Під виглядом медикаментів та медтехніки за пільговою ставкою ПДВ до України ввозять косметику, ін'єкційні імпланти для «надування» губ та інші далеко не першу потребу товари. Бюджет втрачає, митники навпаки.
Це короткі результати недавнього аудиту, проведеного Рахунковою палатою.
Аналізували аудитори 2021-й, 2022-й та дев'ять місяців 2023 року, тобто мали можливість подивитися на динаміку. Вона позитивна, але сильно зіпсована ковидним карантином, на який податкові пільги для ліків були розширені. Відповідно, задеклароване різке, чи не наполовину зниження кількості імпортерів — податкових пільговиків з 2022-го — це не покращення роботи митників, а наслідки скасування «карантинних» пільг.
Саме існування ПДВ-пільги (від нуля до 7% при базовій ставці 20%) для імпортерів медикаментів та виробів медичного призначення є цілком виправданим, особливо в даний час. Проте не завжди митниця приймає адекватні рішення щодо застосування цих пільгових ставок, хоча всі нормативні документи, переліки та списки має. Нерідко одні й самі групи товарів обкладаються податком або за повною ставкою, або за пільговою, і логіка у наданні пільг який завжди простежується, на відміну корупційного чинника.
Рахункова палата України провела вибіркову перевірку чотирьох митниць: Волинської, Дніпровської, Львівської та Одеської. Результати цікаві: у двох сотнях випадків зафіксовано необґрунтоване застосування ПДВ-пільги, внаслідок якого до держбюджету не надійшло понад 32 млн. грн. Не дуже багато, на перший погляд, але йдеться лише про чотири митниці з 16, тобто й зазначені бюджетні втрати можуть виявитися лише четвертою частиною загальної суми недонадходження через уявні митні пільги.
Випадки цікаві. Наприклад, аудитори виявили шість компаній, які отримали пільги при імпорті товарів, яких близько не було в переліку, затвердженому урядом. Чотири із шести компаній обслуговувалися у Львівській митниці, отак збіг. Там же знайшовся інший підозрілий пільговик: компанія ввезла медичні вироби за зниженою ставкою ПДВ нібито тому, що постачання здійснювалось у рамках «виконання державних програм у сфері охорони здоров'я», ось тільки закупівля була не державною.
Більше того, заповзятливий приватник згодом продав цей товар одному комунальному підприємству, на чому його підловили аудитори. Після з'ясування обставин «пільговик» сам погодився доплатити ПДВ державі та не заглиблюватись у подробиці цієї історії. Начебто хепі-енд, а як щодо митника, який схвалив його пільгу? Очевидно, відбувся легким переляком.
…Або такий приклад: завезли два імпортери на митну територію України марлю для подальшого виготовлення бинтів на понад 110 млн грн. Обидва – за пільговим 7-відсотковим тарифом. Ось тільки один привіз в Україну готовий товар, а другий не те щоб марлю, а практично сировину. Звичайно, він мав сплатити 20% ПДВ хоча б тому, що завезену сировину в результаті можна використовувати як завгодно, не з медичною метою теж. Але митниця дала добро. Бюджет недоотримав майже 16 млн. грн.
А дніпровські митники наділили пільгою 7% партію ін'єкційних імплантів на основі гіалуронової кислоти вартістю 2,5 млн грн, хоча точно знали, що на косметичні засоби ніякі пільги не поширюються. І при оформленні партії точно могли прочитати у декларації, наданій виробником, що його товар — «косметичний засіб для видалення зморшок та покращення форми губ». Ціна недогляду? Імпортер сплатив до держбюджету 175 тис. грн, хоча мав — півмільйона.
Цілком дивно виглядає ситуація з наданням медичних пільг компаніям, які за видом діяльності є максимально далекими від медицини. Серед пільговиків опинилися Львівський цирк, Національний палац «Україна», готельний комплекс «Карпати» та компанія «ОККО». За законом, без ліцензії (а її немає) вони, в принципі, не могли ввозити медпрепарати в Україну, що з пільгою, що без. Але якось провезли, ще й зі знижкою.
То чому така плутанина? Процитуємо пункт 4 звіту: «Аудитом встановлено, що окремий облік осіб, які здійснюють операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів та медичних виробів, не ведеться, оскільки це не передбачено нормативно-правовими актами». Ну, а якщо немає обліку, то й причепитися нема до чого.
А на додаток до всього, як зазначає Рахункова палата, надані Держмитслужбою вибірки є неточними, оскільки до значної кількості митних кодів, за якими визначають податкову пільгу, включені товари, які можуть ставитись як до медичних виробів, так і до інших груп. Наприклад, до коду 9402 відносяться як медичні, хірургічні, стоматологічні, ветеринарні меблі, так і перукарські крісла. До коду 9001 "Волоконно-оптична продукція, лінзи, призми, дзеркала, неоправлені" відносяться як медичні вироби, так і побутові прилади. А у коді 8703 зашифровані як автомобілі швидкої допомоги, так і гоночні авто.
Здається, таке широке «наповнення» кодів є ідеальним підґрунтям для корупції та свавілля на митниці. Тим часом Україна, яка воює як повітря, необхідні податкові надходження. І якщо при ввезенні марлі бюджет недоотримав 16 мільйонів, то при екстраполяції на інші сумнівні рішення митниці про застосування пільг з ПДВ для імпортерів намальується величезна цифра.
Цікаво, чи справді завозили в Україну «Феррарі» чи перукарські крісла під виглядом медтехніки та з 7% ПДВ? Цілком могли. Але це лише одна проблема з порушених у багатосторінковому аудиті. Біда з ліцензуванням, з перевірками, з комунікаціями між податківцями, митниками та Держлікслужбою. Навіть із звітністю біда: аудитори виявили, наприклад, що Львівська митниця регулярно (нібито помилково) вносила одні й ті самі дані до граф різних показників, спотворивши в результаті всю свою статистику за дев'ять місяців 2023 року.
Хаос? Таке слово автори у звіті не використовують, але схоже на те. Нагадаємо, реформа митної служби — один із одвічних пріоритетів у нашій країні.
