Блокада західного кордону України припинилася, але ненадовго. Польські фермери оголосили про нову блокаду кордону з Україною.
Її початок намічено на 9 лютого. При цьому блокуватимуть усі автодороги з України до Польщі, а також переходи на всі пункти пропуску. Приєднатися до блокади також планують угорці. "Апостроф" розбирався, в чому суть вимог, чи зачіпають вони інтереси нашої країни і чи можна обійтися без протестів.
Ревізія "транспортного безвізу"
Західні кордони України, які протягом кількох місяців перебували у блокаді, поки що вільні. Польські автоперевізники оголосили про зупинення своєї акції 17 січня. Незабаром їх наслідували словацькі, угорські та румунські протестувальники, що дало змогу відновити нормальний рух вантажного транспорту через кордон. Як повідомив міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков, після припинення блокади з України виїхали вже понад 5 тисяч вантажівок.
Втім, музика недовго грала. У Польщі знову почали бунтувати аграрії. Блокаду кордону організує союз фермерів “Солідарність”, закликавши до загального фермерського страйку та блокади всіх шляхів сполучення з Україною. Акція розпочнеться 9 лютого о 10.00.
Фермери заявляють, що їх змусила на таку безпрецедентну акцію невизначена позиція польського уряду, а також позиція Єврокомісії щодо імпорту агропродукції з України.
Читайте: Це заразно: чому в Угорщині та Румунії заговорили про захоплення українських земель
“Наше терпіння зникло. Позиція Брюсселя в останній день січня 2024 року є неприйнятною для всієї нашої сільськогосподарської спільноти”, – заявляють польські аграрії.
Заяві польських фермерів передувало повідомлення про те, що 31 січня Єврокомісія запропонувала ще на рік пролонгувати припинення імпортних мит та квот для українського експорту до Євросоюзу, посиливши захист чутливої сільськогосподарської продукції. У заяві Єврокомісії наголошувалося, що пропозиція продовження зупинки обмежень робиться відповідно до зобов'язань ЄС підтримувати Україну стільки, скільки це потрібно.
Втім, як бачимо, з цією ідеєю не погоджуються фермери не тільки в Польщі, а й в Угорщині. І це попри те, що у Варшаві після візиту прем'єр-міністра Дональда Туска до Києва було націлено знайти компромісний варіант.
“Польська сторона вже працює над пропозиціями щодо таких змін і звернулася до України, щоб ми ці зміни підтримали, – каже “Апострофу” віце-президент Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України (АсМАП) Володимир Балін. – Однак на сьогоднішній день ні АсМАП, ні, наскільки мені відомо, уряд не знає точного змісту цих пропозицій. Майже напевно можна сказати, що вони не матимуть повернення до системи дозволів, проти якої рішуче виступають українські перевізники, проте там можуть бути інші неприйнятні для нас умови. Тому, перш ніж підтримати якісь пропозиції, ми хотіли б познайомитися з їх змістом”.
Нова хвиля протестів може бути використана Варшавою для того, щоб посилити тиск на Україну та вибити для себе преференції.
Квоти повертаються
Складність ситуації ускладнює те, що український кордон також активно блокували аграрії сусідніх держав. Вони зокрема незадоволені проникненням на їхні ринки української сільськогосподарської продукції, яка дешевша за їхню власну. Втім, більшість питань, що хвилюють фермерів, як і у випадку з водіями, ніяк не пов'язані безпосередньо з нашою країною.
“Якщо ми подивимося на останні акції польських фермерів, то головні їхні вимоги стосувалися доступності кредитів, відмови від збільшення оподаткування, субсидій на певні види продукції тощо, – розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук. – Румунських фермерів, які перекривали пункти пропуску, найбільше непокоїло підвищення цін на пальне. І лише після цих питань вони згадували про те, що з України надходить продукція, яка становить конкуренцію для їхньої власної”.
Отже, основні питання у протестувальників не до України, а до власних урядів та Єврокомісії. Однак у сусідніх країнах вже виробилася досить серйозна звичка: хоч би які питання і до кого в тебе були, – блокуй кордон з Україною. Адже це надійний спосіб потрапити в новини і привернути до себе увагу політиків.
“Отже, на жаль, такі випадки можуть траплятися й надалі, – каже Денис Марчук. – Крім того, я не здивуюся, якщо в цих акціях зрештою буде знайдено слід Росії, яка дуже зацікавлена у подібних блокуваннях”.
Поки що ж Україна працює над тим, щоб запропонувати сусідам такий порядок постачання сільськогосподарської продукції, який би задовольнив усі сторони. Зокрема, пропонується запровадити режим верифікації імпорту.
“Цей режим уже діє у нас із Румунією та Болгарією, – каже Денис Марчук. – Він полягає у тому, що взагалі українська продукція до цих країн вільно не експортується. Однак якщо місцеві аграрії все ж таки потребують придбання певного виду зерна в Україні, то вони роблять відповідний запит і можуть отримати цей товар у потрібній їм кількості. Таким чином, українська продукція імпортується в ці країни лише в тій кількості, якої потребує їхня економіка”.
Такий самий порядок запропонував запровадити український прем'єр Денис Шмігаль своєму польському колегі Дональду Туску під час візиту до Києва. На думку української сторони, це дозволить зняти претензії з боку польських аграріїв, що принаймні стосуються двосторонньої торгівлі.
Для вирішення всіх спірних питань із сусідніми країнами-членами ЄС у нашого уряду залишається дуже мало часу. І якщо існуючі протиріччя не будуть усунуті, незабаром ми ризикуємо знову опинитися в прикордонному хаосі, коли тисячі фур вишикуються у кілометрові черги біля західних кордонів нашої країни.
