За час повномасштабного вторгнення Вищий антикорсуд приховав тексти шести вироків
Кінець вересня 2023 року. До Вищого антикорупційного суду зайшов перший обвинувальний акт у резонансному злочині часів війни, де йшлося про підкуп голови Верховного суду Всеволода Князєва та інших служителів у мантіях.
Перед Фемідою з'явився адвокат-посередник Олег Горецький, який, за версією слідства, передавав $1,8 млн готівки від олігарха Костянтина Жеваго-втікача суддям Верховного суду за ухвалення бажаного рішення. У результаті юрист Горецький уклав із прокурором угоду про визнання винності. Його суд мав намір розглянути на відкритому засіданні.
Однак щось перегралося і 12 жовтня антикорупційний суд видав на-гора засекречений вирок щодо Горецького. Прес-служба суду скупо поінформувала: адвокат одержав п'ять років умовно. Натомість він скинути донат на ЗСУ у розмірі 21 млн грн. Окремо суд стягнув до бюджету 29 млн грн, вилучених під час обшуків та $350 тис. у вигляді спецконфіскації.
Чому Феміда вибачила адвокату Олегу Горецькому тяжкий корупційний злочин, за який світило до 10 років ув'язнення, залишається загадкою. Адже суспільство не почуло аргументів суду через засекречений вирок. На сайті суду є лише згадка про те, що Горецький «зобов'язаний співпрацювати зі стороною звинувачення та надавати викривальні свідчення». На кого? На суддю Князєва? Чи здати олігарха Жеваго?
За час повномасштабного вторгнення РФ проти України "Головком" нарахував шість таких засекречених вироків Вищого антикорупційного суду. Більшість із них стосується відомих політичних персон. Наприклад, колишнього міністра екології та природних ресурсів часів Януковича Миколи Злочевського.
Як адвокат рятувався від в'язниці
Офіційна причина приховування вироку Олегу Горецькому спирається на пункт чотири частини першої статті 7 Закону України «Про доступ до судових рішень» — справа слухалася у закритому режимі.
У коментарі «Головкому» юридичний радник Transparency International Ukraine Павло Демчук підтвердив: є винятки, коли судовий розгляд відбувається за зачиненими дверима, а тексти вироків — ховаються. Причин кілька. По-перше, це може бути з міркувань безпеки самого потерпілого. По-друге, судові ухвали закриваються, наприклад, коли слідство отримує дозволи на проведення обшуків у фігурантів кримінальних провадженнях.
«Щодо останніх вироків Вищого антикорупційного суду, які приховані від громадськості. Зокрема, захисники обвинуваченого адвоката Олега Горецького просили Феміду закрити засідання через нібито загрозу життю їхнього клієнта. Це саме сталося у справі за звинуваченням Миколи Злочевського. Адвокати наполягали на тому, щоб засідання було закритим, оскільки озвучуватиметься інформація з обмеженим доступом, зокрема дані про захворювання», — зазначив юрист.
Павло Демчук додав: згідно із законодавством, суди мають оприлюднити всі рішення. При цьому приховуються відомості щодо персональних даних учасників процесу. Виходом із такої ситуації, вважає співрозмовник «Главкому», може бути інформування суддів-спікерів, зокрема, про конкретні мотиви Феміди при винесенні вироку, який у результаті був засекречений.
І так, адвоката Горецького, по суті, врятували без жодних пояснень українцям.
Щоправда, джерела видання «Дзеркало тижня» у правоохоронних органах перед винесенням вироку розкрили суть жертви «пішака» Горецького: «Хто є ціннішим для слідства, окрім голови Верховного суду, — цей адвокат-вирішувала Горецький чи олігарх Жеваго? Звісно, олігарх!».
За даними цих інсайдерів, адвокат нібито розповів про корупційну схему та про самі домовленості з олігархом Жеваго. Це лягло у підозру олігарху, якому загрожує до 10 років позбавлення волі.
Привіт із Кіпру
Символічний штраф на суму 68 тис. грн отримав міністр екології та природних ресурсів у 2010-2012 роках та колишній заступник секретаря РНБО Микола Злочевський. Окремо екс-чиновник перерахував «донат» на 500 млн. грн. на підтримку української армії. Вирок щодо Злочевського Феміда також засекретила.
«Судове засідання, де затверджували угоду, справді було у закритому режимі, але лише частково. Закон чітко каже, що в такому разі рішення оприлюднюється з винятком лише тієї інформації, за якою суд приймав рішення про закритий режим… Якщо ж проблемою є якісь. технічні неможливості реєстру, які не дозволяють закривати рішення частинами, ніхто не заважає САП (Спеціалізована антикорупційна прокуратура — «Головком» і ВАКС (Вищий антикорупційний суд — «Головком») оприлюднити ці частини рішення самостійно на своїх офіційних ресурсах. Закритість аж ніяк не сприяє довірі ні до згоди, ні до вироку. у публічності інформації про результати своєї роботи», — таку заяву зробила громадська організація «Центр протидії корупції»
З відкритих відомостей стало відомо, що останні роки Микола Злочевський мешкає на Кіпрі. В Україні у нього залишилася потужна газовидобувна компанія Burisma Holdings. Крім цього, екс-міністр досі перебуває у розшуку Національного антикорупційного бюро за скоєння корупційного злочину (частина 4 статті 369 Кримінального кодексу).
Водночас днями видання «УП» оприлюднило повний текст вироку у справі Злочевського. Документ налічує 11 сторінок. Екс-міністра звинувачували в організації дачі $6 млн хабара за закриття кримінального провадження антикорупційними органами. Йшлося про так звану «справу Курченка», в якій Злочевському інкримінували розкрадання стабілізаційного кредиту Нацбанку, виділеного «Реал банку» Сергія Курченка, бізнесмена, близького до родини Януковича.
За версією слідства, у червні 2020 року екс-міністр, сидячи на Кіпрі, доручив зам'яти кримінальну справу довіреним особам: екс-працівниці фіскальної служби Олені Мазуровій та юристу Burisma Андрію Кічі. Пані Мазурова взяла ініціативу до своїх рук і, не повідомляючи колишнього міністра, вийшла на осіб, які були готові передати хабар тодішньому керівнику антикорупційної прокуратури Назару Холодницькому. На шляху до Холодницького "загубився" $1 млн, який спільники вирішили залишити собі. 12 червня 2020 року «вирішував» екс-міністра було викрито.
Кримінальний епізод зі Злочевським тепер виглядає так, що нібито екс-міністр дав довіреним особам $6 млн на хабар і більше не стежив, як вирішується питання. Через три роки після викриття на початку березня 2023-го обвинувальний акт зайшов до Антикорупційного суду. Як випливає з оприлюдненого вироку, до середини липня Злочевський не визнавав вини. А потім раптом підписав угоду про визнання винності, почав донатувати на ЗСУ. Також щиро покаявся у злочині, віртуально перебуваючи у залі суду завдяки відеозв'язку.
З несподіваного у вироку Прокуратура «помножила на нуль» 400 гігабайт зібраної інформації щодо згаданої кримінальної справи Миколи Злочевського. Тобто відмовилася від дослідження доказів, щоб прискорити розгляд справи.
Ще Феміда зняла арешт із грошей Злочевського, які лежали на рахунку іноземного банку. На жаль, про суму коштів у вироку не сказано жодного слова.
Зі смішного — антикорупційний суд скасував утримання під вартою Злочевського, котрий у момент винесення вироку спокійно сидів на острові Кіпр. Як виявилося, формально арешт діяв із серпня 2020 року.
До речі, вироки щодо «людей Злочевського» по-різному відображаються у судовому реєстрі. Зокрема, за Оленою Мазуровою, яка отримала п'ять років умовно, текст вироку розміщено у відкритому доступі. Натомість вирок Андрія Кічі, якому теж дали п'ять років умовно, засекречено.
Екс-глава Рахункової буде огризатися
За сімома замками виявився і вирок у справі колишнього голови Рахункової палати Валерія Пацкана. Офіційно його було звинувачено у привласненні 127 тис. грн, незаконно отриманих як компенсацію за оренду житла. Подія сталася у 2017-2018 роках, коли Пацкан працював народним депутатом. Суд призначив 10,2 тис. грн штрафу з позбавленням на два роки обіймати посади у владі. Але за термінами давності звільнив екс-посадовця від покарання.
У день оголошення вироку Валерій Пацкан зробив повідомлення у Facebook. Зокрема, кримінальну справу назвав політичним переслідуванням та пообіцяв оскаржити вирок в апеляції.
По-тихому завершився розгляд кримінальної справи за звинуваченням екс-глави правління ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» Петра Вовчука. Вирок за ним був прихований у судовому реєстрі, а фігурант, який ставив за шкоду на $60 млн, отримав умовне покарання. Величезних збитків екс-чиновник завдав державі, продавши російському бізнесмену Олексію Федоричеву ячмінь і пшеницю за цінами нижчими за ринкові.
Чотири роки Вовчук переховувався у Литві. Після чого навесні 2023-го його з помпою екстрадували до України, а потім відпустили на волю.
«Щоб у майбутньому суспільство не виникало питань до системи правосуддя, суддям слід ретельно збалансувати суперечливі права. Це означає, що окремо зважується право обвинуваченого чи підозрюваного на захист власної інформації та безпеку та потенційну шкоду суспільству від закриття судового розгляду та вироку. Вибрати золоту середину є завданням суду», - підсумував юрист Павло Демчук.
