Неможливість влади припинити контрабанду цигарок

У міру продовження повномасштабної війни в Україні відбувається значна втрата десятків мільярдів гривень через незаконну торгівлю контрафактними цигарками, які могли б бути використані для забезпечення Збройних Сил. Чому уряду не вдається зупинити цей потік контрафактного тютюну і які фактори сприяють його подальшому зростанню?

Скільки втрачає український бюджет від нелегальних цигарок?

За даними дослідження ринку, проведеного Kantar Ukraine у ​​жовтні поточного року, частка нелегальної тютюнової продукції на ринку сягнула 25,7%. Ще у червні цей показник становив 19,5%. Такий відсоток тіні є абсолютним антирекордом за всю історію дослідження нелегальної торгівлі в Україні, починаючи з 2011 року.

Тобто під час повномасштабної війни кожна четверта пачка цигарок продається без сплати передбачених законодавством податків, які Україна повністю спрямовує на підтримку Збройних Сил та закупівлю зброї.

За оцінкою Kantar Ukraine, через це державний бюджет може недоотримати цього року 23,5 мільярда гривень податкових надходжень.

Це більше половини всіх виділених урядом коштів на “Армію дронів” у 2023 році (40 млрд грн) та значно перевищує витрати на Головне управління розвідки Міноборони (18,7 млрд грн), яке змушене залучати кошти волонтерів для закупівлі катерів та іншої необхідної техніки.

Тобто ці кошти дозволили б збільшити фінансування закупівлі безпілотників для ЗСУ у півтора рази та забезпечити розвідників Міноборони.

За даними Kantar, лідерами за рівнем розповсюдження нелегальної продукції є 8 областей України, де реалізується 70% продукції: Дніпропетровська – 17%, Одеська – 12%, Львівська – 9%; Харківська – 9%; Хмельницька – 7%; Кіровоградська – 6%; Чернівецька – 5%, Рівненська – 5%. При цьому основними каналами розповсюдження нелегальної продукції залишаються кіоски (39%), магазини (30%), вуличні торговці (18%) та відкриті ринки (11%).

За даними Державної податкової служби, водночас обсяги тютюнових виробів, що легально реалізовані суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі, у вересні-жовтні майже у всіх цих областях значно впали (за винятком Кіровоградської).

При цьому активно розвиваються канали продажу в Telegram, які спеціалізуються на дрібнооптовій торгівлі: пропонують ще нижчі ціни при замовленні від 500 пачок, стимулюючи таким чином перепродаж нелегальних цигарок традиційними роздрібними каналами. У продажу також з'явилися сигарети насипом без упаковки (просто в картонній коробці), дрібнооптові партії тютюну (у тому числі зі смаковими добавками), фільтрів та гільз для дрібнопромислового виробництва нелегальних сигарет.

Тому, незважаючи на щорічне підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби на 20%, у 2022 році надходження від нього до держбюджету вперше за останні роки зменшилися – до 58,9 млрд. грн. з 63,4 млрд. грн. у 2021 році.

Наступного року вони мають зрости до 87,3 мільярда гривень. Це майже стільки ж, скільки отримає держбюджет від перенаправлення військового ПДФО на виробництво дронів та снарядів. Але заплановані надходження держбюджету від акцизу на цигарки можуть опинитися під питанням зростання нелегального ринку.

Однак голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев запевняє, що надходження від акцизу зростають, незважаючи на збільшення частки нелегальної продукції на ринку. За його даними, легальне виробництво цигарок повернулося до рівня 2021 року, а надходження акцизного податку з тютюнових виробів у січні-листопаді 2023 року збільшилися на 41,8%, або на 21,9 млрд грн порівняно з аналогічним періодом минулого року.

“За результатами 2023 року ми очікуємо на надходження акцизного податку з тютюнових виробів у сумі 80,3 млрд грн, що забезпечить виконання показника доходів (70,62 млрд грн) на 113,7% (плюс 9,7 млрд грн). За попередніми розрахунками та з урахуванням динаміки виробництва та ввезення тютюнових виробів ризиків не виконання показників 2024 року в умовах поточної ситуації немає”, – переконаний Гетьманцев.

Чому зростає "чорний ринок" цигарок?

Частка прямих податків у роздрібній ціні пачки цигарок сягає 70-80%. Це акцизний податок (який з 2017 року щороку зростає на 20-30%), 5% акцизу з роздрібної реалізації та 20% ПДВ.

Крім того, легальні виробники сплачують податок на прибуток підприємств, військовий збір та податки на працю, а також інші податки та збори. Учасники нелегального ринку уникають сплати всіх чи більшої частини цих платежів. Це робить нелегальний тютюновий бізнес надзвичайно вигідним.

Дані звіту Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування можливих порушень законодавства, які могли призвести до зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів (ТСК з економічної безпеки) вказують, що деякі місцеві виробники тютюнових виробів сплачують іноді у десятки разів менше податків, ніж міжнародні компанії .

Так, компанії з іноземними інвестиціями сплачують у середньому 3-4 млн. гривень податків на 1 тонну отриманої сировини. Водночас, дані Податкової служби свідчать, що п'ять місцевих виробників, які завозили тютюнову сировину в Україну в 2023 році, платили від 0 до 67 тисяч гривень податків з тонни.

Найпоширенішими на українському ринку є два види нелегальної продукції – сигарети з ознаками підробки та продукція, що призначена для продажу у зоні безмитної торгівлі (з написом Duty Free) або для експорту та нелегально продається в Україні.

За останніми даними Kantar Ukraine, за півроку на українському ринку збільшилася як частка підробленої тютюнової продукції (з 6,9% до 11,3%), так і частка так званих "фейкових Duty Free" сигарет (до 12,9% з 10, 9% у червні 2023 року).

Дані дослідження свідчать, що 26% контрафактних сигарет вироблено компаніями “Українське тютюнове виробництво” та “Юнайтед Тобако”, і мають ознаки підроблених акцизних марок.

Інші 74% контрафактних цигарок – це підробки брендів міжнародних тютюнових компаній, які не мають акцизних марок взагалі.

При цьому про припинення роботи фабрики "Юнайтед Тобако" голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, нардеп від "Слуги народу" Данило Гетьманцев заявляв рік тому, назвавши це "знаковою перемогою над "російським світом" у битві у Жовтих Водах ”.

Наразі Гетьманцев стверджує, що незважаючи на появу у продажу продукції із зазначенням виробника “Юнайде Тобако”, фабрика у Жовтих Водах не працює.

“Станом на сьогодні вказане підприємство виробничої діяльності не здійснює. Обладнання під контролем не використовується”, – запевнив депутат.

У той же час 72% нелегальної тютюнової продукції з позначкою Duty Free або призначеною для експорту має напис про те, що її виробником є ​​Винниківська тютюнова фабрика.

У березні Державне бюро розслідувань (ГБР) проводило на цій фабриці обшуки. На складі виробника виявили 1,6 млн пачок цигарок без акцизних марок, проте про подальші результати цих обшуків не повідомлялося.

Чим загрожують нелегальні цигарки?

Голова ТСК з економічної безпеки Ярослав Железняк визнає, що незважаючи на звернення до правоохоронців, зменшити обсяги нелегального виробництва та продажу цигарок не вдається.

“Ми багато разів передавали і точки продажу, і конкретні дані щодо фабрик, які виробляють нелегальну продукцію… Якщо коротко – нічого не сталося. Правоохоронці це все покривають і веде історія до конкретних людей при владі. Кожна нелегальна фабрика працює під дахом цих людей, – констатує депутат.

За його словами, також існують випадки, коли правоохоронці скасовують арешт великих партій нелегальних сигарет нібито для їхньої передачі для потреб військовослужбовців, проте вони знову потрапляють у продаж на “чорний ринок”.

Основна стаття Кримінального кодексу, присвячена боротьбі з незаконним виробництвом нелегальної тютюнової продукції (ст. 204 ККУ “Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів”) відноситься до підслідності Бюро економічної безпеки, яке досі так і не почало повноцінну роботу. Перезавантаження БЕБ є одним із важливих зобов'язань України перед міжнародними партнерами.

"Загалом, поки не перезавантажимо БЕБ, який має нормально цим займатися, нічого не буде", - упевнений Железняк.

З ним погоджується економіст, координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетьман. Однак, на його думку, робота ТСК змогла мобілізувати правоохоронні органи.

“Викликали керівників Податкової, Митні та Нацполіції. Вони змушені були звітувати про якісь хороші новини на її засіданнях. Відповідно, накази спускалися до регіонів і поліцейські справді закривали точки, які продавали контрафакт. Щойно термін роботи ТСК почав закінчуватися, показники почали різко погіршуватися”, – каже Гетьман.

Він зазначає, що з початку 2023 року легальне виробництво цигарок в Україні почало відновлюватися, проте після зниження уваги правоохоронців у четвертому кварталі ця тенденція змінилася на протилежну.

“Але у будь-якому випадку, це “ручне управління”, тому надважливо нарешті перезавантажити Бюро економічної безпеки за участю міжнародних партнерів, і те саме зробити з Податковою службою. Тоді і без тимчасових комісій та без ручного управління правоохоронні органи працюватимуть нормально, а доти матимемо негативні результати”, – додає експерт.

Голова податкового Комітету Ради Данило Гетьманцев вважає, що вже ухвалені зміни до законодавства дозволять знизити частку “чорного ринку” вже найближчим часом.

“Дослідження Kantar, проведене у жовтні, демонструє високий рівень роботи так званої схеми Duty Free, яка ще працювала через те, що закон №3326, яким ми заборонили таку діяльність, ще не набув чинності”, – каже Гетьманцев.

За його словами, цю схему використали деякі компанії, які мають офіційні ліцензії. Припинення роботи інших учасників “чорного ринку” безпосередньо залежить від ефективної роботи правоохоронців.

"Існують взагалі нелегальні виробництва, підпільні цехи, які наповнюють ринок дешевою продукцією, повинні бути відпрацьовані правоохоронними органами", - додав Гетьманцев. та обіг тютюнових виробів.

Підвищення акцизів замість боротьби з тінню

2024 року акциз на тютюнові вироби має планово зрости ще на 20%. На думку Олега Гетьмана, це дозволить збільшити надходження до держбюджету, однак і тіньовий ринок зростатиме.

“Безумовно підняття акцизу збільшить тіньову частку. Можливо наші законодавці вважають, що це допустимі втрати”, – вважає експерт.

У Європейській бізнес-асоціації закликають Офіс президента виконати обіцянку, дану бізнесу влітку щодо активної боротьби з “тінью”, об'єднавши зусилля всіх відповідальних правоохоронних та контролюючих структур – Податкової служби, Прокуратури, Нацполіції, СБУ, а також забезпечити повноцінне реформування Бюро економічної безпеки.

В Американській торговій палаті (АСС) також констатують, що у 2023 році легальний бізнес не побачив ефективної боротьби з нелегальним тютюновим ринком. Водночас, органи влади намагаються ускладнити правила роботи для легальних гравців.

“Протягом цього року тютюнова індустрія спостерігала, як одна за одною з'являлися різноманітні законодавчі ініціативи, такі як: забезпечення простежуваності підакцизної продукції, заборона викладення легальної продукції, державне регулювання виробництва та обороту підакцизної продукції, чергове підвищення акцизів для легальної продукції та інші законодавчі новелі , які лише ускладнювали діяльність легального бізнесу та аж ніяк не ліквідували тіньовий сектор”, – зазначають в АСД.

В Американській торговій палаті закликали представників влади негайно посилити роботу з виявлення та припинення діяльності нелегальних виробників тютюнових виробів. Адже тіньовий ринок не лише спотворює конкуренцію та завдає шкоди сумлінному бізнесу, а й зменшує доходи держбюджету.

"В умовах повномасштабної війни, недостатнього наповнення державного бюджету та уповільнення економічної та військової допомоги з боку міжнародних партнерів, зростання тіньового сектору економіки, на думку представників бізнесу, є неприпустимим", - зазначають в АСС.

Водночас варто зауважити, що ухвалена ще у 2017 році Стратегія у сфері протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів на період до 2021 року припинила діяти, не досягнувши поставленої мети. Нового плану дій держави у цій сфері з того часу досі не ухвалили.

Отже, через відсутність системної політики та зростання “тіньового ринку” тютюну, державі не вдається досягти жодної з поставлених цілей – ані збільшення надходжень держбюджету, ані зменшення рівня поширеності куріння. Крім цього, “чорний ринок” підживлює розвиток злочинності та корупції у правоохоронних органах, а також призводить до погіршення умов роботи легальних виробників, що додатково б'є з економіки та надходження податків.