Чи в курсі Рінат Ахметов того, як заробляє один із його топ-менеджерів, Михайло Потапов, на контрактах ДПЕК під час війни, достеменно невідомо. Скоріш за все ні. Але те, що Потапов явно діє не один і вище керівництво ДТЕК теж у долі – безсумнівно.
Якби справа обмежувалася банальною крадіжкою бюджетів ДТЕК, це, за великим рахунком, було б особистою справою власника: якщо він дивиться на ситуацію крізь пальці, то нехай крадуть. Але ситуація посилюється тим, що за операціями, які провертає Михайло Потапов, явно видніється російський слід. Чи це так чи ні – питання до слідства, яке (сподіватимемося) після цього матеріалу таки почне СБУ. Але російські компанії та російські ж громадяни в аферах явно замішані. Причому йдеться про (як мінімум) мільйони доларів.
Михайло Потапов – це колишній генеральний директор ТОВ «Корум Груп», яка є виробником та постачальником обладнання для гірничої галузі. Наразі компанія належить Рінату Ахметову, а засновником є ДПЕК.
Після початку повномасштабної війни Потапова звільнили з посади гендиректора. За яких умов і чому – невідомо, але відомо, що до звільнення він отримував заробітну плату у розмірі 21 000 доларів. Але звільнення з ТОВ «Корум груп» не означало розрив із ДТЕК – Потапов влаштовується до польської компанії MMC Poland Sp.zoo На набагато меншу зарплату – 10 000 євро, але навряд чи він втрачає у грошах (про це нижче).
Польща, Британія, Потапов та ДТЕК
Компанія MMC Poland Sp.zoo заснована у Польщі понад десять років тому представниками ДПЕК, хоча формально юридично вони не пов'язані. Засновником польської компанії MMC вважається громадянка України Юлія Рибалка:
Вона ж вважається власницею британської STELS INVESTMENT LTD:
Ця ж британська STELS INVESTMENT LTD є серед ключових партнерів польської MMC. Формально ДТЕК ні до жодного, ні до іншого стосунку не має, але Михайло Потапов позиціонує компанію MMC Poland Sp.zoo як «ексклюзивного представника ДТЕК та всієї групи СКМ у Польщі». Цікаво, що у лютому 2022 року, незадовго до початку повномасштабного вторгнення, Михайло Потапов, як і багато інших людей зі зв'язками в ОПЗЖ, опинився не в Україні, а в Польщі. Можливо, це було збігом, але воно дало можливість працевлаштуватися в MMC Poland Sp.zoo. Серед основних торгових партнерів якої вважаються структури ДПЕК:
Як би там не було, але Потапов у 2022-23 роках використовує компанію MMC Poland Sp.zoo для особистого збагачення.
Україна та постачання вугілля за завищеними цінами. І ДТЕК
Для того, щоб зрозуміти, як це працює, треба піти дещо убік та згадати давнього партнера Потапова – Олександра Музиченка. Останній є власником охоронної компанії «Тайфун», а у 2022-23 роках очолював службу безпеки агрохолдингу «Астарта-Київ». Торік у вересні його звідти звільнили після того, як опис схем Музиченка та Потапова поклали на стіл власнику «Астарти» Віктору Іванчику. Замість Музиченка, який обікрав холдинг, керувати службою безпеки став Василь Чмелюк, але це так, до уваги.
Що ж до схем, то вони були прості та старі як світ: через компанії ТОВ «Укртранзит» та ТОВ «НВФ Дніпротехмаш», що належать друзям Потапова, у ДТЕК закуповувалося за заниженою ціною вугілля, яке потім продавалося в Агрохолдинг «Астарта-Київ», але вже набагато дорожче. Дорожче за ринок, що й привернуло увагу керівництва холдингу. У цій схемі нічого нового, але є нюанс – купити у ДТЕК вугілля за заниженою ціною надзвичайно проблематично. Його і по ринку купити практично неможливо, а нижче – майже диво. Яким чином це зумів зробити Михайло Потапов – невідомо, але заробили спільники на цій схемі щонайменше 20 мільйонів гривень. Питання купівлі вугілля «Астартою» вирішувало вже Музиченко, на чому й згоріло. Ось витяг з контракту постачання вугілля «Укртранзитом» на Наркевицький цукровий завод, власником якого є «Астарта»:
Знову Польща. І знову ДПЕК
Брала участь у схемі і MMC Poland Sp.zoo, що знову ж таки викликає питання та підтверджує зв'язок польської компанії, очолюваної Потаповим, із ДТЕК. MMC Poland Sp.zoo постачала кокс на Новооржицький цукровий завод, що теж належить «Астарті». Договір було підписано 15 травня 2023 року у місті Катовіце, сума постачання становила 898 470 євро.
Усього ж було виявлено п'ять корупційних схем, пов'язаних із «Астартою», загальною сумою понад 80 мільйонів гривень.
Польща, ОАЕ та Росія
Окрім використання MMC Poland Sp.zoo в особистих цілях, Потапов обзавівся і власним бізнесом. Він купив компанію Elibron spolka та компанію Konko SA у Польщі:
Польщею справа не обмежується – у червні 2022 року Михайло Потапов реєструє на свою дружину Наталію Грушевську, яка має два громадянства – України та Литви (хоча наша країна це забороняє), в ОАЕ компанію Baltic Tradjng Solutions FZE зі статутним капіталом 85 000 доларів.
Baltic Tradjng Solutions FZE негайно підписує контракт із компанією FOS Trade DMCC на постачання вугільних комбайнів ціною 6,2 мільйона доларів:
Які купили в компанії Basis Trade AG. Але за два мільйони:
У цій схемі або у Потапова з партнерами чи справді є якийсь комбайн для продажу, чи це банальна схема щодо легалізації грошей. Проте, цікаво не це. А те, що, судячи з підписанця FOS Trade DMCC (Булава Катерина), компанія має слов'янське коріння. І не просто слов'янські – FOS Trade DMCC активно працює у Росії. І займається, як видно із аналізу контрагентів, саме вугіллям.
Цікаво в даному випадку те, що, за нашою інформацією, Михайло Потапов є власником не лише своїх грошей, а й вищого керівництва ДПЕК, яке всі ці роки покривало його корупційні схеми і, судячи з документів, і по сьогоднішній день.
Компанія Baltic Tradjng Solutions FZE також укладає контракт із болгарською компанією «Європейські енергетичні рішення ЕООД». Судячи з контракту (і за нашою інсайдерською інформацією) – 119 150 доларів – це частина винагороди (відкат) Потапову за лобіювання продажів трансформаторів на український ринок, у тому числі на компанію ДПЕК.
Литва, діячі окупованого Донбасу та набір компаній, пов'язаних з вугіллям
Щодо литовського паспорта дружини Михайла Потапова Наталії Грушевської, то його наявністю (що, як уже згадувалося, заборонено українським законодавством) історія не обмежується. Тому що подружжя Потапових-Грушевських зареєстроване у Литві за адресою Vanagu g. 7-2, Geleziu k., Zujunu sen., 14168 Vilniaus r. sav. Зважаючи на все, це котеджне селище. Але річ у тому, що за цією адресою зареєстровані компанії з оточення Потапова та люди з числа його друзів та партнерів. Це Smart Steel Industry, Energy industry, UAB та UAB Eco Baltica. Тут же зареєстровано компанію близького друга Михайла Потапова, Максима Крутенка – A.Š.KM Industrial, UAB, яка також має бізнес в Ірпені.
Щодо людей, то дуже цікавий якийсь Олександр Мельничук, чия компанія UAB Smart Steel Industry значиться серед компаній, що постачають вугілля з шахт окупованого Донбасу, а сам він перебуває в списках санкцій США, Канади та України за те, що обіймав посаду «міністра енергетики» так званої "ЛНР".
Перераховане вище – це лише кілька компаній у цьому котеджному містечку, де Михайло Потапов та його друзі зареєструвалися самі та зареєстрували свої фірми. Але навряд чи є збігом – усі ці компанії та люди так чи інакше пов'язані з вугільним бізнесом та компанією ДТЕК. І – окупованими територіями. Принаймні деякі з них.
І навряд чи є збігом те, що Михайло Потапов після всіх своїх схем продовжує працювати на ДПЕК. Тому можна з достатньою ймовірністю стверджувати, що ці схеми – не його особистий винахід, а результат колективної творчості топ-менеджменту ДТЕК, чиїм гаманцем та сірим кардиналом він є.
