Хто такий Микола Тищенко насправді. Політик, бізнесмен, бандит?

З часів «лихих дев'яностих» впевненість Тищенка у своїй безкарності залишилася незмінною

Скандальний нардеп Микола Тищенко, якого відправили під домашній арешт у справі про напад та побиття ексвоєннного у Дніпрі, має яскраву та досить кримінальну біографію.

Не всі пам'ятають його як «Колю Оболонського». Тим більше, його кримінальне минуле. Перші заробітки, якими він пишається, почалися зі звичайного рекету. Такі подробиці розповів інший нардеп Гео Лерос, раніше виключений із фракції "Слуга народу", на своєму YouTube-каналі. Він опублікував відео, де розповів про нібито кримінальне минуле заступника голови фракції «Слуга народу» Тищенка.

Українські розслідувачі вирішили більше розібратися в біографії нардепа. Відомо, що на початку 90-х правоохоронці займалися особою Тищенка. Саме з оприлюднених внутрішніх баз даних тоді ще міліції стало відомо про кримінальну кар'єру Тищенка та його роль в організованих злочинних групах, пише видання delo.ua.

На той час УБОЗ займався розслідуванням справ Тищенка, а оперативники встановили причетність Колі Оболонського до торгівлі героїном. Дані про це систематично вносилися до внутрішньої бази правоохоронного відомства. Там фігурує і вага наркотику, і конкретні суми та навіть точки збуту, де Тищенко заробляв на наркотиках. Вже тоді це були ресторани – «Рішельє», «Волошка», а також крапки на ринках, саме кришуванням такої торгівлі Тищенко і заробив свій перший стан, яким так пишається.

Медіа та «дах» на високих посадах у провладних колах зробили все можливе, щоб приховати історію Тищенка та реальне вбивство. Наприкінці 90-х Коля Оболонський почував себе максимально безкарним, як і зараз. В одному зі столичних кафе на вулиці Костянтинівській він взяв участь у бійці, коли жертву забили до смерті.

За даними правоохоронців, які розслідували причетність Тищенка, з'ясували, що саме молодий на той момент спортсмен забив на смерть відвідувача закладу. Але всі матеріали цієї справи були знищені, докази також, а саме згадку забули видалити лише з внутрішньої бази УБОЗу.

Насправді ж Тищенко фігурує мінімум у двох справах щодо вбивства людей. Інший злочин стався прямо на Хрещатику, а жертвою був бандит «Савлоха» з угруповання, до якого належав Тищенко. Йшлося про здирство грошей, участь у банальному рэкеті та погрози розправою директору клубу «Бінго» Разводовському. Цю справу також закрили.

Навіть таке кримінальне минуле не завадило Тищенку балотуватися до Верховної Ради від партії президента Володимира Зеленського.

Саме з таким минулим Микола Тищенко прийшов до провладної команди, залишається в українському Парламенті і навіть не боїться оприлюднення і цих ганебних фактів – з часів «лихих дев'яностих» незмінною залишилася впевненість Тищенка у власній безкарності.

Нагадаємо, що 20 червня у центрі Дніпра група людей у ​​балаклавах та камуфляжі напала на колишнього військовослужбовця ЗСУ Дмитра Павлова, відомого за позивним «Сином». Інцидент стався після суперечки між Павловим та Тищенком та його командою через їхню прогулянку містом зі зброєю та у військовій формі. У сутичці також брав участь поліцейський із Києва, якого згодом звільнили.

Державне бюро розслідувань провело обшук у Тищенка та оголосило йому підозру за фактом незаконного позбавлення волі (ч. 2 ст. 146 КК України). За вручення підозри Тищенко розбив свій телефон, але в ДБР запевнили, що це не завадить слідству отримати потрібну інформацію. Також підозра отримала ще одна особа, яка брала участь у протиправних діях, за ч. 2 ст. 127 та ч. 2 ст. 146 КК України. Ім'я цієї особи не розголошується.

У вівторок, 25 червня, суд задовольнив клопотання прокурорів щодо застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту для Тищенка. Відбувати домашній арешт він буде в елітному житловому комплексі «Печерський» на Дружбі народів у Києві. Білозір. У ЖК навпаки живе міністр оборони Рустем Помер.

Після цього суду Тищенка було помічено у п'ятизірковому готелі Hyatt у Києві. Браслет йому одягли лише о 22:30 вівторка, 25 червня, оскільки процедура оформлення запобіжного заходу зайняла час, протягом якого Тищенко міг пересуватися містом.