Ви пам'ятаєте шокуючу статистику нелегального тютюнового ринку в 25%, де держава щороку втрачає 23 млрд. гривень, і що до цієї проблеми вже включилися посли G7 та спецпредставники від США з корупції в Україні.
В умовах війни такі втрати неприпустимі, тому що я і обіцяв ми розбиратимемо цю індустрію на молекули. З іменами, схемами та фактами.
Сьогодні тримайте повну картину нелегального продажу цигарок у Києві, яку ігнорує податкова.
Почнемо із загальної інформації.
У Києві налічується близько 5-6 тисяч точок продажу сигарет.
Це наймасовіша та найприбутковіша торгова точка країни, адже при «правильній» роботі кожна з них дає від 1500 до 3 000 $ чистого заробітку на місяць. Сумарно по Києву 10-12 млн. доларів.
І це дуже приблизно, адже все залежить від того, наскільки легально ти працюєш, чи платиш податки та чи залучена твоя мережа кіосків до конвертаційних схем та відмивання ПДВ. Тому їх так багато.
Тепер дослідження.
На початку січня група небайдужих громадян допомогла мені провести експеримент із купівлею сигарет у кіосках, фіксацією легальності точки продажу та видачі/не видачі фіскального чека.
За приблизно тиждень було перевірено 96 кіосків у різних районах Києва.
Звіт по кожній точці з адресами та фото доказами в окремому файлі, тому якщо ви хочете власноруч все перевірити – будь ласка.
Результат вражає.
З 96 точок лише 32 працюють легально.
Вони мають ліцензію, користуються РРО та видали фіскальний чек, справжність якого підтверджується в електронному кабінеті податкової.
14 точок видали замість чека підроблений документ.
48 точок взагалі не мають ліцензії, працюють виключно за готівку та не видають жодних документів.
У відсотках це виглядає так:
33% працюють легально та сплачують податки
14.5% мають ліцензію, але не використовують РРО
52.5% працюють взагалі без ліцензії та касового апарату.
Гарна статистика?
67% точок продажу цигарок працюють нелегально.
І це у Києві, де зосереджено податкову та правоохоронну систему країни.
Але питання тут не лише у сплаті податків.
Ці 67% кіосків, а з 5-6 тисяч це близько 4 000 точок – це майданчики для продажу контрафакту, збору кешу конвертаційними центрами та частина глобальної системи махінацій із ПДВ.
Продаючи цигарки без чеків за кеш, кіоск реалізує товар, який він юридично не купував і для держави цих продажів немає.
Але за фактом продажу є. Документи цих цигарок продаються окремо.
Їх збувають у фірми скручування, де ПДВ із цигарок перетворюється на ПДВ з постачання матеріалів для будівництва, або навіть аграрний.
Це складна багатоступінчаста схема, яку треба описувати окремо, але сьогодні ми не про це.
Сьогодні ми про статистику та сліпоту Київської податкової, яка не помічає під своїм носом такого масштабного акцизного злочину.
Відповідає, а правильніше говорити «покриває» у Києві весь цей хаос – начальник акцизного управління податкової Олександр Мороз, який тримається на цій посаді навіть під час затримання на хабарі своїх співробітників та зміни керівництва столичної податкової. Усіх змінюють, а його нема.
Мороз вважається частиною угруповання «Монаківці», яке керує акцизними темами (цигарки та горілка) на загальноукраїнському рівні. Від виробництва до забезпечення акцизними марками та збутом по країні.
Зокрема, «Монаківці» контролюють і основні нелегальні тютюнові фабрики. Фабрику на Тернопільщині та фабрику у селі Гоща, на Рівненщині, яку пов'язують з одним із «Монаківців» Владиславом Гельзіним.
Саме вони сьогодні є флагманами виробництва підроблених цигарок, які наситили ринок усередині країни та поїхали до ЄС.
Створивши руками Олександра Мороза у Києві весь цей «акцизний» хаос, «Монаківці» отримали чудовий майданчик для будь-яких махінацій із підакцизними товарами та схем навколо них, про які я писав вище.
У тому числі щодо збуту того контрафакту, яким обурилися посли G7.
Ще раз.
67% столичних кіосків із цигарками працюють у тіні, і всіх це влаштовує.
