Як прокуратура та Верховний Суд блокують вітчизняний енергоринок – розслідування

Нова ухвала Верховного Суду ставить під загрозу всі тендери на енергоринку України: йдеться про угоди на десятки мільярдів гривень

Тотальний блекаут чи шокова терапія для вітчизняного енергоринку від місцевих прокурів та суддів? Наприкінці січня Велика палата Верховного Суду задовольнила вимоги прокуратури та видала постанову, яка може заблокувати постачання електроенергії чи не всім бюджетним організаціям та установам України. Під ударом опинилася ціла система енерготрейдингу, йдеться про потенційні справи щонайменше на 20 млрд грн.

Хто і навіщо ставить під загрозу енергетичну безпеку країни під час війни, що тепер буде з тендерами на постачання електрики і через кого українські бюджетники можуть залишитися без світла?

24 січня Верховний Суд України прийняв ухвалу у справі 922/2321/22. 2021 року.

Про що йде мова?

Як зазначає фахівець у сфері закупівель Андрій Костенко, фактично ЗС України визначив, що не можна збільшувати ціну за одиницю товару за укладеними договорами за наслідками проведення публічних закупівель більш ніж на 10% у сумі.

Тобто навіть якщо підвищення ціни за одиницю відбувається неодноразово, то разом усі ці підвищення не можуть перевищувати 10%. При цьому проблема полягає в тому, що абсолютна більшість замовників та учасників ринку публічних закупівель сприймала цю норму таким чином, що можна кілька разів підвищувати ціну за одиницю товару. Однак щоразу не може бути окремо більше 10%, а в сумі зрозуміло, що підняття може становити більше 10%», – коментує він.

Інакше кажучи, з весни 2020 року в Україні діють норми закону про закупівлю. За ними можна протягом дії угоди підвищувати вартість товару з порогом 10% залежно від коливань ринку. Але в законі немає точного тлумачення – загалом чи за одну додаткову угоду. І це стало основою проблеми.

Інший експерт із закупівель Валентин Петров зазначає, що Мінекономіки давало роз'яснення, в якому йдеться про те, що підвищувати ціну можна кілька разів, але не більше ніж на 10%. Також закон тлумачили і юристи. Одним із їхніх аргументів було обмеження, яке забороняло збільшення вартості частіше, ніж раз на квартал.

Невже прокуратура своїми вимогами спотворює бачення закону?

Виявляється, позов із «Століття Технолоджі» – вже не перша подібна спроба. Однак раніше той самий Верховний Суд ставав на бік постачальників. Але свіжа його ухвала ставить під удар тисячі угод, укладених з весни 2020-го по жовтень 2022 року, коли дія закону призупинила введення особливого порядку закупівель через війну.

«Прокуратура тепер вважатиме, що всі ті замовники і всі ті постачальники, які підняли ціну більш ніж на 10% за додатковими договорами, – це все фактично збитки, завдані державі. І звертатиметься до таких постачальників товару для того, щоб, умовно кажучи, компенсувати всі ці умовно завдані збитки», – вважає Андрій Костенко.

Експерти переконані: від такої логіки найбільше постраждають саме постачальники електроенергії. Тому що вони угоди з бюджетниками укладали на рік, але самі кіловати мали купувати щомісяця за поточною вартістю.

«У нас в Україні немає довгих контрактів на купівлю електричної енергії. Тобто найдовший контракт – це умовно кажучи місяць. Нема ні квартальних, ні річних контрактів. Тобто уявіть собі, що ви маєте сьогодні передбачити, яка ціна на електричну енергію буде через рік. Ще до повномасштабного вторгнення це було «завдання із зірочкою». Плюс у нас на ринку діють цінові обмеження, звані прайс-кепи. Коли прайс-кепи переглядаються у бік збільшення, ціна автоматично зростає», – коментує керівник ГО «Асоціація енергоефективності та енергозбереження» Олександр Візир.

За словами Андрія Костенка, якщо керуватися логікою прокуратури та Верховного Суду, то виходить, що держава готова покрити постачальникам 10% зі 100, а решта 90% лягає на плечі постачальника. При цьому останній якимось чином повинен купувати електроенергію та продовжувати її постачати замовникам.

Як це все відбивається на ринку електроенергії?

Тільки протягом 2021 року з благословення держави вартість електроенергії зросла більш ніж удвічі. Тому сотні трейдерів уклали тисячі додаткових угод, намагаючись наздогнати цей «ціновий вибух». прокуратура завдяки постанові ВС може вимагати повернути різницю, незважаючи на фактичне подорожчання кіловату.

«З 2020 року, коли набула чинності ця норма, на яку посилається Верховний Суд, відповідно з 20 травня всі договори, які вже укладені за результатами торгів, проведених за цією редакцією закону, підпадають під цю загрозу, що нависла над ними», – підкреслює Валентин Петров.

І йдеться не тільки про електрику, а й про будь-який інший товар: газ, воду, паливо, харчування тощо. Тільки з електроенергії експерти нарахували додаткові угоди за проміжок з весни 2020-го до осені 2022 року на загальну суму близько 20 мільярдів гривень.

Тож під загрозою виявиться взагалі постачання світла «бюджетникам».

Що таке постачальник електричної енергії? Це стіл, стілець, телефон, секретар, веб-сайт і все. Тобто коли у компанії виникне питання: повертати мільярди гривень чи просто перереєструвати нову компанію – з ринкового погляду зрозуміло, що вони просто перереєструватимуть нові компанії», – зазначає Олександр Візир.

У результаті компанії, які мають поточні договори з лікарнями, школами, тією ж прокуратурою, Верховним Судом та іншими тисячами бюджетних установ, після програшу в суді, дефолту та банкрутства автоматично розірвано ці угоди. останньої надії, у якого ціна традиційно значно вища за ринкову. Тобто бюджет зазнає нових збитків.

А після ППНа, каже Олександр, доведеться терміново проводити нові тендери, обирати нових постачальників. Але умови вже будуть зовсім іншими.

«Якщо ця ситуація не розрулиться в нормативному полі, тобто не знайдуть будь-який спосіб забезпечення для постачальника, то комунальні суб'єкти та суб'єкти, які фінансуються з держбюджету, отримуватимуть електричну енергію за значно дорожчою ціною. Тому що постачальники таким чином хеджуватимуть свої ризики», – наголошує експерт.

Чим все це обернеться у масштабах держави?

«Наразі таких справ проти електротрейдерів – десятки по різних областях, і кількість зростає у прогресії. Більше того, одна з компаній, яка програла всі ланки, вже подала позов до Європейського суду з прав людини. Тобто ця ситуація виходить за межі країни», – зазначає журналіст Ігор Хмурий.

Паралельно починається і опір постачальників. Трейдери збираються та проводять онлайн-конференції, на яких готуються колективні звернення.

І ще один важливий момент: угоди на постачання електроенергії мають два підписи. З одного боку – компанія, з іншого – посадова особа замовника. І якщо суд визнає, що постачальник завдав збитків додатковими угодами, які має компенсувати, то як бути з підписанцем від бюджетника?

Чи не йдеться тут про статтю «недбалість» чи навіть більш важку?

Команда СтопКора розшукала низку тендерів Верховного Суду, Чернігівської прокуратури, Офісу Генпрокурора, Міністерства економіки та Держаудитслужби за цей період. Вони всі підписували додаткові угоди зі значним сукупним підвищенням вартості. Тому що, як уже було сказано, фактично всі бюджетники йшли на такі кроки через ринкові реалії.

Потім редакція склала відповідні запити, у яких просила оцінити дії посадових осіб, які підписували ці додаткові угоди. Чи не бачать компетентні органи зловживань чи навіть злочинів у діях підлеглих з огляду на нову ухвалу Верховного Суду? Відповіді виявилися показовими.

В Офісі Генпрокурора заявили, що відповіді на наші запитання «не є вже сформованою інформацією». Отже, на запит немає готової відповіді.

У Міністерстві економіки відповіли листом на електронну пошту. Вони також зазначили, що відповіді на наші питання не є готовою інформацією, тому дадуть відповідь не через 5 діб, як для ЗМІ, а опрацюють як звернення пересічного громадянина.

Дещо більш розгорнуто відповіли у Держаудитслужбі. Там підтвердили, що раніше Верховний Суд вже видавав кілька рішень, які суперечать один одному. А нова постанова, на їхню думку, стосується саме справи, за якою вона була винесена. Отже, жодних порушень у діях своїх підписантів у ДАСУ не вбачають.

І найцікавішою виявилася відповідь безпосередньо Верховного Суду. У ній служителі Феміди взагалі заявили, що їхні колеги укладали додаткові угоди згідно з їхніми ж рішеннями, актуальними на той час, так що говорити нема про що.

«Отже ситуація досить абсурдна. Верховний Суд каже, що укладав нові угоди та переплачував за світло, бо тоді були такі правила. А паралельно видає ухвалу, завдяки якій прокуратура «вибиває» гроші з аналогічних угод, бо так сказав Верховний Суд. Щоб зрозуміти весь сюрреалізм ситуації – яскравий приклад. Зараз в одній із областей справу проти постачальника електроенергії веде прокурор, який сам раніше підписував додаткові угоди, які сукупно виходили за межі 10%. Тому не дивно, що в ОДП нам відмовилися будь-що коментувати», – резюмує розслідувач.

Нагадаємо, голова Комітету з розвитку інфраструктури Федерації роботодавців України та власник будкомпанії Autostrada Максим Шкіль після нещодавнього повідомлення, в якому звинуватив уряд у провалі програми захисту Трипільської ТЕС та інших енергооб'єктів, пояснив, чому захист енергетичних об'єктів в Україні зазнав поразки.