Середня зарплата в Україні потроху зростає, хоча це та сама «середня температура по лікарні»: добре платять не скрізь та й не всім. До того ж, кажуть експерти, намітилася цікава тенденція: робота в штаті та «білі» доходи перестали бути безумовними перевагами. Як платять українцям зараз і чи готові компанії платити фахівцям більше?
2023 року зарплати в Україні потроху рухаються вгору, але й витрати українців через інфляцію та інші чинники збільшуються. Наразі для нормального життя українцям у середньому потрібно 12 750 грн на місяць на одну особу. Про це йдеться у Соціологічному моніторингу «Українське суспільство», проведеному Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення Інституту соціології НАН України.
Відповідаючи на запитання, наскільки нинішні доходи близькі до зазначеної ними суми, 43,5% респондентів зазначили, що вони значно нижчі, 25,8% — дещо нижчі. Кожен четвертий-п'ятий (21,9%) зазначив, що заробляє приблизно стільки, скільки потрібно, а 8,9% — серед щасливчиків, доходи яких вищі за зазначені суми.
Фокус дізнався, що зараз відбувається на ринку праці, кому пропонують найвищі зарплати, чому для айтішників настали складні часи і що чекає на український ринок праці.
Гроші українців: зарплати зростають, проте прибутки не дуже
За даними кадрового порталу work.ua, за останній місяць літа середня зарплата в Україні зросла до 17,5 тис. грн. А за даними порталу robota.ua, середня зарплата за вакансіями за останні три місяці склала 15,3 тис. грн, за резюме - 15 тис. грн. грн. Здавалося б, суми значно вищі за ті, що назвали респонденти дослідження КМІС, розмірковуючи про «нормальне життя», але не все так просто.
Як українці оцінюють потреби сім'ї у грошах
По-перше, це саме зарплата, а не дохід на одну особу. Але в більшості сімей ще є діти, пенсіонери, безробітні, тому якщо розділити зарплати працюючих на всіх, то дохід буде значно меншим.
По-друге, середня зарплата як середня температура в лікарні: десь густо, а десь і порожньо. За даними work.ua, найбільше у серпні зарплата зросла у Київській, Львівській та Одеській областях. Якщо говорити про категорії, то це насамперед «Топ-менеджмент, керівництво вищої ланки», «Нерухомість», «Транспорт, автобізнес», «ЗМІ, видавництво, поліграфія», «Юриспруденція».
Чи заробляють українці достатньо грошей для забезпечення себе та сім'ї
Стабільно серед найбільш оплачуваних посад знаходяться айтішники (зарплата в залежності від напрямку становить від 27,2 до 80 тис. грн), водії-міжнародники (42,5 тис. грн), ріелтори (35 тис. грн), а також автоелектрики, автомеханіки , бурильники, головні інженери (30 тис. грн.). Натомість серед найменш оплачуваних посад із зарплатою від 6,7 тис. грн до 11 тис. грн опинилися консьєрж, санітар, прибиральник, посудомийник, асистент ветеринарного лікаря, працівник лінії роздачі.
Лідери та аутсайдери: як відбувається відновлення ринку праці
Цього року український ринок праці розпочав новий етап відновлення, не дочекавшись осені. Вже в серпні було встановлено рекорди за кількістю вакансій та розміром зарплат. Наведемо трохи статистики. За даними work.ua, у серпні роботодавці опублікували понад 100 тис. вакансій.
П'ятірка областей за кількістю запропонованої роботи залишається незмінною:
- Київська (33283 вакансій).
- Дніпропетровська (9831).
- Львівська (9705).
- Одеська (6927).
- Харківська (3732).
До того ж, Київська область опинилася серед лідерів приросту (+11% до липня) разом із Хмельницькою (+12%), Рівненською (+16%), Житомирською (+27%) та Чернігівською (+29%).
Роботою українців зараз передусім забезпечують такі сектори:
- «Сфера обслуговування» (19449 вакансій).
- «Робочі спеціальності, виробництво» (18853).
- «Продаж, закупівля» (13449).
- «Роздрібна торгівля» (12497).
- «Готельно-ресторанний бізнес, туризм» (10861).
- «Логістика, склад, ЗЕД» (10179).
Чимало пропозицій у серпні було пов'язано з початком нового навчального року: роботодавці шукали вчителів математики та іноземних мов, вчителів початкових класів, корекційних педагогів та вихователів. В абсолютних цифрах найбільш затребуваними фахівцями виявилися продавці-консультанти (8591), менеджери з продажу (6608), водії (3504), кухарі (3447) і бухгалтери (3334).
Широкий вибір вакансій дозволяє претендентам вибирати та встановлювати свої умови на ринку праці. У свою чергу рекрутерам доводиться докладати зусиль, щоб залучити найкращих кандидатів. Тому роботодавці реагують на це збільшенням пропозицій для претендентів без досвіду, ветеранів, людей з інвалідністю, студентів, пенсіонерів. Крім того, компанії намагаються надати ще дещо робітникам, крім, власне, стабільного доходу. За даними robota.ua, крім зарплати, компанії пропонують співробітникам бонуси та премії (23%), безкоштовне навчання (16%), регулярний перегляд зарплат (11%), корпоративні заходи (11%), знижки співробітникам (11%) та офіси. із генератором (6%).
Роботодавці реагують на дефіцит кадрів збільшенням пропозицій для претендентів без досвіду, ветеранів, людей з інвалідністю, студентів, пенсіонерів
Цікавий момент: загальна тенденція «боротьби за працівників» не торкнулася айтішників. На посаду програміста Java та Javascript, Python-програміста, тестувальника, UI/UX-дизайнера та Front-end-розробника конкуренція претендентів у десятки разів перевищує середні показники ринку.
Це досить дивно, особливо, якщо згадати, що ІТ-сфера була єдиною галуззю, яка зросла протягом 2022-го. Проте експерти пояснюють: 2022-го айтішники доопрацьовували за контрактами, укладеними до повномасштабної війни. Але сьогодні іноземні клієнти не поспішають укладати нові контракти з низки причин: глобальна рецесія (торік багато міжнародних компаній скоротили десятки тисяч співробітників, тому загальна тенденція вказує на зменшення ринку праці), ризик блекаутів, складності з бронюванням співробітників, відсутність реального механізму навіть короткострокових відряджень за кордон.
Ці фактори перешкоджають сфері IT працювати на довоєнному рівні. Що означає досить велика кількість «вільних» айтішників, які шукають стабільного заробітку всередині України.
Тенденції нового ринку праці України: хочуть бути ФОПами та працювати вдома
Директор консалтингової компанії "Михайлів та партнери" Віталій Михайлов каже, що 100 тисяч вакансій на провідних кадрових порталах - це дуже великі цифри. Для порівняння: у розпал коронавірусу їх було лише 35 тисяч, а у березні 2022-го — загалом близько 6 тисяч.
«100 тисяч – це довоєнний рівень. А якщо зважити на тимчасово окуповані території, які не беруть участь у статистиці, та релокований в інші країни бізнес, стає зрозуміло, що довоєнні 100 тисяч і нинішні — це різні речі. Зараз кадровий голод сильніший», — зазначив Михайлов у коментарі
Проте майже кожен, хто сьогодні шукає роботу, на собі зазнає неприємного парадоксу: вакансій багато, але влаштуватися на роботу досить важко. Попит та пропозиція, на жаль, не збігаються.
«Така розбіжність завжди була — і до війни хорошу роботу треба було шукати не один місяць. Нині такі перекоси стали ще більшими, і особливо це стосується кваліфікованих вузьких фахівців, білих комірців. По-перше, це пов'язано з війною: жінки виїхали за кордон, чоловіки пішли на фронт. Ринок потенційних претендентів на вакансії знизився на мільйони, до того ж відбувається перерозподіл робочої сили. Тому роботодавцю та працівнику знайти один одного все складніше. По-друге, впливають світові тенденції, пов'язані з автоматизацією та роботизацією. Бізнес переходить в онлайн, все рухається в «безконтактному» напрямку, замість операторів та фахівців вже багато де працюють чат-боти. З робітничими спеціальностями все простіше. В Україні попит на робітників, які можуть будувати та відновлювати, лише зростає, і таку роботу знайти значно легше», — каже Віталій Михайлов.
Якщо говорити про основні тенденції на українському ринку праці, то, на думку генерального директора ESCADRA Recruitment Agency Ltd Юрія Гороховського, наразі їх кілька.
«Почнемо з того, що сьогодні кандидати, які мають роботу, не хочуть розглядати нові пропозиції, намагаючись досягти стабільності хоча б у цьому. Спостерігається повна неготовність до релокації в межах України — про переїзд до іншого міста на велику зарплату переважна більшість навіть не хоче чути. Це не говорячи про те, що зараз найкращою роботою скрізь, де це тільки можливо, вважається дистанційна. Українці настільки звикли до віддаленої роботи, що повний день в офісі сприймається як якась «небесна кара». З «військових» тенденцій є така: якщо раніше робота у штаті та біла зарплата були перевагами, то зараз чоловіки не хочуть ні того, ні іншого. Усі намагаються бути ФОП — щоб військкомат не знайшов. Тому якщо почуєте чергові новини про рекордне зростання кількості ФОП в Україні, майте на увазі, що відкриттів нових бізнесів це, швидше за все, не стосується», — розповів Фокусу Гороховський.
Прогнози на майбутнє: зарплати зростатимуть, але потрібна програма повернення
За даними опитування, проведеного Європейською Бізнес Асоціацією (ЄБА), 2024 року переважна більшість українських компаній (87%) підвищить заробітну плату своїм співробітникам. З них майже половина (46%) планує підвищення до 10%, а 41% від 10% до 20%. Лише кожна сота компанія скорочуватиме рівень заробітної плати, 12% планують залишити зарплати працівників без змін.
До кінця 2023 року кількість вакансій збільшиться, а зарплати продовжать зростати — принаймні на рівень інфляції.
Порівняно з минулим роком зросла кількість компаній, які планують впровадження нових інвестиційних проектів, – з 19% до 26%. Середня вартість запланованих проектів також зросла і становить близько 8 млн доларів (2023-го — 3 млн доларів). Також дещо зросла кількість компаній, які планують інвестиції в соціальні ініціативи, – з 60% до 65%. У середньому, за даними ЄБА, бізнес готовий спрямовувати на соціальні проекти близько 6% доходів компанії.
«Бізнес поступово відновлюється, інвестує та будує плани, а отже, вірить у найкраще майбутнє України та нашу перемогу.
Юрій Гороховський з висновками ЄБА погоджується: до кінця 2023 року кількість вакансій збільшиться, а зарплати справді продовжать зростати — принаймні на рівень інфляції. А Віталій Михайлов додає: коли є така конкуренція за співробітників, то роботодавець просто змушений платити більше.
Нестача молодих фахівців вже гостро відчувається на ринку, зокрема через міграцію молоді за кордон
«Зарплати і зараз зростають — вже досягли довоєнного рівня у гривні, — каже експерт, — У доларовому еквіваленті через девальвацію національної валюти заробітки просіли, тому є куди рухатися».
Щодо довгострокової перспективи, то, вважає Віталій Михайлов, ринку праці доведеться вирішувати кілька серйозних проблем. По-перше, це перекваліфікація людей, які втратили роботу через те, що їхні компанії та виробництва фізично перестали існувати. Таким фахівцям доведеться освоювати нові професії та шукати себе у нових умовах.
По-друге, це адаптація людей, які повернулися з фронту з контузіями та інвалідністю. Багато хто з них фізично не зможе працювати на старому робочому місці, але ці люди не повинні почуватися «зайвими». По-третє, це величезний брак молодих фахівців через те, що з країни виїхали діти та підлітки.
«Чим довше діти живуть і навчаються в інших країнах, тим глибше вони інтегруються і тим нижчою є ймовірність їх повернення. Вони освоюють нову мову і, швидше за все, підуть навчатися до місцевих училищ та вишів, а потім вийдуть на місцевий ринок праці. Якщо в Україні не вигадають якусь «суперпрограму» щодо повернення мільйонів українців назад, це стане для нашої економіки справжньою катастрофою», — резюмував Віталій Михайлов.
