Як Артем Ситник допоміг Дмитру Тишлеку уникнути покарання за корупцію

Оскільки Ситник «переплутав» поняття «подарунок» та «оренда» у контексті квартири, де на халяву проживав Тишлек, суд справу закрив.

Адміністративний протокол за ч. 1 ст. 172-5 Кодексу про адмінправопорушення («Порушення встановлених законом обмежень щодо отримання подарунків»), складений заступником голови НАПК Артемом Ситником (який сам внесений до реєстру корупціонерів саме за те, що не задекларував подарунки, отримані від агробарона Бахматюка) стосовно колишнього заступника голови Тишлека.

Оскільки у протоколі переплутані поняття «подарунок» та «оренда» у контексті квартири, де на халяву проживав Тишлек, суд справу закрив.

Чесне та непідкупне видання «Головком» із ледь прихованим обуренням розповіло, що чесний та непідкупний Печерський суд закрив справу проти чесного та непідкупного колишнього заступника голови Національної поліції України Дмитра Тишлека за ч. 1 ст. 172-5 Кодексу про адмінправопорушення («Порушення встановлених законом обмежень щодо отримання подарунків») за відсутністю події та складу правопорушення. Стаття так і називається «Чесний та непідкупний. Печерський суд вибілив скандального екс-заступника голови Нацполіції Тишлека».

Щоправда, є нюанс – чесне та непідкупне видання «Главком» чомусь не повідомило, що адміністративний протокол на Тишлека склав чесний та непідкупний заступник голови НАПК Артем Ситник, який у 2019 році був притягнутий судом до адміністративної відповідальності та внесений НАЗК до державного реєстру корупціонер саме за порушення встановлених законом обмежень щодо отримання подарунків. І ця обставина чомусь не мучить чесне та непідкупне видання «Головком», яке у перервах між облизуванням та оспівуванням керівництва НАЗК ще й встигає обслуговувати брудні корупційні угоди.

Нагадаю, що Артем Сергійович під час перебування антиконституційним директором НАБУ дуже любив брати подарунки у аграрно-банківського магната Бахматюка, кримінальне провадження щодо якого розслідувало НАБУ. Точніше, багаторічний керівник служби безпеки Бахматюка Анатолій Новак, який за сумісництвом ще й працював заступником директора НАБУ, запропонував Ситнику забрати з Нацполіції кримінальну справу за фактом розкрадання сестрою Бахматюка коштів рефінансу, виділених у 2014 році VAB банку.

А за це Новак приставив до Ситника одного з охоронців Бахматюка, такого собі Миколу Надейка, який скрізь супроводжував директора НАБУ та оплачував усі його витрати, зокрема відпочинок у мисливському господарстві «Поліські Сарни», де Ситник разом зі своїм кумом Калужинським регулярно пиячив і навіть як П'яні розбив два квадроцикли вартістю 17 тис. доларів.

До речі, саме Новаку, на дружину та брата якого оформлено дві охоронні фірми з бізнес-імперії Бахматюка, було підпорядковане Оперативно-технічне управління НАБУ, яке здійснює негласні заходи, а також спецназівці з їхнім легендарним бронетранспортером та шкарпетками про 350 грн.

Зрештою, коли Бахматюк побачив, що Ситник тільки смокче з нього гроші, а справу не закриває, то через Новака він злив інформацію про аристократичні замашки директора НАБУ тодішньому міністру внутрішніх справ Авакову і доручив Новаку записати п'яні розмови Ситника під час зустрічі нового року. – це ті самі розмови, на яких Ситник вихвалявся, як він у 2016 році за завданням представниці ФБР Карен Грінвей втручався в президентські вибори в США і розкручував на користь Хілларі Клінтон «справу Манафорту», ​​який очолював виборчий штаб Трампа.

Втім, чесне та непідкупне видання «Главком» вся ця «антикорупційна» метушня не цікавить. Але в такому разі, якщо надійшло редакційне завдання розповісти про те, як Печерський суд визнав нікчемним адмінпротокол, складений заступником НАЗК Ситником щодо колишнього заступника голови Нацполіції Тишлека, той адмінпротокол треба хоча б прочитати. А чесні та непідкупні журналісти «Головкому» до цього, як бачимо, нездатні. Бо інакше вони б побачили, що в адмінпротоколі, підписаному Ситником, безбожно переплутані поняття «подарунок» та «оренда» у контексті квартири, в якій проживає Тишлек. А тому, насправді, мало місце не порушення обмежень щодо отримання подарунків, а конфлікт інтересів. Тому суд, який не може виправляти ту дурість, яку записано в адмінпротоколі, справу закрив на цілком законних підставах.

Втім, залишилося питання: Ситник підписав і направив до суду явно помилковий адмінпротокол унаслідок своєї безграмотності, чи він узяв із Тишлека гроші за те, щоб розвалити справу?