Незважаючи на скорочення посівних площ, цього року погодні умови зіграли на руку аграріям – в Україні очікується майже рекордна врожайність зернових культур. Однак через російську агресію у сільгоспвиробників залишається небагато шляхів вивезення зерна за кордон, а значить вони ризикують і надалі працювати на збиток.
Збиральна кампанія-2023 продовжується. Українські аграрії продовжують збирання кукурудзи. В Українському клубі аграрного бізнесу, посилаючись на дані Мінагро, констатують: станом на 18 жовтня збирання зернових та зернобобових культур проведено на площі 7 737,9 тис. га за врожайності 46,0 ц/га, намолочено — 35 597,3 тис. тонн зерна. Зокрема, в Україні вже обмолочено:
- пшениці – 4 694,5 тис. га (врожайність – 47,3 ц/га), намолочено – 22 210,9 тис. тонн;
- ячменю – 1 504,5 тис. га (врожайність – 39,0 ц/га), намолочено – 5 863 тис. тонн;
- кукурудзи – 884,4 тис. га (врожайність – 66,1 ц/га), намолочено – 5 846,6 тис. тонн;
- гречки – 127,7 тис. га (врожайність – 14,8 ц/га), намолочено – 188,8 тис. тонн.
- Загалом урожай зернових культур у 2023 році оцінюється на рівні 57,8 млн т. Це на 6% більше, ніж за аналогічний період минулого року (пшениця – 22,2 млн т (+7%), кукурудза – 28,3 млн т (+8%), ячмінь - 5,9 млн т (+5%)), зазначили Фокусу в УКАБ.
І сміх та сльози: аграрії скоротили площі, а врожайність б'є рекорди
Незважаючи на скорочення загальних площ посівних ярих та озимих зернових на 980 тис. га, ніж минулого року, – до 10 895 тис. га, погодні умови забезпечили майже рекордну врожайність зернових (до 52,1 ц/га). «З погляду агрометерологічних умов ситуація була сприятлива. Були вчасні дощі, у квітні їх було дуже багато. Це зумовило нормальний урожай. Був помірний температурний режим і у квітні, і у травні, і червень був дуже сприятливим, і у липні було достатньо дощів. Не сталося нічого страшного в ці періоди – масштабних посушливих явищ, наприклад», – сказала Фокусу керівник відділу агрометеорології Гідрометцентру України Тетяна Адаменко.
Особливо щедро вродила пшениця. «За пшеницею у нас рекордний показник урожайності за останні роки — 47–48 ц з гектара, — коментує Фокусу експерт аграрного ринку Марія Колесник. — Незважаючи на те, що ми втратили площі, фактично цьогорічний урожай більший за показник минулого року на 1 млн т. Також на 1 млн буде більше кукурудзи. Хоча її трохи більше ніж 20% обмолочено, але вже видно — врожайність непогана».
За словами експерта, якщо половину зібраної пшениці ми споживаємо всередині країни, то кукурудза є переважно експортною культурою. «Зараз її почали намагатися більше використати всередині країни, але, за всіма оцінками, щонайменше 19,5–20,5 млн тонн ми маємо цього року експортувати. При тому, що врожай оцінюється на рівні 28 млн. тонн. Звичайно, це не 40 млн. тонн, як було до війни. Але його внутрішнє споживання є вкрай низьким», — зазначила Колесник.
Аграрії сподіваються експортувати до 20,5 млн. тонн кукурудзи, оскільки споживання злаку всередині країни мізерне
Оскільки Росія використовує фіктивні військові навчання у Чорному морі для блокування українського експорту, перед аграріями гостро постає питання вивезення зерна за кордон, адже переробити весь урожай усередині країни просто неможливо, немає й потрібних для тривалого зберігання зерна площ.
Дипломатія та сила: як Україна збирається реалізовувати зернові
За даними Мінагро, у 2023/24 МР (маркетинговий рік) станом на 18 жовтня з України було експортовано 7801 тис. тонн зернових та зернобобових. У той же час, станом на 21.10.2022 цей показник становив 11 526 тис. тонн. Найменші цифри пояснюються виходом РФ із зернової угоди у липні цього року, а також атаками на портову інфраструктуру. Із серпня цього року вдалося організувати тимчасові маршрути для торгових суден. Вони виходять із портів Великої Одеси та прямують до острова Зміїний під протекторатом ЗСУ. Далі судна входять до територіальних вод Румунії, потім Болгарії, Туреччини і виходять до Босфору.
На відміну від зернової угоди, умови якої диктувала Росія, тимчасовими коридорами можна вивозити як зерно. Загалом на сьогодні експорт з України доступний такими шляхами: через річкові порти Дунаю, морським коридором, через західні кордони нашої країни залізницею та авто. Однак ці канали не дозволяють забезпечити потреби аграріїв. Так, якщо до війни Україна експортувала 6–7 млн. тонн зерна щомісяця, то, наприклад, у вересні — лише 1,6 млн. тонн. 60% нашого зерна зараз іде транзитом через румунську територію.
«Український коридор, що у 12-мильній зоні нашій, він працює, складно, але працює завдяки нашим Силам оборони. З вересня зайшло близько 25 кораблів на завантаження, вже ними поставляється майже 1 млн т», - сказав Дмитро Соломчук, член комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики.
Якщо до війни Україна експортувала 6–7 млн. тонн зерна, то у вересні цього року — 1,6 млн. тонн.
Такі обсяги, звісно, недостатні. «Основна проблема — інфраструктурна: як транспортувати до румунських портів. Чи ми через Дунай вивозимо, чи залізницею. По залізниці це колія, це треба перевантажити, тобто великі витрати. А якщо йдеться про експорт через Дунай, то це на початку лише річковими суднами, потім річкові судна прибувають у румунські порти, а далі їх треба перевантажувати в море, але здатність таких річкових суден слабенька. Це невеликі судна, які треба на великі балкери перевантажити. Це знову витрати», - зазначив Фокусу експерт із питань міжнародної економіки Олександр Шнирков.
Через постійні обстріли росіян знизилися обсяги експорту річковими маршрутами. «Експорт річковий Дунаєм відбувається, але на трохи меншому рівні, ніж він був у період, коли не було обстрілів портів та знищення інфраструктури. Чекаємо на додаткові системи ППО, щоб забезпечити безпеку цього регіону та збільшити можливості», — зазначив Соломчук.
Незважаючи на пропозиції країн-партнерів допомогти з логістикою, морський шлях через порти Великої Одеси залишається найвигіднішим для аграріїв. «Були пропозиції щодо розширення логістики від країн Литви, Латвії, Хорватії. Але треба розуміти, що ми фінансово не витягуємо логістику у цих напрямках. Адже сьогодні реалізувати через Дунай збитково, хоч через Дунай не так далеко до Румунії. Якщо вести до Адріатики чи Балтики — це значно збільшує логістику, відповідно витрати, які нестимуть товаровиробники. Товаровиробники сьогодні по зерну працюють у мінус, і дозволити собі довшу дорогу логістику ми не можемо. На сьогодні, щоб почати формувати ціну, нам потрібний експорт із Чорного моря. Порти Великої Одеси є ключовим для аграріїв», — зазначив у розмові з Фокусом заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
Найбільш рентабельним логістичним рішенням для аграріїв залишається експорт Чорним морем через порти Великої Одеси
Поки що є певні сумніви, що за рік вдасться експортувати весь призначений для цього обсяг агропродукції. Проте бізнес та держава активно працюють над розширенням каналів експорту, зазначили Фокусу в УКАБ. «Те, що Польща, Україна та Литва домовилися, що зерно має перевірятись не на українсько-польському кордоні, а на кордоні з країнами Балтії, і далі через порти Балтії вивозитиметься – прискорить експорт. Хоча є проблема у наявності вагонів, необхідних у європейських країнах. Тому що ми повинні брати участь і в пропускних шляхах, щоб все це вивозилося. Там є обмежена пропускна спроможність. Звісно, це впливає на обсяги експорту», - зазначила Колесник.
Пріоритетом для влади щодо експорту зернових залишається забезпечення безпеки руху суден, зазначили опитані Фокусом фахівці. «З огляду на те, що наші військові збільшують панування у Чорному морі, є надія на покращення», — додала Марія Колесник.
Зберегти та заробити: на що сподіваються аграрії у сезоні-2023
Через проблеми з експортом українські сільгоспвиробники фактично працюють у мінус. «Ситуація в аграріїв із реалізацією продукції на сьогодні надскладна. Через те, що немає логістики, вона є за високі гроші. Ціни дуже низькі, особливо в деокупованих областях. З них дуже важко вивезти. Тому навіть реалізувавши продукцію, не можуть перекрити орендну плату за паї», — каже нардеп Дмитро Соломчук.
І світові цінові перспективи на зернові, на жаль, не гріють. «Ціна у світі під тиском загального обсягу зерна, швидше за все, просідатиме, — прогнозує Марія Колесник. — За рахунок того, що поставки з України пов'язані з додатковими ризиками, відповідно, дисконт на українське зерно буде, і перевезення будуть для України дорожчими, відповідно, для аграріїв закупівельна ціна всі ці ризики враховуватиме, отже, буде нижчою».
Експерти не прогнозують проблем із нестачею потужностей для зберігання зернових
Забезпечення зберігання зібраного врожаю на тлі обмеження експорту та атак на елеватори – ще один виклик у сезоні-2023. Проте експерти, опитані Фокусом, переконані: катастрофи не буде. «Потужностей під цей урожай вистачає, – коментують Фокусу у ВАР. — Труднощі виникли 2022-го року, коли ми півроку фактично не експортували нічого, і дали новий урожай. А за цих умов ми маємо так чи інакше можливість вивозити 3–3,5 млн. тонн.
Таким чином, це дозволяє помірно заповнювати сховища та використовувати їх. Якщо буде труднощі, ми маємо досвід попереднього року, коли товаровиробникам лунали полімерні рукави. Якщо така потреба буде знову, Міністерство може допомогти завдяки партнерським відносинам із Всесвітньою продовольчою організацією».
