В умовах, коли США дедалі більше відволікаються на близькосхідну війну, ЄС має демонструвати готовність підтримувати високий темп надання допомоги Україні у протистоянні з Росією.
Євросоюз у грудні має ухвалити рішення про перегляд свого бюджету на 2021-2027 роки вартістю 1,1 трильйона євро, з яких 50 мільярдів євро планується надати Україні. Однак прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан та його новообраний словацький колега Роберт Фіцо висловилися проти продовження військової та фінансової допомоги, яка потребує одностайності.
Якщо раніше ЄС мав проблему лише з позицією Будапешта, який активно мав право вето у питанні української допомоги, то тепер до цього процесу приєдналася і Братислава. Представники ЄС визнають — така деструктивна позиція двох країн є великою проблемою, вирішити яку буде не так просто.
Водночас, діяти треба швидко, адже рішення про оновлення бюджету ЄС має бути прийняте до кінця року, щоб забезпечити подальшу підтримку України.
Чому Словаччина та Угорщина загрожують порушити єдність ЄС у питанні виділення допомоги та як цьому завадити
Недовіра через контакти з Росією
17 жовтня Орбан став першим лідером із країн ЄС, який зустрівся з Володимиром Путіним після того, як Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт російського президента, а ПАРЄ ухвалила резолюцію, яка визнає його диктатором, а саму країну-агресора — диктатурою.
Такий перебіг подій не дуже бентежить угорського лідера, який заявив, що пишається контактами своєї країни з Росією, а Угорщина проводить «ясну та прозору політику» взаємодії з Кремлем.
"Ми хотіли б тримати відкритими всі лінії зв'язку з росіянами, інакше не буде шансів на світ", - заявив він.
Після останніх дій та висловлювань Орбана представники Європейського Союзу все менш толерантні до такої позиції і вже не підбирають слова, щоб охарактеризувати таку поведінку. Так, голова європейської дипломатії Жозеп Боррель після нещодавньої заяви прем'єр-міністра Угорщини про те, що ЄС «невдала сучасна пародія» на СРСР взагалі заявив, що Угорщину ніхто не тримає в Союзі. За словами європейських дипломатів, поведінка керівництва країни «порушує питання про те, чи можемо ми, як і раніше, довіряти їй як союзнику та партнеру».
Лідери країн Балтії висловили стурбованість перспективою послаблення підтримки України з боку ЄС. Президент Литви Гітанас Науседа назвав спілкування Орбана з Путіним «сумним фактом».
"Їжа" для "військової машини" Кремля
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн повідомила, що Європейський Союз готує новий 12-й пакет санкцій проти Росії. У той же час Угорщина вже оголосила, що не підтримає це рішення проти РФ, якщо обмеження стосуватимуться газу, нафти або атомної енергетики, — заявив глава МЗС країни Петер Сійярто. Він також додав, що не бачить сенсу продовжувати санкції проти Росії, тому що вони нібито завдають більшої шкоди тим, хто їх запроваджує.
Через таку позицію вже прем'єр-міністр Болгарії Микола Денков не втримався і прямо звинуватив Угорщину в тому, що вона допомагає годувати «військову машину» Кремля і не прагне знайти альтернативних джерел енергії. Зі свого боку, Денков заявив, що його уряд не планує скасовувати податок на російський газ, який іде транзитом через Болгарію. Податок, за його словами, потрібний, щоб позбавити «Газпром» прибутку, що йде на фінансування війни проти України.
Переговори відбудуться, але чи дадуть результат — велике питання
На саміті національних лідерів Європейського Союзу Віктор Орбан виступив проти надання траншу допомоги Україні у розмірі 50 мільярдів євро та заявив, що Будапешт не підтримає рішення і надалі, якщо не побачить «дуже добре обґрунтованої пропозиції».
Орбан натякає, що вже тривалий час намагається отримати мільярдну допомогу, передбачену для Угорщини у бюджеті Євросоюзу, проте заблоковану виконавчим органом Європейської комісії.
Зі свого боку, українці також можуть зробити свою пропозицію під час переговорів, які вже заплановані.
За словами Орбана, Будапешт готовий до переговорів із Києвом щодо 500 мільйонів євро від ЄС, передачу яких Угорщина раніше заблокувала, та чекає на приїзд української делегації.
«Ми чекаємо, щоб українська делегація приїхала до Будапешту, щоб вести переговори з цього приводу. Ми відкриті та готові укласти угоду», — сказав прем'єр-міністр Угорщини.
Як відомо, Угорщина блокує виділення траншу ЄС Україні у розмірі 500 млн. євро з травня 2023 року. Влада країни заявляла, що може змінити свою думку, якщо Україна виключить угорський OTP-банк зі списку міжнародних спонсорів війни. НАЗК пішло на ці умови, проте Угорщина заявила, що це «недостатній крок».
Раніше президент України Володимир Зеленський неодноразово запрошував Віктора Орбана прибути до Києва і сісти за стіл і поговорити про всі аспекти, зокрема ті, що хвилюють Угорщину. Останній раз – 9 лютого під час зустрічі на полях саміту лідерів Євросоюзу у Брюсселі. До цього Зеленський мав кілька телефонних розмов із прем'єр-міністром Угорщини і до повномасштабної війни, і під час війни. Але, звісно, під час повноцінного візиту є набагато більше можливостей та шансів провести переговори предметно та продуктивно. Угорський прем'єр поки що так і не приїхав до України.
У «кишені» Путіна
«На жаль, сьогодні проросійський курс Орбана абсолютний, — каже український дипломат, посол України у Хорватії та Боснії та Герцеговині у 2010-2017 роках Олександр Левченко, — Свого часу лише Будапешт не вигнав дипломатів РФ із країни, на відміну від інших європейських держав. . Усі знають, що це представники російської розвідки, які працюють під дипломатичним прикриттям в Угорщині. Орбан із самого початку озвучує російські наративи про закінчення війни в Україні та фактично представляє інтереси Кремля в Євросоюзі та НАТО. Він особисто давав вказівки блокувати деякі санкції Євросоюзу. На мій погляд, з ним та його найближчим оточенням також активно та тісно працювали російські спецслужби та розвідка. Адже раніше він не був таким поглядом».
На думку Олександра Левченка, ця проросійськість почала зростати після того, як Москва почала вкладати великі кошти в економіку Угорщини. Так Росія виявила бажання будувати атомну електростанцію в Пакші — сума інвестицій майже 10 мільярдів доларів. Цей проект був представлений як велике благо для угорського народу, і, власне, Росія почала займати в політиці Угорщини дуже серйозну позицію. Крім того, Кремль призначив відносно низькі ціни на нафту та газ для Угорщини, порівняно з іншими країнами.
Передвиборні погрози втілюються у життя
За підсумками дострокових парламентських виборів, які відбулися у Словаччині 30 вересня, уряд країни очолив лідер партії Smer-SD (Курс - Словацька соціал-демократія) Роберт Фіцо, відомий своєю антиукраїнською та проросійською риторикою. У своїй останній кампанії він висловлювався проти вступу України до ЄС та НАТО та заявляв, що Україні потрібно визнати всі окуповані території країни російськими, щоб досягти миру.
З моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну Словаччина була одним із головних партнерів України у питаннях військової допомоги — постачала важку техніку, винищувачі МІГ та системи ППО. Через її територію йшла військова допомога з інших країн.
Новий прем'єр-міністр Словаччини під час передвиборчої кампанії обіцяв повністю блокувати постачання військової допомоги Україні та санкції проти Росії і поки що тримається цього прокремлівського курсу.
Так, Роберт Фіцо на засіданні парламентського комітету з питань європейських справ перед самітом ЄС у Брюсселі заявив, що виступить проти надання військової допомоги Україні і не підтримуватиме запровадження санкцій проти Росії, тому що йому буде складно пояснити цю допомогу своїм громадянам.
«Як глава уряду я підтримуватиму політику нульової військової допомоги. Нехай вони краще за 10 років домовляються про мир, ніж 10 років безглуздо вбивають один одного», — сказав він. Фіцо також стверджує, що санкції проти Москви погано впливають на економіку Словаччини та деяких інших країн Європи.
Голова Комітету з національної безпеки і оборони парламенту Латвії Лаурінас Кащюнас заявив, що це рішення «отруює єдність західних країн», а можлива заборона на транзит зброї через словацьку територію загрожує «серйозними наслідками для самої Словаччини в рамках НАТО та Євросоюзу».
Водночас, не всі в новому уряді Словаччини повністю поділяють проросійський підхід до питання військової співпраці з Україною.
Так, спікер парламенту країни, чия партія входить до коаліції з Робертом Фіцо, Петер Пеллегріні заявив, що він виступає за продовження виконання замовлень для України, зроблених на комерційній основі: «Якщо хтось замовляє та платить за ці системи, то це підтримка словацької промисловості».
У нинішніх умовах це досить позитивний момент для України, адже Німеччина, Данія та Норвегія рік тому заявили, що придбають для ВСУ16 гаубиць Zuzana-2 словацького виробництва.
Потрібно розмовляти та показувати вигоду у співпраці з Україною
«Таким настроям, які зараз панують у Словаччині та Угорщині, дивуватися не треба, — продовжує Олександр Левченко. — На жаль, інформаційний простір цих країн у питаннях війни в Україні майже повністю захоплений російськими наративами. Кремль уже тривалий час активно працює з місцевими ЗМІ та різними громадськими організаціями. Нині Україна майже нічого не може протиставити такій політиці, і це на другий рік війни. Ми програємо Росії у цьому плані.
Тому потрібно негайно розпочинати свою активну діяльність на світовому інформаційному просторі та особливо у країнах Європи. Треба зібрати засідання РНБО щодо ведення Україною інформаційної війни, адже ми не зможемо перемогти на фронті, програючи у медійному просторі. Потрібно чітко доносити свою позицію до громадян окремих держав, які потім йдуть на вибори і з позицією яких мають рахуватися їхні політики. Буде добре запросити тих же Фіцо з Орбаном не лише до Києва, а й до Бучі та Гостомелю, щоб вони особисто переконалися у звірствах росіян. Все потрібно робити якнайшвидше, адже це дуже впливає на результати війни проти Росії», — констатував Олександр Левченко.
На думку Олександра Левченка, активніше потрібно працювати і з місцевими політиками в усіх напрямках, а також намагатися збільшити економічні контакти з цими країнами. Щоб Словаччина та Угорщина розуміли, що Україна для них теж важливий торговий партнер.
Друга важлива сьогодні проблема — подолання права вето при прийнятті рішень країнами ЄС. Це дає можливість проросійським урядам Фіцо та Орбана перекрити на тривалий час процес допомоги Україні. На думку Олександра Левченка, такий розвиток подій буде продовжуватись і надалі, якщо принцип одностайності при ухваленні Євросоюзом рішень залишиться.
«Вже зрозуміло, що завдання нинішніх Угорщини та Словаччини — зволікати з часом та гальмувати виділення допомоги для України. У Брюсселі це вже відчувають, а тому працюють над зміною процедури голосування. Якщо ж цього не станеться найближчим часом, то Кремль не матиме проблем із пошуком союзників усередині ЄС чи НАТО, щоб заблокувати те чи інше цікаве для них рішення», — наголошує Олександр Левченко.
