У Верховній Раді хочуть на два роки подвоїти податок на прибуток для банків: із 18 до 36%. За деякими розрахунками, у 2024 році це має принести до державного бюджету додатково 10 млрд грн.
Українська економіка через повномасштабне російське вторгнення скоротилася 2022 року майже на третину. Цього року, в умовах війни, що триває, очікується відновлення національної економіки на рівні трохи більше 3 відсотків. Однак, незважаючи на таку більш-менш позитивну динаміку, багато галузей все ще перебувають у глибокому нокдауні і ледве тримаються на плаву.
У цих обставинах окреме місце серед усіх сфер економіки займає банківська система, представники якої в умовах війни змогли суттєво покращити свій фінансовий стан. Так, за 8 місяців 2023 року сумарний чистий прибуток активних українських банків становив понад 95 мільярдів гривень, що в 11 разів більше, ніж за аналогічний період минулого року. Це рекордний показник за час незалежності України. За січень-серпень поточного року відсоткові доходи банків становили 129,3 мільярда гривень, що більш ніж на 40% більше у порівнянні з таким же періодом 2022-го.
Станом на 1 вересня лише 9 з 64 банків, що діють в Україні, отримали збиток (один з них — «Укрбудінвестбанк» — врешті-решт був визнаний неплатоспроможним і виведений з ринку), решта ж 55 — без перебільшення купалися в грошах.
При цьому ні в кого не викликає сумніву, що ці результати є швидше ситуативними і ніяк не викликані суттєвим якісним покращенням роботи сектору. Адже одержав ці кошти банківський сектор не від кредитування економіки, а через суто «військові» чинники. До того ж досить сумнівні за своїми наслідками.
Перші місяці повномасштабної війни влада покривала величезний дефіцит державного бюджету (що виникло за рахунок безпрецедентного збільшення видатків на оборону) переважно за рахунок емісії, тобто печатки нових грошей, за які викуповувалися облігації внутрішньої державної позики. Загалом за підсумками 2022 року НБУ за рахунок емісії придбав ОВДП на 400 мільярдів гривень. Така кількість «додаткових» грошей призвела до надмірної ліквідності українських банків — коли у банківській системі перебуває більше грошей у обігу, ніж потрібно.
Такий надлишок коштів завжди небезпечний, адже загрожує країні скаженою інфляцією — якби ці 400 мільярдів масово вилилися в економіку, це призвело б до шаленого знецінення грошової маси і, як наслідок, невгамовного подорожчання всіх товарів та послуг.
Щоб приборкати ці ризики, Нацбанк запровадив інструмент депозитних сертифікатів — електронних цінних паперів, які дозволяють банкам розміщувати надлишок коштів у НБУ на короткострокових депозитах та отримувати додатковий відсотковий дохід. 2022 року дохід українських банків від депозитних сертифікатів становив 40,3 мільярда гривень, тоді як за 7 місяців 2023-го (січень-липень) — уже близько 48,6 мільярда гривень.
Іншим чинником нарощування банками своїх доходів за часів повномасштабної війни стало підвищення комісії за проведення операцій — її підняли практично всі банки, причому суттєво.
Крім цього, банки провели оптимізацію за всіма напрямками своєї діяльності — це скорочення торкнулося як кількості банківських відділень, так і персоналу, маркетингових стратегій, внутрішніх процесів тощо.
Не дивно, що низка опозиційних до чинної влади експертів називають ситуацію, що склалася, — схемою, а банківські надприбутки — нічим іншим як ситуативною мильною бульбашкою.
Вихід з ситуації
Зрозуміло, що за часів, коли решта галузей української економіки ледве зводить кінці з кінцями, а державний бюджет тримається лише за рахунок допомоги від міжнародних партнерів, ситуація, в якій опинилися українські банки, привертає чимало уваги. Тому прохання до фінансових установ поділитися своїми надприбутками було лише питанням часу.
Тим більше, що ця ідея у світі не нова.
Податок під назвою windfall tax (з англ. - Податок на непередбачуваний прибуток) неодноразово застосовували до компаній, які отримали економічну вигоду від незалежних від них зовнішніх обставин. Свого часу він запроваджувався у США та багатьох країнах ЄС.
Наприклад, у часи Першої світової війни Штати застосували такий податок до найбільших компаній військово-промислового комплексу, за рахунок чого змогли суттєво профінансувати свої військові витрати. Нічого не нагадує?
Окрім того, цей податок використовують і сьогодні. Наприклад, у березні 2022 року Єврокомісія рекомендувала країнам-членам ЄС тимчасово запровадити податки на непередбачені доходи нафтовиків. Що, втім, дуже не сподобалося тим компаніям, кого це рішення торкнулося.
Окрім енергетичних компаній під роздачу потрапили також європейські банки. Так, зокрема, влітку 2023 року італійський уряд застосував 40% податок на непередбачуваний прибуток фінансових установ, отриманий за рахунок високих процентних ставок. Це вилилося у відчутне скорочення капіталізації італійських банків.
Windfall tax українською
Ще в серпні українські народні депутати запропонували запровадити для банків новий 5% податок на чистий процентний дохід строком на три роки, тобто з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2026 року. Також передбачалося, що податок на чистий процентний дохід банки сплачуватимуть одночасно з податком на прибуток.
Банківський сектор та експертне середовище жорстко розкритикували цю ідею, і згодом від неї відмовились. Передбачається, що в нових умовах оподаткування банки працюватимуть з нового 2024 року до кінця 2025-го. При цьому депутати пропонують позбавити фінустанови права зменшувати свій фінансовий результат до оподаткування на суму збитків у минулих роках.
19 жовтня народні депутати підтримали цей законопроект у першому читанні.
За розрахунками фахівців, у 2024 році оподаткування надприбутків банків має принести державному бюджету додатково 10 мільярдів гривень. Проте, звідки взялася кругла сума саме 10 мільярдів, незрозуміло.
Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив, що за поточних обставин підтримує ідею збільшення ставки податку на прибуток для банків.
«В Україні запровадження додаткового прибутку на доходи банків може бути виправданим тимчасовим кроком з огляду на умови війни. Ми бачимо зараз підстави: і фінансові, і юридичні, і, якщо хочете, з погляду соціальної справедливості підтримати цю ініціативу», — сказав він.
Проте банки, схоже, так звикли отримувати надприбутки, що ухвалення відповідного законопроекту викликає сумніви щодо кінцевих результатів — вони можуть бути не такими, як очікує влада. Більше того, є висока ймовірність, що оплачувати скорочення прибутків фінустанов доведеться їх клієнтам.
Реакція банків та можливі наслідки для економіки
Не виключено, що, бажаючи скоротити обсяги сплачених податків, банки йтимуть на всілякі хитрощі.
Фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків очікує, що ухвалення відповідного закону може призвести до суттєвого зростання операційних витрат фінансових установ.
«Підвищення податку на прибуток може стати фінансовим стимулом для банків вкладатися у свій розвиток. Йдеться про інвестиції, які можна віднести до витрат у податковій звітності. Вкладати гроші в інфраструктуру банкам доводиться, а податкові зміни підштовхнуть їх робити це саме у 2024-2025 роках, коли діятиме підвищена ставка», - зазначає він.
Він зазначає, що хоча доопрацьований варіант законопроекту є вдалим, ніж первісна ідея, коли з ініціативи головного «фіскалу» країни Дмитра Гетьманцева пропонувалося запровадити додаткове 5-відсоткове оподаткування процентних доходів банків. Проте, за словами аналітика, не варто очікувати, що подвоєння ставки податку призведе до подвоєння відрахувань до бюджету.
«Державні банки і так перераховують більшу частину чистого прибутку до бюджету, і вищі відрахування податку означатимуть скорочення дивідендів. Банки матимуть стимули визнавати реальні втрати від війни, а це насамперед погіршення якості кредитів вже після 1 січня 2024 року. Адже при розрахунку суми підвищеного податку на прибуток збитки минулих років не враховуватимуться», — розповідає Демків.
Зрозуміло, що банкіри, у свою чергу, ще більш песимістично налаштовані по відношенню до нової ініціативи влади.
Голова правління "Юнекс Банку" Іван Світек переконаний, що ініціатива влади збільшити оподаткування банків матиме негативні наслідки для всієї вітчизняної економіки.
У коментарі УНІАН він зазначив, що здорова та капіталізована банківська система є одним із головних драйверів післякризового відновлення України. А також нагадав, що хоча банки і нарощують прибуток, вони також страждають від війни, як і решта суб'єктів господарювання. Якщо до 24 лютого 2022 року рівень проблемних кредитів у банківській системі оцінювався у 27%, то у серпні цього року він уже зріс до 39,3 відсотків. Ці кредити банки закривають власним капіталом.
«Очевидно, що це потребує докапіталізації. Додатковий прибуток, отриманий банками, міг бути спрямований у цей процес і хоча б частково вирішити питання докапіталізації. Причому важливо, що й найбільші показники прибутку та найвищі частки NPL (рівень непрацюючих кредитів – УНІАН) у кредитних портфелях сконцентровані саме у державних банках», – пояснив він.
За словами банкіра, якщо за рахунок збільшеного податку «забрати» у фінансових установ частину доходів, вони змушені будуть шукати кошти для докапіталізації в інших джерелах. У випадку з держбанками йдеться про державний бюджет.
Крім цього, Світек зазначив, що недостатньо капіталізована банківська система є менш активною в частині кредитування, схиляється до завищеної оцінки ризиків, надмірної консервативності та гірше виконує функції перерозподілу ресурсів в економіці. Усе це призведе до уповільнення темпів економічного відновлення.
«Потрібно враховувати сотні інших волатильних і важко прогнозованих параметрів, але за інших рівних, чим капіталізованішою буде банківська система, тим динамічнішим буде відновлення економіки країни. Тим дешевшим і комфортнішим буде кредитування для всіх суб'єктів економіки. З цього погляду додатковий прибуток, який отримує банківська система, слід розглядати як інвестицію у майбутнє», - додав він.
Вартість банківських послуг
Не викликає сумнівів, що банки не легко розлучатимуться зі своїми надприбутками, тому, схоже, до наслідків варто готуватися, перш за все, не стільки банкірам, скільки їхнім клієнтам, тобто всім українським громадянам.
На думку фінансового аналітика Михайла Демківа, подвійне оподаткування може призвести до зниження банками ставок за депозитами.
«Вплив вищих ставок податку на клієнтів я очікував би швидше з боку пасивів. Банки знижуватимуть ставки за депозитами в умовах циклу зниження облікової ставки, а вищі відрахування податку на прибуток підштовхнуть банки до навіть трохи більшого зниження», — сказав він.
Також експерт додає, що збільшення податку може призвести до зростання комісійних тарифів у банківській системі. Тобто користування банківськими послугами для українців подорожчає.
У той же час, аналітики та банкіри погоджуються, що очікувати на подорожчання кредитів для населення найближчим часом не варто.
"Зараз конкуренція за клієнта в банківському секторі, особливо в сегменті кредитування, настільки велика, а ставки настільки високі, що будь-яка спроба компенсувати зменшення прибутку таким чином призведе лише до погіршення ситуації", - зазначає Демків.
Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський погоджується з цією думкою та впевнений, що за поточних обставин спроба банків погіршити умови кредитування у відповідь на нові умови оподаткування суттєво зменшить попит на цей банківський продукт, що буде невигідно насамперед для самих фінансових установ.
«По суті, це податок на надприбутки через високу облікову ставку та велику базу ресурсів клієнтів під 0%. Але якщо ставку залишать і після зміни ситуації, це може зменшити привабливість банківського сектора для інвестицій і конкуренцію на ньому», — додає він.
…Таким чином, маємо традиційну для української економіки модель — ідея начебто і правильна, виправдана і навіть підкріплена міжнародним досвідом, але її реалізація, як завжди, може призвести не до тих результатів, які очікуються. Сумнівів додає ще й те, що банки одержують надприбутки зараз, а обкладати їх податком пропонується наступного року, коли невідомо, якою буде ситуація на ринку. Тому зараз це схоже, швидше, на те, що перед владою постало завдання — реагувати, але роблять вони це виключно для галочки, а не заради реального покращення ситуації. А коли рішення приймаються таким чином — чекай на лихо.
