Національний банк України вже три місяці не погоджує призначення нового керівника банку "Альянс". Це може означати підготовку до виведення фінустанови з ринку та бажання закрити міжнародні проекти банку, до яких він, ймовірно, випадково потрапив разом із двома державними структурами – Укргазбанком та Укрексімбанком.
Цілком можливо, що з цієї причини НБУ також зберігає тишу у спілкуванні з медіа щодо проблем, що накопичилися в Альянсі і, незважаючи на численні порушення, дозволяє установі працювати. Крім того, не можна виключити, що рішенням НБУ керує «державний інтерес»: у разі банкрутства та виведення з ринку не буде погашено борг перед державною компанією Укренерго за гарантіями на 1,7 млрд грн.
У команді заміна
23 травня 2024 року банк «Альянс» нарешті звільнив з посади голову правління Юлію Фролову. Її оголосили у міжнародний розшук ще у січні 2024 року в рамках розслідування Національним антикорупційним бюро справи про розкрадання коштів «Укренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі», наближеного до Ігоря Коломойського. Роль банку в цій угоді полягала, за версією слідства, у тому, що фінустанова видала гарантії для «Юнайтед Енерджі» із заздалегідь завищеної суми, з перевищенням повноважень, а згодом відмовилася гасити ці гарантії перед «Укренерго», коли приватна фірма не розрахувалася за поставлену електроенергію. Скандальна закупівля відбулася у березні 2022 року, після чого НАБУ порушило справу про розкрадання 716 млн. грн. держкомпанії. Це сума встановлених збитків держави. Уся сума гарантій, яку «Укренерго» намагається стягнути з «Альянсу» через цивільний позов — 1,2 млрд грн, тоді як загальна сума гарантій склала 1,7 млрд грн.
За даними ЗМІ, Фролова керувала банком із-за кордону ще з березня 2022 року. І під час розслідування було ясно, що вона буде одним із ключових підозрюваних. У березні 2024 року досудове розслідування було завершено і справу передано до суду. Через кілька тижнів у ній стався несподіваний поворот: на хабарі затримали адвоката та партнера компанії Miller Олексія Носова. Його роблять спробу дати хабар у $200 тис. детективам НАБУ та прокурорам САП на користь банку «Альянс», щоб вони змінили підслідність. Це дозволило б вивести справу з-під юрисдикції антикорупційної вертикалі, перетворивши справу, наприклад, на «шахрайство». І тоді вирішити питання із судимістю та взагалі успішним розслідуванням, ймовірно, було б набагато легше.
З речами на вихід
Причин для такого рішення чимало. По-перше, регулярне невиконання банком фінансових гарантій, що надаються комерційному бізнесу. Окрім історії з Укренерго, у судовому реєстрі можна знайти чимало інших свідчень про те, як банк не лише не виплачує гарантійні зобов'язання, а й бере їх на себе у значно більших обсягах, ніж це дозволяють нормативи НБУ.
Примітно, що в рекламному матеріалі про себе на сайті NV банк хизується саме банківськими гарантіями як своїм основним продуктом: сама установа оцінює свій обсяг виданих гарантій у 6,5 млрд грн. і частку ринку 9%. Звісно, автори рекламної замітки не вказують, що 1,2 млрд. грн. із цього обсягу – це борг перед Укренерго, а ще близько 500 млн. грн. – це інші непогашені борги у нафтогазовому секторі та секторі інфраструктури.
Також у статті банк вихваляється тим, що є єдиною приватною установою, яка отримала фінансування для підтримки малого бізнесу від Міжнародної фінансової корпорації (IFC, структура Світового банку). Справді такий факт має місце: IFC виділила «Альянсу» $11 млн ще до початку повномасштабного вторгнення Росії. Іншими партнерами корпорації в Україні є Укрексімбанк та Укргазбанк, державні банки. В інтерв'ю 2024 року голова представництва IFC в Україні Олена Волошина згадує про партнерство з банком "Альянс", але без подробиць. При цьому в медіа, крім рекламних публікацій самого «Альянсу», не знайти хоч якихось згадок про успішну реалізацію цього проекту.
Причина може ховатися в тому, що IFC видала гроші фінустанові з дуже сумнівною репутацією, а припинити співпрацю, визнавши свою помилку – буде ударом вже по іміджу самої структури та ризикового департаменту. Усі зловживання «Альянсу» завжди мали на увазі. Наприклад, численні порушення, пов'язані з зневагою до правил фінансового моніторингу. Йдеться про виписані Нацбанком штрафи за зловживання з облігаціями внутрішньої позики, метою яких могла бути легалізація кримінальних доходів, ігнорування аналізу фінансових операцій клієнтів, активна робота з незаконним гральним бізнесом. Також у переліку клієнтів "Альянсу" довгий час була платіжна система GlobalMoney (у ЗМІ її пов'язували з діячами часів Віктора Януковича), через яку зловмисники фінансували діяльність незаконних терористичних угруповань "ЛНР" та "ДНР". GlobalMoney звинувачували у виведенні з України щонайменше 6,5 млрд грн. З них близько
800 млн. вивели через схему з оператором торгівлі електронікою — компанії «Алло», одного з партнерів GlobalMoney в Україні, які продавали «електронні гроші» прямо на своїх касах. Банк "Альянс" був фактично емітентом цих коштів. Крім того, «виведення коштів» – це одна із статей, за якою ЗМІ можуть пов'язувати «Альянс» та його діяльність із Фірташем. Згідно з одним із виробництв, через банк у 2017-2018 роках керівництво облгазів Фірташа могло незаконно виводити кошти, що призвело до значного збільшення боргу перед Нафтогазом. Тож, звісно, такому банку не варто давати міжнародне фінансування. Його краще взагалі вивести із ринку.
Мовчання Чудового
То чому з цим зволікає Національний банк? І чому ігнорує запити українських та західних медіа на питання щодо реального стану справ у банку «Альянс». Перша можлива причина – формалізація результатів перевірки, які мав провести Нацбанк в Альянсі, як в установі, яка систематично ігнорує вимоги фінмоніторингу. Формально банк матиме кілька тижнів, щоб усунути причини зауважень. Проте систематична стратегія керівника установи Павла Щербаня на виведення активів із банку та створення низки «запасних аеродромів» вказує на те, що вирулити з піку цього разу не вдасться, про що вже попередили, ймовірно, й міноритарні акціонери.
Друга причина – не бажання втрачати особу перед міжнародним партнером – IFC, який цілком можна припустити в оцінці ризиків співпраці з “Альянсом”, покладався також на думку НБУ. Втім, цю причину можна оминути, як це сталося у випадку із Мегабанком. Харківська фінустанова, нагадаємо, регулятор, не моргнувши оком, вивів з ринку незважаючи на те, що в його акціонерах були ті самі IFC, і Європейський банк реконструкції та розвитку, і навіть німецький уряд.
І насамкінець – така вибіркова сліпота НБУ може призвести і найімовірніше, що призведе до втрати державою 1,7 млрд грн, а також коштів інших компаній та понад 2 млрд грн. депозитів населення, якщо одного разу – коли НБУ таки вирішить вивести його з ринку – від банку “Альянс” залишиться лише стіл та два стільці.
