У листопаді НБУ повідомили про зниження обсягу золотовалютних резервів. Це сталося через активні інтервенції НБУ на міжбанківському ринку, адже Нацбанк активно виходив на ринок із пропозицією іноземної валюти, щоб задовольнити попит. Чи готується Нацбанк зменшувати продаж валюти і як поводитиметься валютний ринок наприкінці 2023 року.
Упродовж жовтня в Україні сповільнювалися темпи зростання споживчих цін. У НБУ кажуть, що це відбувалося завдяки подальшому розширенню пропозиції продуктів харчування та збереженню стійкої ситуації на валютному ринку. "Для утримання помірної інфляції НБУ і надалі забезпечуватиме достатню привабливість гривневих активів та зберігатиме активну присутність на валютному ринку", - повідомили в НБУ. Тим часом, з 3 жовтня в Україні діє режим керованої гнучкості курсу, який запровадив НБУ ухвалою від 2 жовтня 2023 року №121. Яким був вплив нового курсоутворення на попит на валютному ринку, чому Нацбанк зменшив термін обов'язкового повернення валютної виручки до 90 днів і чи девальвуватиме гривня на міжбанківському та готівковому ринку?
Резерви скорочуються: скільки валюти продає Нацбанк
Як повідомили у Нацбанку, на 1 листопада 2023 року міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили 38,97 млрд. доларів. У жовтні обсяг резервів скоротився на 1,9%. Це пояснюється інтервенціями НБУ та борговими виплатами України в іноземній валюті.
“Зростання інтервенцій передусім зумовлено ситуативним збільшенням попиту валюту у перші дні переходу від фіксації курсу до режиму керованої гнучкості курсу. Так, з 2 по 6 жовтня чистий продаж валюти Національним банком на валютному ринку склав, згідно з балансовими даними, 1,15 млрд дол., майже половину цього обсягу НБУ продав у перший день дії нового курсового режиму. Надалі інтервенції НБУ з продажу валюти стабілізувалися до рівня, який спостерігався до моменту переходу до гнучкості курсу, що керується”, — йдеться у повідомленні регулятора.
“Падіння резервів було очікуваним. Справа в тому, що очікуваної зовнішньої допомоги не було, а отже, НБУ був змушений “спалювати” резерви, не маючи можливості їх відновити. Нагадаємо, що у жовтні був перехід до керованої гнучкості курсу гривні. Внаслідок чого інтервенції НБУ у жовтні виявилися найбільшими за весь рік — 3,33 млрд. доларів”, — каже фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
Тим часом, Антон Курінний, дилер департаменту глобальних ринків ОТП Банку, теж впевнений: зниження резервів НБУ безпосередньо пов'язане із запровадженням гнучкості валютного курсу, що управляється, адже через нові правила Нацбанк прагнув уникнути панічних настроїв, а тому продавав багато валюти з резервів.
“Тут є прямий зв'язок із запровадженням гнучкого курсу та спробою не дати паніці охопити населення через можливе сильне зростання валюти. Тому НБУ зміцнив гривню, але це все сталося за рахунок міжнародних резервів і ми вважаємо, що ця практика активного зміцнення національної валюти почне змінюватися на зворотну. Тобто почнуть менш активно витрачатися резерви. Якщо не "заходитиме" нова допомога від міжнародних партнерів, то резерви можуть повільно зменшуватися, але домовленість з партнерами є, тому поки регулятор перебуває в комфортних умовах, що дозволяють стримувати ослаблення гривні", - зазначив Курінний у розмові.
Хоча НБУ зміцнив гривню, але це сталося за рахунок міжнародних резервів, і тепер є ймовірність, що гривня почне поступово девальвувати
Експерти вважають, що після сплеску попиту у жовтні протягом листопада ситуація на міжбанку має стабілізуватися.
“З огляду на такий сплеск попиту у жовтні, слід очікувати дещо меншого дефіциту валюти у листопаді, а відтак — і обсягу інтервенцій НБУ. Думаю, що за підсумками цього місяця темпи скорочення ЗВР будуть значно меншими”, - розповіла Фокусу Ганна Золотько, директор департаменту казначейських операцій Юнекс Банку.
А, за словами Тараса Лісового, начальника департаменту казначейства Глобус Банку, з початку листопада на міжбанку спостерігається домінування пропозиції над попитом, що відразу позначилося на валютних курсах — вони почали знижуватися.
Експерт назвав кілька основних причин того, що у листопаді на міжбанку пропозиція валюти зросла, а попит упав:
- удвічі скоротився термін повернення валютної виручки (зі 180 до 90 днів для агроэкспорта);
- можливість "перетікання" валюти з міжбанку на готівковий ринок і навпаки;
- збільшення лімітів на придбання валюти громадянами із її обов'язковим розміщенням на депозитах (конвертаційні депозити);
- збільшення ліміту продажу готівки на суму залишків станом на 13 квітня 2022 року;
- можливість громадян купувати безготівкову валюту у банках в еквіваленті до 50 тис. грн.;
- побоювання девальвації гривні спонукало громадян запасатися валютою, потреба в якій нині значно зменшилась.
“Однак треба розуміти, що ринок “живий”, тому цілком можливо, що згодом відбудуться зміни у співвідношенні попиту та пропозиції. Ринок не буде статичним. Регулятор може як збільшувати, так і зменшувати розмір інтервенцій (на основі минулих тижнів можемо припустити, що крок такого зниження або збільшення становитиме 50-60 млн доларів), таким чином, надаючи більше свободи міжбанку. Відповідно і змінюватиметься поточний курс валют”, — каже Тарас Лісовий.
Антон Курінний зазначив: у листопаді регулятор продав 950 млн дол. — це досить стандартна середня сума інтервенцій ($400-500 млн на тиждень). "На міжбанківському валютному ринку України зараз попит стабільний", - говорить Курінний.
Про стабілізацію ситуації із попитом говорить також Ганна Золотько. За її словами, перша декада листопада суттєво відрізнялася від класичної картини жовтня: обсяг пропозиції суттєво зріс, попит відчутно скоротився. Тож потреба в інтервенціях НБУ знизилася.
Враховуючи сплеск попиту в жовтні, слід очікувати дещо меншого дефіциту валюти в листопаді, а потім — і на зменшення обсягу інтервенцій НБУ.
“Здебільшого це закономірний результат підвищених девальваційних очікувань, що зросли після зміни курсового режиму. Імпортери намагалися максимально прискорити контрактування нових партій товару, експортери навпаки стримували продаж виручки, сподіваючись на зростання курсу. Але його так і не сталося. Зрештою, на початку листопада на ринку збільшилася пропозиція валюти, а обсяг попиту дещо скоротився. Тому минулого тижня було зафіксовано дуже поміркований показник тижневих інтервенцій НБУ — $389 млн. Для порівняння, у середньому протягом цього року НБУ за тиждень продавав на ВРУ $520 млн”, — повідомила Ганна Золотько.
Готівкові долари та євро: чи зростатиме попит населення на іноземну валюту
На готівковому валютному ринку в середині листопада непомітно різких коливань, адже підвищення попиту на готівку немає. Експерти кажуть: ажіотажу немає, але різниця між курсом міжбанку та готівковим курсом зберігатиметься і надалі.
“Готівка рухається за міжбанком, але досить стримано та повільно, можливо, й трохи штучно, тому що і великі гравці, і населення притримують валюту до нових соціальних виплат (зарплати працівникам, соціальна допомога тощо). Готівковий ринок у дефіциті гривневого ресурсу, тому різкого зростання ми не побачимо. Після руху на 37,5 грн/дол. курс відбився назад, на 37,75-37,8 грн/дол., зокрема через те, що і міжбанк зупинився на 36 грн/дол. і пішов стримано у зворотний бік. Швидше за все, готівковий та безготівковий ринок зберігатимуть розрив між котируваннями”, — каже Антон Курінний.
На думку Ганни Золотько, підстав очікувати зростання готівкового курсу долара наразі немає. Зокрема, через доступну для населення опцію купувати безготівкову валюту через банківські додатки.
“Сильним стримуючим фактором є безготівкові канали купівлі валюти населенням. Тут останнім часом спостерігається тенденція до посилення конкуренції між банками. Вже 47 установ із 64 платоспроможних банків пропонують клієнтам купити безготівкову валюту в межах 50 тис. грн. Це змушує банки покращувати пропозиції для клієнтів, знижуючи вартість безготівкової валюти. З одного боку, це стимулює дедалі більше українців купувати валюту саме у безготівковій формі, що спрямовує частину попиту з готівкового ринку на безготівковий. З іншого боку, частина придбаної таким чином валюти врешті-решт виявляється на готівковому ринку у вигляді пропозиції, адже різниця курсів навіть дозволяє трохи заробити на таких операціях”, — пояснила Ганна Золотько.
Про те, що хаотичних гойдалок курсу на готівковому ринку, ймовірно, не буде протягом листопада, каже Тарас Лесовий.
Готівковий курс зараз формується з урахуванням міжбанку з додаванням до курсу в середньому 1-1,5% від міжбанківського курсу. Відповідно можна сказати, що хаотичні зміни на готівковому ринку, відірваних від міжбанку, навряд чи можливі. Збільшення можливостей для громадян купувати валюту (конвертаційні депозити, збільшення лімітів на придбання готівки в банках і т.д.) до певної міри задовольнили попит і тримають готівкові курси на “оглядовій” відстані від курсів міжбанку. І згодом цілком можливо, що різниця між безготівковим та готівковим курсами почне скорочуватись до 1-0,7%”, - вважає експерт.
Експортерам менше свободи: навіщо Нацбанк вирішив скоротити термін повернення виручки
У листопаді Нацбанк ухвалою Правління Національного банку України від 10 листопада 2023 року №145 прийняв важливе для валютного ринку рішення скоротити термін обов'язкового повернення в Україну валютної виручки зі 180 до 90 днів. Відповідне рішення, за даними НБУ, покликане посилити дисципліну дотримання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності граничних термінів розрахунків щодо операцій з експорту товарів та забезпечити повернення валютної виручки у встановлені граничні терміни розрахунків щодо окремих операцій з експорту товарів. Проте йдеться не про весь експорт, а лише про агротовари, адже на рівні 90 днів встановили граничні терміни розрахунків по операціях з експорту наступних товарів: пшениця, жито, ячмінь, овес, кукурудза, соя, ріпак, насіння соняшнику, соєва олія та соняшникова олія, ріпакова олія, макуха.
Опитані експерти кажуть, що це рішення з'явилося не на порожньому місці. Адже таким чином Нацбанк намагається прискорити повернення в Україну коштів експортерів, тобто наповнити валютний ринок доларами та євро, щоби збільшити обсяг пропозиції.
“По-перше, реалізація такого рішення можна вважати важливим елементом “насичення” ринку валютою, щоб запобігти марному “спалюванню” валютних резервів НБУ. По-друге, пам'ятаємо, що діє режим “керованої гнучкості”, який передбачає у разі нагальної потреби “м'яке” втручання регулятора на безготівковий ринок. Фактично, скорочення терміну повернення валютного виторгу — це один із заходів, вжитих регулятором, щоб збільшити пропозицію”, — каже Тарас Лісовий.
Нацбанк намагається прискорити повернення в Україну коштів експортерів, що допоможе наповнити валютний ринок доларами та євро, і відповідно збільшити обсяг пропозиції
За словами Антона Курінного, тригером для рішення НБУ могли стати жовтневі тренди на міжбанку, коли спостерігалося зниження обсягу пропозиції на ринку. Але слід враховувати, що нові граничні терміни будуть застосовуватися до угод, укладених після 11 листопада. Тому ефект від цього рішення може бути помітним ближче до лютого”, — попередив експерт.
У результаті, на думку експертів, скорочення терміну повернення валютної експортної виручки спрямоване насамперед на збільшення пропозиції валюти на міжбанку. А ось на зміцнення курсу гривні таке рішення може й не мати впливу.
“НБУ намагається зменшити тиск на резерви та скоротити інтервенції, особливо у разі меншого обсягу допомоги від партнерів. Тим часом, не очікую, що зміни підтримають гривню, швидше вони підтримають НБУ і резерви. А головний чинник — великий дефіцит торговельного рахунку та платіжного балансу — триматиме девальваційні очікування за підвищеними”, — зазначив Андрій Шевчишин.
