Як бути, коли продукція Білорусі втрачає рентабельність навіть на інших континентах, а закордоном населення вітають краще, ніж у себе вдома?
Лукашенко та Путін продовжують виступати на прес-конференціях і вливати людям у вуха пропаганду про «все добре» і «самі впораємося», але що робити, якщо санкції «загниваючого Заходу» позбавляють Білорусь можливості постачати свою продукцію навіть на інший кінець світу?
Самоправогласний президент Республіки Білорусь Лукашенко нескінченно вірив у те, що релевантність імпортної продукції в дружніх державах допоможе тримати економіку країни на плаву, але Америка, розуміючи відмінну загальну рису тоталітарних режимів з майстерністю обходити санкції і примудрятися нав'язувати населенню, що все під контролем держави та санкції торкнулися співробітництва Білорусі навіть із Африкою. Багатомільйонний контракт у сферах сільського господарства, водних технологій, переробки продуктів харчування та торгівлі було відкладено на етапі обговорення — представники Алжиру ввічливо потиснули руки білоруським чиновникам і вирішили не зв'язуватися з санкційними компаніями, щоб не потрапити до немилості гегемона сучасної геополітики – Америки.
Економічні розчарування також торкнулися підприємців – виходячи з аналітики зимового періоду прибуток білоруських компаній знизився на 27,6% порівняно з тим самим сезоном минулого року і все, як виявилося, пов'язане із забороною імпорту та санкціями, від яких страждає насамперед населення країни, яке сплачує податки і намагається зберегти конкурентоспроможність свого бізнесу.
Згідно з підрахунками, збиткових організацій стало на 19 більше, ніж рік тому, а рентабельність продажів знизилася з 8,1% до 5,9%. Глава держави порадив підприємцям не впадати у відчай, а краще забути про європейський імпорт «від слова зовсім, особливо в такі непрості для країни часи», як він з'ясувався на черговій прес-конференції для губернаторів.
Поки влада займається підбадьоренням населення, а також активною агітацією білорусів забути про блага толерантної ліберальної Європи, в якій, на думку Лукашенка, білорусів ненавидять і зневажають, демократичні сили країни систематично проводять дипломатичні зустрічі, де їх з радістю зустрічають представники інших країн – Канади. , Італії та інших.
Розуміючи ставлення міжнародної спільноти до білорусів, населення країни всіляко намагається виїхати закордон, але навіть у цьому уряд обмежує людей — усіляко намагається завадити, а гірше – засудити за щось, щоб забезпечити перебування населення в країні. На тлі цього люди масово намагаються вибратися з пастки, навіть враховуючи ризик незаконного перетину кордону, аби не залишатися в місці, де демократія – не право, а злочин. Тільки от як ця Батьківщина в руках диктатора відплатить усім прихильникам режиму — неважко передбачити.
