«Відтепер я заявляю: у місті Києві оголошується нульова толерантність до корупції», – запевняв Віталій Кличко, коли складав присягу мера столиці у 2014 році. 5 червня виповнилося 10 років з моменту, коли міський голова Києва вперше обійняв посаду. Наразі триває його третя каденція у цьому статусі.
«Український Діснейленд» на Гідропарку, безбар'єрність Києва, відсутність пробок і навіть метро на Виноградарі – це лише невелика частина того, що Віталій Кличко обіцяв реалізувати за час на посаді.
Рух ЧЕСНО проаналізував передвиборчі програми та найгучніші обіцянки мера Києва за 2014, 2015 та 2020 роки. Докладніше про те, яким був шлях до цієї посади, що вдалося зробити та чим запам'яталися 10 років київського міського голови – у новому матеріалі.
Шлях до посади мера
Шлях Віталія Кличка у політиці розпочався ще у 2006 році – тоді він став штатним радником тодішнього президента України Віктора Ющенка, а також обрався депутатом Київради від цивільного блоку «ПОРА – ПРП», будучи його головою.
Пізніше політик повторно увійшов до складу Київської міської ради – проте вже від Блоку Віталія Кличка, а протягом 2012-2014 років був народним депутатом Верховної Ради IIV скликання від УДАРу.
Віталій Кличко був одним із найактивніших політиків під час Революції Гідності разом із Арсенієм Яценюком та Олегом Тягнибоком. Він регулярно виступав на трибуні Майдану, рознімав зіткнення з Грушевським і вів переговори як представник опозиції.
Рух ЧЕСНО раніше писав, що Кличко – фактично єдиний політик періоду Революції Гідності, якому вдалося не лише залишитися в політиці після її завершення, а й переобрати тричі поспіль.
Навесні 2014 року Віталій Кличко зазначив, що «ухвалив виважене рішення балотуватися на посаду мера Києва», і висловив підтримку Петру Порошенку на президентських виборах. Хоча раніше й сам Кличко мав президентські амбіції, натомість Порошенко хотів балотуватись у мери Києва. Тоді ж політики підписали декларацію про єднання, яка передбачала консолідацію заради перемоги демократичних сил на виборах. Вже незабаром почали з'являтись і спільна агітація, яка закликала голосувати за Петра Порошенка на президентських виборах, а за Віталія Кличка – на місцевих.
У 2014 році місцеві вибори у Києві проводились синхронно з президентськими – 25 травня. Тоді Віталій Кличко виграв у першому турі, здобувши 57,46% голосів, а партія УДАР отримала 77 місць у Київській міській раді.
Декількома днями пізніше, 5 червня 2014 року, Верховна Рада 7 скликання достроково припинила повноваження Віталія Кличка як народного депутата, і того ж дня політик склав присягу вже на посаді київського міського голови. І ось десять років Віталій Кличко є «директором міста» – так він сам себе жартома назвав на засіданні Молодіжної ради у грудні 2023 року.
Цікаво, що до початку своєї політичної кар'єри Віталій Кличко агітував голосувати за тих кандидатів на місцевих виборах, які пізніше складали конкуренцію. Наприклад, 2002 року брати Клички з'являлися на агітаціях партії «Єдність», яку очолював колишній мер Києва Олександр Омельченко.
Викриття корупціонерів
Передвиборча програма мера Києва 2014 року розпочалася твердженням про зміну системи управління містом. Тоді Віталій Кличко звернув особливу увагу на необхідність викриття корупційних схем:
«Не допустимо до управління містом осіб, причетних до корупції, розкрадання міської власності, порушень прав та свобод громадян та тиску на бізнес», – йдеться у програмі.
Повністю позбутися корупціонерів Київському міському голові не вдалося, адже багато схем здійснювалися під час перебування Віталія Кличка при владі, а іноді взагалі членами його команди. Наприклад, 2024 року завдяки розслідувачам стало відомо, що колишній голова Київського метрополітену Руслан Брагінський, який обіймав посаду 10 років, збагатився на кілька мільйонів доларів під час перебування на посаді.
Декількома місяцями раніше викрили корупційну схему розкрадання 10 мільйонів гривень із бюджетних коштів, виділених на ремонт доріг. Серед фігурантів – директори «Київдорбуду» та «Київавтодору».
Крім того, у 2021 році ГБР опублікувало розслідування, згідно з яким системна корупція посадових осіб КМДА може щороку завдавати збитків Києву на загальну суму близько 10 млрд. гривень. І головний механізм розкрадання – недостатній контроль за розподілом коштів між керівництвом КМДА та комунальними підприємствами.
Прозорий міський бюджет
Іншим акцентом столичного мера було забезпечення прозорості бюджету, щоб кожен киянин міг бачити бюджетні витрати міста – про це Віталій Кличко наголошував у програмі і 2014, і 2015 років.
Зазначимо, що це скоріше успішний приклад реалізації передвиборчої обіцянки. У червні 2015 року було представлено електронний бюджет Києва, а пізніше запустили сервіс Kyiv Smart City. Крім того, що платформа стала порталом відкритих даних та відображала стан виконання міського бюджету, Kyiv Smart City також цифровізував транспортну інфраструктуру, ввівши туди е-квитки та картку киянина.
У 2021 році ініціатива припинила своє існування, проте більшість функціонала була перенесена до мобільного додатку «Київ Цифровий». Зараз на сайті КМДА у категорії «міські сервіси» можна отримати інформацію про стан виконання бюджету та перелік бюджетних запитів.
Парки та сквери – локомотив піару
«Київ – місто зручне для життя» – таким був один із орієнтирів майбутнього мера столиці у передвиборчій програмі 2015 року. Як один із заходів для реалізації цієї мети, Віталій Кличко обіцяв будувати нові сквери та парки, загальна площа яких має становити 2 тисячі гектарів. Про це йшлося й у 2020 році – тоді Київський міський голова зазначив, що Київ має стати зеленим містом, «як Відень».
Протягом десяти років парки зводилися. Віталій Кличко відзначив це як одне зі своїх досягнень протягом каденції у соцмережах – всього з 2014 року було оновлено та створено 570 парків та скверів. Київський міський голова відкривав реконструйовані парки «Куренівський», «Перемога», «Втішний», «Наталка» та ще багато зелених зон столиці. І все із позначкою «за ініціативою міського голови Києва Віталія Кличка».
Все це однозначно є перевагою на користь озеленення міста. Але є одне але". Діяльність Київського міського голови у забезпеченні столиці зеленими зонами є непослідовною. І поки відкриваються одні зони, інші знаходяться під ризиком забудови, незважаючи на своє багаторічне існування.
Раніше Рух ЧЕСНО писав про продовження ризиків забудови ландшафтного заказника Протасів Яр імені Романа Ратушного. 2022 року Віталій Кличко пообіцяв, що Протасов Яр залишиться зеленою зоною – відповідне рішення про створення ландшафтного заказника ухвалила і Київська міська рада. Однак судові баталії продовжуються – активісти повідомляли про те, що позов забудовника ТОВ «Протасів Яр» про відміну рішення про створення заказника було повернено для повторного розгляду до апеляційного суду.
Продовжує боротися із забудовниками ще одна зелена зона – екопарк «Осокорки». Впритул до озера Тяглі, яке знаходиться на території зеленої зони, українсько-литовська девелоперська компанія Stolitsa Group продовжує реалізовувати свій план щодо зведення багатоповерхівок та житлових комплексів. У той же час активісти-захисники парку виступають проти проекту, оскільки він може завдати непоправної шкоди природі заказника.
На початку березня на території екопарку «Осокорки» сталася пожежа. Тоді звучали версії, що це міг бути спланований підпал, який пов'язують із компанією-забудовником Stolitsa Group.
У Києві справді регулярно відкриваються нові зелені зони. Однак у той же час природні ландшафти знаходяться під загрозою знищення через неконтрольовані забудови. І саме тут регулювання з боку Київського міського голови могли б допомогти їхньому захисту.
Розвиток транспортної інфраструктури
Однією з обіцянок Віталія Кличка у 2014 році було покращення транспортної інфраструктури у столиці таким чином, щоб був «пріоритет людини та громадського транспорту над автомобілем». У наступних передвиборчих кампаніях це доповнювалося обіцянками про метро на Виноградар до кінця 2020 року та про будівництво п'яти станцій метро на Троєщину.
У січні 2020 року під час інспекції будівництва метро на Виноградар Віталій Кличко запевняв, що «все йде за графіком та обидві станції метро – „Мостицька“ та „Проспект Правди“ – будуть відкриті вчасно: до кінця 2021 року»
Слід зазначити, що у 2015 році Світовий банк розробив нову схему транспортних маршрутів Києва. Однак значна частина рекомендацій, на жаль, не була реалізована, а залишилася лише на папері. Серед тих маршрутів, які розпочали роботу по столиці – тролейбусний маршрут №30 та автобусний маршрут №114. Тендер на розробку техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) на Троєщину було оголошено у 2019 році, проте невдовзі його скасували.
У контексті громадського транспорту Києва неможливо оминути і зупинку п'яти станцій метро на блакитній гілці 2023 року, які були пов'язані з проблемами в тунелі між станціями «Либідська» та «Деміївська». Віталій Кличко у всіх публічних заявах зазначає, що зупинка руху поїздів відбулася з метою запобігання аварійній ситуації, а не через саму аварійну ситуацію безпосередньо. Водночас, досі немає експертного висновку щодо причин проблеми у тунелях, проте роботи з реконструкції продовжуються за планом.
Окремою проблемою є неконтрольоване будівництво, яке здійснювалося над станціями метро – зокрема будівництво житлового комплексу «Obolon Plaza» над станцією «Оболонь» та торгових центрів «Оазис» та «Dream Town» на станціях «Героїв Дніпра» та «Мінська».
Також залишається невідомим потенційний вплив підтоплень на ділянці Поштової площі на станцію метро «Поштова площа». Рух ЧЕСНО раніше писав про виїзний візит ТСК по Києву з метою огляду ділянки, на якій було замовлено експертне дослідження щодо виявлення аварійності ситуації на території.
Будівництво та ремонт мостів
Нові мости були кроком для реалізації обіцянки про перетворення Києва на «місто без заторів». 2020 року Віталій Кличко зазначив, що роботи з оновлення інфраструктури вже тривають:
«Ми оновлюємо дорожню інфраструктуру, мости та шляхопроводи, у ремонт яких не вкладали кошти десятиліттями», – запевняв на онлайн-конференції «Яким ми бачимо Київ» Київський міський голова.
У звіті за 10 років на посаді мера Віталій Кличко зазначив, що відбувся капітальний ремонт 175 мостів та шляхопроводів. Справді, 2019 року відбулося відкриття велосипедно-пішохідного мосту від Арки Свободи українського народу до Володимирської гірки – Скляного мосту. На фінальній стадії знаходиться запуск Подільсько-Воскресенського мосту, який сполучатиме лівий берег та район Подолу. У той же час терміни відкриття цього мосту для автомобілів постійно змінюються – поки що ним може користуватися лише спеціальний комунальний та громадський транспорт.
Варто згадати і Шулявський міст, який частково обвалився у 2017 році. Тоді обвалилися частини зовнішньої конструкції пішохідної частини шляхопроводу. Після ремонту, декількома роками пізніше, на мосту впали ще й стовпи освітлення, які обмежили рух мостом. Тоді Віталій Кличко говорив, що «міст не був у аварійному стані, а просто втомився». Однак, крім «втоми» мосту, проблемою є й те, що відновленням Шулявської розв'язки займалася компанія скандального нардепа минулого скликання – Максима Микитася, який є фігурантом антикорупційних розслідувань.
Декількома днями раніше Віталій Кличко відкрив новий пішохідний міст, який сполучає безлюдний Оболонський острів і парк «Наталка». Міський голова зазначав, що міст зведений коштом меценатів, проте на сайті Prozorro є тендер розміром 20 мільйонів на «добудову» його. Окрім цього, на благоустрій острова було витрачено 174,9 мільйона гривень.
Очевидно, все це відбувається під час того, як інші мости потребують ремонту – на останньому засіданні Київради Віталій Кличко сам зазначив, що мости Метро та Патона перебувають у аварійному стані. Під час каденції Віталія Кличка ремонтні роботи на мостах не здійснювалися, хоча ділянка мосту Метро є складною – це експериментальна конструкція, яких було лише кілька в СРСР. За словами міського голови, зараз триває розробка проекту протиаварійних робіт та підготовка до початку ремонту.
Десять років Віталія Кличка на посаді мера Києва були різними – і відверто не завжди успішними для столиці. Як зазначав сам міський голова Києва у себе в соцмережах, за цей період було оновлено дороги, збудовано та відремонтовано дитячі садки та школи, а медичні заклади отримали оновлене матеріально-технічне забезпечення. Водночас, період каденції Віталія Кличка поглибив проблеми у сферах стратегічного значення – наприклад, у транспортній інфраструктурі та підсвітив проблему відсутності належного контролю за використанням бюджетних коштів.
