Чи не обмежує радників Єрмака. Як новий закон про лобіювання стає імітацією роботи нардепів перед ЄС

Діамантові обручки для тих, хто купує їх під час війни, цього року можуть подешевшати.

Все завдяки нардепам. У грудні вони з другої спроби скасували 10%-ий збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій продажу ювелірних виробів.

Проштовхнув це виправлення нардеп Мотовиловець після того, як ідентичні зміни у 2020 році не вдалося провести зокрема “слузі” Олександру Сові. Останньому належить модний ювелірний бренд SOVA, рекламою якого обвішаний центр Києва.

Завдяки цьому збору у 2023 році на пенсії надійшло 663 млн. грн. Через згаданий закон цього року ці гроші отримає не пенсійний фонд, а їх покладуть у кишеню ювеліри та їхні клієнти – включаючи нардепа-“слугу”.

Це не єдиний випадок, коли Мотовиловець “шкодує” заможний бізнес під час війни. Наразі він проштовхує законопроект №9573. Якщо його приймуть, 5 млн грн із бюджету мають бути виплачені конкретної компанії ТІС та деяким її колегам у галузі. Скільки це в дронах для фронту – українці точно можуть порахувати самі.

Все це важко назвати “створенням умов для ведення бізнесу”. Швидше – роботою нардепа на конкретні компанії та імена. Ще точніше – типовим прикладом тіньового лобізму у дії.

Приклади цього явища як на рівні парламенту, так і Офісу президента можна перераховувати безкінечно. Чого тільки варті численні спроби через законодавчі зміни відмазати від відповідальності конкретних фігурантів корупційних схем за вказівками чи під керівництвом сумнозвісного заступника голови ВП Олега Татарова.

Зробити такі “схеми” неможливими мав би новий законопроект №10337 про лобіювання. У січні Рада вже ухвалила його у першому читанні. Однак це лише декларативна ціль. За фактом цей законопроект не те, що не вирішує цю проблему – він створює нові. Про це вже заявили 65 громадських організацій.

Ми в Центрі протидії корупції (ЦПК) отримали доступ до поправок до законопроекту представників різних фракцій Ради. Далі ці правки має розглянути профільний комітет із правової політики, після чого народні депутати мають голосувати за законопроект у залі.

Отже, пояснимо, що не так із самим законопроектом і познайомимо вас із найтривалішими пропозиціями від народних обранців.

Заборона знищувати корупційні схеми як із “яйцями по 17”

Загалом до скромного законопроекту на 22 сторінки подали понад 1 296 поправок. Більшість із них – так чи інакше має на меті утиск громадських організацій.

Більшість правок зводиться до того, що до лобіювання прирівнюється, зокрема, діяльність громадських організацій, спрямована на просування суспільно корисних ініціатив та реформ (адвокація). Якщо не вивести громадськість з-під дії цього закону, нардепи фактично поставлять будь-які (навіть неформальні – за виправленням №2 від Разумкова та компанії) громадські ініціативи в один ряд із тими, хто домовляється за Ахметова та Жеваго.

На практиці весь громадський сектор, який просуває важливі реформи, реєструватиметься, подаватиме звіти та стане об'єктом перевірок. Однак тіньові приховані лобісти, які просувають свої інтереси завдяки фінансовим ресурсам і навіть підкупу, зможуть банально залишитися поза правилами.

Іншими правками деякі депутати хочуть просто зробити неможливими викриття корупції на кшталт кейсу з “яйцями по 17”. Правильніше кажучи – заборонити громадськості брати участь у вирішенні проблем у будь-якій сфері, що стосується армії. Це виправлення №600 “слуги” Павла Фролова та №601 його колеги по партії Романа Бабія.

Нагадаємо, що після вже легендарної статті Юрія Ніколова ми у ЦПК разом із партнерами у парламенті проадвокатували зміни, завдяки яким ціни закупівель речового забезпечення для Сил Оборони тепер публікуються у Prozorro – публічні. Як наслідок – ціни на продукти для військових упали на третину.

Змін, яких потребує армія під час війни – ще безліч. Усі, хто сьогодні служить, розуміють – без публічного включення та тиску вони недосяжні. Влада це добре розуміє. Але досі хоче зберегти все, як є. Як хотіла зберегти Резнікова на посаді.

Крім того, нардеп колишньої ОПЗЖ Антоніна Славицька, відома своїми зв'язками з екс-головою ОАСК Вовком, у своїх правках пропонує автоматично віднести до лобістів ті громадські організації, які фінансуються з проектів міжнародної технічної допомоги (правка №32).

А в іншій своїй правці вона разом із “слугою” Ткаченка пропонує позбавити громадськість права брати участь у конкурсних комісіях, громадських радах чи інших колегіальних органах (правка №559). У результаті прийняття такої правки делегітимізує Громадську раду доброчесності, яку нині обрано відповідно до закону і готує висновки, зокрема, щодо Павла Вовка та його соратників з ОАСК.

Це питання взагалі не має жодного відношення до лобіювання. Проте точно повертає нас у порядки часів Януковича, коли громадяни взагалі не знали, що відбувається всередині органів влади та хто і як обирає кандидатів на будь-які державні посади.

Хто відповідатиме за порушення?

Окремою правкою №1144 “слуга” Роман Бабій пропонує також запровадити й адміністративну відповідальність, а саме штрафи за порушення здійснення лобіювання чи здійснення лобізму без реєстрації. Однак самі суми штрафів, які не перевищують 3400 гривень – смішні для великого бізнесу чи олігархів і не стримуватимуть лобізм поза законом.

Однак якщо депутати таки визнають лобістами громадськість – відкриють для влади нові можливості тиску на активістів. Без СБУ та його департаментів.

Варто зазначити, що, окрім поправок про відповідальність у цей закон, у Раді зареєстровано цілий окремий проект про відповідальність за порушення, пов'язані з лобізмом – №10373. Наразі він ще не розглядався ні профільним правоохоронним комітетом, ні парламентом навіть у першому читанні. Однак він може перетворитися на окрему платформу для створення каральних інструментів для критиків влади.

Наприклад, буде протягнуто кримінальну відповідальність саме для ГО за дрібні порушення у звітах. Як уже продовжували обов'язкове декларування для активістів.

Після історії з тиском на команду BIHUS.info, а така історія точно не виглядає, як фантастична.

То що там із радниками Єрмака?

Законопроект про лобіювання ніяк не регулює діяльність тіньових лобістів. Наприклад, чисельних радників Офісу президента. І ось чому це велика проблема.

Як уже писали наші колеги з ЧЕСНО, більшість із цих радників є позаштатними. Вони не отримують офіційної зарплати з бюджету та не подають декларації. Простіше кажучи – ми ніяк не знаємо, на кого та за які гроші вони працюють. І як використовують свій доступ до будівлі Офісу президента та “телефонне право”.

При цьому деякі позаштатні радники Єрмака в реальних умовах мають такі ж чи навіть більші повноваження, ніж деякі з міністрів.

Яскравим прикладом є участь позаштатних радників Дарії Зарівної та Владислава Власюка у зустрічі з держсекретарем США Блінкеном на рівні з послом, міністром та заступниками міністрів.

Їхнє “перебування” у той період у США, підтвердили нам і в МЗС, правда – поза якоюсь офіційною делегацією. Хто сплатив цю поїздку для позаштатних радників – невідомо. Тому, за чий рахунок Заривна та Власюк їздили на зустріч до Блінкена – залишається загадкою.

Повертаючись до законопроекту. Він зобов'язує про “лобістів” звітувати про проведені зустрічі з представниками влади та чітко декларувати – чиї інтереси вони представляють. На відміну від позаштатних радників Єрмаку. А також будь-яких державних службовців, на яких законопроект покладає хіба обов'язок повідомляти керівника про порушення з боку лобістів.

Без декларування доходів та інтересів таких “позаштатних радників” із незрозумілими інтересами законопроект, на нашу думку, є не більш ніж імітацією вирішення проблеми.

***

Найгірше тут – що цей законопроект-імітацію запропонують ЄС як виконання однієї з їхніх вимог щодо подальшої інтеграції.

І це не вперше, коли наша Рада намагається “продати” пустушку ЄС. 2022 року депутати вже переголосували законопроект про Конституційний Суд, коли в першому читанні намагалися протягнути з положеннями, які б забезпечили контроль над КСУ з ВП.

Тому подібний “фокус” вдруге ЄС точно не пропускатиме.

Глава представництва Євросоюзу в Україні Катарина Матернова вже прямо заявила – ЄС стежитиме, щоб законопроект не завдав шкоди громадянському суспільству.

Залишається лише сподіватися, що депутатам вистачить розуму знову не ганьбити країну.