Банкова запланувала цілу серію кадрових рішень, які торкнуться не лише ЗСУ та персонально Валерія Залужного
Володимир Зеленський дав інтерв'ю італійському громадському телеканалу Rai1, у якому відповів і на питання про можливе звільнення головнокомандувача ЗСУ генерала Валерія Залужного.
«Залужний? Нам потрібна перезавантаження, зміна керівництва, не лише військове. в одному секторі, наприклад, в армії. Я думаю про цю заміну, але не можна сказати, що тут ми замінили одного. людини».
І він пояснив свої мотиви. «Якщо ми хочемо перемогти, ми всі маємо рухатися в одному напрямку, переконані у перемозі. Нам не можна сумувати, опускати руки, у нас має бути правильна позитивна енергія. Ось чому я говорю про перезапуск, заміну. У мене на думці щось серйозне, йдеться не про одну людину, а про напрямок керівництва країни», — повідомив він.
Отже, Зеленський запланував цілу серію кадрових рішень, які торкнуться не лише армії. На що він сподівається? І чи справдяться ці розрахунки?
Нове керівництво ЗСУ
Чутки про бажання Зеленського звільнити Залужного з'явились давно. А потім з'явилися і подробиці: разом із Залужним буде звільнено всю його команду, включаючи заступників. Також можливі інші звільнення.
Журналіст Юрій Бутусов 2 лютого підтвердив, що зміни плануються на різних рівнях. Зокрема, в Офісі президента активно обговорюється поступ до двох десятків авторитетних у ЗСУ та Нацгвардії командирів, переважно комбригів, на найвищі посади. Проводяться широкі консультації щодо того, які саме командири мають сильну репутацію в армії та суспільстві та на які посади їх можна призначати».
Вранці 5 лютого «Українська правда» повідомила, посилаючись на поінформованих співрозмовників і в команді Зеленського, і у військових колах, що в Офісі президента ведуться також консультації щодо заміни начальника Генерального штабу ЗСУ генерал-лейтенанта Сергія Шаптали.
Як неважко здогадатися, причина в тому, що Шаптала теж із команди Залужного. До речі, так збіглося, що 5 лютого — це день народження Шаптали. Вітаючи друга, Залужний наголосив: «Нам ще буде дуже важко, але точно вже ніколи не буде соромно. Щасливий, що в цьому житті і під час війни Ви були поряд зі мною, людина, для якої Україна справді понад усе».
Навряд чи спонукальним мотивом для цих кадрових рішень послужили політичні ревнощі або особиста антипатія. Все ж таки від ефективності ЗСУ залежить доля всієї України, включаючи і політичну долю самого Зеленського. Тому, якби Зеленський побоювався, що чистка вищого військового командування послабить ЗСУ, він би нізащо не пішов на такий крок.
Але він не вважає, що така небезпека існує. Навпаки, він вважає, що команда Залужного — це слабка ланка в українській армії.
Американський журналіст Саймон Шустер у своїй книзі про Зеленського "Шоумен" розповів, що відносини президента з генералом зіпсувалися ще за кілька місяців до початку великої війни. Залужний, чекаючи нападу ворога, наполягав на повномасштабній мобілізації резервів, а також зміцненні російсько-українського кордону. Проте Зеленському ця ідея не сподобалася.
Після 24.02.2022 Зеленський практично віддав управління військами Залужному та зосередився на міжнародній підтримці, проте після звільнення Київщини дедалі більше втручався у справи Генштабу. «Всього кілька місяців тому він дозволив військовому керівництву вести бойові дії, але тепер він почував себе досить впевненим у своїх здібностях верховного головнокомандувача, щоб упоратися з найважливішим питанням військової стратегії», — згадує Шустер події весни-літа 2022 року.
Блогер Аркадій Бабченко 30 січня розповів, що приблизно місяць тому в одному українському медіа вийшло велике інтерв'ю із Залужним. Але вийшло не повністю: пару абзаців редактор прибрала свідомо, щоб не посилити конфлікт між президентом та генералом. «Отже, два моменти, які Залужний сказав у тому інтерв'ю. Перше — комунікацію з президентом втрачено. Він хоче слухати. На засіданнях Ставки перебиває головнокомандувача: "Валера, помовчи, нехай розумні люди скажуть". І друге — примирення неможливе. Мости спалені. І спалення мостів сталося саме з боку Офісу. Це, нагадаю, пряма промова Залужного. Це на диктофоні».
Залишається зробити висновок, що Зеленський категорично незадоволений Залужним і всією його командою, тому що вони мають свою думку, яка все сильніше розходиться з думкою Банкової. І Зеленський хоче призначити таке військове керівництво, яке не сперечатися з ним, а слухняно реалізовуватиме ту військову стратегію, яку він вкаже.
Схоже, Зеленський та весь його офіс щиро вірять у те, що генерал Залужний та його команда — недалекі люди, які не бачать шляху до перемоги, очевидної для Банкової, і, гірше за те, стали на цьому шляху перешкодою. Але зміна керівництва ЗСУ потрібна не тільки для того, щоб Зеленський нарешті зміг без перешкод реалізовувати свою стратегію. Банкова розраховує, що це зарядить українське суспільство новим позитивом.
"Правильна позитивна енергія"
В інтерв'ю Rai1 Зеленський спеціально уточнив, що коли він говорить про перезапуск, заміну, то «мова йде не про одну людину, а про напрямок керівництва країни». «необхідне перезавантаження, новий початок», він розповів, що «у нас має бути правильна позитивна енергія».
Суспільна свідомість (або, швидше, підсвідомість) влаштована так, що свої надії на зміни на краще вона нерідко пов'язує з новими особами. Однак Україна у цьому плані має серйозні проблеми.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль уже вийшов на перше місце за тривалістю перебування на посаді глави уряду в історії незалежної України, випередивши Азарова. 29 жовтня минулого року мали пройти чергові парламентські вибори. Але через війну вони не відбулися. З тієї ж причини не відбудуться чергові президентські вибори, які мали б відбутися 31 березня 2024 року.
Але потреба суспільства нових осіб нікуди не поділася. Ось Банкова і сподівається на цю потребу задовольнити. А це, у свою чергу, має, за розрахунками Офісу президента, викликати у суспільстві новий сплеск ентузіазму.
У нових осіб у керівництві ЗСУ одним із головних завдань якраз і генеруватиме ентузіазм. Зеленський буквально так і сформулював свій рецепт перемоги: «Якщо ми хочемо перемогти, ми всі маємо рухатися в одному напрямку, переконані у перемозі».
Чи це спрацює? І тому недостатньо «ентузіазму згори». Потрібно, щоб народжувався внизу, у народі.
Коли ентузіазм генерується зверху, наслідком виявляється швидше зростання ура-патріотизму. Люди переходять у стан уболівальників та екстатично вдивляються у телевізор в очікуванні переможних новин.
Щоб ентузіазм народжувався внизу, потрібно, щоб уся країна жила війною. Наголосимо на різницю: не очікуванням перемоги, а війною. Очікування перемоги — це «Ах, коли вони вже почнуть свій контрнаступ». А жити війною це «Чим ми всі можемо допомогти нашій армії».
Щоб вся країна жила війною, насамперед потрібно, щоб влада жила війною. Чи не передчуттям перемоги (коли можна буде виграти вибори та освоювати десятки мільярдів західної допомоги на відновлення економіки), а війною.
Банкова, зважаючи на все, думає виключно про це: як допомогти ЗСУ. І Зеленський вже знайшов відповідь: він допоможе ЗСУ своєю власною стратегією та новими особами.
Наразі було б необачно прогнозувати результат. Але ми всі дуже скоро його з'ясуємо на особистому досвіді, незалежно від нашого нинішнього ставлення до Зеленського та Залужного.
