Київ цілком може обійтися без скандальної дороги, адже існує альтернативний проект, кажуть фахівці
Схоже, унікальний природний ландшафт екопарку «Осокорки» у Києві планують знищити. Нещодавно стало відомо, що київське КП «Дирекція будівництва шляхотранспортних споруд» за розпорядженням мера Віталія Кличка «потай» закінчило техніко-економічне обґрунтування будівництва продовження проспекту Григоренка до меж Києва.
Це будівництво досі не затверджено депутатами Київради у рамках Міської цільової програми з розвитку транспортної інфраструктури, тому незрозуміло, як взагалі можна було витрачатися на розробку для нього ТЕО. без погодження депутатів витратити гроші на проект дороги. "Осокорки" на чотири частини і знищить його цілісність.
За словами екоактивістів, дорогу хочуть збудувати насамперед для того, щоб задовольнити амбіції компанії «Столиця груп», у планах якої, схоже, забудувати якнайбільше площі унікального природного парку. До речі, цей шлях не потрібний Києву, адже є альтернативний проект, який не вплине на екологію.
Взагалі, зараз відбувається навколо екопарку «Осокорки», яку його частину вдалося зберегти від забудови, а яка, можливо, вже втрачена, і чи можна справді обійтися без скандальної дороги, яку планує будувати Кличко.
Екопарк «Осокорки»: диспозиція сторін на вересень 2024 року
Схоже, сьогодні розташований на південній окраїні Києва екопарк «Осокорки» існує в різних непаралельних вимірах, залежно від точок зору причетних сторін.
Перший вимір – реальність. У цьому вимірі на Осокорках у Дарницькому районі столиці збереглася унікальна та дуже делікатна екосистема водно-болотних угідь, загальною площею близько 550 га, з трьома немаленькими озерами — Небреж, Мартишев та Тягле, між якими та навколо яких розташовані менші водоймища, затока насадження. Все це заселено різноманітністю рослин і тварин, серед яких є представники Червоної книги, і підпадає під дію низки міжнародних конвенцій — Рамсарської (про водно-болотні угіддя), Боннської (про збереження мігруючих видів), Бернської (про охорону дикої флори та фауни та природних) середовищ існування) і т.д.
Також у цьому вимірі є окремі ділянки поблизу озера Небреж, які вже почали забудовувати: намили гори піску та звели на одному з них бетонні споруди. Тобто в реальному вимірі все виглядає так, що, як мінімум, ця частина унікального ландшафту може бути втрачена.
Другий вимір – це оформлена у вигляді концепції «Екопарку «Осокорки» ідея зберегти від знищення всю цю унікальну місцевість. Нині у цьому вимірі «живуть» чимало місцевих активістів та значна частина населення Осокорків. Вони всіляко пропагують ідею екопарку та намагаються надати їй юридичного статусу через рішення місцевих органів державної влади та судові рішення. Також періодично «в гості» до цього виміру входить частина можновладців. Йдеться, зокрема, про тих депутатів Київради, хто за покликом серця чи з політичних міркувань підтримує зачини активістів.
Третій, антагоністичний другий вимір — у забудовника «Столиця груп» та його лобістів у Київраді та КМДА. У цьому вимірі, схоже, екопарку «Осокорки» взагалі немає, а є лише території, які слід віддати під забудову. Унікальна екологія місцевості при цьому безповоротно знищується, а незначні острівці природи, які залишаються, призначені переважно для реклами, а згодом для задоволення потреб потенційних мешканців нового мікрорайону.
Четвертий вимір – в інвесторів житла збанкрутілого банку «Аркада». Більшість із яких до самого екопарку «Осокорки» прямого відношення не мають і, можливо, навіть ухвалили б ідею збереження там природи. Але доля їхніх неотриманих квартир у мікрорайонах «Еврика» та «Патріотика» та «Патріотика на озерах» залежить від того, чи «Столиця груп» завершить повномасштабне будівництво на території екопарку. Адже частину прибутку з цього будівництва нібито таки планують направити на добудову квартир «кинутих» інвесторів. Тому ці люди вимушено виступають певними каталізаторами процесу, а їхні почуття активно використовуються як аргументи щодо необхідності знищення екопарку.
П'ятий вимір – у міської влади на чолі з Віталієм Кличком Цей вимір важко однозначно охарактеризувати, хіба що за допомогою фразеології, або «через вушко голки» — якось так поводяться до екопарку мер і більшість його. підлеглих, намагаючись одночасно на словах довести своє глибоке занепокоєння справами екології, а на ділі – фактично підігруючи забудовнику та проштовхуючи рішення, спрямовані на знищення природи.
Одним із таких рішень є узгодження будівництва не надто потрібної Києву дороги через екопарк «Осокорки», яка, на думку екологів та низки депутатів Київради, серйозно завадить природі цієї місцевості.
Про що говорять і про що мовчать документи
Коли йдеться про загальну концепцію екологічного парку на Осокорках, мають на увазі територію у Києві понад 550 гектарів. Але розмір спірних ділянок, через які зараз у гордієв вузол сплелися інтереси екологів, забудовника «Столиця груп», городян та влади, становить лише 176 га. Якщо дивитися на Київ із супутника, межі спірної території виглядають приблизно так (червоний прямокутник на фотографії):
На півночі територія спірних ділянок проходить вулицею Колекторною, на півдні упирається в межі міста Києва та Київської області. Зі сходу розташована Бортницька станція аерації та котельня, а із заходу – парк Міжозерний та озеро Мартишев.
Історія суперечок за цю територію розпочалася ще у 2005 році за мера Олександра Омельченка, коли значну частину землі на Осокорках із суттєвими порушеннями процедури, як вважають активісти, було передано на 15 років в оренду ТОВ «Контактбудсервіс». На той час фірма належала нардепу від БЮТ. Олександру Чорноволенку, дружина якого обіймала посаду голови земельної комісії. Тобто спостерігався ще й явний конфлікт. Загалом було підписано 5 договорів оренди на будівництво 6 мікрорайонів.
Чорновіленко вважався формальним власником компанії аж до 2018 року, хоча відомо, що приблизно з 2009-го на землі ТОВ «Контактбудсервіс» вже мала плани «Аркада» Костянтина Паливоди. Ну а після банкрутства «Аркади» у 2020 році ТОВ «Контактбудсервіс» відійшло «Столиці груп», що пов'язується з Владою Молчановою та її родиною.
Згідно з системою YouControl, стосовно компанії «Контактбудсервіс» порушено справу про банкрутство, а серед її засновників зазначена Юлія Харченко, яка одночасно є співзасновником низки інших компаній з орбіти Владислави Молчанової, таких як «Датоліт», «Варшавський буд» та ін.
За часів мерства Черновецького у 2009 році якраз під забудову району озер на Осокорках було розроблено та затверджено детальний план територій. Як зазначають активісти громадської організації «Екопарк Осокорки», затвердження ДПТ також відбувалося з кричущими порушеннями.
Цей ДПТ зокрема суперечив Генеральному плану Києва, оскільки містив тотальну забудову берега озера Небреж, тоді як Генплан передбачав збереження там переважно зеленої зони. Цікаво, що голосування за скандальну ДПТ відбулося вночі, з голосу, а назва, вказана на порядку денному, навіть не відповідала назві фінального документа.
Наразі відомо як мінімум про два судові позови щодо оскарження ДПТ забудови Осокорків. Один із позовів було подано ГО «Екопарк Осокорки» у 2018 році у зв'язку з невідповідністю ДПТ Генплану Києва. Справа дійшла до Верховного суду, але той вирішив, що аргументів екоактивістів недостатньо: «Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що рішення Київської міської ради від 27 листопада 2009 року №695/2764 Дарницькому адміністративному районі м. Києва» прийнято відповідачем відповідно до законодавства та в межах наданих повноважень».
У задоволенні іншого позову від приватної особи суд першої інстанції також відмовив, на чому справа і зупинилася. Хоча, як писав Телеграф, відомі успішні прецеденти оскарження ДПТ приватною особою. Нещодавно один активіст зумів виграти у Верховному суді справу про неправомірність ДПТ в Оболонському районі, яка, до речі, також торкалася інтересів «Столиці груп».
Але на оскарженні ДПТ Осокорків справа не скінчилася. У листопаді 2018 року Київська міська рада ухвалила рішення про розірвання договорів оренди з ТОВ «Контактбудсервіс». Причому не лише у зв'язку із систематичним невиконанням компанією положень цих договорів, а й «через негативне ставлення громадськості до намірів із забудови земельних ділянок». Тобто депутати особливо наголосили: однією з причин стало те, що люди не хочуть будівництва довкола озер на Осокорках. І власне на цьому в епопеї із забудовою зеленої зони на Осокорках можна було б поставити крапку.
Але забудовник оскаржив це рішення, причому по кожній із п'яти орендованих ділянок окремо. У суді ТОВ «Контактбудсервіс» вимагало продовження оренди строком на 15 років. І у київської влади врешті-решт не вистачило сили волі, щоб довести справу до кінця. Чи то з некомпетентності, чи з якихось інших причин після багаторічної судової тяганини більшість позовів Київрада програла.
«Якби була вказівка чи виражена позиція міського голови боротися за ці ділянки, то жодна з дільниць не була б програна. Оскільки всі підстави не продовжували договори оренди. Але, наскільки мені відомо, є «неофіційна» позиція міського голови, що ці ділянки мали потрапити в оренду «Контактбудсервісу», тобто «Столиці груп». І це, в принципі, основна причина програних судів», – розповів «Телеграфу» Олександр Пилипенко з ГО «Екопарк Осокорки».
Пастка для Кличка
«Забудовник вирішив проігнорувати громаду. Тож тепер договір оренди розірвано остаточно! Це рішення — серйозний сигнал для інших забудовників, які нехтують інтересами міста, інтересами громади», — заявив Кличко безапеляційно після того, як у 2019 році Київрада розірвала договори з орендарем ділянок на Осокорках. І додав, що «проект забудови отримав низку зауважень». Під рішенням щодо розірвання договорів, до речі, стоїть підпис міського голови.
Інтереси громади це, наскільки можна зрозуміти, чітко зафіксоване у рішенні Київради небажання громадськості взагалі бачити на унікальній території бетонні мурашники.
Але вже за рік послідовний Кличко підписав меморандум із інвесторами банку «Аркада», «Столицею груп» та Владою Молчановою особисто, який, зокрема, передбачав будівництво ЖК «Патріотика на озерах» поблизу озера Небреж. Тобто, «негативне ставлення громадськості» Кличко просто проігнорував.
Нагадаємо, суть меморандуму в тому, що «Столиця груп» береться допомогти з недобудованими ЖК ліквідованою «Аркадою», а за це отримує право розпоряджатися ділянками на території екопарку «Осокорки». Передбачалося, що 10% отриманих коштів від ЖК Патріотика на озерах (нині ЖК H2O) підуть на вирішення проблем інвесторів Аркади.
Взагалі-то тут можна говорити про досить технічно розставлену пастку, яку підготувала Молчанова міській владі та інвесторам. », змушений був забезпечити «зелене світло» забудові єкопарку «Осокорки».
У такій конфігурації проблеми екології та інтереси людей, які виступають за збереження екологічного ландшафту на Осокорках, опинилися на останньому місці. Можливо, саме тому київська влада і програла більшість судів?
Втрачене та відвойоване
Для кращого розуміння ситуації наведемо детальний план розташування ділянок, переданий "Телеграфу" ГО "Екопарк Осокорки", на якому видно, яка ситуація станом на початок осені 2024 року.
Отже, ділянки з номерами від 1 до 5 на фотографії – це ті, що знаходяться в оренді «Контактбудсервісу» та, відповідно, планувала забудувати «Столиця груп». За даними активістів, забудовник остаточно виграв у судах позови щодо продовження оренди ділянок під номерами 1, 4 та 5.
Ділянка № 1, яка включає озеро Небреж, найбільш підготовлена для будівництва – там ще за часів «Аркади» намито пісок (білі плями на плані). За даними активістів, існує дозвіл на його забудову і навіть вже повністю збудовано один із будинків ЖК H2O та розпочато будівництво іншого. Загалом планувалося збудувати там 43 будинки, але пізніше планова кількість зросла до 48.
Втім, юрист, експерт з питань нерухомості Андрій Ставнюк, який веде справи низки інвесторів збанкрутілої «Аркади» і непогано розуміється на ситуації навколо ЖК H2O, розповів «Телеграфу», що насправді там уже збудовано більше.
Наскільки мені відомо, зараз динаміка будівництва ЖК H2O значна. Вони («Столиця груп». — Ред.) будують ці об'єкти власним коштом і будують досить інтенсивно. А довго не починали будувати ці об'єкти, оскільки не були узгоджені позиції з іншими причетними до будівництва сторонами. Зокрема, з інвесторами банку «Аркада». Також «Столиця груп» вирішувала питання з органами державної влади, комунальними підприємствами, погоджувала підключення будинків ЖК до електричних мереж тощо. Хоча публічних заяв щодо вирішення цих питань не було, але оскільки вони активно будуються з січня 2024 року, то, швидше за все, зараз ці питання вирішено. Звичайно, там ще будувати і будувати, навіть ті будинки, що зараз будуються, поки що далекі від фінальної стадії. Що стосується поточного стану, то, за моїми даними, збудовано всі поверхи першого будинку та 15 поверхів другого. А окрім цих двох – вони почали будувати третій (вже близько 5 поверхів) та навіть четвертий будинок», – розповів Андрій Ставнюк.
За даними активістів, значна частина будівель ЖК H2O, згідно з планом забудови, може бути розташована практично впритул до берегової лінії, що є порушенням усіх діючих будівельних та екологічних норм. І це дозволяє звернутися до контролюючих, а згодом і до правоохоронних органів, вважають активісти.
«Поки що, оскільки в земельному кадастрі відсутні дані щодо ПЗП (прибережна захисна смуга. — Ред.) озера Небреж, за ним діють норми водного кодексу. Є паспорт озера Небреж, де зазначено, що ширина прибережної смуги має бути 100 метрів, але оскільки крутість його схилів більше 3%, то цей розмір подвоюється. Тобто ближче за 200 метрів від води будувати не можна. Поки що ми звертаємося до ДІАМ (Державна інспекція архітектури та містобудування. — Ред.), і, якщо вона не відреагує, тоді з'являється підстава звертатися до прокуратури», — розповів Олександр Пилипенко.
Але, за словами юриста Андрія Ставнюка, навіть можлива наявність підозри щодо екологічних порушень навряд чи зупинить процес будівництва. Хоча і може істотно вплинути на питання введення будинків в експлуатацію.
«Якщо говорити про будь-які екологічні чи інші подібні порушення (наприклад, порушення законодавства про захист культурної та історичної спадщини), то, як показує практика, переважно вони не призводять до зупинки самого будівництва. Проблеми у забудовника у зв'язку з цим можуть виникнути на етапі введення будинку в експлуатацію. Тому, власне, у Києві і зараз чимало таких історій, як із відомим «будинком-монстром» на Подолі, іншими будинками, які сьогодні офіційно не заселені через порушення, виявлені на етапі введення в експлуатацію. Якщо ми говоримо саме про H2O, то не думаю, що забудовнику «Столиця груп» сьогодні хтось може завадити вести будівництво через якісь підозри у порушенні екологічних норм або навіть через факти порушення. Але на момент введення в експлуатацію – це цілком можливо», — каже юрист.
Щодо інших програних київською владою ділянок, то на дільницях №4 та №5 будівництво ще не розпочиналося. На них, за даними активістів, у забудовника поки що немає дозволів, та й інженерна підготовка їх не проведена (а там треба намивати ґрунт, інакше будувати буде неможливо). Активісти сподіваються, що на цих ділянках можуть виникнути нові підстави для розірвання договорів оренди.
Справа щодо дільниці №3 нещодавно закінчилася перемогою забудовника в апеляційному суді, і на нього чекає касація.
А щодо ділянки №2, то, за словами активістів «Екопарку Осокорки», забудовник у Верховному суді програв, тобто договір оренди за ним вважається розірваним. Якою буде його доля, залежатиме від Київради і активісти дуже сподіваються, що будувати на ній не дозволять.
«Те, що забудовник програв саме цією ділянкою, дуже добре для екопарку. Оскільки він стоїть на шляху до інших ділянок забудовника, які потрапили йому в оренду. Це суттєво ускладнить йому життя», - вважає Олександр Пилипенко.
Щодо дільниць, до яких «Столиця груп» не має відношення, то ділянка № 6 перебуває у постійному користуванні комунального підприємства «Жилінвестбуд-УКБ». І хоча його призначення – під житлову забудову, активісти сподіваються, що будуватимуть там ще дуже нескоро також через непідготовленість території (ділянку необхідно вирівнювати, намивати ґрунт тощо). А за цей час, можливо, вдасться надати йому статусу ландшафтного заказника, тим більше що клопотання з цього приводу вже схвалено на рівні Управління екології та природних ресурсів КМДА.
Щоб вести на цій ділянці забудову, потрібно провести дуже масштабну інженерну підготовку. Потрібно намити територію до висоти решти району – приблизно на 7—8 метрів, використовуючи гідронамив. Адже це зона підтоплення, і під час повені вся ця територія покривається водою. Тому зараз це така теоретична забудова, зараз тут будувати фізично неможливо», – каже Олександр Пилипенко.
А ось дільниці №8 і особливо №9 – це справжня перемога екологічної спільноти. Завдяки надлюдським зусиллям вже вдалося оголосити ці території заказниками, що убезпечить їх від забудови щонайменше на найближчі роки.
Найменша ділянка № 7 вважається парковою зоною. Але, кажуть активісти, схоже, що нинішній формальний власник частини ділянок, «Київський інститут земельних відносин» може мати на неї інші плани, тому не факт, що парк там буде збережено.
Щось про «економіку» забудови на Осокорках
Коли в публічний простір потрапляє інформація про чергову скандальну забудову, наприклад, будівництво на унікальній з екологічної точки зору місцевості або на місці історичних пам'яток, завжди виникає питання, що ж змушує девелоперів зубами триматися за такі об'єкти. Відповідь стає зрозумілою, якщо приблизно прикинути фінансовий зиск, який отримає забудовник.
Зрозуміти це можна, якщо вважати собівартість будівництва квадратного метра житла для забудовника і, відповідно, вартість квадратного метра при продажі квартири в новобудові.
Приблизну собівартість будівництва можна знайти в офіційному документі — наказі Мінінфраструктури «Про затвердження показників опосередкованої вартості спорудження житла по регіонах України». Згідно з цим наказом, станом на 1 липня 2024 р. по Києву ця опосередкована вартість становить 25 944 грн., або близько 626 доларів за квадратний метр.
При цьому середня вартість 1 квадратного метра в новобудовах, за даними Dom.ria, становить 1338 доларів. Різниця між двома показниками становить чималих 712 доларів потенційного прибутку забудовника на квадратному метрі.
Звичайно, ще раз наголосимо, такий розрахунок досить приблизний. За даними юриста Андрія Ставнюка, показники державного наказу можна застосувати лише для девелоперів, які будуються з недорогих матеріалів та за стандартними проектами.
«Насправді ці ціни (показники Мінінфраструктури. — Ред.) занижені, якщо говорити про будівництво комфорт-класу чи бізнес-класу. Справді, є такий забудовник ДСК «Житлобуд», який будує панельні будинки одного стандартного типу і може потрапити до цього цінового діапазону за собівартістю. Але якщо ми говоримо про таке будівництво, як згаданий ЖК H2O, я не думаю, що вони відповідають зазначеним у міністерському документі. Адже слід враховувати і зростання цін на будівельні матеріали в умовах широкомасштабної війни, і підвищення оплати праці будівельників, з якими сьогодні також є певні нюанси, та низка інших факторів. Я, звичайно, не будівельник, але оскільки все-таки добре знайомий із цією сферою, то знаю, що зараз у ній не надто висока прибутковість. Забудовники, з якими я спілкувався, називають цифру близько 20% прибутковості з огляду на ціну, за якою вони продають квартиру кінцевому інвестору», – каже Ставнюк.
Відповідно, якщо порахувати прибутковість навіть на рівні 20%, це становитиме 267 доларів.
Тепер помножимо кожен із можливих варіантів прибутку на кількість квартир у ЖК H2O (а це, згідно з повідомленнями «Столиця груп», — 11 892) та на середню площу квартир у новобудовах. Нехай це буде 50 квадратних метрів (насправді, мабуть, більше, адже планують будувати квартири площею 27,75—147,13 м кв.). В результаті отримаємо потенційний прибуток "Столиці груп" на будівництві ЖК H2O - від 159 мільйонів доларів (за умови прибутковості в 20%) і до 423 мільйонів доларів.
Очевидно, що «Столиця груп» спробує у фінансовому плані «вичавити» максимум із забудови на Осокорках. Як каже Андрій Ставнюк, саме тому досі не починається продаж квартир у цьому житловому комплексі.
«Відомо, що якщо розпочинати продажі на етапі планування, отримання документів або, наприклад, на стадії котловану, то ціна буде завжди меншою, ніж при продажі на етапах. У таких умовах більші ризики інвестора, і, відповідно, забудовник має дати йому більший дисконт. Але після початку повномасштабної війни «Столиця» не лише з комплексом H2O, а й з іншими своїми ЖК, тим самим «Варшавським-3», обрала іншу стратегію — розпочинати продаж майже на фінальній стадії або взагалі після будівництва будинку. Відповідно, це дає можливість продавати квартири за максимальною ціною, яку вони можуть отримати, забудовуючи ділянки на свої кошти. Щодо початку продажів H2O, то такої інформації з відкритих джерел я не чув. Але можу дати деякі суб'єктивні орієнтири, що «Столиця груп» розпочне продаж, коли добудує або майже добудує перші два будинки. А це, за моїми суб'єктивними прогнозами, станеться не раніше ніж через рік», — каже юрист.
Дорога «в нікуди»
З початку війни у лютому 2022 року територія екопарку «Осокорки» стала переважно закритою, частину її замінували. Але, як писав «Телеграф», хоча пересічних громадян туди не пускала ТРО, з 2023 року звуки будівельної техніки там чути було регулярно, тобто забудовникам «Столиці груп» в'їзд був дозволений.
Схоже, що саме під прикриттям цієї ситуації та під охороною приватної фірми (і за ігнором Київської влади) забудовник тихенько зміг вигнати коробку одного з будинків і розпочати другий, третій та четвертий. До речі, будівництво відбувалося у той час, коли судові рішення щодо продовження оренди ділянок ще не були ухвалені.
Цікаво, що коли Соня Кошкіна запитала Кличка про цю ситуацію, він тільки розвів руками – мовляв, я цілком за екологію, проте вже є як є. Але тут Кличко відверто лукавить.
Тому що зараз спостерігається дуже схожа ситуація і з дорогою, яку хочуть збудувати через екопарк «Осокорки». КП «Дирекція будівництва дорожньо-транспортних споруд». Вітренко, який опублікував витяг зі звіту згаданого комунального підприємства.
Дорога, яка має стати продовженням проспекту Григоренка на південь до кордонів Києва, є надзвичайно небезпечною з погляду екології. Крім того, на думку Олександра Пилипенка з ГО «Екопарк Осокорки», дорога через екопарк потрібна не місту, а лише забудовнику. У той же час є набагато безпечніший для природи варіант, який обходить унікальні природні території та проходить поряд з аераційною станцією.
«Якщо дорогу будуватимуть, природна екосистема екопарку «Осокорки» втратить 90% своєї здатності для відновлення та функціонування, адже зміни будуть незворотними. Тож у нас різко негативне ставлення до цього проекту. Продовження Григоренка потрібне лише забудовнику, оскільки інакше його забудова втрачає сенс. Тобто в ситуації із дорогою за гроші міста просто збираються надати послугу «Столиці груп». А для міста, якщо ми говоримо про магістраль, яка має з'єднати Київ із заміськими селищами, є альтернативний проект – продовження вул. Ревуцького, який не завдасть шкоди екопарку. Цей варіант буде навіть зручнішим для сполучення області з містом», — вважає Олександр Пилипенко.
Такої думки дотримуються не лише активісти, з цього приводу є цілком офіційне виведення вчених.
«Без сумніву, реалізація Варіанту 1 (той, що запланував будувати Кличка. — Ред.) у результаті будівництва дороги призведе до руйнівного впливу на природні комплекси озер. Більше того, такий варіант фрагментує урочище надвоє, удвічі збільшивши вплив фактора занепокоєння на тваринах та вдвічі зменшивши площу природної території у розрізі окремого фрагменту», — йдеться у листі директора Інституту зоології НАН України, доктора біологічних наук Віталія Харченка.
Крім того, на думку вченого, будівництво дороги ще й грубо порушує положення природоохоронного законодавства України.
Є й позитивний момент: як з’ясував «Телеграф», варіант альтернативної дороги на сьогоднішній день підтримує значна частина депутатів Київської міської ради.
«Справа в тому, що ця дорога має бути (затверджена. — Ред.) у муніципальній програмі розвитку транспорту. Але враховуючи, що вона там є, Київрада двічі не голосувала за цю програму, бо депутатський корпус має зауваження. Дорога потрібна, але ми вносили пропозицію, щоб вона йшла не через екопарк «Осокорки». Є інше конструктивне рішення, яке не шкодитиме екології. Наскільки мені відомо, ці пропозиції депутатів не враховано. Тож станом на сьогодні депутати не готові голосувати за транспортну програму. Я думаю, що мер та його фракція збиратимуть на неї голоси. Вже неодноразово лунали заклики, що програму потрібно голосувати, бо місто не може без неї жити. Але депутати кажуть: прибирайте звідти дорогу (продовження Григоренка. — Ред.) і тоді ми її проголосуємо. Наша фракція (СН. — Ред.) буде принциповою у цьому питанні. І, наскільки мені відомо, проти дороги у нинішньому вигляді ще кілька фракцій», — розповів голова постійної комісії Київради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності Андрій Вітренко.
Він також додав, що його фракція взагалі виступає проти забудови екопарку "Осокорки".
«Ми не голосували і не голосуватимемо за забудову. Ми не голосували за передачу землі і за цей шлях теж не голосуватимемо», – пообіцяв Вітренко.
Як бачимо, зараз питання у Київраді стоїть рубом – або Кличко піде на безпечніший для екології Осокорков варіант, або ухвалення муніципальної програми з транспорту буде відстрочено на невизначений час. Є надія, що здоровий глузд таки переможе, і унікальний баланс екопарку «Осокорки» вдасться зберегти.
Якщо ж будівництво дороги проштовхнеться у нинішньому вигляді, то вона, по суті, буде дорогою «нікуди». Адже, навіть дивлячись на карту, незрозуміло, з якою такою важливою магістраллю вона з'єднуватиметься, оскільки згідно з проектом упирається в «порожні» землі.
Тому можливим першочерговим використанням стане підвезення будматеріалів для забудови екопарку «Осокорки». Що у свою чергу означатиме знищення екопарку як у процесі будівництва дороги, так і подальшої її експлуатації. Також це означатиме, що київський мер міцно сидить на гачку біля «Столиці груп», і тоді доля екопарку має дуже сумний вигляд.
Поки що «Телеграф» звернувся із запитами до Мінприроди, КМДА та до Віталія Кличка особисто.
Ми уважно стежитимемо за розвитком подій навколо екопарку «Осокорки».
