Засуджені масово йдуть до ЗСУ. Хто вони, яка у них мотивація та які існують ризики?

Більшість ув'язнених (але не всі) отримали можливість служити своїй Батьківщині зі зброєю в руках.

49-річний харків'янин В'ячеслав Синявський відсидів у в'язниці майже половину свого життя – близько 23 років. Його неодноразово судили за крадіжки, хуліганство, розбій, бандитизм, зберігання наркотиків та навіть втечу з-під варти. У липні 2022 року він знову потрапив за ґрати на чотири роки за пограбування.

В'ячеслав Синявський став одним із майже чотирьох тисяч засуджених, які скористалися правом на умовно-дострокове звільнення (УДВ) в обмін на добровільну мобілізацію у бойові частини ЗСУ.

У виданні NGL.media проаналізували кілька тисяч судових ухвал, щоб зрозуміти, хто ці люди.

ЯК ЖУРНАЛІСТИ ЦЕ ЗРОБИЛИ?

Згідно із законом, засуджених звільняють за статтею 81-1 ККУ. Використовуючи пошуковий термін «81-1» за період з 18.05.2024 по 24.07.2024, отримали понад 6000 документів у судовому реєстрі, які загалом підпадали під наш запит. Після повторного машинного та ручного аналізу забрали повтори та документи, які не стосувалися умовно-дострокового звільнення. В результаті залишилося 3611 судових ухвал про умовно дострокове звільнення в обмін на укладення військового контракту, які вибірково проаналізували. Ще у 47 випадках суд відмовився звільняти засуджених, які виявили бажання служити у ЗСУ.

Звільнення в обмін на військову службу стало можливим у травні — після набрання чинності новим законом. Більшість ув'язнених (але не всі) отримали можливість служити своїй Батьківщині зі зброєю в руках. Крім особистого бажання воювати, їм ще потрібно отримати дозвіл суду та адміністрації в'язниці, а також згоду командира конкретного військового підрозділу.

Проведений NGL.media аналіз судового реєстру показує, що за два місяці такою можливістю вже скористалися 3611 засуджених. Це понад 13% загальної кількості ув'язнених в українських колоніях. Загалом уряд розраховує на мобілізацію не менше ніж 4 тис. засуджених, раніше заявляв міністр юстиції Денис Малюська. Це фактично повноцінна окрема бригада ЗСУ.

Більше половини звільнень припало на останні два тижні травня, коли закон тільки набув чинності. У червні та липні динаміка значно знизилася, проте озвучена міністром цифра вже майже досягнута — і лише за два місяці.

40% раніше засуджених

Якщо аналізувати характер злочинів, скоєних вже колишніми ув'язненими, то абсолютну більшість із них було засуджено за крадіжки, пограбування, розбої чи тяжкі тілесні ушкодження — у тому числі й смерть потерпілого. Майже всі вони служитимуть виключно на стрілецьких посадах. Судячи з судових ухвал, лише кілька звільнених будуть служити санітарами, кухарями чи водіями.

Дані аналізу NGL.media свідчать, що 40% цього контингенту — неодноразово засуджені особи. Це досить вагома частка, оскільки загалом серед засуджених частка раніше засуджених останні кілька років становить 25-26%.

Одним із типових прикладів є 35-річний Дмитро Страшніков із Харківщини, засуджений до п'яти з половиною років в'язниці за крадіжку. Раніше його вже не раз судили за аналогічні злочини. Загалом він провів у місцях позбавлення волі майже 16 років, а вперше був засуджений у 15-річному віці.

Служити вирішив і 50-річний Андрій Сєров із Дніпропетровської області, який відсидів у колоніях та в'язницях близько 26 років. Раніше його судили за умисне вбивство, зберігання вогнепальної зброї, розбій та крадіжки. А востаннє він був засуджений за шахрайство та викрадення авто.

Як працює закон

Звичайно, не кожен ув'язнений має право вийти на волю для служби в армії. скористатися правом на умовно-дострокове звільнення і ті, хто займав особливо відповідальне становище — наприклад, депутати чи чиновники.

Яких засуджених заборонено мобілізувати?

Не можуть бути достроково звільнені для мобілізації засуджені за злочини проти основ національної безпеки, тероризм, вбивство або замах на вбивство представника правоохоронного органу, умисне вбивство двох або більше осіб, вбивство з особливою жорстокістю або поєднане з сексуальним насильством, всі злочини сексуального корупційні злочини, ДТП у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, що спричинило загибель двох і більше осіб. Також не мають права на звільнення незалежно від злочину ті, хто згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 ККУ займав особливо відповідальне становище (депутати, міністри, заступники міністрів тощо).

У разі дозволу суду на мобілізацію, ув'язненого умовно-достроково звільняють лише від основного покарання у вигляді позбавлення волі. Однак інші обмеження — наприклад, позбавлення права керувати транспортом або обіймати певний тип посад — залишаються чинними.

Також до них застосовуються певні обмеження. Наприклад, вони не мають права на щорічну відпустку, проте можуть отримати до 10 днів відпустки за сімейними обставинами або після укладання ВЛК на час лікування. Також суд встановлює щодо них додатковий адміністративний нагляд, який має здійснювати командир військової частини. Контракт із колишніми ув'язненими укладають до закінчення військового стану — це головна умова дострокового звільнення.

Варто зауважити, що за ухилення від укладання контракту їм загрожує покарання від 5 до 10 років ув'язнення, тоді як загальна відповідальність за ухилення від мобілізації передбачає 3-5 років ув'язнення.

Де вони будуть служити? Наразі чітко визначеного алгоритму немає. Раніше представник Міноборони Дмитро Лазуткін стверджував, що колишні ув'язнені служитимуть в окремих спеціальних підрозділах. Однак, наприклад, у Третьій штурмовій бригаді ЗСУ цих людей вирішили інтегрувати у вже існуючі взводи.

Яка процедура мобілізації ув'язнених

Заступник міністра юстиції Олена Висоцька розповіла NGL.media, що основною передумовою цього процесу є особисте бажання засудженого. «Лише після того, як він виявив бажання, починаються всі інші процеси — це підготовка документів, співбесіда з командирами та ВВК», — каже вона.

За словами Висоцької, коли в колонії набирається певна кількість бажаючих мобілізуватись, туди запрошують представників різних бригад, які розповідають про особливості служби. При цьому засуджені мають змогу обрати своє місце служби. У разі, якщо командир бригади все ж таки відмовиться брати конкретного засудженого, він чекатиме в колонії, поки його не погодиться взяти хтось інший.

До суду клопотання про мобілізацію засудженого потрапляє лише тоді, коли він зміг пройти всі етапи: написав заяву, отримав згоду адміністрації колонії, пройшов ВВК, отримав згоду командира, який попередньо вже ознайомлений із особою справою засудженого.

Отримавши дозвіл суду, засуджений їде до військової частини, де укладає контракт, після чого розпочинається процес його військової підготовки.

«Після рішення суду [про дозвіл мобілізуватись] це вже вільні люди, єдиним обмеженням для них є контракт до кінця військового стану», — каже Олена Висоцька.

За оцінкою секретаря Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки Романа Костенка, таким чином уже мобілізовано близько 3800 засуджених. У судовому реєстрі наразі опубліковано 3611 постанов про звільнення.

Хтось передумав в останній момент, комусь заборонив суд

Іноді, хоч і нечасто, суди відмовляють засудженим у їхньому бажанні приєднатися до ЗСУ. NGL.media поки виявили лише 47 таких випадків, причому у 23 випадках вони самі передумали мобілізуватися. Такі засуджені продовжують відбувати покарання.

Натомість ще у 24 випадках саме суди відмовили в умовно-достроковому звільненні. Причини різні — наприклад, засуджений не пройшов психологічний відбір, або ВВК визнала його придатним лише для служби в тилу, або ж засуджений взагалі не має права на таке звільнення. Так суд відмовив Андрію Ларченку із Сумщини, який відбуває покарання за розбещення неповнолітнього — таку категорію ув'язнених не може бути мобілізовано.

Серед проаналізованих журналістами 24 відмов особливо виділяється суддя Дзержинського райсуду Кривого Рогу Наталія Литвиненко, яка відмовила 11 засудженим і хоча вони мали всі необхідні дозволи і не були в списку обмежених до мобілізації.

Наприклад, вона відмовила у мобілізації Олександра Кошелєва із Дніпропетровської області, який відбуває покарання за вбивство власного батька. «ЗСУ під час виконання бойових завдань — це злагоджений колектив, де бійці розраховують один на одного, а не місце для перевиховання», — пояснила свою позицію суддя.

Проте прокуратура подала апеляційну скаргу на це рішення, яке задовольнили. На думку суддів Дніпровського апеляційного суду, підстави відмови були недостатніми, оскільки існує суспільний інтерес у збереженні державності, а отже, є перевага у питанні захисту Вітчизни та її територіальної цілісності над негативними відомостями про обвинуваченого.

Наталія Литвиненко також відмовила у мобілізації Владиславу Ковалю з місцевої виправної колонії, який систематично порушує внутрішній режим колонії, відмовляється від роботи та взагалі намагається зайняти певне становище у злочинній ієрархії. На це рішення прокуратура також подала апеляційну скаргу, рішення щодо неї поки що немає.

Варто зауважити, що у разі відмови суду у клопотанні про мобілізацію засудженого, нову заяву він може подати лише через три місяці від дня відмови.

Вбивали та катували

Право на мобілізацію мають і ув'язнені за одне вбивство. Отже такою можливістю зміг скористатися 44-річний Олександр Грякало, який був засуджений до 9 років позбавлення волі за вбивство своєї дівчини в травні 2020 року. Тоді він у нетверезому стані просто забив її до смерті.

У суді Грякало не визнав провини у вбивстві, хоча раніше вже неодноразово застосовував силу до дівчини та був за це засуджений у 2019 році на три роки випробувального терміну.

Також правом на мобілізацію скористався і Михайло Ковтун із Вінницької області, засуджений на 9 років за вбивство власної матері. Як встановив суд, він неодноразово застосовував насильство до матері та внаслідок чергового побиття у жовтні 2021 року вона померла.

Загалом правом на умовно-дострокове звільнення за мобілізацію скористалися вже 38 засуджених за ст.115 КК (навмисне вбивство).

Під обмеження не підпадають і ув'язнені за тортури. Так, наприклад, 32-річний Олександр Трубач із Сумської області, який відбував покарання за тортури людини, служитиме у ЗСУ. У грудні 2018 року він ще з кількома спільниками знущався з двох чоловіків, один з яких у результаті загинув. Як встановив суд, Трубач знімав знущання на відео, а також усіляко підтримував дії своїх спільників.

Ще один засуджений за тортури Павло Сидоренко з Полтави також піде служити у ЗСУ. У лютому 2023 року він разом із товаришем пов'язали та жорстоко побили потерпілого, бо той відмовився пити з ними спиртне.

Військові повертаються до служби

Правом на мобілізацію скористалися й деякі колишні військові, які потрапили за ґрати. Наприклад, знову служитиме колишній прикордонник, 22-річний Василь Ставіла, який у червні 2021 року дезертував зі зброєю. Пізніше у суді він пояснював свої дії психологічними проблемами через розрив зі своєю дівчиною.

У такий же спосіб мобілізувався і 28-річний Андрій Приступа з Рівненської області, який під час служби у ЗСУ у серпні 2022 року нетверезим збив мотоциклом на смерть дитини в одному із сіл Рівненської області. Суд встановив, що Приступ страждає на алкогольну залежність, напередодні трагічної ДТП він навіть лікувався в стаціонарі через психічні розлади внаслідок вживання алкоголю. Його залежність підтвердив і командир військової частини, де служив напад. В результаті його засудили до 8 років позбавлення волі.

Цікаво, що служити прагнуть і засуджені за ухилення від мобілізації — ми виявили десять таких новобранців. Наприклад, такий дозвіл отримав Олександр Романець із Вінницької області, засуджений у жовтні минулого року до трьох років позбавлення волі.

Піти до армії вирішили і семеро засуджених за незаконне переправлення людей через кордон — зокрема, засудженого за такий злочин на 5 років Дениса Доні з Одеської області. У червні минулого року він разом із спільником намагався переправити трьох ухилістів до Молдови, але невдало.

Майже відбули покарання, проте йдуть до ЗСУ

Серед проаналізованих NGL.media справ траплялися випадки, коли засуджений вже майже відбув свій термін, проте свідомо вирішив піти на службу. Наприклад Іван Лисий з Полтавщини, якому залишалося сидіти за крадіжку трохи більше двох місяців, не чекав кінця терміну і пішов до ЗСУ. Або інший засуджений за грабіж Роман Хоменко з Чернігівщини також вирішив не чекати на звільнення та мобілізувався, хоча до закінчення терміну йому залишилося лише чотири місяці.

Однак мобілізуються також люди, тюремний термін яких лише розпочинається. Наприклад, бажання служити виявив і неодноразово засуджений за крадіжки 53-річний Андрій Пастушок із Харківщини. Зі свого свіжого п'ятирічного терміну він встиг відсидіти трохи більше двох місяців. Ще одним прикладом є Ярослав Жегістовський із Чернівців, який із п'яти років за крадіжку відсидів трохи більше п'яти місяців.

NGL.media не вдалося зв'язатися хоча б із кимось із колишніх засуджених. Натомість ми змогли поговорити лише з сестрою мобілізованого Івана Лисого, раніше засудженого за крадіжку. Його рідна сестра навіть не знала, що він уже вийшов на волю і служить у ЗСУ.

Проаналізовані NGL.media дані свідчать, що серед мобілізованих засуджених є і жінки, хоч і небагато. Так отримала дозвіл на мобілізацію Оксана Нестер із Рівного, засуджена за грабіж. Також мобілізовано львів'янку Ольгу Мацюк, яка відбувала покарання за досить дивну крадіжку. У травні 2022 року вона вкрала електронний браслет у свого співмешканця, який перебував під цілодобовим домашнім арештом, та продала за 200 грн на ринку. У вироку зазначено, що Мацюк має діагностовані розлади психіки через вживання алкоголю.

Які є ризики та як з ними боротимуться

У процесі мобілізації засуджених є певні ризики, зокрема, такий мобілізований може втекти з військової частини, або вчинити новий злочин, вже перебуваючи на військовій службі.

NGL.media запитали заступника міністра юстиції Олену Висоцьку, чи можуть таких людей повторно мобілізувати. «Процедура такої мобілізації є універсальною, поки вона не має застережень до таких засуджених, але й поки що у нас не було таких випадків», — зазначила Висоцька.

Проте певні запобіжники, за її словами, все ж таки існують. Зокрема, у повторній мобілізації може відмовити суд, адміністрація колонії чи командир, адже вони розумітимуть, що така людина вже порушила норми умовно-дострокового звільнення.

«Цей закон насамперед про право засудженого під час війни приєднатися до лав ЗСУ, ми не заглиблювалися, що засуджені обов'язково порушать умови УДВ та повторно захочуть піти служити», – пояснила Олена Висоцька.