Як працює столичний схематоз: 200 мільйонів із бюджету Києва для ремонту семи лавок

Дискусії щодо розважального парку на острові Оболонський у Києві не вщухають. Це «подарунок» на День міста, за який кияни заплатили у війну майже 200 млн. грн. з бюджету.

Роботи на острові Оболонський свідчать, що через систему Prozorro можна провести закупівлю самовільного будівництва. Запобіжників немає. І це далеко не єдина претензія

Парк збудували на території природно-заповідного фонду з численними порушеннями екологічного законодавства. За результатами екологічного аудиту, виконаного Київським еколого-культурним центром, виявлено знищення популяцій та біотопів різних рослин, кажанів та птахів, які занесені до Червоної книги та охороняються Бернською конвенцією.

На будівництво розважального парку не було жодних дозволів, Київрада навіть земельну ділянку під будівництво ніколи не передавала. Без цього єдині законні будівельні роботи на острові — це капітальний ремонт семи лав та одного «сміттєзбірника». Громадська ініціатива «Голка» вирішила розібратися, як під вивіскою «капремонт» з'явився новий розважальний парк.

Капремонт VS самовільне будівництво

Столичне комунальне підприємство «Плесо» здійснювало капремонт без документів на землю, містобудівних умов та обмежень та дозволів на будівництво. Все робилося під виглядом відновлення елементів благоустрою у раніше збудованому розважальному парку.

При цьому «Плесо» у своєму повідомленні наголосило на намірах збудувати «парк площею понад 1 га». Такого парку на острові не було, тож мова лише про нове будівництво.

І хоча в документах йдеться саме про розважальний парк, керівник департаменту захисту навколишнього середовища та адаптацію до зміни клімату Київської міської державної адміністрації Олександр Возний стверджує, що острів — це рекреаційна зона, а не розважальний парк:

«Ми намагалися створити комфортне місце, де наші захисники та їхні родини, кияни та гості міста могли б відновитися та перезавантажитися на природі у спокійній та затишній атмосфері. Судячи із відгуків, нам це вдалося. Щодо бюрократичних питань, то облаштування тут здійснювалось згідно із законом на підставі проведених досліджень, експертних висновків, відповідних розпорядчих документів КМДА. Облаштували острів частково коштом вітчизняних меценатів, а частково — за рахунок міського бюджету. На острові відсутні капітальні споруди, а виконанні ремонтних робіт особливу увагу приділялося збереженню природи острова. З кінця травня острів відвідало понад півмільйона гостей, про це свідчать камери спостереження», — розповів О.Возний.

На території острова були відсутні будівлі, споруди та інші об'єкти інфраструктури.

Тут офіційно значилися лише сім лав і один «сміттєзбірник».

Ось ці об'єкти, якщо вони були придумані для створення ілюзії існування «зони відпочинку» на острові, комунальне підприємство «Плесо» і мало право ремонтувати. А збудований розважальний парк — це самовільне нове будівництво. На нього пішли, бо «Плесо» не могло здобути право користування цією ділянкою.

Київрада могла передати ділянку під будівництво за наявності плану зонування або детального плану території (стаття 24 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності»). Але таких планів нема. Розробити детальний план території можна без проблем. Для острова площею 14 га його вартість не перевищила б 100 тис. грн. На це знадобилося б десь чотири місяці.

Але була проблема — обов'язкове проведення громадських обговорень та стратегічної екологічної оцінки. А це означало неможливість приховати руйнівний вплив на екологію, яку при самовільному будівництві приховали шляхом фальшування змісту оцінки впливу на навколишнє середовище.

Тобто на порушення містобудівного законодавства пішли, щоби приховати порушення екологічних вимог.

Як порушили бюджетне законодавство?

Будівництво парку виправдовують рішенням Київради, яке передбачало створення рекреаційного маршруту з будівництвом мостових переходів між Оболонською набережною, островом Оболонська коса та півостровим Собачим гирлом (Програма соцекономрозвитку на 2018-2020 роки). Але це відповідає дійсності. Про якесь будівництво парку на острові Оболонський там не йшлося.

Київрада ухвалила рішення саме про створення рекреаційного маршруту, передбачивши витрати на капітальні вкладення (а не на капітальний ремонт) для розвитку житлово-комунального господарства (а не організації благоустрою) департаменту житлово-комунальної інфраструктури (а не екології) та комунальному підприємству «Київбудреконструкція» ( а не "Плесо").

Розроблений на виконання такого рішення проект передбачав на острові лише прокладання пішохідних та велодоріжок для прогулянок.

І найважливіше: від реалізації такого будівництва Київрада відмовилася ще наприкінці 2020 року, не передбачивши його й у наступній Програмі на 2021-2023 роки. Щоправда, встигли витратити 1,9 млн грн з бюджету на розробку ескізного проекту, що потрапив у смітник. Основна закупівля КП «Київбудреконструкція» була у 2016 році на 1,2 млн грн та ще 700 тис. на додаткові роботи у 2019-му.

Однак КП «Плесо» у відповідь на запит ГО «Голка» надало пояснення, відмінне від документації на будівництво. Згідно з ним, у результаті наради щодо будівництва «мосту-хвилі» заступник голови КМДА Валентин Мондрієвський наприкінці 2020 року доручив розробити ескізний проект благоустрою острова Оболонський.

А вже за два дні розпорядженням КМДА було змінено перелік об'єктів «капремонту елементів благоустрою зон відпочинку» та додано роботи на острові Оболонський із запланованим бюджетом у 120 млн грн.

Надалі будівництво нового розважального парку продовжувалося під виглядом капремонту, і гроші виділялися спочатку розпорядженнями КМДА, а під час дії воєнного стану - наказами управління екології КМДА як головного розпорядника коштів.

Таким чином, сталося грубе порушення бюджетного законодавства. Київрада ніколи не виділяла грошей на капітальні вкладення для будівництва парку, її будували з нецільовим використанням коштів бюджету, виділених Київрадою на капітальні ремонти існуючих елементів благоустрою інших зон відпочинку.

Як порушили містобудівне законодавство?

У листопаді 2020 року комунальне підприємство «Плесо» оголосило закупівлю розробки ескізного проекту за спрощеною процедурою. Вже за місяць воно уклало договір із дніпровським ТОВ «Солід-Проект», яке запропонувало найвищу ціну. Істотно дешевші пропозиції інших учасників було відхилено.

Проектувальник уже на підготовчому етапі достовірно знав: йдеться про незаконне нове будівництво під виглядом капремонту неіснуючих елементів благоустрою, але погодився стати співучасником.

На початку 2021 року „Плесо” уклало договір на проведення експертизи ескізного проекту з ТОВ „Науково-виробниче підприємство „Міжрегіональна будівельна експертиза“. І вже через тиждень отримало від експертної компанії відповідь з численними зауваженнями, в яких, зокрема, йшлося про те, що це не капремонт, а нове будівництво, і що проведення експертизи згідно із законодавством неможливе через відсутність результатів оцінки впливу на навколишнє середовище.

Після доопрацювання проекту з окремої закупівлі та ж експертна організація влітку дає вже позитивний звіт. І є всі підстави стверджувати, що було надано свідомо недостовірний звіт. Громадське обговорення звіту з оцінкою впливу на довкілля розпочалося вже після експертизи, а висновок управлінням екології було надано 22 вересня 2021 року. Тому на момент надання експертного висновку порушення з видом будівництва нікуди не поділися, а процедуру оцінки впливу на навколишнє середовище ще не було завершено, тому неможливо було провести обов'язкову перевірку обліку її результатів у проекті.

Важливо зазначити, що замовляли проект з орієнтовною кошторисною вартістю 120 млн грн, проте він був розроблений із кошторисом, на 17 млн ​​грн більше (+14%). Коли йдеться про бюджетні кошти, «Плесо» мало повернути проект на доопрацювання, а не приймати роботу.

Підтримку угоді забезпечив і департамент містобудування та архітектури КМДА, який у серпні 2021-го надав листа, що для проектування такого об'єкта не потрібні містобудівні умови та обмеження. Свою позицію він пояснив проведенням капітального ремонту будівель та споруд, хоча відповідно до своїх повноважень мав точно знати про відсутність забудови на острові.

У липні 2021 року КП «Плесо» оголосило торги на розробку робочого проекту, а наприкінці серпня уклало договір із їх переможцем ТОВ «Дніпровський проектно-вишукувальний інститут „ДПВІ“.

Це грубе порушення вимог щодо розробки проекту, адже ескізний проект є підставою для розробки робочого проекту виключно після його схвалення (пункт 13 Порядку розробки проектної документації), а він буде схвалений розпорядженням КМДА лише за кілька місяців.

У цьому випадку подібне порушення є принциповим — за бюджетні кошти замовляли розробку проекту із кошторисом, який суттєво перевищує заплановану суму фінансування.

Наприкінці 2021 року КП «Плесо» уклало на неконкурентних засадах договір на проведення експертизи з дніпровською філією ТОВ «Експертиза ЗО» і майже одразу отримало позитивний висновок. Знову є всі підстави прямо говорити про надання недостовірного висновку. Звіт про додаткову оцінку впливу на довкілля було оприлюднено перед повномасштабним вторгненням, тому теоретично неможливо було під час здійснення експертизи перевірити облік результатів такої оцінки, що є обов'язковим згідно із законодавством.

За результатами експертизи, вартість будівництва зросла ще на 45 млн. грн. — до 182 млн. грн. Очевидно, зростання ціни на третину лише за п'ять місяців ніяк не може бути пов'язане з інфляцією, а є наслідком штучного роздування кошторису.

Через тиждень ескізний проект із «капітальним ремонтом» та ціною 137 млн ​​грн легалізував своїм розпорядженням про схвалення Віталій Кличко як голова КМДА. Нагадаємо, що згідно із законодавством лише після цього можна було замовляти розробку робочого проекту, про який сказано вище.

У передостанній день 2021 року КП «Плесо» оголосило закупівлю самого будівництва за 174 млн грн, виходячи з проекту кошторисною вартістю 182 млн. Хоча такі кошти з бюджету на той момент взагалі не було заплановано: КМДА погодила ескізний проект на 137 млн ​​грн, а в розпорядження про розподіл коштів на капремонти все ще було передбачено лише 120 млн.

Переможцем у лютому 2022 року було визначено ТОВ «Гідробуд Лімітед». Але договір вчасно не уклали через повномасштабне вторгнення.

Незаконне будівництво нового парку за бюджетний рахунок явно не на час у розпал війни, тому міська влада могла б скасувати результати торгів, посилаючись на зміну обставин. Проте договір на будівництво було укладено майже одразу після того, як із області витіснили окупантів, — 15 квітня 2022 року. А ще через тиждень управління екології КМДА на основі сфальшованого звіту про оцінку впливу на довкілля визнало нормальним будівництво розважального парку на території природно-заповідного фонду.

Угоду з «капремонтом» та роздутими у півтора рази витратами у серпні легалізував та дав відмашку на початок незаконного будівництва своїм розпорядженням про затвердження проекту начальник Київської міської військової адміністрації Микола Жирнов.

Прикриваючись цим, 9 вересня начальник управління екології КМДА Олександр Возний затвердив змінений перелік об'єктів капремонту за рахунок бюджету, в якому збільшив заплановані витрати на острів Оболонський із 120 млн. грн. до 182 млн. грн.

Чергове порушення вимог законодавства зі зростанням ціни будівництва сталося наприкінці минулого року, коли КП «Плесо» уклало договір на додаткові роботи вартістю 13 млн. грн. з ТОВ «Гідробуд Лімітед».

Вказані роботи оформили як окремий капремонт, обґрунтований дефектними актами обстежень неіснуючих елементів благоустрою. Таким чином, не тільки були порушення як аналогічні до основних робіт, а й додалися нові. Подібні додаткові роботи нерозривно пов'язані з основним «капітальним ремонтом», тому все це мало оформлятися як коригування вже існуючої проектної документації. До нових порушень законодавства вдалися, щоб уникнути перествердження проекту розпорядженням начальника КМДА та не проводити нові оцінки впливу на навколишнє середовище.

Також важливо, що виділення цих додаткових 13 млн. грн. бюджетних коштів не було передбачено навіть відповідними наказами департаменту захисту навколишнього середовища КМДА, і загальну вартість запланованих робіт досі встановлено у розмірі 182 млн. грн. Проте кошти за ці роботи з бюджету міста було сплачено.

Як свідчить цей аналіз, через систему Prozorro відкрито та публічно можна провести закупівлю самовільного будівництва. І жоден запобіжний механізм із боку держави не спрацював. Це при тому, що київська міська влада під керівництвом Віталія Кличка перебуває у постійному протистоянні з офісом президента, і рівень контролю з боку держави за законністю її дій має бути підвищеним.