А зарплату – на їжу. Скільки витрачають на продукти українці, а скільки європейці

Майже 42% зароблених грошей українці витрачають на харчування – такі результати показало нове дослідження. Експерти кажуть: повномасштабна війна значно погіршила ситуацію, тож насправді розмір видатків громадян на продукти ще більший. Фокус дізнався, скільки витрачають європейці, а скільки українці, щоб прогодувати себе та родину.

Частка харчових витрат у сукупних споживчих витратах населення — це дуже цікавий показник, який дозволяє зробити певні висновки щодо спроможності країни та її громадян. Все просто: що більше людей витрачають на їжу, то менше фінансових можливостей у них залишається на подорожі, культурні заходи, саморозвиток. І, зрозуміло, що коли людина ледве зводить кінці з кінцями, настрої та моральних сил на розваги вона не має.

В Україні частка харчових витрат уже багато років коливається близько 50%, тобто ми проїдаємо кожну другу гривню власного щомісячного бюджету. І це дуже негативний результат, адже, за даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), якщо витрати на їжу становлять 60% і більше, це означає, що в країні голод.

Оптимістичні результати: скільки насправді витрачають українці на їжу

У пошуках відповіді на питання, скільки грошей витрачають на харчування мешканці різних регіонів світу, аналітики компанії Picodi порівняли статистичні дані щодо 105 країн. З'ясувалося, що в той час, як в одних країнах на продукти витрачається лише кілька відсотків загальної суми всіх споживчих витрат, в інших — більше половини. До п'ятірки країн, де громадяни витрачають на їжу менше 10%, увійшли США (6,7%), Сінгапур (8,4%), Великобританія (8,7%), Ірландія (9,2%) та Швейцарія (9, 9%). Однак тут є важливий момент: у дослідженні йдеться про купівлю продуктів додому — для власного приготування, отже, у тих країнах, які на перших місцях, громадяни часто віддають перевагу закладам громадського харчування.

Україна у цьому рейтингу опинилася на 93 місці: за даними аналітики, на продукти харчування та безалкогольні напої в країні припадає 41,6% від усіх споживчих витрат. Як видно з інфографіки, сусідами України стали Ефіопія (41,3%) та Камбоджа (42,7%). А в аутсайдерах опинилися Нігерія (59%), М'янма (56,6%), Кенія (56,1%), Бангладеш (52,7%) та Лаос (50,6%).

“Відразу скажу, що 42% – це довоєнні дані. За нашими розрахунками частка витрат на харчування в Україні зараз перевищує 50%. Водночас у європейських домогосподарствах, за даними Євростату, ці цифри становлять 12-18%”, - розповів Фокусу виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пензін.

Така серйозна різниця пояснюється тим, що рівень доходів українців та європейців суттєво відрізняється. Наприклад, середня пенсія у Чехії в еквіваленті становить близько 600 євро, Польщі – 635 євро, а в Естонії – 700 євро. Середні зарплати у цих країнах відповідно — 1500, 1400 і 1700 євро. В Україні середня пенсія – 114 євро, середня зарплата – 330 євро. При цьому ціни на головні продукти на європейських прилавках не надто відрізняються від українських.

“Звичайно, в Італії чи Німеччині продукти дорожчі, але там і доходи значно вищі. А якщо порівнювати продуктові ціни у Східній Європі та Україні, то вони майже однакові. Нещодавно ми підраховували середній споживчий кошик у Польщі, і виявилося, що він навіть дешевший, ніж в Україні. З огляду на те, що у дослідженні оцінюється співвідношення з доходами сім'ї, не дивно, що за часткою продуктових витрат Україна перебуває наприкінці списку. Так, ми виробляємо багато продуктів і проблем у цьому питанні не повинно бути, але дуже низькі доходи призводять до поганих показників у подібних рейтингах”, — зазначив Пензін.

Експерт нагадує, що свого часу Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) визначила ознаки продовольчої безпеки. Згідно з цими даними, якщо витрати на харчування перевищують 60%, це означає, що в країні голод

“У нас поки що загальний показник нижчий, але ж це середні цифри. І в Україні є цілі соціальні групи, де харчові витрати становлять 60% і вище – це насамперед пенсіонери”, – каже Олег Пензін.

Їжа та комуналка: на що витрачають гроші українці

В Україні частка видатків на їжу завжди була близько 50%, погоджується аналітик Олексій Кущ. Основні витрати наших співгромадян – їжа та комуналка. Досить трохи йде на відпочинок, дозвілля, освіту, саморозвиток. Нечасто справа доходить і до медицини, особливо профілактичної, що потім, на жаль, для багатьох трансформується на низьку тривалість життя.

«Частка продуктових витрат є одним із індикаторів бідності, — пояснює Олексій Кущ, — Справа в тому, що середній клас визначається за широким спектром критеріїв, одним з яких є здатність накопичувати гроші та витрачати на саморозвиток — відпочинок, культуру, подорожі, навчання, якісну медицину. Тобто чим більше людина може накопичувати і витрачати в секторі послуг, тим більше вона наближається до середнього класу. А що більше у загальних витратах продуктова частина, то ближче громадянин до соціально незахищених верств. Відповідно, якщо у країні основна частина населення заробляє лише на їжу, можна зробити однозначний висновок, що це бідна країна”.

Олег Пензін також вважає, що за видатками в країні взагалі є великі спотворення, якщо порівнювати з країнами Європи. Наприклад, на подорожі та готелі європейці витрачають 10-12%, на культуру – 5-8%. В Україні на такі статті видатків зараз загалом йде менше відсотка.

Чим більше людина може накопичувати та витрачати в секторі послуг, тим більше вона наближається до середнього класу

“Структура витрат у європейців та українців – принципово різна, – зазначила у коментарі Фокусу експерт Світового Банку Оксана Руженкова. – Багато українців спочатку сплачують обов'язкові платежі – комуналку, телефон, інтернет, проїзд. Те, що залишилося, витрачають на продукти та ліки. Далі – одяг, навчання, побутова техніка, і десь там на задвірках – відпочинок, профілактична медицина тощо”.

Мінімальні витрати: українці споживають вчетверо менше сиру, ніж європейці

У Picodi розповіли і про те, скільки витрачають на їжу у різних країнах світу в абсолютних цифрах. Найвищі витрати на продукти харчування в Європі відзначаються у Швейцарії (325 євро на місяць), Норвегії (308 євро) та Данії (281 євро), що експерти пояснюють загальними високими цінами у цих країнах. Витрати на харчування середньостатистичного українця становлять лише 98 євро. Це шостий результат з кінця, який важко пояснити низькими цінами. Адже, як уже зазначалося у статті, ціни на головні продукти не дуже відрізняються від цін у ближчих до країни сусідніх країнах.

“Витрати українців на їжу є мінімальними тому, що ми їмо дуже не за нормами. Є така залежність: чим бідніше населення, тим більше воно споживає картоплі та хліба, і тим менше м'яса, овочів та фруктів. І цифри споживання лише підтверджують нашу бідність. Наприклад, раціональна норма м'яса становить 90 кг на рік, ми до війни споживали 68 кг, зараз 64 кіло. Раціональна норма фруктів — 100 кг на рік, ми споживаємо не більше 80. Українці, порівняно з європейцями, їдять дуже мало ягід та горіхів, у нас низьке споживання молочної продукції”, — каже Олег Пєндзін.

Дослідження, яке було проведено два роки тому, показало: українці зі споживання сиру відстають від європейців у чотири рази. У той час, як середній українець вживає 4,66 кг сиру на рік, у Європі цей показник становить 18,3 кг, у США – 17,48 кг, Канаді – 14,41 кг, Австралії – 11,78, Аргентині – 9 6 кг. Протягом повномасштабної війни подібні дослідження не проводилися, але, кажуть експерти, за цей час ситуація хіба погіршилася.

"Це пов'язано не з особливостями нашої національної кухні, а насамперед з дуже низькими доходами наших громадян", - вважає Олег Пензін. І це зрозуміло: якісний твердий сир коштує у серпні 2023 року у супермаркетах близько 350-580 грн за кілограм.

Коли з країни виїхали жінки з дітьми, в Україні різко зріс попит на заморожені напівфабрикати — чоловіки обирають пельмені та вареники

Натомість українці їдять багато картоплі, хліба та цукру, а споживання солі взагалі б'є рекорди. Якщо за норму вважається 3-3,5 кіло на рік на людину, то український показник — 15 кіло. Проте, із сіллю українці “дружать” через особливості ментальні та традиційні. Справа в тому, каже Пензін, що українці роблять дуже багато закруток та консервації — знову ж таки, щоб у такий спосіб зменшити харчові витрати протягом осені-зими-весни — до моменту нового врожаю овочів.

“Левова частка покупок – це продукти із соціального кошика. Начебто в ній є критичний мінімум, але під час війни більшість споживачів переглянули і його з урахуванням зроблених на початку російського вторгнення продуктових запасів, — вважає Оксана Руженкова, — Сьогодні в засіках кожного українця є достатньо круп, солі, цукру. У міських умовах їх запасено в межах 2-5 кг, у сільських - мішками. Крім того, різноманітні консерви, олія, запаси кави та чаю. Отже, основні статті витрат на продукти – хліб, яйця, овочі, ковбасні вироби та м'ясо, молочні продукти. І купують їх люди дуже вдумливо – на розпродажах, з уцінкою. Адже прибутки більшості українців, незважаючи на офіційні дані про зростання середньої зарплати, не зросли”.

Також експерт відзначила ренесанс попиту на напівфабрикати та заморожену продукцію. Зараз на неї буквально "підсіли" самотні чоловіки, сім'ї яких виїхали за кордон, та жінки, чиї чоловіки та сини перебувають на передовій.

"Тобто попит на продукти є, але він дуже млявий через виснажені гаманці, продукти з власного господарства, зроблені запаси і, на жаль, депресії, яка звузила кількість приводів, з яких можна було б смачно поїсти і добре погуляти", - підсумувала експерт.

Парадокс українського харчування: чому українці їдять багато солодкого та жирного

Коли не вистачає грошей, люди насамперед відмовляються від хороших та корисних продуктів, віддаючи перевагу не якості, а кількості. Звідси виникає парадокс українського харчування: чим бідніший, тим жирніший і солодший. Більшість українців вживають нездорові продукти і згодом мають проблеми зі здоров'ям, але це пов'язано не лише з високими цінами та низькими зарплатами, а й з харчовими уподобаннями, небажанням стежити за здоров'ям та змінювати звички, каже дієтолог-консультант Олена Юдіна.

“Українці їдять мало овочів, особливо взимку. Причиною знову-таки називають нестачу коштів, але овочі – це не лише огірки та болгарський перець. Є значно дешевші варіанти — білокачанна та пекінська капуста, редька, буряк. Також українці їдять мало фруктів — кажуть, що не хочеться, краще цукерку з'їсти. Крім того, ми їмо мало риби, яку в ідеалі потрібно їсти два-три рази на тиждень, чергуючи жирні та нежирні сорти. Причому, мова не йде виключно про лосос або осетр. Можна ж їсти доступну рибу – це оселедець, скумбрія”, – розповіла експерт. Вона додає: ще одна проблема – велика кількість рафінованого цукру в раціоні.

“Тут проти нас грає те, що доданий цукор підстерігає нас не лише у цукорниці, солодкому газуванні та кондитерських виробах, а й у досить несподіваних продуктах – готовій їжі, напівфабрикатах, соусах, хлібі, ковбасі, консервах”, – зазначила дієтолог.

Коріння проблеми незбалансованого харчування українців полягає у погано розвиненій культурі їжі, впевнена Юдіна. Раціон наших батьків за радянських часів був досить обмеженим: люди не бачили ані морепродуктів, ані такої кількості зернових, ані зарубіжних овочів та фруктів — навіть банани були екзотикою, доступною хіба що для високопосадовців у столиці. І, напевно, ще пройшло надто мало часу, щоб українці кардинально змінили структуру харчування, замінивши ковбасу — на курячу грудку, а оселедець під шубою — на корисний зелений салат із сиром моцарелла, каперсами та оливковою олією.