Кейс Артема Біденко добре ілюструє можливості та вплив, який можуть мати неофіційні радники чи консультанти державних установ. Стає зрозуміло, що іноді важливі рішення приймають зовсім не ті люди, які сидять у чиновницьких кріслах.
Після виходу розслідування про надмірні витрати на нову англомовну діджитал-платформу The Gaze з'явився публічний коментар від ДП «Мультимедійна платформа іномовлення України» (МПІУ), яке входить до сфери відповідальності Міністерства культури. Велику відповідь на це розслідування опублікував і відомий український рекламіст Артем Біденко, котрий називає себе позаштатним радником МПІУ. Розслідувачі з NGL.media свідомо не коментували відразу очевидно маніпулятивні твердження МПІУ, вирішивши натомість присвятити час глибшому аналізу діяльності цього держпідприємства — і виявили щось дуже несподіване.
Виявляється, вагому частину підрядів від підприємств Мінкульту одержують компанії та підприємці, пов'язані родинними чи дружніми зв'язками з тим самим Артемом Біденком. За неповні три роки ці компанії отримали від міністерства 70,5 млн. грн., у тому числі майже 51 млн. грн. — безпосередньо від МПІУ.
Кейс Артема Біденко добре ілюструє можливості та вплив, який можуть мати неофіційні радники чи консультанти державних установ. Стає зрозуміло, що іноді важливі рішення приймають зовсім не ті люди, які сидять у чиновницьких кріслах.
"Я знаю дуже багатьох людей, і вони іноді перемагають у тендерах"
Про те, що колишній держсекретар Мінкульту є радником МПІУ, вперше стало відомо з його блогу, присвяченого виправданню видатків на платформу The Gaze. Пізніше Артем Біденко дав розгорнуте інтерв'ю «Бабелі», де розповів про запуск The Gaze та назвав ще кількох пов'язаних із проектом людей.
NGL.media вирішили перевірити нову інформацію від Біденка та одночасно відповісти на закиди МПІУ. Тому ми почали досліджувати закупівлі МПІУ та інших підприємств Мінкульту та майже одразу виявили сліди Артема Біденка.
ХТО ТАКИЙ АРТЕМ БІДЕНКО
42-річний Артем Біденко добре відомий у рекламних та політичних колах Києва. У 2006 році заснував своє перше рекламне агентство ТОВ «Рубі Консалтинг», а незабаром ще два – ТОВ «Регіон Медіа» та ТОВ «Космос Медіа Груп». 2014 року Біденко очолив управління з питань реклами КМДА, а вже наступного року став заступником тодішнього міністра інформаційної політики Юрія Стеця. Вже 2017 року він обійняв посаду державного секретаря цього міністерства, де залишався до середини 2020 року. Вважається, що Артем Біденко був ініціатором створення державного бренду Ukraine NOW.
Загалом Біденко провів в уряді — спочатку у Міністерстві інформаційної політики, а згодом у Міністерстві культури, молоді та спорту — понад п'ять років. Але перемагати на тендерах Мінкульту пов'язані з ним компанії почали вже після його звільнення — 2021 року. Продовжують вони отримувати держзамовлення і зараз, коли Біденко неофіційно та безкоштовно консультує МПІУ.
У розмові з журналістами NGL.media Артем Біденко пояснив, що став консультантом проекту The Gaze на прохання директора МПІУ Юлії Островської, з якою раніше працював у міністерстві.
«Я спілкувався за кавою минулого року з Юлією Островською, просто обмінювався інформацією. Вона каже: є така ідея, було б круто, щоби хтось узяв на себе роль координації, організації процесів. Я сказав, що подивлюся на це і підкажу, а ви вже цим займатиметеся. Приблизно так це було, — каже Артем Біденко, — Це не стала робота, я не працюю радником, я не отримую за це гроші, я не витрачаю на це багато свого часу, тобто це в кращому разі годину-дві на тиждень… Я є певним місточком між іншими органами влади та The Gaze щодо вкладення певних наративів».
ДП «Мультимедійна платформа іномовлення України» підтвердило NGL.media, що Біденко не отримує плати за свої консультації, бо не працює у штаті підприємства.
Можна було б припустити, що Артем Біденко справді із чистого альтруїзму допомагає розвивати українське іномовлення, якби не одне, але — вагому частину парядів отримують компанії його родичів та друзів. За оцінкою NGL.media, за неповні три роки ці компанії отримали від Мінкульту понад 70,5 млн. грн., у тому числі майже 51 млн. грн. — від МПІУ, яку він консультує.
Наприклад, компанія «Лайт Комунікейшн», де фундатором є тесть Біденко, 68-річний Віталій Шаповаленко, за останні два роки підписала угод з підприємствами Мінкульту на 47,7 млн грн. Першим замовленням «Лайт Комунікейшн» став багатосерійний документальний фільм до відзначення 30-х роковин Дня Незалежності у 2021 році. На той момент Біденко вже не працював у міністерстві.
Історія зі зйомками цього серіалу виявилася досить туманною. Аналітики з Dozorro ще два роки тому намагалися з'ясувати, за що саме держава заплатила 9,8 млн грн, і де зрештою цей серіал можна подивитися. Втім, тоді відповідей по суті від Мінкульту журналісти Dozorro не отримали, як і зараз не отримали їх журналісти NGL.media.
Ролики від «Лайт Комунікейшн» можна переглянути на YouTube-каналі продакшну. Це 26 епізодів тривалістю 1,5-2,5 хв кожен про різні регіони до Дня Незалежності. У деяких роликах є відомі українці — наприклад, письменник Сергій Жадан, музикант Валерій Харчишин та інші. Втім, кожен із цих роликів має в середньому по сто переглядів.
Окрім роликів, «Лайт Комунікейшн» зняла і документальний фільм на 28 хв, проте його неможливо знайти у вільному доступі — зокрема фільму немає навіть на корпоративному YouTube-каналі «Лайт Комунікейшн». Втім NGL.media отримало від Мінкульту копію цього фільму у відповідь на офіційний запит — таким чином нам вдалося переконатися, що фільм принаймні все ж таки існує.
Але повернемося до співвласника "Лайт Комунікейшн" - тестя Артема Біденка. 68-річний Віталій Шаповаленко до 2019 року взагалі не мав досвіду у телебаченні чи кіно. Він займався проектуванням та обслуговуванням житлових багатоквартирних будинків, працював заступником міністра з питань ЖКГ в уряді Миколи Азарова та був консультантом німецького агентства з розвитку та енергоефективності GIZ. Та й зараз Шаповаленко не залишив основну сферу діяльності та працює керівником проектів в інжиніринговій компанії iC consulenten Ukraine.
Але брак досвіду не завадив Віталію Шаповаленко та його бізнес-партнеру Євгену Високовському в останні роки проводити масштабні рекламні кампанії та знімати ролики спочатку для державного «Ощадбанку», потім для КМДА, де свого часу теж працював його зять, і для Міністерства молоді та спорту . А з серпня 2021 року "Лайт Комунікейшн" отримує замовлення виключно від МПІУ - державного підприємства, яке консультує Артем Біденко.
У липні 2023 року "Лайт Комунікейшн" перейшла на новий рівень. Компанія отримала від МПІУ замовлення відразу на три серіали — два документальні «Homo amans» та «Зміст чутливого характеру» та один художній «Півтора відсотки». Усі три серіали «Лайт Комунікейшн» має виготовити до кінця 2023 року. Ці проекти МПІУ обрала на мистецькому конкурсі. До речі, сам принцип розподілу грошей через мистецькі конкурси МПІУ експерти часто критикують за непрозорість.
«Справді, це буде наш перший досвід виробництва саме мистецького серіалу. Але ми залучили до підготовки та виробництва цього серіалу дуже досвідчену команду спеціалістів. Наразі триває підготовка до зйомок», — повідомив NGL.media Євген Високовський з «Лайт Комунікейшн».
NGL.media звернулися до Віталія Шаповаленка, щоб дізнатися, як йому вдається поєднувати такі різні сфери діяльності, і чи спонукав його до роботи у творчій сфері зять Артем Біденко. Однак, почувши питання, Шаповаленко навідріз відмовився спілкуватися.
Натомість Артем Біденко заявив NGL.media, що не бачить проблеми в тому, що його тесть має різні захоплення та займається зйомками реклами та серіалів для Міністерства культури.
«Як співвласник він сам продакшном не керує, це його якийсь бізнес, історії, в які я не втручаюся… Треба зрозуміти, що ринок маленький, усі один одного знають, усі спілкуються один з одним на різних етапах, сферах, я знаю дуже Багато людей і іноді ці люди перемагають у тендерах, іноді ці люди можуть з моїми родичами перетинатися. Це не означає, що я можу зателефонувати Ткаченку (екс-міністр культури) чи комусь іншому, хто ухвалює рішення, і сказати: будь ласка, нехай ця компанія переможе», — пояснює Артем Біденко.
Втім, другий співвласник «Лайт комунікейшн» Євген Високовський теж не чужа для Біденка людина. Свого часу він мав спільний бізнес із його дружиною Еліною Високовською — рекламною агенцією «Прана». Цей бізнес досі існує, але Біденко вийшов із засновників, залишивши власниками Еліну Високовську та свого друга Андрія Руденка.
Мамо, я в шоломі
Під час майже годинної розмови з журналісткою NGL.media Артем Біденко кілька разів наголошував на тому, що займається різними видами діяльності і просто фізично не встигав би контролювати закупівлі МПІУ. Він справді займається багатьом — наприклад, окрім рекламного бізнесу та роботи в уряді, 2021 року Біденко як ФОП займався розміщенням у готелях гостей установчого саміту Кримської платформи.
Але журналістів зацікавив один особливий вид діяльності Біденка. Справа в тому, що він є співзасновником громадської організації «Інститут інформаційної безпеки», яка займається розробкою інформаційних кампаній, проектами з просування та маркетингом. Одним із напрямів діяльності цієї організації є нейромаркетингові дослідження.
Під час таких досліджень використовують спеціальні EEG-шоломи, які зчитують реакцію мозку реципієнта на певний продукт (логотип, рекламу, сайт тощо). цикл такого дослідження з використанням EEG-сканера та аналізу отриманих даних до повномасштабної війни коштує близько 4000 доларів, але вартість може бути і більше — все залежить від кількості реципієнтів, розповіли представники компаній, які роблять подібні дослідження.
Напрямком нейромаркетингових досліджень в Інституті інформаційної безпеки керує Андрій Руденко — близький друг і бізнес-партнер Біденко. До 2018 року він був співвласником ТОВ «Комп'ютерні інформаційні технології» (КІТ), яке отримало від МПІУ два підряди на розробку платформи The Gaze. Один із цих підрядів стосувався також досліджень за допомогою EEG-шолома.
МПІУ підписала 29 грудня 2022 року угоду з КІТ на 12,56 млн грн, але вже за кілька годин вартість угоди зменшили на 2,5 млн грн. Того ж дня підрядник повідомив про завершення проекту. А вже наступного дня, 30 грудня, КІТ отримав трохи більше ніж 10 млн грн.
Олександр Єфремов, керівник КІТ, пояснює таке миттєве виконання замовлення тим, що компанія почала розробляти платформу The Gaze ще до проведення тендеру «на свій страх і ризик».
«Ми досить часто розпочинаємо роботи після того, як розуміємо, що ми одні на конкурсі і з великою ймовірністю контракт із нами буде вкладено. Бувають такі ситуації, що контракт не укладається, але ми змушені брати цей ризик. Інакше деякі проекти можуть не стартувати та не виконуватися», — пояснив Єфремов у розмові з NGL.media.
Що стосується використання в цьому проекті EEG-шолому, то цю вимогу особисто просував Артем Біденко, який вважає, що такі дослідження працюють краще за класичні фокус-групи. Однак через брак фінансування вимогу проводити нейромаркетингові дослідження з договору прибрали, зменшивши вартість робіт із 12,5 млн. грн. до 10 млн. грн.
«Так, це була моя ініціатива, я рекомендую і рекомендував органам влади, підприємствам, рекламним агенціям взяти на озброєння ці дослідження. Але у випадку з КІТ у фінальному договорі цих досліджень не було», — пояснив Біденко.
Проте Олександр Єфремов із КІТ стверджує, що його компанія все одно провела нейромаркетингове дослідження, але не отримала за це грошей.
«Спочатку замовник планував здійснити просування порталу з використанням результатів нейродосліджень, але кошти на це не виділив, і було укладено додаткову угоду щодо зменшення обсягів та вартості робіт. Тому нейродослідження, пов'язані з просуванням, не були оплачені», - повідомив Єфремов.
Один з таких EEG-шоломів моделі Emotiv Epoc X (такою ж використовувала КІТ для The Gaze) належить самому Артему Біденку, і за його словами, він періодично здає його в оренду. Одним із клієнтів Біденка виявився Роман Пересунько — підприємець, який у липні цього року отримав поспіль на 2,2 млн грн від МПІУ на просування The Gaze у Великій Британії. У документах, які Пересунько подав на тендер, зазначено, що він орендував шолом на п'ять місяців саме у Біденка.
Виконавець проводить дослідження природних реакцій відповідних частин мозку контрольованих груп аудиторій (10-15 осіб) за допомогою ЕГГ-шолома на певні частини маркетингових креативів з метою покращення ефективності рекламних матеріалів. За результатами дослідження надається звіт із рекомендаціями щодо підвищення ефективності маркетингових матеріалів», — зазначено у договорі з Пересуньком.
Очевидно, Роман Пересунько мав доставити EEG-сканер до цільової аудиторії у Великій Британії, щоб провести там нейродослідження. У жовтні Пересунько вже отримав повну оплату за виконані роботи, тому ми поцікавилися результатами опитувань у Великій Британії. На жаль, ані Пересунько, ані Біденко не змогли підтвердити проведення цих досліджень.
«Не виключено, що він мав когось із іноземців у субпідряді, бо нас цікавили іноземці. Тобто він когось тут знайшов, але хтось міг робити дослідження й там», — припускає Біденко.
Він також не зміг згадати, як часто співпрацював з Романом Пересунько та чи позичав йому свій EEG-шолом для інших проектів, пояснивши, що як ФОП має безліч видів діяльності, тож не все пам'ятає.
«Я ж не займаюся орендою сканерів як основною діяльністю. У мене багато різних речей. По секрету, я навіть здаю в оренду приміщення та плачу всі податки», — похвалився Біденко у розмові з NGL.media. У відкритих джерелах ми справді знайшли посилання на будиночок у Карпатах, власником якого Біденко став минулого року. Sheshory Chalet здається в оренду за 5000 грн. на добу.
Журналісти NGL.media поспілкувалися із власниками двох українських компаній, які займаються нейромаркетинговими дослідженнями за допомогою EEG-сканерів. Жоден з них не чув про Романа Пересунько чи Артема Біденка. За їхніми словами, такий шолом, який має Біденко, дає мінімальну інформацію і щоб отримати повнішу, використовують складніші сканери. Крім того, щоб якісно проаналізувати дані з такого сканера, потрібно мати певні знання та кваліфікацію: лише наявності шолома для цього недостатньо.
«Це наукомісткий продукт, наукомістка послуга, яка потребує відповідної спеціальності, знань та умінь. Ми, наприклад, лише частково користуємось автоматизованою інтерпретацією даних. Тому що фахівець може глибше їх проаналізувати. За даними деяких досліджень, автоматизація таких складних результатів, що знімаються з активності головного мозку та інших маркерів поведінки, знижує точність інтерпретації вдвічі. Це все одно, що ви купите флагманський ноутбук, але користуватиметеся ним як друкарською машинкою», — пояснив NGL.media співвласник центру нейромаркетингових досліджень Beehiveor Віктор Комаренко.
Роман Пересунько має досвід у маркетингу, але чи він має відповідну кваліфікацію, щоб проводити нейромаркетингові дослідження — невідомо. З відкритих джерел про Пересунько відомо, що раніше він керував реаліті-шоу «Хата на тата» на телеканалі СТБ і разом зі своїми родичами володіє компанією «Медіа хаб», яка займається маркетингом та піаром.
Історія з використанням EEG-шолома – не єдиний спірний момент у співпраці МПІУ з Романом Пересуньком. За словами керівника ГО «Центр громадського моніторингу та досліджень» Мирослава Сімки, у тендері, в якому переміг Пересунько, чимало порушень і його взагалі мали б скасувати. Але МПІУ цього не зробила, а зараз уже пізно, бо Пересунько вже одержав свої гроші
«Цей учасник не надав усіх сертифікатів та не підтвердив усієї інформації, яку вимагав замовник. Але й замовник виписав вимоги із порушенням законодавства: вимагав непотрібних довідок. Тому замовник взагалі мав би скасувати закупівлю», – пояснив Мирослав Сімка.
Тому виглядає так, що не всі поради, які Артем Біденко дає держпідприємству Мінкульту мають корисний результат для самого міністерства. Справжній результат у вигляді непоганого заробітку отримують родичі та друзі Біденка, який хоч і неофіційно, але все ж таки досить тісно працює з Мінкультом. Статус неофіційного радника дає йому серйозні важелі впливу в МПІУ і, зокрема, у проекті The Gaze — причому без жодної відповідальності, адже офіційно він не працює на державу.
