Угорська сторона сформулювала свої вимоги у 11 пунктах
Найзахідніший обласний центр України — Ужгород — став упродовж останніх днів дипломатичною столицею. 24 січня тут відбулася зустріч прем'єр-міністрів України та Словаччини Дениса Шмигаля та Роберта Фіцо, яка завершилася підписанням спільної заяви. А 29 січня Ужгород відвідав найвищий гість з іншої сусідньої країни — міністр закордонних справ Угорщини Пітер Сійярто.
Показово, що Ужгород, а не Київ обрали для офіційних зустрічей саме представники Словаччини та Угорщини. Нинішні уряди цих країн є одними з небагатьох у Євросоюзі, які дозволяють собі відверто антиукраїнську риторику. І якщо у Словаччині цей перелом стався з приходом до влади команди Фіцо, то угорський прем'єр Віктор Орбан свій імідж, м'яко кажучи, україноскептика та «друга Кремля» плекав давно.
У грудні минулого року було отримано наочну ілюстрацію того, як Будапешт на практиці може вставляти палиці в колеса Києву. На саміті ЄС Угорщина заблокувала чотирирічну програму фінансової допомоги Україні Ukraine Facility у розмірі 50 млрд. євро. Втім, тоді ж було отримано й позитивного сигналу — Орбан нічого не зміг вдіяти з тиском європейських зубрів і зачинити перед Україною двері до старту євроінтеграційного процесу.
Це дає обережні приводи сподіватися, що на саміті ЄС 1 лютого Угорщина вже не чинитиме такого запеклого опору при повторній спробі затвердження фінансової підтримки України. Тим більше, що вже розроблено запасний механізм, за яким гроші Києву можуть бути виділені у будь-якому випадку поза бюджетом ЄС, але через складнішу процедуру та із затримкою у часі. А ось Орбану подальша впертість може багато чого коштувати: йдеться і про можливість використання статті 7 Договору про Європейський Союз, яка б Брюсселю позбавити Будапешт права голосу, і про позбавлення європейської грошової допомоги, яка дуже потрібна Угорщині.
Напередодні візиту Сійярто до Ужгорода видання Financial Times оприлюднило план ЄС, згідно з яким Брюссель може вдарити по не найміцнішій угорській економіці, перекривши їй доступ до фондів ЄС та поставивши під загрозу стабільність її слабкого форинту, підірвавши довіру інвесторів.
Наскільки такі погрози вплинуть на Орбана, поки що невідомо. Поки що сигнали надходять різні. Так, Угорщина наголошує на своїх вимогах затверджувати допомогу Україні щорічно, відповідно залишаючи для себе можливість для подальшого щорічного шантажу. З іншого боку, останні заяви головного політичного радника прем'єр-міністра Балажа Орбана свідчать про те, що Будапешт налаштований на компроміс, але з певними застереженнями.
Віддайте Закарпаття!
Що за минулої, що за нинішньої влади у Києві однією з основних претензій Будапешта було «занепокоєння» щодо прав угорської меншини на Закарпатті. Але навіть нещодавні поступки, на які пішла Верховна Рада у цьому питанні, змінивши закон про нацменшини якраз під переговори про вступ України до ЄС, не справили на Віктора Орбана належного враження. Як не задовольнило його і звернення організацій угорської громади в Україні із закликом підтримати початок переговорів Києва із Брюсселем щодо вступу. Це вкотре підтвердило, що упереджене ставлення угорського прем'єра до України пов'язане зовсім не з турботою про співвітчизників на Закарпатті. Пояснюючи своє неприйняття України до ЄС та НАТО, Орбан фонтанує низкою аргументів: це і неможливість прийняти в ці союзи країну, яка веде війну та приреченість України у битві з потужною Росією, та нездатність Євросоюзу «переварити» такого неофіта. Серед дрібниць, до яких чіплявся Будапешт, роздмухуючи їх до несумірних масштабів, — внесення Україною угорського «OTP банку» до переліку спонсорів війни.
При цьому з чинним українським президентом, якому він міг би висловити всі ці свої побоювання, Орбан жодного разу не зустрічався. Якщо не брати до уваги короткої спонтанної зустрічі в Аргентині під час інавгурації новообраного президента Хав'єра Мілея. Орбан тоді ухвалив запрошення Зеленського поговорити про питання двосторонніх відносин, якщо міністри закордонних справ підготують зустріч наперед.
І ось візит Сійярто, формальною метою якого було підготувати майбутню зустріч президентів, відбувся.
Бекграунд цього візиту вийшов досить специфічним. Якраз напередодні лідер угорської ультраправої партії Mi Hazank Ласло Тороцька відзначився вкрай обурливою заявою про претензії на українське Закарпаття у разі втрати Україною державності через війну. Це вже не перша подібна заява від цього депутата угорського парламенту, але те, що воно прозвучало саме в «потрібний» момент, було показовим.
До того ж, колега угорського маргіналу — один із лідерів ультраправого Альянсу за союз румун Клаудіу Тарзіу в унісон йому заявив уже про територіальні претензії Румунії на українські землі Північної Буковини, Закарпаття, Бессарабії та всю Молдову.
Тороцько вважають близьким до Орбана, як і газету Magyar Nemzet, яка днями опублікувала маніпулятивну статтю без підпису із дивною критикою на адресу «недемократичних» українських медіа.
Але сам факт того, що навіть на такому тлі глава МЗС Угорщини дістався України робити перші кроки в покращенні україно-угорських відносин — уже слід сприймати як позитив і прорив. Звичайно, якщо таке бажання з боку Будапешта є хоча б трохи щирим, а не має на меті лише зниження токсичності Орбана в ЄС та надання йому козирів у подальшому перетягуванні канату з Брюсселем.
Зустріч лідерів дедалі ближче?
Сійярто розпочав свою поїздку до України із зустрічі з головою Закарпатської обласної військової адміністрації Віктором Микитою у прикордонному місті Захонь на угорсько-українському кордоні. Глава угорського МЗС розхвалив Микиту за «абсолютно новий підхід та культуру примирення, щоб українці та угорці могли жити пліч-о-пліч у мирі та злагоді». Окремо згадав Сійярто главу області та його заслуги навіть на підсумковій прес-конференції.
В Ужгороді у Сійярто була запланована розмова вже з «важкою артилерією» — головою Офісу президента Андрієм Єрмаком та міністром закордонних справ Дмитром Кулебою. Причому, судячи з розсадки, очевидно було, що першу скрипку у цих переговорах грав аж ніяк не колега Сійярто за рангом.
За мотивами переговорів Андрій Єрмак наголосив на прогресі в організації майбутньої зустрічі політичних лідерів: «Сьогодні обидві сторони абсолютно чітко сказали, що є зацікавленість у проведенні зустрічі на рівні прем'єр-міністра Угорщини та президента України. Вважаю, що ми сьогодні зробили дуже сильний крок до цієї зустрічі. Безумовно, ми всі зацікавлені, щоб ця зустріч була успішною та відкрила нову сторінку у наших відносинах». Глава Офісу президента висловив сподівання, що зустріч Зеленського та Орбана, яку планується організувати якнайшвидше, завершиться досягненням конкретних результатів. Враховуючи, що раніше Сійярто заявляв, що зустріч лідерів матиме сенс тільки якщо зможе дати результат, певне бачення цього результату в Ужгороді мало бути проговорено.
Глава українського МЗС Дмитро Кулеба на підсумковому брифінгу доповів, що значна частина зустрічі була присвячена сумнозвісному питанню нацменшин. Багато уваги приділив йому і Сійярто. Сторони домовилися, що дискусія на цю тему переводиться на двосторонній рівень, і під егідою МЗС буде створено спеціальну комісію. Вона передасть на розгляд урядів обох країн конкретне розуміння, що робити з тим переліком зауважень, які досі непокоїть угорська влада. Сійярто зазначив, що у цій комісії буде представник Угорщини, який добиватиметься того, щоб закарпатська угорська меншина отримала ті права, які існували до 2015 року. Угорський дипломат наголосив на тому, що не вимагає нічого не особливого, тільки повернення того, «як було».
Угорська сторона сформулювала свої вимоги щодо захисту прав нацменшини в 11 пунктах: зокрема, це відновлення статусу національної школи, можливість здавати атестат зрілості угорською мовою та користуватися угорською у сферах культури та суспільного життя. Все це, як сподівається Сійярто, має знайти свій відбиток у нових законах. Як показала попередня практика, повністю задовольнити Будапешт у питанні нацменшин не реально, але такий діалог краще, ніж глуха стіна.
Серед інших тем, які обговорювалися в Ужгороді, були названі співробітництво в енергетиці, логістика, побудова мосту через Тису, нових КПП… суверенітет. Сійярто повторив, що Україні не слід очікувати від Угорщини військової допомоги, але та продовжуватиме допомагати гуманітарно. А щодо найактуальнішого питання — поведінки Угорщини на саміті ЄС цього тижня угорський міністр сухо зауважив, що воно не є двостороннім і обговорюватиметься безпосередньо у Брюсселі.
Сторони кілька разів наголосили на чесності та щирості розмови, а Сійярто заговорив про перші кроки до відновлення довіри. Але чи справді лід у відносинах Києва та Будапешта рушив, можна буде побачити вже за кілька днів у Брюсселі.
