Що відбувається на ринку пального України? Вітчизняні АЗС зуміли впоратися із паливною кризою перших місяців повномасштабної війни, але зіткнулися з новим викликом – податковим пресингом. А для пересічних водіїв питанням номер один залишаються ціни на бензин. Як формувалася ціна, що змінилася з нього, до вторгнення і чого чекати в найближчі місяці?
Невеликий екскурс в історію:
До повномасштабної агресії Росії Україна імпортувала близько 60% нафтопродуктів переважно з Білорусі та Росії. Весь логістичний ланцюг проходила в основному морем або залізницею. Тоді українські трейдери і не підозрювали, що їм доведеться повністю перейти на пальне з ЄС, яке потрібно возити автотранспортом.
«Коли у нас було припинено імпорт із півночі зі сходу та було зруйновано ворогом Кременчуцький НПЗ та інші нафтобази, наші оператори змушені були будувати ці нові логістичні маршрути і вони абсолютно все нові, 97% традиційних маршрутів, що були торік каналами доставки пального. зараз відсутня. Тому що ми вже не імпортуємо з Білорусі та Росії, у нас заблоковані морські порти», – коментує міністр економіки Юлія Свириденко.
Що змінилося із початком війни?
Наразі експерти стверджують, що в Україну надходить паливо з різних куточків світу: Польщі, Литви, Румунії, Нідерландів. І маршрут вже набагато складніший. Наприклад, візьмемо сусідню Польщу. Від нафтопереробного заводу у Плоцьку лише до кордону України відстань становить майже пів тисячі кілометрів.
Слід зауважити, що всіх цих домовленостей та логістичних шляхів з Європою станом на 24 лютого 2022 року просто не існувало. Тому, коли ворог почав завдавати масованих ударів, у тому числі й по нафтобазах, чи не кожен українець зіткнувся з багатогодинними чергами на заправках, обмеженням продажу пального від 10 до 20 літрів та цінниками 60-70 грн за літр.
Український паливний ринок не був готовий до війни, і на врегулювання ситуації потрібен час.
Звичайно, наша держава не могла стояти осторонь, вона також мала вплинути на кризу. Наприклад, було зроблено зелені коридори, що дозволяли бензовозам проїжджати без черги.
«На виконання завдань керівництва держави та уряду, прикордонники спільно з представниками митниці забезпечують безперебійний та позачерговий пропуск транспортних засобів, що перевозять пальне. Зокрема, проведено взаємодію із представниками суміжних країн, які також пішли на зустріч, а також позачергово приймають транспортні засоби, які перевозять бензин та дизель», – розповідає начальник пресслужби західного регіонального управління ДПСУ Роман Павленко.
Уряд запровадив інші пільги, щоб подолати паливну кризу в Україні. Приміром, Кабмін наклав мораторій на перевірки, які на той час значно послабили навіть роботу самих АЗС, які працювали майже безперебійно.
Але продовжувалися ці податкові «канікули» недовго.
Незважаючи на війну, фіскали незабаром почали суворо контролювати тих, хто реалізує пальне. За офіційною статистикою Державної податкової служби України за останні півтора роки, за результатами контрольно-перевірочної роботи у період з 24.02.2022 по 31.07.2023 року, за порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства у сфері виробництва, зберігання та реалізації пального було застосовано штрафні (фінансові) санкцій на загальну суму понад 733 млн. грн.
Крім того, у 2022 році було анульовано 4300 ліцензій АЗС, а за перші півроку 2023 року – вже 2600.
«У кого війна закінчилася і все повернулося, і першого, кого включили до планів перевірок – це ті, хто торгує підакцизними товарами, а саме великі АЗС. Ми знаємо, що податкова без жодних штрафів не виходить із підприємства. Чи варто застосовувати драконівські штрафи на якусь маленьку АЗС? Звичайно, вона не виживе після цього», – коментує віце-президент українського національного комітету Дмитро Алексєєнко.
Як така активність податківців впливає на автозаправний бізнес?
Редакція «СтопКору» надіслала щонайменше 20 запитів представникам різних мереж АЗС по всій Україні, щоб почути їхню думку щодо штрафів від податкової під час повномасштабного вторгнення. Адже очевидно, що працювати, як і раніше, в період війни всім дуже непросто. Почути відповіді на конкретні питання виявилося вкрай складно, проте нам вдалося отримати одну докладну відповідь.
«Згідно з відповіддю, яку нам надали, у лютому 2022 року в одну з мереж АЗС АМІС потрапила ракета. Об'єкт відновили та знову запустили в роботу. Логічно, що під заміну пішло все, зокрема й касові апарати. повідомили електронно, проте не на папері. І саме за це АЗС отримала штраф у розмірі вартості заправки та анульовану ліцензію. І таких прикладів – чимало», – зазначає Олександр Сербін.
Є реєстр технічних засобів, кожен пістолет, колонка, вимірювальний прилад має свій номер, і цей номер повинен бути в базі даних реєстру. Але щодня десь є поломки, ми щось замінюємо, все треба вчасно не відремонтувати, а вчасно внести до цього реєстру. Якщо не внесли до реєстру, знову величезний штраф. Такого реєстру в жодній країні немає, тому що він нікому не потрібний», – коментує гендиректор мережі АЗС AMIC ENERGY в Україні Аудріс Стропус.
І це лише один приклад, а за статистикою ДПСУ їх тисячі.
І щоб такого не відбувалося, в Європі, зокрема, система оподаткування працює зовсім іншим чином.
«Є бізнес, який веде свій бізнес, він може помилятися, може не помилятися, він якось його веде. У бізнесі є бухгалтери, які все це враховують. Є сертифіковані спеціалісти. Цей сертифікований фахівець дивиться, щоб облік вівся достатньо, він несе за це кримінальну відповідальність, він робить звіти про фінансові результати та підраховує оподатковувану базу», – розповідає експерт з оподаткування Арсентій Ляшенко.
Але інсайдери ринку запевняють: такої системи в Україні не впроваджують, щоб залишити місце для корупційних угод.
Слід згадати цінники АЗС восени 2022 року. Тоді пальне коштувало, за даними Мінфіну, 50 гривень. Поки що водії змушені платити на 5 гривень більше. Звичайно, на це вплинули повернення ПДВ із 7 до 20% та акциз. Але, як запевняють експерти, держава змушена була повернути їх.
«Зараз чому повернули? Тому що потрібне наповнення до бюджету. Україна, за твердженням Мінфіну, не справляється із фінансуванням армії. Собівартість будь-якої продукції, майже всієї продукції - в ній сидить і пальне, і перевезення, тому цей крок тягне за собою інфляцію. Невідомо. , чи виправданий такий крок. Якщо ви запитаєте мене, я все ж таки з поверненням таких мит почекав принаймні до кінця війни», – наголошує Дмитро Алексєєнко.
Тож чи виправдані такі кроки держави? Ми продовжуємо досліджувати цю найважливішу тематику та вже готуємо наступну серію журналістського розслідування.
Нагадаємо, після підриву росіянами Кременчуцького НПЗ Україна залишилася фактично без власної нафтопереробки. Крім того, істотних змін зазнала логістика, адже паливо переважно імпортується з Європи. Чи є шанс повернути прайси на довоєнний рівень? І від кого і чого взагалі залежить вартість енергопродуктів? Розповів в ексклюзивному інтерв'ю "СтопКору" Аудріс Стропус, генеральний директор мережі АЗС AMIC Energy в Україні.
