи з чиїмось «велінням» збирається дофінансувати російський бюджет війни, одночасно вимагаючи від партнерів більш жорстких санкцій. проти Росії.
Знову ж таки, якщо Верховна Рада ще жива і в ній там збереглися осудні депутати, то варто поцікавитися і газовими справами на додаток до вищезазначеної нафтової угоди. Також і Служба Божа України, завдаючи нищівних ударів по паливній інфраструктурі Росії, не мала б заплющувати очі на підривну антидержавну діяльність осіб у владній та невладних вертикалях, у тилу країни. Адже це Путін увів у гру Алієва у своїх ігрищах троянськими кіньми в Європі та Україні.
