Перша пропозиція у законопроекті, пов'язаному з регулюванням лобістської діяльності в Україні, була зареєстрована у Верховній Раді у 2020 році.
Лобізмом прийнято називати будь-який вплив на законодавчу чи виконавчу владу держави з метою відстоювання інтересів певної комерційної структури чи групи осіб із бізнесовими інтересами.
Нині лобізм у світі є бізнесом із багатомільярдним оборотом, відрегульованим на законодавчому рівні. Першопрохідниками у лобістській діяльності були представники американського бізнесу на початку 20 століття. Згодом лобізм став звичайним явищем і в інших розвинених країнах світу.
В Україні поняття лобізму з'явилося із здобуттям незалежності у 1991 році, проте це явище досі належним чином не відрегульоване на законодавчому рівні. Вже близько 20 років ведуться спроби унормувати просування інтересів великого бізнесу в українському парламенті.
Ще у 2009 році Верховна Рада ухвалила Концепцію проекту Закону України «Про вплив громадськості на ухвалення нормативно-правових актів». Українським парламентом також ухвалено Закон України «Про основи державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки». Ці законодавчі ініціативи були покликані врегулювати правові засади лобіювання.
Чи буде чергова спроба узаконити лобізм вдалою?
Перший законопроект щодо лобістської діяльності в Україні, який міг змінити правила гри на полі представлення інтересів бізнесу в органах влади — Тимошенко Ю. та Власенка С. «Про державну реєстрацію суб'єктів лобіювання та здійснення лобіювання в Україні» був зареєстрований у 2020 році. Наразі депутати від правлячої коаліції разом із Національним агентством із запобігання корупції підготували свій законопроект «Про сумлінне лобіювання в Україні», який відповідає Антикорупційній стратегії до 2025 року та Державній антикорупційній програмі на 2023-2025 роки.
Законопроект від НАЗК визначає основні поняття лобіювання, запроваджує національний реєстр лобістів та зобов'язує осіб, які представляють інтереси бізнесу складати звіти про свою діяльність. У ньому також пропонується запровадити Кодекс етичної поведінки для учасників лобіювання, який прямо регулює правила їх співпраці з законодавцями та іншими представниками влади та бізнесу.
Метою законодавчої ініціативи є створення прозорого ринку лобіювання та подолання корупційних схем, поширених у найвищих ешелонах влади.
Пропонована модель лобіювання більше нагадує європейську, ніж американську, яка надто зарегульована майже століття її існування.
Серед інших переваг законопроекту можна виділити таке: ·
прозорість, що дозволяє знайти інформацію про лобіст з відкритих джерел завдяки реєстру та звернутися до нього за послугами; ·
документ дає право лобістам офіційно зустрічатися із представниками законодавчої та виконавчої влади; ·
лобісти можуть стати офіційними співавторами законопроектів та бути присутніми на засіданні комітетів Верховної ради.
Лобізм та громадські організації в Україні
Однією з особливостей запровадження українського варіанта лобізму є вплив законодавчих змін на діяльність громадських організацій.
Завдяки легалізації лобіювання посиляться громадські організації, які матимуть законні механізми адвокації своїх ініціатив. До таких впливових громадських об'єднань можна віднести Центр протидії корупції (ДПК), ГО «Автомайдан» та інші. На відміну від приватних компаній, реєстрація у новоствореному реєстрі лобістів для громадських організацій буде безкоштовною.
У законопроекті прописано ще кілька преференцій для ДО, а саме відсутність адміністративної відповідальності за порушення лобістської діяльності та звільнення від складання окремої звітності.
Як бізнес зможе скористатися послугами лобістів
Згідно з поданим законопроектом, будь-яка компанія має право укласти угоду з лобістом, зазначеною в реєстрі. В іншому випадку лобіст може зареєструватися після підписання контракту із представником бізнесу. Така співпраця є взаємовигідною для будь-якого бізнесу, оскільки допомагає формувати економічну політику компанії та планувати її розвиток.
Законопроект забороняє використання послуг лобістів представниками бізнесу, пов'язаного з країною – агресором: Росією та Білоруссю.
Для порушника закону про лобізм передбачено адміністративну відповідальність — 5400 грн. Порушник вноситься до реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення. Закон передбачає настання відповідальності для порушника через рік після набрання ним чинності.
Як бізнес лобіює свої інтереси у парламенті України
Яскравим прикладом лобізму в Україні є подання на законодавчому рівні тютюнового бізнесу.
Тактика тютюнових компаній полягає у відстроченні та блокуванні ініціатив з контролю над тютюном: реєструється безліч альтернативних законопроектів. Наприклад, до антитютюнового законопроекту №2813 про зменшення привабливості тютюнових виробів для дітей та молоді було представлено 5 альтернативних проектів закону. У результаті закону так і не було прийнято.
Тютюнове лобі представлене депутатами у профільних комітетах Верховної ради та своїми представниками у міністерствах. Вже рік гальмується ратифікація Протоколу про ліквідацію незаконної торгівлі тютюновими виробами, хоча Україна перебуває у світових лідерах із контрабанди тютюнової продукції.
Ще одним яскравим прикладом лобізму в українському парламенті є представлення інтересів грального бізнесу. До 2021 року гральний бізнес у нашій державі був повністю в тіні, не приносячи до скарбниці жодної копійки. Припинити існування азартних ігор директивними методами не вдавалося, тому було вирішено взяти їх під контроль держави.
У липні 2020 року Верховна Рада ухвалила закон №2285-д «Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор», який регулював діяльність грального бізнесу. Закон передбачав створення регулятора грального бізнесу, у ньому були прописані вимоги та обмеження на ринку, вартість ліцензій та правила оподаткування.
Тут і з'явилося потужне лобі, завдяки якому було створено майже ідеальні умови для функціонування легального ринку азартних ігор із низькими податками та спрощеною системою отримання ліцензії. Вже у березні 2021 року народні депутати знову повернулися до питання врегулювання діяльності азартних ігор, було зареєстровано у парламенті 9 нових законопроектів, які пом'якшували функціонування гральних закладів, зменшували вартість отримання ліцензій та оподаткування доходів.
Лише у серпні 2023 року, майже після 1,5 років після початку повномасштабної війни, податкові пільги для грального бізнесу було скасовано, а з 30 серпня було підписано президентом закону про повернення податку з обороту для онлайн-казино.
Незважаючи на тривале знаходження лобіювання інтересів українського бізнесу в тіні, в останні кілька років держава зробила величезні кроки щодо законодавчого врегулювання цієї діяльності з огляду на міжнародний досвід та позиції зацікавлених сторін. Прийняття законодавства про лобізм має стати рушійною силою позитивних змін та запобігти створенню корупційних проявів, а не черговим актом популізму сьогоднішньої влади.
