58 друзів Інтерпайпу в Росії: темна сторона "національного" виробника

Вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року не можна назвати початком війни, адже насправді російсько-українська війна розпочалася у 2014 році з окупації окремих регіонів Донецької та Луганської областей та Криму. Ось чому вторгнення Росії 24 лютого є початком широкомасштабної війни.

Багато українських політиків, олігархів та бізнес-структур після лютого 2022 року «перевзулися»: змінили риторику з «необхідно вести переговори» на «перемогти агресора на полі бою». Публічне простір все запам'ятовує та фіксує. Одним із прикладів того, хто заробляв із Росією мільярди, а тепер робить все для того, щоб це забули, є група компаній «Інтерпайп», які належать Віктору Пінчуку.

У 2005 році між міністерством економічного розвитку Російської Федерації та міністерством економіки України було укладено міжурядову угоду "Про регулювання постачання деяких видів сталевих труб, що походять з України, на митну територію Російської Федерації". За цією угодою продукція підприємств Інтерпайп звільнялася від додаткового ввізного мита.

У списку заводів, яким надали зелене світло, були ТОВ “ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ”, ВАТ “ІНТЕРПАЙП НОВОМОСКОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД” та ВАТ “ІНТЕРПАЙП НИЖНІДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД”. Тобто постачання труб виробництва Інтерпайп росіянам захищалося прямим міжнародним договором між Україною та Росією.

Історія перетину митного кордону

Інформація про перетинання товарами кордонів здебільшого відкрита. Багато баз даних дозволяють подивитися, хто, скільки і куди постачав продукції. Між Україною та Росією ведеться така база на основі даних митних служб. На запит «Інтерпайп» можна побачити, як Інтерпайп під час війни з 2014 року торгував з Росією і посилював її економіку постачанням продукції та сплачуючи сотні мільйонів доларів до російського бюджету.

У 2016 році в The Wall Street Journal виходить стаття власника Інтерпайпу під назвою «Україні слід піти на хворобливі компроміси заради миру з Росією» (Ukraine Must Make Painful Compromises for Peace With Russia) про те, що Україні слід поступитися окупованими територіями заради миру в Росії .

Цікаво, що в день виходу цієї статті з митних баз даних українсько-російський кордон перетнули 12 фур, завантажених трубами Інтерпайпу (225 тонн) для ТОВ «Лісбудторг». Цей день не був особливим. І так було мало не щодня. Наприклад, другого дня до Росії Інтерпайп відправив 50 фур на 970 тонн. Одержувачем вантажу був російський підрозділ Інтерпайпу – ТОВ «Інтерпайп-М», який досі не ліквідований у Росії.

Цей факт дає промовисте уявлення про те, яких цілей бенефіціар Інтерпайпу хотів досягти своєю статтею. Найімовірніше, за словами про компроміси з Росією, стояло бажання зберегти бізнес у цій країні.

Слід звернути увагу на задекларовану митну вартість товару, який Інтерпайп віз із України до Росії. За декларацією №110120001/413677 слідували «труби сталеві безшовні холоднотягнуті особливо високої точності». Вартість (TOTAL INVOICE VALUE (USD) за 20,5 тонн становить 657 доларів США. Це – 32 долари США за 1 тонну. Такої ціни на ринку немає. Ціна однієї тонни сталі становить від 700 доларів США за 1 тонну. Тобто замість того , щоб українські компанії отримали прибуток та сплатили податки до державного бюджету, митна вартість товару була занижена на 95%.

Не менш цікавою є ситуація і з колісними парами для залізниці. Візьмемо одне з постачань, коли через українсько-російський кордон пройшли 7 фур з вантажем у 130 тонн колісних пар (митна декларація № 110120001/413742). Задекларована вартість товару склала (увага) 2599,47 дол. США. Це – 371 долар США за 20-тонну фуру колісних пар. Ринкова вартість однієї колісної пари вагою 1,15 т становить близько 2000 доларів. Ринкова вартість фури колісних пар складає близько 35 000 дол. США. А Інтерпайп декларує 371 долар. Це – заниження вартості майже в сто разів. Тобто, це гроші, які недоотримала компанія "Інтерпайп" в Україні, а потім уже через свою російську компанію "Інтерпайп-М", зареєстровану в елітному Moscow City, реалізувала цей товар за ринковою вартістю в Росії. І гроші залишились у Росії.

На цьому постачанні показова бізнес-схема Інтерпайпу з постачання товарів до Росії: 1/10 вартості залишається в Україні, 9/10 – у Росії.

Особливо цинічним та символічним є той факт, що в день, коли українсько-російський кордон перетинали фури з товарами Інтерпайпу для Росії (30 вересня 2016 року), міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров відмовився вибачитися за знищення "Боїнга".

Після виходу статті у WSJ про необхідність компромісів з Путіним по праву Інтерпайпу в Росії йдуть вгору. Виторг російського підрозділу Інтерпайп починає зростати. З 4,9 млрд рублів у 2015 році зростає до 6,9 млрд рублів у 2016-му і досягає піку у 10 мільярдів рублів у 2017 році. І це не дивно. Адже схема виглядає просто: українські заводи Інтерпайпу продають за копійки продукцію своєї російської компанії, а вона вже займається реалізацією на російському ринку та генерує виторг.

І так – усі роки протягом російсько-української війни. Всі ці дані доступні в таблицях та у відкритому доступі. У них – сотні російських партнерів Інтерпайпу.

Не дивно, що за розслідуванням «Схем» у 2019 році Пінчук експортував до Росії труб та коліс на 1 млрд гривень.
Тільки уявімо реальну ринкову вартість цих товарів і скільки Україна та український бюджет не отримали коштів. Скрін-7 «Схеми»

І до головного. Як видно з даних української та російської митниці, Інтерпайп реалізовував свою продукцію до Росії двома шляхами: на пряму російським компаніям за ринковими цінами або за заниженими цінами на свою російську дочку Інтерпайп-М, яка здійснювала подальший продаж російським клієнтам.

Тільки з 2016 по 2019 роки Інтерпайп поставив у Росію за задекларованою митною вартістю коліс на 119,5 мільйона доларів США, а труб – на 75,3 мільйона доларів США. Як ми побачили, у деяких випадках задекларована митна вартість була нижчою від ринкової на 95%.

З відкритих даних rusprofile бачимо, що виручка на російському ринку лише Інтерпайп-М (без урахування виручки українських підрозділів Інтерпайпу, які на прямий через митний кордон відправляли товари іншим російським підприємствам) за роки війни склала:

• 2015 рік - 80 мільйонів доларів США (4,9 млрд руб.)
• 2016 рік - 103 мільйони доларів США (6,9 млрд руб)
• 2017 рік - 172 мільйони доларів США (10 млрд руб)
• 2018 рік - 147 мільйонів доларів США (9,2 млрд руб.)
• Лише за чотири роки це півмільярда доларів США.

Потім виручка почала скорочуватися і за чотири наступні роки склала "всього" 887 мільйонів рублів. Але варто звернути увагу, що навіть після початку широкомасштабної війни Інтерпайп продовжив продавати товари до Росії, сплачувати податки до російського бюджету та утримувати в Росії свій офіс, незважаючи на заяви про припинення такої діяльності. За 2022 рік ТОВ "Інтерпайп-М" надало фінансову звітність. У 2022 році вже після вторгнення Росії в Україну виторг компанії "Інтерпайп-М" від продажу товарів на території РФ склав 131,66 млн рублів. За 2022 рік Інтерпайп отримав у Росії майже 72 млн рублів чистого прибутку. За результатами 2022 року Інтерпайп сплатив до бюджету Російської Федерації майже 36 млн. рублів податку на прибуток.

ЗМІ навіть публікували виписки руху коштів на рахунках "Інтерпайп" у Росії, в якій чітко вбачався зміст офісу та співробітників у Москві.

Чи є зменшення розмірів виручки Інтерпайпу в Росії ознакою припинення діяльності в країні-агресорі? Ні. Справа в тому, що 7 листопада 2022 року «Інтерпайп-М» подав позов до суду на іншу компанію групи компаній Пінчука – Interpipe М.Є FZE (ОАЕ), яка свого часу засвітилася у постачанні санкційних товарів до Ірану. Тобто фактично «ліва рука» (у Росії) подає до суду на «праву руку» (в ОАЕ) і намагається через суд стягнути 2957434042 (майже 3 млрд) рублів. Що на момент подання позову становить близько 50 мільйонів доларів США "Інтерпайп" за подання позову однієї своєї компанії на іншу сплатив судовий збір до російського бюджету у розмірі 200 тис. рублів.

Справу розглядають судом і наступне засідання призначено на 22 лютого 2024 року.

Таким чином, формально скоротивши виручку в Росії, Інтерпайп все одно намагається завести туди кошти у розмірі 50 мільйонів доларів США. Таким чином, Інтерпайпу потрібні гроші в Росії. Навіщо?

Все це відбувається на тлі заяв Інтерпайпу про те, що Захід має посилити підтримку України у протистоянні російській збройній агресії. Тільки незрозуміло, чому Інтерпайпу так хочеться завести 50 мільйонів доларів США саме в Росію, а не в Україну?

І тут варто згадати, що раніше Інтерпайп відчував себе в Росії настільки комфортно, що під його заводи у прямому розумінні виписували міжурядові угоди для зняття додаткових мит. І тут питання. А хіба почував себе комфортно лише раніше?

Цікаво, а будь-який український виробник міг отримати гарантії постачання своєї продукції до Росії на рівні міжурядової угоди 2005 року? Міністром економіки Росії на той час був Герман Греф. Сьогодні Греф очолює Ощадбанк Росії та входить до кола осіб, відповідальних за безперебійні торговельні відносини Росії з іншими країнами, та забезпечує налагодження схем та фінансових трас для зменшення негативних наслідків санкцій.

У 2016 році бенефіціар Інтерпайпу в The Wall Street Journal говорив про необхідність територіальних поступок Росії. 2023 року в Politico вже говорить про необхідність відстоювання територіальної цілісності України. В Інтерпайпі змінюється риторика. Незмінним залишається одне: Інтерпайп досі має в Росії бізнес (Інтерпайп-М) і, як і раніше, намагається заводити туди мільйони доларів.

З бази даних митниць можна встановити, що українські підприємства Інтерпайп під час війни відвантажували свою продукцію не менше ніж 58 російським компаніям. Це лише ті компанії, яким вантаж вирушав на пряму з України до Росії. Не слід забувати, що це лише частина товарообігу. Інша частина йшла на російську дочку Інтерпайп-М, яка далі вже перепродавала труби, колісні пари та інші товари на російському ринку. Всі ці компанії, яким підприємства Інтерпайпу продавали продукцію, платили та сплачують податки до російського бюджету, чим фінансувалася та продовжує фінансуватися війна проти України.

Список партнерів Інтерпайпу в Росії за час російсько-української війни виглядає так:

”АТ ””АГРОПОСТАЧ”””
”АТ ””ОРЗ”””
”АТ ””ЗМК”””
”АТ ””Рославльський ОРЗ”””
”Вагонне ремонтне депо Батайськ – відокремлений структурний підрозділ акціонерного товариства ””Вагона ремонтна компанія – 1”””
”Вагонне ремонтне депо ””Брянськ-Льговський”” відокремлений структурний підрозділ акціонерного товариства ””Вагонна ремонтна компанія – 1””” ”Вагонне
ремонтне депо ””Гіркий-Сортувальний”” відокремлений структурний підрозділ акціонерного товариства ””Вагона компанія – 1”””
ВАТ ”Колом'янський завод”
”ВАТ ””Магнітогорський Металургійний Комбінат””” ВАТ
”Осколпостач”
ВКМ Кулою
ВЧДр Волховбуд
”ВЧДр Гороблагодатська АТ ””ВРК-3”””
ЗАТ ЗАЛІЗНИЧНИЙ ЗМІСТ 1 РСК КУРСЬКА ОБЛ ПРОМПЛОЩАДКА 2
”ЗАТ ЦПТК ””ЧМС”””
”ЗАТ ЦПТК ””ЧСМ”””
ЗАТ ”ЛЕСБУДТОРГ”
”””'Муромський завод ТрансПутьМаш”” ТОВ”
”ВАТ ””БЕНЗ””
” ВАТ ”Людин
”ТОВ ””АЛНАС””
” ”ТОВ ””БСК”””
”ТОВ ””ВКМ”” Котел”
ТОВ ВКМ СЕРВІС 431444 РФ РМ РУЗАЇВСЬКИЙ РАЙОН Г РУЗАЇВКА УЛ Л ТОЛСТОГО Д 7 ТОВ
ВЛВРЗ 182 КТ ОКТЯБРСЬКИЙ Д 117
”ТОВ ””ВРП ””Новотранс””” ”
ТОВ ””Єлецька Зовнішньоторговельна Компанія”” ”
ТОВ ””Каширський вагоноремонтний завод ”Новотранс””” ”
ТОВ ””ЛЕМАЗ”””
ТОВ ”ЛО” ТОВ
ПРОМРЕСУРС
ТРАМВАЙНА
БУДИНОК 57А
ТОВ ТЕХТРАНС РФ 618909 ПЕРМСЬКИЙ КР КР
ЛЛ 454036 РФ Г ЧЕЛЯБІНСЬК ВУЛ МАТРОСОВА (МАІСЬКИЙ ) Д 1 Б ПОМІС 3
ТОВ ЮНІТЕК 614047 ПЕРМСЬКИЙ КРАЙ Г ПЕРМ УЛ СОЛІКАМСЬКА 317 ОФІС 1
ТОВ”ІНТЕРПАЙП-М”

ПАТ
'Магнітогорський металургійний комбінат'
РВД
Лиски ”АЛАРІВ ГРУ” -КОЛІСНА МАЙСТЕРНЯ ”””
”ТОВ ””Індустріальний парк ””НВП”””
ТОВ ”СК ”Торос”
ТОВ ”Уралгазсервіс”
”Центр закупівель (ЦЗ) ПАТ ””КАМАЗ””” АТ
”АРХАНГЕЛЬСЬКИЙ ТРАЛОВИЙ ФЛОТ”
АТ ”ГАММА ГЮМА ВЕ ТОВХХЮТ АНОНІМ ШИРКЕТИ”
ЗАТ ”Інтернешнл Пейпер”
ЗАТ БУДРЕСУРС
КАСПІЙСЬКА ЕНЕРГІЯ ПРОЕКТИ ТОВ ТОВ
”БЕНТЕЛЕР ДИСТРИБ'ЮШН РАША” ТОВ
”Вира” ТОВ
”МІРАТОРГ ЗАХІД” ТЕЛЬНИЙ

ЗАВОД” ПАТ
” СІВЕРСТАЛЬ”
ПРЕДСТАВНИЦТВО КОМПАНІЇ ”ШЛЮМБЕРЖЕ ЛОДЖЕЛКО ІНК.