Україні потрібно знайти $3 млрд. додаткового фінансування щомісяця для виконання державного бюджету на наступний рік. Якими засобами можна забезпечити дані фінанси? Які варіанти можуть бути розглянуті для залучення коштів?
Зволікання з фінансовою допомогою від США може спричинити «складності з видатками у соціальній та гуманітарній сферах» вже в січні, заявила голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Роксолана Підласа у коментарі Forbes . Політик не робила уточнень, але доречно сказати, що під це формулювання підпадають навіть пенсійні виплати. На думку Підласої, за поганого сценарію уряду доведеться скорочувати витрати держбюджету і залучати більше коштів від розміщення облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП). Нагадаємо, що запланований дефіцит держбюджету України на 2024 рік сягає 1,57 трлн грн, а від США Україна розраховує отримати $11,8 млрд, що становить 480 млрд грн (за курсом, закладеним до бюджету). Однак поки що проект закону про виділення коштів для України, Ізраїлю та Тайваню заблокований у Конгресі США через внутрішньополітичне протистояння між республіканцями та демократами на тему посилення кордону з Мексикою.
"ДС" публікує блог фінансового аналітика Олексія Куща, який по суті є відповіддю на заяву Роксолани Підласою.
Чи зупиниться бюджет у разі паузи з наданням Україні міжнародної фінансової допомоги? Про таку загрозу сказала голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа.
На мою думку, він зупиниться лише в одному випадку: якщо ми самі його зупинимо.
У розпорядженні Нацбанку $39 млрд. валютних резервів.
Потреба бюджету в режимі навіть не економії, а просто раціонального витрачання $3 млрд щомісяця у вигляді додаткових надходжень до планових доходів від податків.
$20 млрд. резервів — це до семи місяців бюджетного покриття дефіциту.
Плюс є емісійний потенціал – до 400 млрд грн, тобто ще три-чотири місяці додаткового фінансування.
Загалом рік можна буде закрити за бажання і без страшилок про заморожування пенсій та соціальних виплат.
Так, доведеться заощаджувати кожну копійку. У Києві, наприклад, зараз сезон утеплення у мокрий сніг громадських будівель для освоєння бюджетних видатків у грудні (31 грудня статті видатків перетворяться на гарбуз та бенефіціари нічого не отримають).
І так повторюється рік у рік. Процес не зупинився навіть у часи війни.
У форматі раціонального витрачання коштів доведеться піти на бюджетну консолідацію на найпріоритетніші витрати за чітким ранжиром:
- оборона;
- критична інфраструктура;
- пенсії та соціальні виплати;
- освіта, медицина, наука;
- все інше, на що залишаться гроші.
І нарешті доведеться вирішити проблему держборгу: списання, реструктуризація, скорочення ставки по купону.
Але найголовніше — колапсу бюджету не буде. Що не скасовує реальну проблему фінансування 2025 р.
Але я описав сценарій повної зупинки зовнішньої допомоги, а такого з 99% ймовірністю не станеться. Існує реальний ризик втрати до 50% зовнішньої підтримки від середнього рівня 2022-2023 років. Тобто частину 2025 р. можна буде перекрити.
Головне для чиновників — не стерти і тримати чітко штурвал.