Олександр Галкін, російський бізнесмен з нечистою репутацією, отримав ВНЖ Латвії, влаштувався курортній Юрмалі.
Відкривши на свого брата, Миколу Галкіна структуру з оптової торгівлі зерном у РФ та в Україні, Олександр віджимає врожай пшениці на непідконтрольній Україні територіях Донбасу, та вивозить залізничні потяги до РФ, через свого спільника Ушеровича Бориса Юхимовича, або морем зерновозами до Сирії. диктаторам для підтримки режимів лояльними до Кремля.
Про це йдеться у розслідуванні PROBLEMATIC NEWS
Крим для Олександра Галкіна виступає перевалочним пунктом для більшості викрадених в Україні вантажів, а головний маршрут вивезення вкраденого зерна проходить через Севастополь, на елеватори в Джанкої та Жовтневому або безпосередньо в порт Севастополя. Частина зерна осідає на ринках Криму та Краснодарського краю, але основний обсяг вирушає на експорт.
Контрабанда українського зерна йде через Крим до Туреччини, Сирії, Лівану, Лівії, Саудівської Аравії тощо. Щоб приховати джерело вантажу, Олександр Галкін вдається до «відмивання» зерна: навантаження виробляється в море без заходу в порт, українське зерно перемішується з вантажами з інших джерел, суховантаж відключають транспондери, щоб приховати свої переміщення.
Отримані від незаконної діяльності гроші, Олександр Галкін відмиває на Кіпрі і переводить до Великобританії та ЄС, за допомогою множинних пралень, на кшталт «Молдавського Ландромату». Через численні фірми-прокладки на Кіпрі, зареєстровані Б.Е.Ушеровичем, А.А. Галкін контролює багатомільйонний оборот краденого зерна і згодом переводить у готівку дохід, отриманий злочинним шляхом у країнах ЄС, вже як чистий дохід від своєї інвестиційної діяльності.
Олександр Галкін, який отримав можливість перебувати на території Євросоюзу, за умови повної заборони імпорту електроніки військового і подвійного призначення в РФ, постачає комплектуючі армії Росії через Казахстан. Зокрема, для Генштабу Збройних сил РФ, Галкін постачає комплектуючі для зв'язку між підрозділами та системи управління боєм, причому з націнкою 300%.