Кожен, хто хоч трохи цікавиться криптовалютами, хоч раз чув ім'я Сергій Тронь, який є видавцем Bitcoin Magazine на території України та Східної Європи, і позиціонує себе як «криптоінвестор».
Мережа просто забита матеріалами, в яких фігурує Сергій Тронь – він здебільшого міркує про майбутнє криптовалют та дає поради космічного масштабу керівництву України, яким чином на цьому заробити мільярди для країни. Заодно розповідає захоплюючу історію про те, як залишився без батька і змушений був годувати сім'ю, але зміг піднятися та стати мільярдером. Причому почав він у 22 роки одразу з посади генерального директора фірми, що займається нафтопереробкою, оптовими поставками палива та транспортними перевезеннями. Ну а далі – пішло-поїхало, у результаті – мільйони доларів США. І все, зауважте, є абсолютно чесним шляхом.
Коментувати тут нема чого. Від таких оповідань, якщо чесно, вже просто нудить. Та й розбирали вже цю кар'єру «людини, яка зробила саму себе», не раз. До того ж і сам Тронь плутається у власній біографії. Наприклад, на скрині вище він «Президент ТОВ «Екоойл», а у Вікіпедії вже значиться таке: «2009 року заснував ТОВ «Екоойл» (м. Донецьк) з видобутку нафти та виробництва продуктів нафтопереробки».
Є й інші нестиковки, але пояснюються вони дуже просто – починав Тронь із «донецькими» у період захоплення ними всієї України, і був спочатку простим номіналом для Нуруліслама та Романа Аркаллаєвих, видатних представників донецької ОЗГ «Люкс». Нуруліслам Аркаллаєв згодом став шановним політиком і тричі обирався до парламенту. Здогадайтеся самі, від якоїсь політичної сили. Слідом за ним, природно, підтягувався і Сергій Тронь – в умі та таланті йому не відмовиш, за гарні очі у «донецьких» нікого не штовхали нагору і не пускали керувати грошовими потоками. Перевірити, що Сергій Тронь пов'язаний із братами Аркаллаєвими, дуже просто – ось витяг з реєстру з приводу ТОВ «Екоойл».
А ось – небагато історії фірми, яка прояснює, яким саме чином «бідний, але працьовитий та чесний» Сергій Тронь заробив свої перші капітали. Що цікаво в цьому випадку – всі кримінальні справи, порушені у 2014 році за фактом постачання палива за завищеними цінами для Міноборони та Укрзалізниці, закінчились нічим.
Ось і весь секрет. Подальше вивчення відкритих даних та реєстрів також підтверджує простий факт: усі свої мільйони Сергій Тронь заробив на пограбуванні держави, а його «криптопроекти» — гігантська афера. Причому це не звичайна «піраміда» для дрібних лохів, які купують «новий перспективний щиткоїн», вона набагато складніша і, схоже, спрямована на тих, у кого більше грошей – на людей (а, можливо, і державу), які готові вкластися в майнінг . Але про це пізніше, а поки що трохи покопаємось у біографії «видавця та криптоінвестора».
І тут ніяк не оминути «Міський комерційний банк», де Сергій Тронь був віце-президентом. До речі, Вікіпедія про це замовчує, але у статті, присвяченій Сергію Троню на цьому ресурсі, є приписка: «Нейтральність цієї статті під сумнівом. Стаття має яскраво виражений рекламний характер. Після вивчення долі банку, в якому Тронь працював віце-президентом, стає зрозумілим, чому він намагається не афішувати свою причетність до банку, який відомий під назвою CityCommerceBank, і був збанкрутований у 2014 році. Попередньо з банку викачали принаймні три мільярди гривень у грошах 2013 року, тобто щонайменше 375 мільйонів доларів. Сергій Тронь був не просто його віце-президентом – він був серед його власників. Спільно із Нурулісламом Аркаллаєвим.
Global Financial Management Group, за якими стояли Тронь та Аркаллаєв, заховано за офшорами з Кіпру та Белізу. Але цікаво, що серед них є українське ТОВ «Патріот Кепітал» із дуже цікавими засновниками.
Власниками ТОВ «Патріот кепітал» є Фрік Роджер Едмунд, громадянин Ліхтенштейну, «дочка» фірми «ДСГ Істеблішмент» з того ж Ліхтенштейну, і двоє громадян України – Діамант Дмитро Іванович та Сачук-Базилевич Олександр Олександрович.
Спочатку про громадян України. Про Діамант відомостей відшукати не вдалося, але з Олександром Сачуком-Базилевичем історія набагато цікавіша. По-перше, на ньому та його сім'ї висить купа боргів, в основному перед «Експобанком», що теж збанкрутував у 2014 році і теж, за дивним збігом, пов'язаним із «сім'єю» Януковича.
Але далі ще цікавіше – стосовно Олександра Сачука-Базилевича намагаються порушити справу про визнання її не повністю дієздатною. Але це ще не все – Сачук-Базилевич проходить обвинуваченим у кримінальній справі №2024100060000812. Вихідників, які розповідають про осудне діяння, знайти не вдалося, але звинувачується він за четвертою частиною статті 185 КК – «крадіжка у великих розмірах». Наразі у позові про визнання Сачука-Базилевича недієздатним відмовлено, а кримінальне у процесі розгляду.
Тут треба згадати про кредит, який не віддає Сачук-Базилевич – його сума складає 1 460 000 доларів, а видано ще в 2007 році. Щось сумнівно, що до «Експобанку» (та й до будь-якої іншої) можна зайти мимохідь і отримати майже півтора мільйона доларів за просто так. Але ще більш приголомшливо те, що всі суди відмовили «Експобанку» у позові. Тобто Олександр Сачук-Базилевич зумів кинути банк сім'ї. Щось віриться важко. Швидше за все, історія така сама, як і з CityCommerceBank – йдеться про виведення грошей.
Але виникають очевидні питання: або співвласника CityCommerceBank (через Global Financial Management Group і ТОВ «Патріот кепітал») Олександра Сачука-Базилевича у такий спосіб намагаються вивести як із справи про крадіжку, так і зі справи про борги перед «Експобанком» (позов ще триває, незважаючи на рішення касації), або він справді хворий. Але тоді питання ще цікавіше – а що він робить у такій компанії? Тому що партнер Сачука-Базилевича з ТОВ «Патріот кепітал» Фрік Роджер Едмунд є власником трьох фірм, зареєстрованих у Великій Британії: CHIPION SERVICES LIMITED (09696630), HYDRO INDUSTRIAL LIMITED (04680533) і DUNAGE. Всі вони ліквідовані, але HYDRO INDUSTRIAL LIMITED заявляла своїм видом діяльності "виробництво та передачу електроенергії".
А володів фірмою, нагадаємо, компаньйон Сергія Троня та братів Аркаллаєвих, громадянин Ліхтенштейна Роджер Фрік. Швидше за все, він також є підставною особою, але тут треба повернутися до біографії Троня, який заявляє, що є власником White Rock Management – компанії, яка займається «інвестиціями у технології та будівництво дата-центрів». Останні – саме майнінгові ферми.
Про цю частину бізнесу Троня докладно писали, можна ознайомитись тут. Але є кілька моментів, на які слід звернути увагу. Схоже, що майнінг криптовалют був для Сергія Троня спочатку особистою ініціативою – він зацікавився цією сферою після різкого стрибка Біткоіна, який спочатку нікому не потрібний. Але коли його зростання почало обчислюватися тисячами відсотків, туди кинулися всі. Більшість просто купувала. Але Тронь, схоже, вник у проблему і зрозумів, що краще майнути. Потім, щоправда, з'ясувалося, що це коштує дуже великих грошей – як на обладнання, так і набагато дорожче, — на електроенергію. Тому, схоже, від майнінгових ферм у Британії вирішили відмовитись.
Однак, як там було насправді – невідомо. Важливе інше. Сам Сергій Тронь називає себе фундатором компанії White Rock Management. В українських реєстрах є Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вайт Рок інветсмент». Англійською його назва звучить як White Rock Management. Але виписка з українського реєстру.
А ось – структура White Rock Management AG із швейцарських реєстрів:
Прізвища Тронь тут нема. Чи це означає, що він не має відношення до компанії? Ні. Просто він – не її бенефіціар, а знову – підставна особа. Можливо, що частина White Rock Management AG справді належить Сергію Троню, не дарма ж він виводив гроші «сім'ї» стільки років і стільки років обслуговував донецьких, але явно не основна. Серед прізвищ у структурі компанії привертає ім'я Олександр Воронов. Він був директором у Фонді "Вайт Рок інветсмент" Сергія Троня. До речі, зверніть увагу на фінансові результати цього фонду:
Воронов увійшов до White Rock Management AG як голова правління лише у 2023 році. Ще один цікавий персонаж – Олег Цигура. У фонді він з моменту заснування у 2018 році. Цигура пов'язаний із постачанням ільменіту з материкової України на завод Фірташа в окупованому Криму.
А тепер два плюс два: White Rock Management AG заснована у 2018 році невідомо ким (швейцарські реєстри закриті), але керує компанією людина, пов'язана з Фірташем та російськими спецслужбами – спробуйте поставити стратегічну сировину до окупованого Криму просто так. Його на цій посаді змінює Джованно Сальветі, який мешкає в Москві. Потім на його місце приходить Олександр Воронов, який працював директором у Києві, у Фонді "Вайт Рок інвестмент" Сергія Троня.
А тепер ще один факт із великої біографії Сергія Троня. Він сам особисто пише, що був "співзасновником, а згодом головою наглядової ради компанії "УкрТВС", яка займається виробництвом ядерного палива". Історія, як цю УкрТВС створили росіяни, а потім намагалися видавити через неї американську Westinghouse Electric з України – тут. У 2019 році Тронь за цю історію мало не сів, але врятувала зміна влади. І він виринув уже як криптоінвестор.
А тепер – про криптоаферу, яка ховається за White Rock Management AG. Сергій Тронь активно просуває у публічному просторі ідею про надзвичайну цінність криптовалют та їхнє велике майбутнє. Достатньо вбити в пошукову систему його ім'я та прізвище і подивитися видачу. Кому цікаво – може навіть почитати його вигадки. Але суть у тому, що за цим криється – Тронь у такий спосіб намагається донести думку про те, що майнути крипту – супервигідне заняття. Звичайно, ця думка – не для дрібного лоха, який купив на останні гроші якийсь черговий «щиткоїн». Це – для лоха великого, який може собі дозволити купити цілу майнінгову ферму і чекати, доки мільйони, вкладені в неї, окупляться.
Нагадаємо, що, згідно із заявою Сергія Троня, "його" White Rock Management займається "створенням дата-цетрів". Але грошей, як уже, сподіваємося, зрозуміло з нашого розслідування, у нього цього немає. Тому вся ця мішура – насадка для багатого лоха, який вклався в майнінгові ферми Сергія Троня, або може туди вкластися. Причому величезне питання - чи існують насправді майнінгові ферми, які, як стверджує сам Тронь, знаходяться в Канаді, Казахстані, Швеції та Північній Америці (Канада, напевно, знаходиться десь в іншому місці, якщо Тронь особливо виділяє Північну Америку).
Чому наявність майнінгових ферм викликає сумнів? Через вартість основної сировини для цієї діяльності – всі названі країни, крім Казахстану, мають дуже високу вартість електроенергії. Плюс – законодавство та практично повна відсутність корупції. Що стосується Казахстану, то Сергій Тронь анонсував будівництво майнінгової ферми в цій країні ще в 2021 році, проект мав коштувати 200 мільйонів доларів. Чи вклався хтось у нього чи ні – невідомо, але станом на жовтень 2024 року ферми в Казахстані немає, і ніхто не знає, де вона взагалі мала бути.
Звідси простий висновок – усі ці криптопрожекти Сергія Троня – звичайна афера, щоправда, з мільйонними вкладеннями. Але є ще один висновок – може, організатором афери виступає і Сергій Тронь, він людина талановита, але навряд чи вона є самостійним гравцем у всій цій «майнінговій» біліберді. Чи причетні до цього «донецькі»? Безперечно. Чи причетні до цього росіяни? Безумовно – достатньо вивчити згадану вище історію з «УкрТВС», яку від самого початку до кінця провернули російські спецслужби, щоб позбавити Україну енергонезалежності та посадити на «ядерну голку» її електростанції.
Виникає ще одне питання – як у цьому всьому беруть участь представники вищої влади України, без яких у країні неможливе жодне навіть цілком легальне підприємство, що обіцяє прибуток. А тут є явна афера, причому з мільйонами доларів найкаламутнішого походження. Відповідь теж напрошується сама собою.
