З легкої руки депутатів, незважаючи на заборону НБУ, чиновники вирішили дозволити великим бізнесменам розрахуватися за мільярдними зовнішніми боргами. Наслідки таких рішень не оцінили ані міжнародні партнери, ані Нацбанк.
У перші ж години після початку великої війни Національний банк запровадив низку вкрай жорстких валютних обмежень. Причина зрозуміла — зберегти міжнародні резерви та фінансову стабільність в умовах абсолютної невизначеності та панічних настроїв серед громадян та бізнесу.
Більшість валютних обмежень продовжують працювати і через два роки після того, як перші російські ракети вдарили по українських містах. Зокрема, чинною залишається і заборона для приватного бізнесу переказувати валюту за кордон. Навіть якщо йдеться про погашення зовнішніх боргів. Навіть якщо це борги великих компаній.
Однак великий бізнес намагається отримати для себе виняток із валютних обмежень, щоб обслуговувати зовнішні кредити та єврооблігації. І схоже, що йому це вдається. На початку лютого уряд ухвалив низку рішень, які дозволяють перевести за кордон в обхід валютних обмежень майже 2 млрд дол. для обслуговування боргів п'яти великих груп компаній: «ДТЕК», «Метінвест», «Кернел», «Інтерпайп» та «Водафон».
Тепер рішення уряду має втілити в життя Нацбанк. Проте там із цим не поспішають.
Що сталося
Наприкінці листопада 2023 року Верховна Рада ухвалила закон, який обмежує максимальний розмір процентної ставки за мікрокредитами до 1% на день. До цього в середньому мікрофінансові компанії (МФО) стягували зі своїх позичальників по 2,5%, інколи ж і по 5% на день.
За ухвалення цього закону активно виступав і Національний банк, який регулює ринок МФО. Щоправда, текст фінального рішення парламенту містив один неприємний для НБУ сюрприз, який стосувався не мікро-, а макрокредитів.
Правка народного депутата Бориса Приходька (група «Довіра») надала право уряду звільняти окремі компанії від валютних обмежень, які Нацбанк запровадив на час воєнного стану.
Для цього Кабмін має затвердити клопотання у НБУ, в якому попросити дозволити здійснити переказ валюти за кордон певною компанією. Центробанк розглядає таке клопотання та виконує його. Відмовити уряду регулятор не має права.
Вже на початку лютого низка компаній випробувала новий закон у дії. Вони переконали Кабмін ухвалити 15 клопотань до НБУ щодо здійснення переказу понад 1,8 млрд дол.
Звернення уряду стосувалися підприємств п'яти великих груп: «ДТЕК» та «Метінвест» Ріната Ахметова, «Кернел» Андрія Веревського, «Інтерпайп» Віктора Пінчука та «Водафон» азербайджанської «НЕКСОЛ Холдинг».
Раніше Кабмін уже звертався до Нацбанку з клопотаннями щодо дозволу на переказ валюти. Однак тоді йшлося про набагато менші суми, які важливо було дозволити вивести за кордон.
Як повідомили ЕП в НБУ, у 2022-2023 роках там ухвалили 9 рішень про надання дозволу переказати кошти за кордон на загальну суму, еквівалентну 67 млн дол (1 рішення у 2022 році на 29 млн дол і 8 рішень у 2023 році на 38 млн дол ).
Цього разу клопотання уряду стосуються суми, яка еквівалентна близько 5% золотовалютних резервів, що регулятор зобов'язаний виконати в умовах, коли вже протягом двох місяців в економіку майже не надходить життєво важливе зовнішнє фінансування.
Для чого компаніям виняток із валютних обмежень
Останніми роками перед великою війною українські компанії активно виходили на міжнародні ринки капіталу. Часом їхні кредитні рейтинги були навіть вищими, ніж у їхнього суверена, тобто України, що в принципі поза правилами рейтингових агентств.
На відміну від українського, на європейському фінансовому ринку позичати кошти у валюті набагато вигідніше. Особливо дешево це було робити напередодні 2022 року, коли у світі продовжувався період рекордно низьких процентних ставок. Обслуговувати ці борги, як правило, також не було проблемою, адже такі позичальники орієнтовані на експорт і більшість своєї виручки одержують в іноземній валюті.
Проте 24 лютого 2022 року Національний банк ухвалив постанову, якою заборонив бізнесу виводити валюту за межі України. Фактично, це рішення могло призвести до дефолтів компаній, які залучали кошти за кордоном. Однак ті знаходили шляхи, як продовжувати платити за своїми боргами.
«За два роки з початку повномасштабного вторгнення в Україну «Метінвест» використав понад 500 мільйонів доларів власних оборотних коштів на обслуговування єврооблігацій. Це стало можливим насамперед за рахунок оборотного капіталу материнської та міжнародної торгової компанії Групи», – пояснили ЕП у «Метінвесті».
Частково обслуговувати валютні борги допомагало й те, що великі українські бізнеси не повертали до країни валютний виторг від експорту. Крім цього, зазначив ЕП співрозмовник у Нацбанку, деякі компанії вдавалися до маніпуляцій, здійснюючи фіктивний імпорт, щоб перевести валюту за кордон.
Як би там не було, однак, схоже, що можливості платити за випущеними євробондами у деяких бізнесів вичерпуються. Принаймні про це вони говорять публічно.
«З лютого 2022 року «Інтерпайп» вживала всіх можливих заходів для стабільної фінансової діяльності та розрахунків із кредиторами, але на сьогодні вичерпала внутрішні резерви для обслуговування своїх кредитних зобов'язань і перебуває на межі дефолту через наявність обмежень, встановлених НБУ (за наявності достатніх власних фінансових ресурсів та власної валюти)», — зазначили в «Інтерпайпі», який просить у НБУ дозволу на переказ. півмільярда доларів.
Пояснюючи, навіщо їм винятки з валютних обмежень, великі компанії зазначають, що це допоможе уникнути дефолту, зберегти інвестиційну привабливість України та навіть залучати нові інвестиції.
"Виконання фінансових зобов'язань перед іноземними банками - це те, що український бізнес може і навіть повинен робити в умовах військових реалій для підтримки економіки та позитивної інвестиційної репутації України", - зазначають у Кернел.
Хоча на кону стоїть платоспроможність великих платників податків, які працевлаштовують тисячі українців, надання дозволу перевести валюту за кордон підтримують не всі. Зокрема проти такого рішення виступає сам Національний банк.
Аргументи проти
Національний банк активно рухається по дорозі до валютної лібералізації. Час від часу там вносять зміни до вже згаданої постанови, послаблюючи певні валютні обмеження. Наприклад, дозволяючи купувати безготівкову валюту населенню чи обслуговувати зовнішні зобов'язання перед міжнародними фінансовими організаціями.
Водночас, там виступають проти індивідуальних рішень, які приймаються не для всіх учасників ринку, а лише для окремого кола осіб.
«Національний банк залишається прихильником комплексного підходу до пом'якшення обмежень відповідно до Стратегії (пом'якшення валютних обмежень — ЕП).
Це з тим, що валютний ресурс країни обмежений, особливо з огляду на порушення ритмічності міжнародного фінансування. Надання ж індивідуальних дозволів окремим компаніям вимагатиме відповідного витрачання обмеженого ресурсу країни», — пояснили ЕП у НБУ.
Справді, через зменшення потоку міжнародної допомоги до українського бюджету обсяги міжнародних резервів поступово скорочуються. І це безперервно триває із серпня 2023 року.
Достатній обсяг резервів дозволяє Нацбанку відчувати себе впевненіше і підтримувати стабільний курс гривні, якому з жовтня минулого року дозволили вагатися.
Проте деякі з компаній, які попросили у Нацбанку про виключення з валютних обмежень, зазначають, що їм не потрібно купувати валюту для переказу за кордон. Ця валюта вони вже мають на рахунках в українських банках. Отже, її переведення не повинно вплинути на обсяг міжнародних резервів.
Інше застереження регулятора стосується того, що надання окремих дозволів на переказ валюти за кордон спотворює конкурентне середовище та демотивує бізнес, який таких дозволів не отримав.
Так, за підрахунками НБУ, в Україні на дозвіл погашати та обслуговувати зовнішні зобов'язання очікують понад 3 тис підприємств. Далеко не всі мають власну валюту для виплати кредиторам. І якщо всі вони намагатимуться скористатися урядовими клопотаннями для погашення боргів, то резервів може не вистачити, що негативно вплине на курсову стабільність.
Крім Нацбанку, проти надання дозволів великим українським компаніям виступили і міжнародні партнери. Так, ЕП вдалося дізнатися про зміст листа, який перед цим глава місії МВФ в Україні Гевін Грей направив представникам влади. У ньому він «наполегливо вимагає» від Кабміну відкликати клопотання у НБУ щодо п'яти українських компаній. Також у МВФ рекомендують змінити законодавство, щоб практика використання клопотань уряду для обходу валютних обмежень не повторювалася.
У своєму зверненні МВФ наводить такі аргументи:
— Надання індивідуальних дозволів іде у розріз із загальною стратегією валютних послаблень, яку розробив НБУ і яку погодив МВФ.
— Схвалення великих транскордонних переказів приватним бізнесом може послабити золотовалютні резерви, а їхнє зменшення може підірвати стабільність валютного ринку.
— Надання привілейованого дозволу на обслуговування зовнішніх боргів обмеженому колу компаній загрожує переговорам щодо реструктуризації державного боргу України щодо єврооблігацій.
Останній пункт не матиме прямого впливу на переговори щодо реструктуризації, а скоріше вплине на них опосередковано. «Теоретично, власники державних євробондів можуть сказати, мовляв, Україна випускає валюту для комерційних погашень, чому вона відмовляється платити за суверенними боргами», — каже фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.
Іншими словами, кредитори України можуть отримати додатковий аргумент на переговорах щодо реструктуризації боргу на 22,7 млрд дол, які Україні потрібно провести до літа цього року.
Що буде далі?
Наразі п'ять великих бізнес-груп продовжують чекати на рішення Нацбанку про надання індивідуальних дозволів на переведення валюти. І хоча за законом НБУ має їх надати, однак у цьому ж законі не сказано, коли саме це має статися.
«НБУ взяв до уваги пропозиції уряду, викладені у відповідних клопотаннях, і ще раз наголошує на тому, що валютні обмеження не є ринковою практикою, це вимушене наслідок повномасштабної війни. Саме війна залишається ключовим фактором, що стримує приплив інвестицій в Україну, а не валютні обмеження», — повідомили в регуляторі.
Не під запис співрозмовники ЕП у Нацбанку натякають, що дозвіл на обхід валютних обмежень компанії, про які клопотав уряд, можуть отримати тоді, коли ці обмеження буде знято і такі операції зможуть проводити все.
До того часу великому бізнесу доведеться вигадувати шляхи, як обслуговувати свої борги без перекладу валюти з України. Зрештою їм якось вдавалося це робити попередні два роки.
