Голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія дав інтерв'ю Наталії Мосейчук (Раєвській), яке транслювали на «1+1» увечері 24 листопада. Арахамія також є членом Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки. В ході інтерв'ю Арахамія поділився, що Комітет висловлює певні питання до керівництва Збройних Сил України.
Лідер правлячої більшості в Раді заявив, що Генштаб ЗСУ зобов'язаний надати парламенту план війни, де було б сказано скільки потрібно людей і грошей, щоб воювати наступного року. "Такого плану ніхто не має в країні", - підкреслив Арахамія.
У неділю, 26 листопада, із ще різкішою заявою на ту саму тему виступила член фракції «слуг народу» Мар'яна Безугла, яка засідає в тому ж комітеті, що й Арахамія. Безугла – заступник голови цього комітету, а з 1 листопада ще й голова підкомітету з демократичного цивільного нагляду та контролю за сектором нацбезпеки та оборони. Тобто «слуги народу» спеціально під Безуглу створили підкомітет та уповноважили її давати публічні оцінки командуванню ЗСУ під виглядом «громадянського нагляду та контролю».
І ось з якою оцінкою вона виступила за заявою Арахамії. Так, головнокомандувач ЗС України не зміг надати плану задуму на 2024 рік. Ні великий, ні маленький, ні асиметричний, ні симетричний. Військові просто сказали, що їм потрібно забирати щонайменше 20 тисяч громадян на місяць. Ця проблема наростала влітку як на Ставці, так і в парламенті при плануванні бюджету на 2024 рік, – розповіла вона на своїй фейсбук-сторінці. — Ця дискусія була непублічною, але напруга наростала, і зараз ситуація така, що якщо військове керівництво не може надати жодного задуму на 2024 рік, а всі їхні пропозиції щодо мобілізації зводяться до того, що потрібно більше людей без пропозиції щодо змін системи ЗСУ, то таке керівництво має піти“.
Найдивовижніше у заявах Арахамії та Безуглої, що вони вважають українців повністю безпам'ятними. Менше трьох тижнів тому, 8 листопада, Володимир Зеленський під час онлайн-участі у конференції Reuters NEXT повідомив: "Про наступний рік ми маємо дуже конкретний план". Я не можу поділитись деталями. Так, ми маємо план. У нас дуже конкретні міста та дуже конкретні напрямки, куди ми йдемо у контрнаступі, — цитує Зеленського його офіційний сайт. — Ми маємо план наступного року. Дуже конкретний план наступного року. Але я не ділитимуся їм”.
Хто має знати план війни
На випад Безуглою у бік військового керівництва було багато емоційних відповідей. Інформативну відповідь дав волонтер Роман Донік. “Маріанно Безугла, ви дійсно хочете про це поговорити? Впевнені? Ок, поговоримо про це. Проблема в тому, що Генштаб має план дій. Навіть дещо. Таке завдання Генштабу ставили на Ставці та у Міністерстві оборони. Причому давно. І це не секрет якийсь. І ці плани опрацьовано. І там все пораховано. Скільки людей потрібно відмобілізувати, скільки та якої зброї потрібно, скільки боєприпасів. Скільки бригад розгорнути | З якою технікою. І найголовніше, скільки грошей. У американських доларах. У цьому є кілька варіантів планів. Наприклад, [з результатом] на кордоні 91 року у 24 році. І 25-го. І на кордоні на момент повномасштабки. В наступному році. І 25-го. Це все пораховано. Там уміють у плануванні”.
Зрозуміло, чому Зеленський відмовляється розкривати широким масам деталі плану війни. А ось чому Арахамія та Безугла кажуть, що такого плану немає і вимагають від керівництва ЗСУ надати цей план парламенту — це дуже цікаве питання.
Висуваючи свої претензії Генштабу ЗСУ та головнокомандувачу ЗСУ Валерію Залужному, Арахамія та Безугла не підкріплюють їхніми посиланнями на законодавство. І справа тут не в тому, що вони полінувалися, а в тому, що немає жодних законодавчих норм, які зобов'язують військове керівництво ділитися своїми планами з депутатами. План війни взагалі не призначений для депутатських очей та вух.
“Якщо проаналізувати нове провокаційне повідомлення Маріанни Безуглої, то видно, що вона намагається грати на емоціях людей, яким невідомо, що ніхто з командирів ЗСУ, включаючи головнокомандувача, не повинен доповідати Мар'яні Безуглой про стратегічні плани, бо вона лише заступниця. голови комітету і бере участь у Ставці верховного головнокомандувача. Більше того, вона не має ні відповідної військової освіти, ні відповідних рівнів допуску до державної таємниці”, - зазначають аналітики міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm. До речі, це повною мірою стосується й Арахамії, яка теж не є членом Ставки.
В оцінці InformNapalm ключовий момент полягає в тому, що Безугла намагається грати на емоціях людей. Чи Арахамія і Безугла всерйоз розраховують, що своїми заявами вони змусять військове керівництво поділитися з депутатами військовими секретами. Вони мають інше завдання — викликати в українців негативні емоції на адресу військового керівництва, яке нібито не має плану війни.
Зміна політичного плану
Звичайно, тут напрошується припущення, що всі ці звинувачення знадобилися просто для того, щоб відставки Валерія Залужного і виправдати цю відставку в очах суспільства.
Справді, Безугла прямо говорить про цю свою мету. Свою посаду голови підкомітету з «громадянського нагляду та контролю» за Залужним вона отримала якраз того дня, коли в The Economist вийшла стаття Залужного, яка викликала протилежні оцінки Білого дому та Банкової. виступила проти Залужного: «Не скоординувати таку статтю з верховним головнокомандувачем – це свідчення військово-політичної кризи». А зараз вона відкрито вимагає відставки Залужного за те, що вона, за її словами, «не змогла надати плану задуму на 2024 рік».
Проте відставка Залужного – це головна мета. Скоріше, головною метою є дискредитувати все військове керівництво. А відставка Залужного буде лише наслідком.
У понеділок, 27 листопада, Безугла виплеснула нові звинувачення на Залужного та все військове керівництво. “Незалежної системи оцінки ефективності операцій ЗСУ, що проводяться, немає, мої спроби її ввести наштовхувалися на внутрішній опір. Ні генерала не покарано», — обурюється вона.
Навіщо це все потрібно? Відповідь можна знайти в інтерв'ю Арахамії на 1+1. Він розповів про перспективу того, що доведеться йти на домовленість із ворогом. І будь-які домовленості, окрім повної перемоги України, мають, за словами Арахамії, проходити через референдум.
“Якщо хтось підписуватиме і це потрібно буде ратифікувати в парламенті, то в парламенті просто один одного вб'ють. Дуже полярні погляди будуть. І такі речі, я вважаю, треба робити лише через референдум. Коли народ скаже, що треба так, я зроблю це, не дивлячись — просто свою думку далі засуну і робитиму так, як скаже народ», — розповів лідер «слуг народу» у Верховній Раді.
Тобто Арахамія вже почав готувати громадську думку до таких домовленостей із ворогом, за які «у парламенті один одного вб'ють». Звичайно, тут постає питання, чи Банкова санкціонувала ці одкровення.
Із цього приводу є дві версії. Одна припускає, що весь час після 24.02.2022 на Банковій конкурували «партія війни» та «партія переговорів», нагадаємо, очолює «делегацію України для участі в переговорах з Російською Федерацією щодо підготовки та погодження проекту». договору про гарантії безпеки України», створену указом Зеленського 4 квітня 2022 р. Спочатку домінувала «партія переговорів», потім узяла гору «партія війни».
В інтерв'ю на “1+1” Арахамія, до речі, чітко окреслив цей момент: це сталося після приїзду до Києва британського прем'єра Бориса Джонсона 9 квітня 2022 р. "Коли ми повернулися зі Стамбула, приїхав Борис Джонсон до Києва і сказав, що ми [українська делегація] взагалі не будемо з ними [російською делегацією] нічого підписувати - і давайте просто воюватимемо", - розповів він.
Поки що, схоже, «партія переговорів» намагається повернути собі ініціативу. І телевиступ Арахамії – чітка ознака цього.
Але це лише одна з версій. А інша версія каже, що жодних партій війни та партій переговорів насправді немає. Просто команда Зеленського завжди мала два політичні плани: план А воювати, план Б домовлятися. І зараз чаша терезів начебто починає схилятися у бік «плану Б».
Незалежно від того, яка з версій ближча до істини, якщо Банкова дійде думки про переговори, їй доведеться якось пояснювати це народу. І найзручніше пояснення – зробити винними військових. Народ розповідатиме, що парламент та уряд зробили для військових усе можливе і неможливе, але військове керівництво допустило безліч прорахунків і не зуміло забезпечити переможний результат.
Нагадаємо, що влада готується до цього вже півтора роки. Ще у квітні минулого року ДБР розпочало розслідування, яке має допомогти звалити на військових провину за здачу півдня. "У вузьких політичних колах справу про окупацію півдня вже називають справою Залужного", - розповіла BBC News Україна два місяці тому.
Влада ризикує, що військова у відповідь почне публічно висувати претензії до політиків. “Головну проблему замовчують: а як готувалися до війни? ЗСУ прийняли бій усіма силами та коштами, які були наявні. А тепер уже можна легко писати про те керівництво ВСУ, про не тих воїнів і не таку оборону, а головне просто звинуватити в усьому ЗС України”, — прокоментував заяви Безуглої полковник ЗСУ Анатолій Штефан.
Події, схоже, починають пришвидшуватися. І саме в цей час зростає небезпека помилок, які не можна виправити.
