Як основний підозрюваний у справі “вишок Бойка” намагався відмити свою репутацію за допомогою хитрощів, не враховуючи термін давності, і які результати це принесло до його судової справи

Олександр Кацуба, колишній заступник голови правління "Нафтогаз України", прагнув здійснити апеляцію за вироком 2017 року.

Київський апеляційний суд відмовив засудженому за корупційний злочин колишньому заступнику голови правління компанії "Нафтогаз України" Олександру Кацубі у відновленні терміну на оскарження вироку шестирічної давності. Як стало відомо “Головкому”, відповідну ухвалу апеляція винесла 11 грудня.

У травні 2023 року Кацуба подав апеляційну скаргу на вирок Шевченківського районного суду Києва від 10 березня 2017 року. Згідно з вироком, обвинувачений уклав із прокурором угоду про визнання винності за статтями “Створення злочинної організації” (ч.1 статті 255 Кримінального кодексу) та “Привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем” (ч.5 статті 191 Кримінального кодексу). Кацубе було засуджено один рік та п'ять місяців в'язниці, які були зараховані “за законом Савченко” (до винесення вироку фігурант сидів у СІЗО, тому один день попереднього ув'язнення порахували за два дні позбавлення волі). Також він сплатив до бюджету 100 млн. грн.

Натомість Олександр Кацуба намагався переконати апеляцію, мовляв, у день вироку йому не вручили копію самого рішення, а також не надіслали за місцем проживання. Більше того: засуджений заявив, що за сім днів після вироку (17 березня 2017 року) вимушено з родиною виїхав з України до Іспанії через тиск правоохоронців. Там прожив майже три роки і 30 січня 2020 року знову повернувся до України. За його словами, карантин через Covid-19 та військовий стан в Україні завадили вчасно оскаржити вирок.

У суді прокурор заперечував задоволення клопотання засудженого. Назвав доводи Кацуби необґрунтованими та просив залишити клопотання без задоволення.

Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновків: наведені засудженим причини пропуску строку на подання апеляційної скарги, які зводилися до пандемії, запровадженого в Україні військового стану та політичного тиску, не можуть бути визнані поважними. Натомість пропуск термінів на апеляцію пов'язаний з недотриманням засудженим вимог закону про порядок та строк апеляційного оскарження вироку, додав суд.

Київський апеляційний суд також зазначив, що на момент винесення вироку у 2017 році Олександр Кацуба був присутній у судовому засіданні під час ухвалення та проголошення вироку; мав захисника, який був знайомий із змістом вироку. Окрім цього адвокат Кацуби під розписку отримав дві копії вироку Шевченківського районного суду міста Києва від 10 березня 2017 року, одну з яких мав передати клієнту.

Також суд з'ясував, що у 2022 році адвокати Кацуби намагалися оскаржити вирок шестирічної давності, але безуспішно.

“З огляду на викладене, наведені засудженим аргументи в обґрунтування поважності причин пропуску терміну на апеляційне оскарження вироку Шевченківського районного суду міста Києва від 10 березня 2017 року не є переконливими, у зв'язку з чим не визнаються колегією суддів поважними”, – зазначив апеляційний суд.

Декілька ремарок щодо спроб Кацуби “демонтувати” вирок 2017 року. За даними судового реєстру, напередодні великої війни захисники Кацуби розпочали підготовку до відбілювання репутації клієнта. Проте у травні 2022-го Київський апеляційний суд відмовив у спробі поновити термін на оскарження вироку. Аргументи ті самі, що у свіжому рішенні: Кацуба особисто був на засіданні 17 березня 2017 року, чув вирок, його адвокат розписався, що взяв дві копії вироку. Тобто засуджений мав достатньо часу, щоб оскаржити в апеляції і не чекати п'ять-шість років.

Після невдалої спроби захист екс-заступника голови правління “Нафтогазу” пішов у Верховний суд із намірами скасувати ухвалу апеляції про відмову. Цього разу пояснення адвокатів полягали в тому, що 17 березня 2017 року головуючий суддя зачитав резолютивну частину вироку, а не повний текст. Плюс повного тексту вироку немає у судовому реєстрі. Начебто все це в купі, на думку адвоката, завадило Кацубе протягом 30 днів оскаржити вирок. Верховний суд із цим не погодився і насмішкувато зауважив: “Непрофесіоналізм засудженого у сфері правознавства також не може бути підставою для поновлення терміну оскарження судового рішення, оскільки у суді першої інстанції його захист здійснював професійний захисник”.

Додамо, що суть справи Олександра Кацуби стосується махінацій із паливом на суму понад 450 млн грн. У 2012-2013 роках, перебуваючи на посаді заступника голови правління "Нафтогазу", він допоміг компанії бізнесмена Сергія Курченка "Газ України 2020" вкрасти у "Нафтогазу" бензин на понад 450 млн грн. Для заволодіння коштами використовувалися схеми фіктивних закупівель нафтопродуктів.

Окрім цього, Олександр Кацуба фігурант ще однієї гучної справи – так званих “вишок Бойка”. За правління Віктора Януковича державна компанія “Чорноморнафтогаз”, де заступником директора працював Кацуба, купила у фірми-прокладки дві морські бурові установки з переплатою близько $300 млн.

Водночас, у Олександра Кацуби – власна версія. Зокрема, він визнав, що у 2012 році був причетний до процесу закупівлі двох нафтовидобувних вишок, будучи на посаді заступника фінансів “Чорноморнафтогазу”. “Я був одним із приблизно 15-20 осіб, які візували документи після того, як вони пройшли усі погодження. Договори я не підписував, уповноваженими доводити угоду були перші особи “Чорноморнафтогазу” та “Нафтогазу”, заступники виконували роль виконавців на своїй ділянці роботи”, – сказав Кацуба. Також він назвав себе "надто маленькою людиною в структурі газової галузі" в той період часу.

Водночас екс-чиновник часів Януковича не дав чіткого пояснення: якщо не вважає себе винним, то чомусь відразу не оскаржив вирок. Лише зазначив, що шість років тому не мав жодного шансу довести невинність.

Раніше джерело “Главкому”, яке знайоме з матеріалами кримінального провадження, звернуло увагу на певний прецедент, який виник з переглядом справи Олександра Кацуби. “Виходить, що Кацуба відмовляється від укладеної угоди. За таких умов він має повернутися за ґрати. Якщо апеляція виправдає Кацубу, тоді можна вважати зруйнованим інститут укладання угод про визнання винності. Адже таких рішень в Україні ще не було”, – зазначив співрозмовник видання.