Паливні фаворити та ілюзія економії: що не так з тендерами Харківської міськради

Протягом перших шести місяців 2024 року у Харківській області державні установи, органи місцевої влади та підпорядковані ним підприємства провели понад 10 тисяч тендерів. Аналітичний центр “Обсерваторія демократії” дослідив, хто постачає паливо комунальним підприємствам Харкова, а також проаналізував діяльність Централізованої закупівельної організації Харківської міської ради.

"Золотий стандарт" кумівства

Закупівля Харківською обласною військовою адміністрацією деревини для будівництва фортифікації за завищеними цінами у підозрілих новостворених компаній вкотре продемонструвала, що прямі договори (на противагу конкурентним тендерам) сприяють переплатам з бюджету. Втім, навіть закупівлі з відкритими торгами не гарантують чесної конкуренції та відсутності корупційної складової.

Так, після запуску системи електронних закупівель Prozorro (використання якої стало обов'язковим для всіх державних замовників у 2016 році), чиновники винайшли кілька схем для обходу системи. Незабаром після цього, журналісти почали писати про найпопулярніші з них. Зокрема, про “дискримінацію учасників” (створення технічного завдання під конкретного переможця), використання “спаринг-партнерів” (компаній, з якими є домовленість про їх фіктивну участь у торгах), перемогу фіктивних підприємств та вибірковість при визначенні переможця (ігнорування порушень у "необхідних" підприємств). Ці методи дозволяють “фірмам-лідерам” (чиновників чи наближених до них осіб) отримувати державні замовлення.

"Фаворитизм" під час проведення публічних закупівель Харківською міською радою не обмежується будівельним бізнесом та відновленням, що було темою одного з наших попередніх досліджень. Зокрема, використання вищезгаданих “виборчості щодо переможця” та “дискримінації учасників” простежується при закупівлі комунальними підприємствами міста паливно-мастильних матеріалів.

Важливим елементом таких “запрограмованих” закупівель є післяплата через 2-4-6-12 місяців після поставки товару, що відлякує потенційних учасників. Втім, якщо цього виявляється недостатньо, і якась компанія пропонує більш вигідні умови, ніж фірма-фаворит - таку пропозицію відхиляють на користь "потрібної". Для цього стане в нагоді "виборчість при визначенні переможця" - замовник знаходить формальні причини відхилити більш вигідну пропозицію, а можливі порушення з боку "фаворита" ігнорує.

Протягом перших 6-ти місяців 2024 року Харківська міська рада, її підрозділи та комунальні підприємства уклали 18 договорів вартістю понад 1 млн. грн. кожен на постачання бензину та/або дизеля. Загальна ціна закуплених пально-мастильних матеріалів за цими контрактами склала трохи менше ніж 186,5 млн. грн. Із них 116,1 млн. грн. за 9-ти договорами отримало товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Золотий стандарт К".

Засновником та кінцевим бенефіціаром "Золотого стандарту" є Батвінов Костянтин Леонідович - людина з оточення харківського міського голови Ігоря Терехова. Родина Батвінових хрестила сина Анни Кузнєцової, екс-заступника директора КП “Харківські звістки” та близької людини Терехова.

У 2013 році Костянтин Батвінов, який був співвласником мережі автозаправок "Спіка", разом із компаньйоном продав її нині підсанкційному олігарху Курченку, але залишився працювати в ній. Наприкінці 2014-го започаткував “Золотий стандарт К”. Успішність нового бізнесу збіглася із обранням Терехова на посаду Харківського міського голови. Компанія почала одержувати контракти від міських комунальних підприємств. У підсумку “Золотий стандарт” за перше півріччя 2024-го отримав 50% найдорожчих контрактів на постачання палива (понад 1 млн. грн.) та 62,3% усіх коштів. Проте в інших громадах регіону жодного тендеру компанії виграти не вдалося.

Крім "Золотого стандарту" Батвінова, контракти на постачання бензину та дизпалива вартістю понад 10 млн. грн. отримали ТОВ “Калам” та ТОВ “Брент ойл-95” – 28,6 та 28,2 млн. грн. відповідно. Обидві компанії пов'язують із уже колишнім першим заступником Харківської обласної адміністрації – Олександром Скакуном.

Централізована закупівельна організація

Недостатня прозорість бюджетних видатків та ймовірні корупційні зловживання чиновників як ніколи гостро сприймаються громадськістю та дедалі частіше стають резонансним приводом для критики місцевої влади. Тому наприкінці лютого 2023-го на позачерговій сесії міські депутати проголосували за створення комунального підприємства “Централізована закупівельна організація Харківської міської ради”. Як тоді заявив міський голова, діяльність підприємства має антикорупційну спрямованість та за рахунок оптових замовлень дозволить економити бюджетні кошти.

Протягом перших шести місяців 2024 року Централізована закупівельна організація оголосила 120 тендерів, у тому числі підписанням договору завершилися 69 (57,5%). Більшість скасованих торгів (46 із 51-го) не відбулися через відсутність пропозицій. Крім цього, будівельні ґрунти та емалі на 8,5 млн. не вдалося придбати через “існуючі технічні помилки, пов'язані з некоректною синхронізацією даних у системі Prozorro”. Ще одні торги – на кам'яну сіль загальною вартістю майже 5 млн. грн. – скасували через “відсутність подальшої потреби у закупівлі товарів, робіт та послуг”. Усі пропозиції у тендерах на закупівлю бензину, дизеля та скрапленого газу на суму 7,3 млн. грн. та кам'яної солі на 19 млн. відхилив замовник. А закупівля послуг із поводження з побутовими відходами вже шостий місяць перебуває на етапі подання пропозицій.

Які категорії товарів все ж таки вдалося закупити через “Центральну закупівельну організацію” і скільки це коштувало місцевому бюджету – наводимо на інфографіці нижче.

Найбільше коштів "Централізована закупівельна організація" витратила на закупівлю електроенергії (362,1 млн. грн.). І незважаючи на твердження Ігоря Терехова, що діяльність цього комунального підприємства має сприяти зниженню рівня корупції та підвищенню відкритості, реальність суттєво розходиться зі словами. З 18-ти контрактів, які були укладені на постачання електроенергії, 13 отримали компанії ТОВ “Енера Суми” та ТОВ “Ел-енерго” – 6 та 7 відповідно, отримавши за це 152,7 та 162,9 млн. грн. Відповідно ці дві компанії майже навпіл розділили 87% усіх коштів, витрачених ЦЗО на електроенергію. Вони жодного разу не конкурували між собою (коли “Енера Суми” брала участь у торгах, тоді “Ел-енерго” – ні, і навпаки), більшість тендерів мали лише одного учасника, а у двох випадках із чотирьох, коли у “Ел-енерго” ” були конкуренти, компанія перемагала, незважаючи на вищу ціну. Подібна ситуація відмічена і в інших групах закупівель. Зокрема, 4 найдорожчі підряди на постачання палива отримав вищезгаданий “Золотий стандарт К”, хоча його пропозиції і були дорожчими за конкурентів. Ідентична ситуація склалася і навколо моторної та трансмісійної олії – переможцем у тендерах стало ТОВ “СП Юкойл”, незважаючи на наявність більш вигідних пропозицій.

Не знайшли свого підтвердження і слова міського голови про економію внаслідок оптових замовлень через новостворене КП. 53 із 69 (76,8%) тендерів, які закінчилися підписанням договорів, “Централізована закупівельна організація” проводила для одного комунального підприємства. Відповідно, понад 3/4 всіх організованих торгів комунальні підприємства могли б проводити самостійно із непоганим результатом. Наочний приклад – тендер, організований ЦЗО у червні 2024 року для “Харківських теплових мереж”, на 5 акумуляторних батарей загальною вартістю менш як 15 тис. грн. У березні 2024 року КП “Централізована закупівельна організація Харківської міської ради” уклала договір на закупівлю 27 750 пачок офісного паперу формату А4 на загальну суму 4,1 млн. грн. (148,74 грн./упаковка). Натомість “Південна залізниця” придбала меншу кількість паперу з подібними характеристиками за нижчою ціною – 123,8 грн. Тобто переплата на всьому обсязі замовлення склала понад 692 тис. грн., і це при більшому обсязі замовлення та “оптових цінах”.

Висновки

Аналіз закупівель паливно-мастильних матеріалів Харківською міською радою та її комунальними підприємствами, а також торгів організованих КП “Централізована закупівельна організація” у першому півріччі 2024-го продемонстрував, що хоча переплати з бюджету на третій рік повномасштабної війни сприймаються суспільством вкрай гостро, корупційна складова тендери нікуди не зникла.

Так, у низці закупівель Харківської міської ради простежується “фаворитизм” – коли підряди та замовлення одержують компанії, якими володіють представники місцевої влади або наближені до них. Зокрема, 62,3% коштів на придбання бензину та дизеля комунальними підприємствами Харкова отримує компанія “Золотий стандарт К”, якою володіє людина, яка тісно пов'язана з близькою людиною міського голови.

Не змінило суттєво ситуацію та підстави КП “Централізована закупівельна організація”, яка, за словами Ігоря Терехова, має сприяти економії коштів та антикорупційності при публічних закупівлях. Так, ЦЗВ стало одним із тих КП, яке уклало договори на постачання палива із “Золотим стандартом” на загальну суму понад 22 млн. грн. Окрім цього, ознаки “фаворитизму” та корупційності простежуються і в інших сферах, зокрема під час постачання витратних матеріалів для обслуговування парку громадського транспорту та електроенергії.

Одним із аргументів на користь створення “Централізованої закупівельної організації” міський голова називав можливість комплексних закупівель одразу для кількох підприємств, що дозволить отримати вигідніші ціни за рахунок опту. Втім, понад 3/4 тендерів (53 із 69-ти) ЦЗО проводило лише для одного КП, відповідно, жодної вигоди від укладання цих договорів саме “Централізованою закупівельною організацією” – немає. Крім цього, спостерігається тенденція до "подрібнення" тендерів. Наприклад, на закупівлю електроенергії проведено 18 торгів, 6 – на паливо, по 4 – на автомобільну олію та кварцовий пісок. Об'єднавши кожну з цих груп, можна було б справді заощадити за рахунок обсягу замовлення, проте чи не головний сенс створення ЦЗО de facto ігнорується.

У результаті ситуація із закупівлями Харківської міської ради та комунальних підприємств громади у 2024 році залишається майже незмінною. Усі ті проблеми та недоліки, які мали місце і раніше (“фаворитизм”, корупційність і, як наслідок, завищена вартість предметів закупівлі) – нікуди не поділися. А спроби вирішити ці проблеми та заощадити міські кошти залишилися лише на папері та у заявах міського голови.