Російські удари по українській інфраструктурі дуже точні, що вказує на те, що російські війська мають допомогу у визначенні цілей, аналізують міжнародні експерти.
Журналісти Голосу Америки зібрали експертну аналітику, чому найбільших атак з енергетики Україна зазнає саме зараз, а не взимку, і якою має бути достатня реакція Заходу на ці атаки.
Росія продовжує завдавати ударів по енергооб'єктах України вже кілька тижнів. Збитки від березневих атак повною мірою ще не оцінили, але йдеться про мільярди, кажуть у Міненерго. З минулої п'ятниці внаслідок російських обстрілів близько 200 000 абонентів залишаються без електрики на Харківщині та Запоріжжі, десятки тисяч абонентів без світла в Одесі, повідомила 26 березня місцева влада.
Ударами пошкоджено генерацію, відновлення якої потребує часу та коштів. Постачальники кажуть, що ремонт енергооб'єктів триватиме місяці, а щоб відновити ДніпроГЕС, підуть роки.
Росіяни знали, куди били, щоб завдати найбільших збитків, вважає британський аналітик Аура Сабадус. Вона припускає, що військові РФ користуються послугами російських енергетиків, знайомих із українською енергосистемою з радянських часів.
«Надзвичайно, що вони точно знають, куди бити, — каже Сабадус про російські удари по енергооб'єктах України 22 березня. — Це означає, що вони працюють із енергетиками зі свого боку, які точно знають українську систему, і, ймовірно, допомагають військовим завдавати ударів по ключових об'єктах інфраструктури України».
Експерт нагадує, що система побудована за радянських часів, і енергетики в Росії добре знають українську розподільчу мережу та енергосистему загалом.
Також, «як і самі українці, мабуть, знають російську систему», додає вона.
Чому саме зараз?
Хоча багато хто прогнозував масштабні удари по енергетиці взимку, найбільша атака на енергетичну інфраструктуру припала на весну, коли опалювальний сезон майже завершено. Дослідник університету Пенсільванії та Гарварда Бенджамін Шмітт вважає, що Росія активізувала удари зараз, бо намагається скористатися затримкою допомоги від США.
«Чому вони вирішили атакувати зараз? Частково тому, що вони хочуть скористатися часом, коли, зокрема, Сполучені Штати ще безвідповідально не затвердили військове фінансування для України. Це змушує Україну використовувати все більше засобів протиповітряної оборони зараз, коли США не поповнюють артилерію та необхідні протиповітряні засоби», — каже Шмітт Українській службі Голосу Америки.
Конгрес США ще не затвердив запит президента США Джо Байдена на допомогу Україні. Палата представників може повернутись до розгляду відповідного законопроекту після великодніх канікул 9 квітня.
Шмітт закликає американських законодавців «негайно затвердити законопроект про додаткове фінансування, щоб суттєво поповнити запаси України та змінити розрахунки Путіна щодо бомбардувань».
Блекауту енергомережі не відбулося
Метою російського удару 22 квітня було не просто зашкодити, а, як і минулого року, викликати масштабний збій у роботі енергосистеми країни, написав у Facebook міністр енергетики України Герман Геращенко. Проте колапсу системи не сталося.
За більш як два роки війни українські енергетики довели свою витривалість, надзвичайну майстерність та відвагу у швидкому відновленні енергопостачання, кажуть оглядачі. Сабадус у захваті від надприродної роботи, надлюдської роботи, яку виконують українці, щоб у будинках було світло.
«Україна робить абсолютно надприродну, надлюдську роботу, щоб світло горіло. Українські інженери жертвують своїм життям, щоб було світло, але реальність у тому, що Україні потрібна оборона. Треба захищати інфраструктуру так само, як і захищати населення», — зазначає вона.
В «Укренерго» запевняють, що ситуація в Україні нині краща, ніж торік, ремонтних бригад, спеціалізованої техніки та матеріалів достатньо. «У цьому ситуація значно відрізняється від минулого опалювального сезону, коли обладнання було дефіцитне. Єдиний стримуючий фактор — це певний час, який потрібний для того, щоб здійснити всі ремонтні роботи», — йдеться у повідомленні організації від 26 березня.
Також Україна спромоглася значно наростити експорт електроенергії з Європи. Україна приєдналася до європейської енергомережі вже під час війни у грудні минулого року. 26 березня обсяги імпорту електроенергії в Україну вийшли на рекордний рівень за цей рік, повідомили у Укренерго.
Перед Заходом стоїть вибір — або Україна атакує російські НПЗ, або Захід справді забезпечує дієвість нафтових санкцій проти Росії.
Президент РФ, який звик використати енергетику як зброю, не відмовляється від своєї тактики, вважає дослідник університету Пенсільванії та Гарварда Бенджамін Шмітт. Путін сподівається, що українці втомляться від нападів та проситимуть про припинення вогню в обмін на здачу територій, каже Шмітт. Дослідник переконаний, що цього не станеться.
"Українці дуже чітко показують, що ніколи не здадуть свою територіальну цілісність та суверенітет", - говорить він.
А ось західні санкції, на думку аналітика, є недостатньо ефективними. Він зазначає, що перед Заходом стоїть вибір — або прийняти, що Україна ударами по нафтопереробних заводах у Росії фізично обмежує ресурси Кремля для війни, або суттєво посилити ефективність санкцій.
Нафтопереробні заводи в Росії — це «законні військові цілі, з погляду українців, і вони вважають, що таким чином запроваджують фізичні санкції проти російської енергетики, коли західні санкції не мали необхідного ефекту», каже Шмітт
Українські удари можна розцінювати як компенсацію неефективності нафтових санкцій проти Росії, додає він.
Дослідник вважає, що «Група семи» та ЄС встановили ціновий ліміт на російську нафту на надто високому рівні — 60 доларів за барель.
Шмітт також вважає за недостатні заходи США проти російського тіньового флоту. 20 кораблів цього флоту потрапили під санкції і США оголосили про намір і надалі вводити санкції проти таких кораблів.
«Думаю, ситуація дійшла до точки, коли, якщо ви не хочете, щоб Україна не нападала на російські нафтопереробні заводи, то трансатлантична спільнота має справді зайнятися масштабним втіленням санкцій на нафту», — каже аналітик та пропонує найняти більше правоохоронців ЄС та США для забезпечення дотримання санкцій.
Нагадаємо, 22 березня видання Financial Times з посиланням на трьох неназваних осіб повідомило, що США закликали Україну припинити удари по російських нафтопереробних заводах, бо це, мовляв, може підвищити світові ціни на нафту та спровокує помсту з боку РФ. Згодом радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк заперечував, що Вашингтон звертався до України з такими вимогами. "Це фіктивна інформація", - сказав він.
На непідтвердженість такої інформації наголосив і директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. Він висловив припущення, що журналістам авторитетного британського видання могли надати інформацію люди, причетні до російських спецслужб.
«Якщо чесно, таке враження, що ця стаття, що з нею скоріше працювали російські спецслужби, аніж американські особи надавали для неї інформацію. Тому що, на жаль, аргументація, яка там наведена, для людини, яка працює в енергетиці, вона виглядає досить смішно та дуже непрофесійно», — зазначив Харченко у коментарі для Голосу Америки.
На прохання Голосу Америки прокоментувати інформацію у статті Financial Times, у Білому домі 22 березня відповіли: «Ми завжди заявляли, що не заохочуємо і не сприяємо нападам усередині Росії».
"Росатом" допомагає російським окупантам залякувати українських працівників ЗАЕС.
На Заході дедалі потужнішими звучать заклики ввести санкції проти російської компанії в ядерній сфері «Росатом».
Сабадус зазначає, що «Росатом» допомагає окупантам тероризувати українських працівників ЗАЕС.
«Росатом» допомагає армії, і це надзвичайно, що проти них ще немає санкцій, тому що вони дозволяли армії зберігати боєприпаси на території ЗАЕС, також є задокументовані повідомлення, що вони сприяють терористичному режиму та перетворили Запорізьку електростанцію на камеру терору для українських працівників станції». , - Каже експерт.
Про затримання, допити, побиття та вбивства, з якими зіткнулися працівники окупованої Росією Запорізької атомної станції з початку російського вторгнення, написав і журнал Atlantic. Так, заарештованого наприкінці зміни працівника, «звинуватили у спілкуванні з українською владою, а слідчі били його та намагалися змусити дати хибні свідчення», йдеться у статті.
Інші співробітники ЗАЕС розповіли, що у камерах, призначених для 4-6 осіб, утримували до 20 ув'язнених без будь-якої їжі, за винятком того, що могли передати родичі.
